Постанова

від 04.02.2010 по справі 17/244-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р. № 17/244-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Кочерової Н.О.

суддів: Жукової Л.В.

Черкащенка М.М.

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою ві дповідальністю "Росіо"

на постанову

у справі Київського міжобласного апеляційного господарськог о суду від 08.10.2009 року

№ 17/244-08 господарського суду Ки ївської області

за позовом

до товариства з обмеженою ві дповідальністю "Торговий дім "Веріас"

товариства з обмеженою від повідальністю "Росіо"

про стягнення 10770,68 грн.

за участю представників с торін:

від позивача: ОСОБА_1 д ов. від 19.01.2010 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 04.01.2010 року

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2008 року товар иство з обмеженою відповідал ьністю "Торговий дім "Веріас" з вернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальніст ю "Росіо" про стягнення 10770,68 грн. , з яких 9835,19 грн. основного боргу , 327,84 грн. пені, 558,47 грн. інфляційни х втрат та 49,18 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав, що від повідач не повністю розрахув ався з ним за поставлений тов ар.

Рішенням господарського с уду Київської області від 06.10.20 08 року (суддя В.Г.Суховий) в задо воленні позову відмовлено.

Рішення мотивоване недове деністю факту отримання відп овідачем товару.

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 08.10.2009 року ( судді: Л.М.Шкурдова - головую чий, Г.І.Мостова, В.Ю.Шевченко) р ішення місцевого господарсь кого суду скасовано та прийн ято нове рішення про частков е задоволення позову.

Стягнуто з товариства з обм еженою відповідальністю "Рос іо" 9835,19 грн. боргу, 558,47 грн. інфляці йних втрат та 49,18 грн. 3% річних та судові витрати.

В іншій частині позову відм овлено.

При цьому, апеляційний госп одарський суд на підставі зі браних доказів встановив, що відповідач отримав товар ві д позивача, але не повністю оп латив його вартість.

В касаційній скарзі товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Росіо" просить постано ву апеляційного господарськ ого суду скасувати, а рішення місцевого господарського су ду залишити без змін, посилаю чись на порушення судом апел яційної інстанції норм матер іального та процесуального п рава.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, перевіривш и повноту встановлених судом обставин справи та їх юридич ну оцінку, Вищий господарськ ий суд України вважає, що каса ційна скарга не підлягає зад оволенню, виходячи з наступн ого.

Зі змісту ст.1117 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни вбачається, що завданн ям господарського суду касац ійної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуаль ного права на підставі встан овлених судами фактичних обс тавин справи.

Як було встановлено господ арськими судами попередніх і нстанцій та не заперечується сторонами, на підставі усної домовленості між товариство м з обмеженою відповідальніс тю "Торговий дім "Веріас" та то вариством з обмеженою відпов ідальністю "Росіо" виникли пр авовідносини, в силу яких поз ивач зобов'язався виготовлят и та поставляти, а відповідач приймати та оплачувати това р, а саме: кліше та упаковку "Ае росвіт".

З метою проведення поперед ньої оплати за розробку кліш е та виготовлення упаковки, п озивачем виставлено відпові дачу рахунки-фактури № СФ-00795 ві д 17 жовтня 2007 року на суму 14943,78 грн . та № СФ-00868 від 08 листопада 2007 рок у на суму 14598,76 грн., всього на 29542,54 г рн.

Відповідачем 19 жовтня 2007 рок у та 12 листопада 2007 року з посил анням на вказані рахунки спл ачено позивачу в якості попе редньої оплати 19926,38 грн.

02.11.2007 року та 20.11.2007 року було зді йснено поставку товару, а сам е: упаковки "Аеросвіт" на плівц і та упаковки "Аеросвіт/Укрлі зинг" на триплексі з ламінаці єю, вартістю 28501,57 грн., що підтве рджується видатковими накла дними № 0211 та № 0274.

Як було встановлено апеляц ійним господарським судом в процесі розгляду справи, пос тавлений позивачем товар отр имував працівник відповідач а ОСОБА_3, що з 03.05.2007 року був п рийнятий на роботу до товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Росіо" на посаду менедж ера з продажу,

Також встановлено, що саме ОСОБА_3. звертався до позив ача з замовленням на виготов лення плівки.

