Рішення

від 23.09.2009 по справі 32/412

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/412

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/412

23.09.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна»   

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента сервіс»

про                 стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Череповський Є.В. – предст.,

Від Відповідача      не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента сервіс»про стягнення 78 985,19 грн. заборгованості, 9 794,16 грн. пені, 1 616,49 грн. –3% річних від простроченої суми, 8 609,39 грн. інфляційних втрат.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки товарного бетону № ВС/0301/1 від 03.01.2009 в частині перерахування грошових коштів за поставлений Позивачем Товар.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва  

ВСТАНОВИВ:

03.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна»(далі –Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента сервіс»(Відповідач, Замовник) укладено Договір поставки товарного бетону                      № ВС/0301/1 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується протягом строку дії Договору постачати, а Замовник –приймати та оплачувати бетон  (далі –Товар) згідно з наданим Постачальником та погодженим з Замовником асортиментом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № ВС/0301/1 від 03.01.2009 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна Товару визначається згідно з діючим прейскурантом Постачальника з обумовленими знижками для Замовника, що відображається в прейскуранті для Замовника. Ціна Товару включає в себе ПДВ, та не включає вартість його доставки, та зазначається в рахунок-фактурі. У випадку надання послуг з доставки Товару, вартість доставки Товару визначається згідно з діючими тарифами Постачальника (п. 2.3 Договору). Крім того, пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку доставки Товару транспортом Постачальника –час розвантаження автобетонозмішувача (АБЗ) встановлюється протягом 1 години з моменту прибуття останнього на об'єкт Замовника. Наднормовий час простою АБЗ оплачується Замовником за кожен час простою згідно з діючим прейскурантом Постачальника для Замовника.

Товар відвантажений Постачальником в строк, обумовлений Замовником, вважається власністю Замовника. Отримання Товару підтверджується: у випадку поставки Товару транспортом Постачальника –підписом відповідальної особи Замовника в товарно-транспортній накладній; у випадку поставки Товару транспортом Замовника –підписом водія (Замовника або третіх організацій притягнутих Замовником та зазначених у Заявці) в товарно-транспортній накладній про отримання Товару (п. 3.5 Договору).

Так, на виконання умов Договору Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято за видатковими накладними Товар, обумовлений Договором та надано транспортні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, наявними в матеріалах справи, в період з 21.02.2008 по 04.12.2008 на загальну суму 6 546 868,79 грн.

Оплата Товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 2.5 Договору). Пунктом 2.2 договору Сторони погодили порядок оплати, а саме –з відстрочкою платежу на 14 календарних днів, якщо відсутня інша домовленість. Зобов'язання Замовника по оплаті вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 3.3 Договору).

Відповідачем проведено часткову оплату поставленого Позивачем Товару в розмірі 6 467 883,60 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 78 985,19 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі               78 985,19 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару, про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526  ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 78 985,19 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.4 Договору сторони обумовили, що у випадку прострочки оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочки до фактичного виконання зобов'язань, при цьому максимальна сума пені не може перевищувати 10% від неоплаченої суми по письмовому пред'явленню.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем згідно положень               п. 6.4 Договору застосовуються саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати отриманого товару, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що відповідальність, встановлена Договором, передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд зазначає, що стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 9 433,10 грн., визначена судом з урахуванням розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно з Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107, в розмірі 12% на період з 30.04.2008, Листа НБУ від 16.02.2009  № 14-011/778-2395, та в розмірі 11% на період з 15.06.2009 згідно з Постановою НБУ від 12.06.2009 № 343.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних від суми заборгованості за Договором розраховується судом відповідно до періоду прострочення, з урахуванням умов Договору щодо строків проведення оплат, та складає 1 492,92 грн.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України  № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат складає 6 555,77 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента Сервіс»(м. Київ, вул. П.Мирного, 16/13-А, код 34696041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна»(01004, м. Київ, вул. Кропивницького, б. 18, оф. 34, код 34415064) 78 985,19 грн. заборгованості, 9 433,10 грн. пені, 6 555,77 грн. інфляційних втрат, 1 492,92 грн. –3% річних від простроченої суми, 964,67 грн. державного мита та 114,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                              О.О.Хрипун

            Дата підписання рішення:19.10.2009