Постанова

від 14.10.2009 по справі 40/41

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/41

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.10.2009                                                                                           № 40/41

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача:         Глушенко О.М. – представник за дов., Яковлєва С.А. – представник за дов.,

від відповідача:    Рижевський П.А. – представник за дов., Бухштаб В.О. – представник за   

                                дов., Мілорава Ш.В. – представник за дов.

від третьої особи: Зубець М.П. – представник за дов.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.05.2009

 у справі № 40/41 (суддя  

 за позовом                               Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України"

 до                                                   ТОВ "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє"

 третя особа позивача           Федерація профспілок України  

 про                                                   зобов"язання звільнити займані нежилі приміщення

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 40/41 позовні вимоги підприємства „Господарське управління профспілок України” до товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна група „Каділлак, Шевролє” задоволені повністю задоволені повністю.  

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобільна група „Каділлак, Шевролє” протягом 10-ти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити приміщення гаража багатоповерхового, розташованого за адресою: м.Київ, Залізничне шосе, 21.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна група „Каділлак, Шевролє” на користь підприємства „Господарське управління Федерації профспілок України” суму сплаченого державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у  розмірі 118,00 грн.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 40/41 мотивовано, зокрема, тим, що Постанова Президії Федерації професійних спілок України № ІІ-21-10 від 03.11.2005 видана , в контексті положень статті 65 Господарського кодексу України, статті 10 Закону України „Про господарські товариства” та статті 141 КЗпП має статус управлінського розпорядження, суб'єкта господарсько-управлінських повноважень, відповідно до якого у позивача виникли організаційно-господарські зобов'язання. Тобто, позивачу були надані права здійснювати право чини щодо передачі визначеного майна в оренду та встановлені обов'язки і правила щодо порядку їх виконання, виходячи з положень статей 761, 764, 785 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України позивач у справі повинен виконувати обов'язки наймодавця, та вимагати від зобов'язаної сторони (наймача) виконання її обов'язків, а відповідач зобов'язаний у разі припинення договору найму, негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, відповідно до пунктів 4.9., 5.1., 5.3. договору оренди від 05.12.2005 № 545 відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавця, тобто позивачу у справі. При вирішенні спору суд першої інстанції також виходив з положення статті 1212 Цивільного кодексу України, що регламентує загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, яка передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення даної статті застосовуються також до вимог повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння та повернення виконаного однією з сторін у зобов'язанні .

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі № 40/41 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що судом першої інстанції не було досліджено питання правового режиму майна – багатоповерхового будинку гаражу по Залізничному шосе, 21 у м. Києві.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступним:

- суд першої інстанції не дослідив питання повноважень щодо володіння, користування та розпорядження майном. Відповідно до статуту ФПУ право володіння, користування та розпорядження майном здійснюють виборчі органи Федерації Професійних Спілок України (ФПУ), а тому самі ці органи ФПУ мають право на захист цих прав від порушників;

- договір оренди уповноважено укласти не юридичну особу позивача, а фізичну особу директора підприємства „Господарське управління Федерації професійних спілок України” Хмарного О.Т., тому суд дійшов хибного висновку, що позивач мав право на припинення договору оренди у зв'язку з бажанням використовувати орендоване майно у власних потребах;

- суд також зробив хибний висновок, що пояснення та позиція третьої особи (Федерації профспілок України) є достатніми підтвердженнями повноважень позивача на з'явлення позовних вимог;

- суд не дослідив та не дав правової оцінки доводам Відповідача щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з позовом про зобов'язання звільнити займані ними приміщення .

- позивач не має повноваження власника, у позивача не має також права користування цим майном.

- перебування приміщення на балансі підприємства не є безспірною ознакою власності позивача.

У доповненні до апеляційної скарги (отримано судом 02.10.2009) відповідач вказав також наступне :

          Рішенням Господарського суду міста Києва № 35/363 від 03.09.2008 по спору між тими ж сторонами встановлено, що майно, щодо якого було укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 545 від 05.12.2005, а саме приміщення гаражу, є власністю Федерації професійних спілок України (ФСПУ), у зв'язку з чим підприємство „Господарське управління Федерації професійних спілок України” було визнано неналежним позивачем.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Крім того, відповідачем було вказано, що відповідно до статті 395, пункту 1 статті 397, статті 398 Цивільного кодексу України виникло право володіння майном ФСПУ у ТОВ „Автомобільна група Каділлак, Шевролє”, що фактично тримає його у себе відповідно до договору оренди від 05.12.2005. Таким чином, саме відповідачу, відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України належить право захисту речових прав на чуже майно (у тому числі від власника майна).

У відзиві та доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, вважає рішення Господарського суду міста Києва у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись зокрема на те, що:

- договір оренди № 545 в силу пунктів 7.1., 7.8. Договору припинив дію з 16.12.2008;

- відповідно до положення пункту 4.9. Договору оренди відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю;

- фактично відповідач порушує права позивача, оскільки орендовані приміщення позивачу не передав та не звільнив після закінчення строку договору оренди;

- приміщення гаража багатоповерхового, що знаходиться за адресою м. Київ, Залізничне шосе, 21 передане на баланс позивача, що підтверджується Статутом, підприємства та актом приймання-передачі з балансу Федерації профспілок України на баланс підприємства „Господарське управління ФПУ”

- позивач має право на звернення до суду, оскільки майно знаходиться у нього на балансі.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа – Федерація професійних спілок України просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зміст відзиву на апеляційну скаргу збігається зі змістом відзиву позивача.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

Позивачем пред'явлено позов про зобов'язання відповідача звільнити займані нежилі приміщення багатоповерхового гаражу за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 21, та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Підставами позову у позовній заяві зазначено наступне:

5 грудня 2005 року між Підприємством „Господарське управління Федерації профспілок України” (орендодавець за договором, позивач) та ТОВ „Спільне Українсько-Канадське підприємство „Дженерал Моторс України”, яке 19.11.2008 змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобільна група „Каділлак, Шевролє” (орендар за договором, відповідач), було укладено договір № 545 оренди об'єкта нерухомості (нежитлові приміщення гаража багатоповерхового за адресою м. Київ, Залізничне шосе, 21) (надалі – Договір) .

