Постанова

від 08.10.2009 по справі 17/244-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/244-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

08.10.09 р.                                                                                справа № 17/244-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

при секретарі судового засідання  Лебедєвій С.В.,

за участю представників сторін –згідно з протоколом судового засідання від 08 жовтня 2009 року (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  «Торговий дім «Веріас»

на рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року

у справі  № 17/244-08 (суддя Суховий В.Г.)  

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»,  м. Київ

до              товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо», Київська обл., м. Бориспіль

про                       стягнення 10770,68 грн.,

встановив:

          рішенням господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»відмовлено у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо»про стягнення 10770,68 грн.

          Не погодившись з прийнятим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Росіо»оплатити заборгованість та штрафні санкції в розмірі 10770,68 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового акта норм матеріального та процесуального права, так, місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що на накладних, які є підставою для відпуску товару відповідачу, міститься підпис посадової особи-відповідача Чайки С.В., який отримував товар, та позивачем виписані податкові накладні на відпущений відповідачеві товар.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду 16 січня 2009 року згідно зі ст. 98 ГПК України апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 12 лютого 2009 року за участю представників сторін.

В судовому засіданні 12 лютого 2009 року представниками Скаржника надані суду уточнення до апеляційної скарги, в яких Скаржник уточнюючи вимоги апеляційної скарги просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року розгляд справи № 17/244-08 в апеляційному провадженні відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 19 березня 2009 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів; запропоновано відповідачу надати суду до дати судового засідання документи, що підтверджують отримання товару, попередня оплата вартості якого здійснювалась відповідачем. Також, зазначеною ухвалою викликано в судове засідання, на підставі ст. 30 ГПК України, для дачі пояснень менеджера з продажу Чайку С.В.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04 березня 2009 року у зв‘язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів.

19 березня 2009 року, до початку судового засідання, через загальний відділ  апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві, а саме: товар, стягнення заборгованості за який є предметом розгляду у даній справі, відповідачем від позивача не одержувався; підпис на накладних, на які позивач посилається як на докази, що підтверджують отримання відповідачем товару, не уповноваженої особи; довіреності, номери та дати яких зазначені у накладних, відповідачем анульовані, та взагалі були видані на отримання товару іншою особою, як на них зазначено, а не Чайкою С.В.

В судовому засіданні 19 березня 2009 року представником Відповідача надані суду документи, що підтверджують призначення Чайки С. на посаду менеджера з продажу.

Присутнім в судовому засіданні 19 березня 2009 року Чайкою С. надані суду письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 19 березня 2009 року, яке відбулось за участю представників обох сторін, оголошено перерву до 02 квітня 2009 року.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2009 року зупинено провадження у справі № 17/244-08; призначено почеркознавчу судову експертизу, на розгляд якої винесено наступні питання: чи виконані підписи на видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року Чайкою С.В.; чи виконано підписи на видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року навмисно зміненим почерком? Для проведення експертизи справу № 17/244-08 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2009 року у зв'язку із поверненням справи після проведення почеркознавчої судової експертизи поновлено провадження у справі № 17/244-08, розгляд справи № 17/244-08 в апеляційному провадженні призначено на 08 жовтня 2009 року за участю представників учасників апеляційного провадження.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів.

В судовому засіданні 08 жовтня 2009 року представник Скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас».

Представник Позивача в судовому засіданні 08 жовтня 2009 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 залишити без змін.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи № 17/244-08, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши доводи представників сторін, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»та скасування рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо»про стягнення 10770,68 грн., з яких 9835,19 грн. заборгованості з товар, поставлений на підставі зазначених у позовній заяві видаткових накладних, та нарахованих з огляду на не повну оплату вартості поставленого товару 327,84 грн. пені, 558,47 грн. інфляційних втрат та 49,18 грн. 3% річних.

Рішенням місцевого господарського суду від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 позивачеві відмовлено у позові. Зазначене рішення аргументоване недоведеністю позивачем, за відсутності виданих відповідачем та оформлених відповідно до Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей»довіреностей, факту отримання відповідачем товару згідно із зазначеними у позовній заяві видатковими накладними.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із висновками місцевого господарського суду з огляду на наведене нижче.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою проведення попередньої оплати вартості виготовлення кліше та вартості Товару-упаковки «Аеросвіт»на плівці та упаковки «Аеросвіт/Укрлізинг»на триплексі з ламінацією, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас» товариству з обмеженою відповідальністю «Росіо»виставлені рахунки-фактури № СФ-00795 від 17 жовтня 2007 року на суму 14943,78 грн. та № СФ-00868 від 08 листопада 2007 року на суму 14598,76 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, всього на суму 29542,54 грн.

Відповідачем сплачено позивачу 19 жовтня 2007 року та 12 листопада 2007 року за упаковку згідно з рахунками-фактурами № СФ-00795 від 17 жовтня 2007 року та № СФ-00868 від 08 листопада 2007 року 19926,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача.

Позивачем на підставі видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року передано, а відповідачем прийнято Товар-упаковку «Аеросвіт»на плівці та упаковки «Аеросвіт/Укрлізинг»на триплексі з ламінацією, вартістю 28501,57 грн.

Заперечуючи проти факту одержання товару відповідач посилається на відсутність довіреностей, виданих повноважному представнику на одержання цінностей; зазначає, що видаткові накладні, на які посилається позивач як на підставу одержання товару саме відповідачем, не можуть підтверджувати одержання товару відповідачем, оскільки не містять печатки відповідача, в них не зазначено, хто і на яких підставах отримував товар, підпис який міститься на накладних не належить жодному уповноваженому представнику відповідача; оплата товару у розмірі 19926,38 грн. проведена відповідачем в рахунок оплати вартості Товару, поставленого у попередні періоди.

Довіреність серії НБД № 786234 від 02 листопада 20007 року на яку посилається позивач у позовній заяві як на доказ отримання відповідачем товару на підставі видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року зазначаючи, що вказана довіреність направлена відповідачем позивачеві факсом, не приймається колегією судів до уваги, оскільки  видана відповідачем Деревинській Т.В., тобто іншій особі, ніж та яка одержувала Товар на підставі зазначених накладних, та в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують анулювання відповідачем довіреності серії НБД№ 786234 від 02 листопада 20007 року, виданої Деревинській Т.В.

Згідно із поясненнями представника Скаржника, наданими в судовому засіданні апеляційного господарського суду 12 лютого 2009 року, товар, стягнення заборгованості за який є предметом розгляду у даному спорі, отримував представник відповідача менеджер з продажу Чайка Сергій, про що неодноразово зазначалось позивачем.

В судовому засіданні 19 березня 2009 року був присутній Чайка С. який надав пояснення, в яких зазначає, що звертався до Позивача з проханням для виготовлення плівки за замовленням його клієнтів. Плівку для відповідача не отримував, його приїзди до Позивача пов'язані виключно з виготовленням дизайну та вибором типу плівки.

04 квітня 2009 року відповідачем надані суду заперечення, в яких відповідач зазначає, що заперечує проти факту отримання Чайкою С. товару згідно із зазначеними позивачем у позовній заяві накладними для відповідача.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії наказу № 6-1 від 03 травня 2007 року (а.с. 57 т. 2), наданого представником відповідача в судовому засіданні 19 березня 2009 року, з 03 травня 2007 року Чайку С.В. прийнято на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо»на посаду менеджера з продажу.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2009 року зупинено провадження у справі № 17/244-08; призначено почеркознавчу судову експертизу, на розгляд якої винесено наступні питання: чи виконані підписи на видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року Чайкою С.В.; чи виконано підписи на видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року навмисно зміненим почерком?

Як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3380, складеного 25 червня 2009 року за результатами проведеної експертизи, підписи від імені Чайка С.В. в графі «Отримав»в видатковій накладній № 0211 від 02 листопада 2007 року та в видатковій накладній № РН-0274 від 20 листопада 2007 року виконано самим Чайкою Сергієм Валерійовичем; підписи від імені Чайки С.В. виконані Чайкою Сергієм Валерійовичем без будь-яких ознак свого власного почерку.

Таким чином, враховуючи, що оплату грошових коштів у розмірі 19926,38 грн. проведено відповідачем з посиланням саме на рахунки-фактури № СФ-00795 від 17 жовтня 2007 року та № СФ-00868 від 08 листопада 2007 року; найменування товару у рахунках-фактурах № СФ-00795 від 17 жовтня 2007 року та № СФ-00868 від 08 листопада 2007 року співпадає з найменуванням товару у видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року; доказів наявності заборгованості за товар, поставлений позивачем відповідачу у попередні періоди станом на час виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур № СФ-00795 від 17 жовтня 2007 року та № СФ-00868 від 08 листопада 2007 року відповідачем суду не надано; підписи на видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року належать Чайці С., який станом на час отримання товару працював у відповідача на посаді менеджера з продажу; доказів, що підтверджують звернення Чайки С. до Позивача з проханням виготовлення плівки за замовленням його клієнтів та отримання цієї плівки для інших осіб, а не для відповідача суду не надано, колегія суддів дійшла висновку, що товар з згідно видатковими накладними № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року одержувався Чайкою С. саме для товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо».

Отже, матеріалами справи в їх сукупності підтверджується, що вартість несплаченого відповідачем товару, поставленого позивачем на підставі зазначених у позовній заяві видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року, становить 9835,19 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між Позивачем та Відповідачем, є угодою купівлі-продажу (поставки).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

23 січня 2008 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 2107 від 21 грудня 2007 року з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 9835,19 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що станом на теперішній час відповідачем не сплачено позивачу вартість товару, отриманого на підставі видаткових накладних № 0211 від 02 листопада 2007 року та № РН-0274 від 20 листопада 2007 року у розмірі 9835,19 грн., розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає, що в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9835,19 грн. за поставлений на підставі зазначених у позовній заяві видаткових накладних Товар вимога позивача підлягає задоволенню.

Також, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивач просив суд стягнути з відповідача 327,84 грн. пені, 558,47 грн. інфляційних втрат та 49,18 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не сплачена позивачу заборгованість за поставлений на підставі зазначених у позовній заяві видаткових накладних товар у розмірі 9835,19 грн., розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доданий позивачем до позовної заяви є арифметично вірним, колегія суддів вважає, що в частині стягнення 3% річних у сумі 49,18 грн. та інфляційних втрат у сумі 558,47 грн., які нараховані за період з січня 2008 року по лютий 2008 року включно позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 327,84 грн. пені, то за оцінкою колегії суддів, в зазначеній частин позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін (стаття 1 Закону).

Договору на поставку товару, укладеного між позивачем та відповідачем, укладено не було, отже сторони не дійшли згоди щодо застосування відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді пені, а тому в цій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»на рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2009 року у справі № 17/244-08 підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2009 року у справі № 17/244-08–скасуванню.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 625, 692, 712 ЦК України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»на рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 17/244-08 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі № 17/244-08, яким:

        «1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 6-а, код 34413140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»(04205, м. Київ,              пр. Оболонський, 23-А, код 33346828) 9835,19 грн. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять грн. 19коп.) боргу, 558,47 грн. (п'ятсот п'ятдесят вісім грн. 47коп.) інфляційних втрат, 49,18 грн. (сорок дев'ять грн. 18 коп.) 3% річних, 104,43 грн. (сто чотири грн. 43коп.). витрат по сплаті державного мита та 114,41 грн. (сто чотирнадцять грн. 41коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині у позові відмовити.»

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Росіо»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 6-а, код 34413140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»(04205, м. Київ,              пр. Оболонський, 23-А, код 33346828) 52,04 грн.(п'ятдесят дві грн. 04коп.) витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги та 1672,56 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дві грн. 56 коп.) витрат за проведення судової експертизи.

5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»(04205, м. Київ, пр. Оболонський, 23-А, код 33346828) з державного бюджету України 96,32 грн. (дев'яносто шість грн. 32 коп.) державного мита зайво сплаченого згідно з платіжним дорученням № 48 від 23 грудня 2008 року.

6. Господарському суду Київської області видати накази на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

7. Матеріали справи № 17/244 - 08 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:                                                                      

Судді:

Дата відправки  14.10.09