Оцінюючи у відповідності д о ст.43 Господарського процесу ального кодексу України дока зи у справі та беручи до уваги той факт, що доказів, які б під тверджували звернення ОСО БА_3 до позивача з замовленн ям на виготовлення плівки та отримання цієї плівки для ін ших осіб, а не для відповідача , суду не надано, господарськи й суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що товар з а видатковими накладними № 0211 та № 0274 одержувався ОСОБА_3 саме для товариства з обмеже ною відповідальністю "Росіо" .

Доказів, які б спростовувал и зазначений висновок апеляц ійного суду відповідачем в п орушення ст.ст.33, 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни не подано.

23.01.2008 року позивачем на адрес у відповідача направлено пре тензію № 2107 з вимогою сплатити заборгованість за поставлен ий товар та розробку кліше у р озмірі 9835,19 грн., яка залишилась відповідачем без задоволенн я.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України підставам и виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є догов ори та інші правочини, форму я ких мають право обирати стор они, якщо інше не встановлено законом. Правочин може вчиня тися усно або в письмовій фор мі ч.1 ст.205 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.265 Господ арського кодексу України за договором поставки одна стор она - постачальник зобов'язує ться передати (поставити) у зу мовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (тов ари), а покупець зобов'язуєтьс я прийняти вказаний товар (то вари) і сплатити за нього певн у грошову суму.

Аналогічне визначення міс титься і в ч.1 ст.712 Цивільного к одексу України, згідно якої з а договором поставки продаве ць (постачальник), який здійсн ює підприємницьку діяльніст ь, зобов'язується передати у в становлений строк (строки) то вар у власність покупця для в икористання його у підприємн ицькій діяльності або в інши х цілях, не пов'язаних з особис тим, сімейним, домашнім або ін шим подібним використанням, а покупець зобов'язується пр ийняти товар і сплатити за нь ого певну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України визначено, що покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар після його прийняття або п рийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо дог овором або актами цивільного законодавства не встановлен ий інший строк оплати товару .

Відповідно до статтей 525, 526 Ци вільного кодексу України та положень статті 193 Господарс ького кодексу України, зобов ' язання повинні виконувати сь належним чином згідно умо в договору та вимог діючого з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов ' язання або зміна його умов не допускається, якщо інше н е встановлено договором чи з аконом.

Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних дл я належного виконання нею зо бов'язань, враховуючи інтере си другої сторони та забезпе чення загальногосподарсько го інтересу (ч.2 ст.193 ГК України ).

Враховуючи, що відповідач н е розрахувався у повному обс язі за виготовлений позиваче м та отриманий товар, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний госпо дарський суд правомірно стяг нув з нього 9835,19 грн. боргу.

Також, беручи до уваги те, що товар, за який виникла заборг ованість, був отриманий відп овідачем ще в листопаді 2007 рок у, а отже, мало місце простроче ння виконання грошового зобо в'язання, стягнення у відпові дності до ст.625 Цивільного код ексу України інфляційних втр ат та 3% річних є цілком обгрун тованим.

Стосовно нарахованої пози вачем пені у розмірі 327,84 грн. сл ід зазначити наступне.

Зі змісту ст.ст.546, 549 Цивільног о кодексу України вбачається , що неустойка, в тому числі і п еня, є одним із видів забезпеч ення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.547 Цивільно го кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у пи сьмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобо в'язання, вчинений із недодер жанням письмової форми, є нік чемним.

Оскільки, між сторонами пис ьмово не було укладено ні дог овору поставки, ні договору п ро забезпечення виконання зо бов'язань за договором поста вки у вигляді пені, то вимоги п озивача про стягнення пені з адоволенню не підлягають, пр о що правильно зазначив апел яційний господарський суд.

Викладене свідчить про те, щ о апеляційний господарський суд в порядку ст.43 Господарсь кого процесуального кодексу України всебічно, повно і об' єктивно дослідив матеріали с прави в їх сукупності, дав вір ну юридичну оцінку обставина м справи та прийняв законне і обгрунтоване рішення.

Посилання скаржника на пор ушення норм матеріального та процесуального права при ви несенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв' я зку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судо вого акту колегія суддів не в бачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Росіо" залишити б ез задоволення, а постан ову Київського міжобласного апеляційного господарськог о суду від 08.10.2009 у справі № 17/244-08 без змін.

Головуючий Н.Кочерова

Судді Л.Жукова

М.Черкащенко