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що строк його дії становить 360 календарних днів й починається з моменту передачі об'єкту по акту прийому-передачі, але не пізніше 01 січня 2006 року. Датою передачі об'єкту є дата підписання Акту прийому-передачі.

Згідно Акту приймання-передачі не житлових приміщень від 01.01.2006 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення гаража багатоповерхового за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 21.

Умовами пункту 7.8. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Листом № 01-25-479 від 16.12.2008 та телеграмою від 17.12.2008 № 01- 25-482, позивач заявив про припинення з 16 грудня 2008 року Договору № 545 оренди об'єкта нерухомості (приміщення гаражу), укладеного 05 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем у зв'язку із закінченням строку його дії відповідно до п. 7.1. Договору і просив відповідно до розділу 5 зазначеного Договору повернути позивачу орендовані відповідачем нежитлові приміщення в належному стані за актом приймання-передачі.

Листом № 01-25-480 від 16.12.2008 позивач просив призначити уповноважених представників відповідача у двосторонню комісію до 18 грудня 2008 року, приступити до передачі позивачу орендованих відповідачем нежитлових приміщень гаража і завершити передавання орендованих приміщень до 29 грудня 2008 року.

Листом № 01-25-04 від 08.01.2009 позивач заявив про наміри використовувати спірні приміщення для власних потреб і вимагав терміново їх звільнити та передати по акту приймання-передачі.

Згідно пункту 5.3. Договору об'єкт повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем не пізніше трьох днів після закінчення строку Договору .

Відповідач орендовані приміщення позивачу не передав та не звільнив.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір оренди укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 2 статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку , на який його було укладено.

Статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Згідно пункту 4.9. Договору, відповідач зобов'язаний повернути орендований об'єкт у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального природного зносу.

Відповідач, заперечуючи припинення Договору і звільнення із займаних приміщень, у листі № 143 від 23.12.2008 посилається на те, що на його думку дії позивача порушують право відповідача на укладення договору оренди на новий термін і не може задовольнити вимоги без погодження з власником майна, яким є Федерація професійних спілок України.

Нового договору оренди на спірні приміщення укладено не було. Отже, відповідач безпідставно займає спірні приміщення. Погодження з ФСПУ припинення договору оренди               № 545 від 05.12.2005 між позивачем та відповідачем не передбачено чинним законодавством та умовами договору.

На даний час зобов'язання за спірним договором оренди № 545 від 05.12.005, укладеним між позивачем та відповідачем, є припиненим в силу закону.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що дія договору оренди закінчена, у зв'язку із чим вимагає звільнити приміщення.

Відповідно до пункту 5.3. Договору оренди від 05.12.2005 № 545 об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем не пізніше трьох днів після закінчення строку Договору. Це відповідає нормі статті 785 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана. Частина 2 цієї статті надає орендодавцю можливість вимагати сплати неустойки за користування річчю за час прострочення.

З закінченням дії договору оренди позивач втратив статус орендодавця, котрий надавав йому право на захист порушених прав щодо об'єкта оренди, який тим самим опинився у володінні відповідача без правових підстав.

Право на витребування майна від особи, яка без відповідної правової підстави володіє нею, відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України надається власникові цього майна.

Теж саме стосується статті 1212 Цивільного кодексу України, яка передбачає обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, оскільки потерпілою особою у цьому випадку є саме власник, належні котрому за законом (стаття 317 Цивільного Кодексу України) права володіння і користування майном порушуються.

Те, що майно знаходиться на балансі орендодавця, не надає йому додаткових прав. Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 (із змінами від 31 травня 2002 року) знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягів фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не  визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 35/363 від 03.09.2008, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2008, по спору між тими ж самими сторонами встановлено, що майно, щодо якого було укладено договір оренди об'єкта нерухомості № 545 від 05.12.2005, а саме приміщення гаражу, є власністю Федерації професійних спілок України (ФСПУ).

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

Право власності Федерації професійних спілок України на спірний об'єкт підтверджується також свідоцтвом про право власності на гараж багатоповерховий № 446-С/НП від 08.04.2002.

Отже, з наведеного вище випливає, що саме Федерація професійних спілок України, як власник майна наділена відповідним правом на звернення до суду з позовом за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, відносно майна, що є предметом даного спору.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що Підприємство „Господарське управління Федерації профспілок України”, є неналежним позивачем у справі, так як являється лише балансоутримувачем спірного майна.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення суду по даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільна група „Каділлак, Шевролє” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 у справі №40/41 скасувати повністю.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Підприємства „Господарське управління Федерації профспілок України” (01012, м.Київ, Майдан Незалежності, 2, ідентифікаційний код 22872516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Каділлак, Шевролє” (01103, м.Київ, Залізничне шосе, 21, ідентифікаційний код 19359465) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Каділлак, Шевролє” 0,50 грн. зайво сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи № 40/41 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді