Рішення

від 17.09.2015 по справі 903/783/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2015 р. Справа № 903/783/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за дов. б/н від 10.06.2015 р.);

від відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю "Наш офіс"): ОСОБА_2 (представник за дов. № 1-31/07 від 31.07.2015);

від відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л"): ОСОБА_3 (представник за дов. №40 від 22.05.2015 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Наш офіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" про визнання права власності на майно та витребовування майна в солідарному порядку з чужого незаконного володіння,

В судовому засіданні 17.09.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Наш офіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" про визнання права власності на майно та витребовування майна в солідарному порядку з чужого незаконного володіння.

Позов мотивувало тим, що 31.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" укладено договір оренди будівельного обладнання №А/204/3. Відповідно до умов договору орендодавець передає у строкове платне користування (оренду) будівельне обладнання.

25.07.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди від 31.05.2012 р., даною угодою були внесенні зміни до п.2.4. договору оренди, та визнали, що місцем використання (оренди) обладнання є: м. Луцьк, вул. Відродження, 1. Крім того угодою було продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2013 р.

Відповідно до умов договору, позивач передав, а відповідач 1 (товариство з обмеженою відповідальністю "Наш офіс") прийняв в оренду майно:

- будівельна люлька ZLP 630-6 м. - у кількості 3 (три) комплекти (шт.);

- вантажний підйомник «кран у вікно» у кількості 1 (один) комплект (шт.).

Факт приймання - передачі підтверджується актами приймання передачі:

- акт приймання-передачі від 30.07.2012 р. - додаток № 2/1 до договору оренди № А/204/3 від 31.05.2012 р. - будівельна люлька ZLP 630-6 м №111605;

- акт приймання-передачі від 30.07.2012 р. - додаток № 2/2 до договору оренди № А/204/3 від 31.05.2012 р. - будівельна люлька ZLP 630-6 м №111615;

- акт приймання-передачі від 30.07.2012 р. - додаток № 2/3 до договору оренди № А/204/3 від 31.05.2012 р. - будівельна люлька ZLP 630-6 м №08622;

- акт приймання-передачі від 30.07.2012 р. - додаток № 2/4 до договору оренди № А/204/3 від 31.05.2012 р. - вантажний підймач «кран у вікно».

Позивач зазначає, що вартість будівельного обладнання складає 144 503,00 грн.

15.06.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Три Л" укладено договір підряду №01/15-06.

Відповідно до укладеного договору товариство з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" зобов'язувалось виконати на свій ризик власними та залученими силами за завданнями товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" роботи по реконструкції об'єкту та здати в обумовлені сторонами строки.

Для виконання договору підряду товариством з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" укладено договір оренди обладнання з товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" та отримано в оренду спірне майно, яке і було розміщено на об'єкті відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л".

Укладений між відповідачами договір підряду було розірвано господарським судом Запорізької області. Проте товариство з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" після розірвання договору підряду не забрало із будівельного об'єкта майно передане в оренду та отримане за договором оренди №А204/3 від 31.05.2012 р. майно позивача.

У зв'язку із чим позивач зазначає, що відповідачі є солідарними боржниками із зобов'язання щодо повернення чужого майна його власникові.

Позивач зазначає, що право власності на вищезазначене майно належить йому на підставі ВМД №500060006/2012/001967 від 30.05.2012 р. та контракту №12-04-2012 від 12.04.2012 р., укладеного між позивачем та компанією «Boyu (Wuxi) Technoloqe Co.Ltd».

З посиланнями на ст.ст. 317, 321, 387,1212,1213 ЦК України позивач просив:

1. Визнати право власності на будівельне обладнання за товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна".

2. Витребувати шляхом вилучення в солідарному порядку у товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» і товариства з обмеженою відповідальністю «Наш офіс» та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» майно: 3 (три) комплекти будівельних люльок ZLP 630-6 м виробництва компанії «Boyu (Wuxi) Technoloqe Co.Ltd»,загальною вартістю 275664 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири грн.) 00 коп., кожна з яких відповідає наступній комплектації:

№НайменуванняОд.вим.Кількість 1х6м 1Передня балюстрада (цинк + фарба) шт. 3 2Задня балюстрада (цинк + фарба) шт. 3 3Платформа залізна (цинк + фарба) шт. 3 4Торцева боковина (цинк + фарба) шт. 2 5Болт М12х130 шт. 16 6Болт МІ2x140 шт. 16 7Болт МІ2x80 шт. 12 8Гайка М12 шт. 44 9Шайба М12 шт. 28 10Шайба пружинна М12 шт. 44 11Шайба збільшена М12 шт. 60 12Передня опірная стійка балки шт. 2 13Задня опірная стійка балки шт. 2 14Верхній кронштейн балки шт. 4 15Фронтальная балка шт. 2 16Середня балка шт. 2 17Задня балка шт. 2 18Фронтальная стійка шт. 2 19Талреп шт. 2 20Болт МІ6x120 шт. 16 21Болт МІбх130 шт. 12 22Гайка МІ6 шт. 28 23Шайба МІ6 шт. 56 24Шайба пружинна МІ6 шт. 28 25Головка консолі шт. 2 26Болт М20х140 шт. 4 27Гайка М20 шт. 4 28Шайба М20 шт. 8 29Шайба пружинна М20 шт. 4 30Розмежувальна втулка ф22; L-55 шт. 4 31Коуш для тросів шт. 6 32Двигун з редуктором ZLP630 шт. 2 33Палець-фіксатор для мех-му підіймання ф 16; L-132 шт. 2 34Болт М10x90 шт. 4 35Гайка М10 шт. 4 36Шайба М10 шт. 8 37Запобіжний тормоз (улавливатель) шт. 2 38Щит управління з дистанційним пультом шт. 1 39Кабель злектричний L=100m, кг-5G, 2,5mm2 шт. 1 40Трос вантажний L=100m, D=0.83 шт. 4 41Трос розвантаж. L=7ш, D=0.83 (2шт в бухте) шт. 2 42Зажим для тросів шт. 32 43Груз тросу вантажного (12кг) шт. 4 44Болт М12х80 шт. 8 45Гайка М12 шт. 8 46Шайба М12 шт. 16 47Шайба пружинна М12 шт. 8 48Колесо фасадне шт. 2 49Болт МІ0x75 шт. 4 50Гайка М10 шт. 4 51Шайба М10 шт. 8 52Шайба пружинна М10 шт. 4 53Колесо ходове шт. 4 54Болт МІ0x25 шт. 16 55Гайка М10 шт. 16 56Шайба М10 шт. 32 57Шайба пружинная М10 шт. 16 58Ограничитель шт. 2 59Болт М10x30 шт. 4 60Гайка М10 шт. 4 61Шайба М10 шт. 8 62Противоваги шт. 36 63Технічний паспорт шт. 1 ВСЬОГО Шт. 687 Витребувати шляхом вилучення в солідарному порядку у товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» і товариства з обмеженою відповідальністю «Наш офіс» та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» майно - вантажний підіймач «Кран у вікно» вартістю 61448 (шістдесят одна тисяча чотириста сорок вісім) грн.00 кой. наступної комплектації:

№НайменуванняОд.вим.Кількість 1х6м 1Болт М12х130 шт. 16 2Болт МІ2x140 шт. 16 3Болт М12х80 шт. 12 4Гайка М12 шт. 44 5Шайба М12 шт. 28 6Шайба пружинна М12 шт. 44 7Шайба збільшена М12 шт. 60 8Передня опірная стійка балки шт. 2 9Задня опірная стійка балки шт. 2 10Верхній кронштейн балки шт. 4 11Фронтальная балка шт. 2 12Середня балка шт. 2 13Шайба М16 шт. 56 14Шайба пружинна МІ6 шт. 28 15Г оловка консолі шт. 2 16Болт М20х140 шт. 4 17Г айка М20 шт. 4 18Шайба М20 шт. 8 19Шайба пружинна М20 шт. 4 20Розмежувальна втулка ф22; L-55 шт. 4 21Коуш для тросів шт. 6 22Двигун з редуктором ZLP630 шт. 2 23Палець-фіксатор для мех-му підіймання ф 16; L-132 шт. 2 24Болт М10x90 шт. 4 25Гайка М10 шт. 4 26Шайба М10 шт. 8 27Запобіжний тормоз (улавливатель) шт. 2 28Щит управління з дистанційним пультом шт. 1 29Кабель злектричний L=100m, кг-5G, 2,5mm2 шт. 1 30Трос вантажний L=100m, D=0.83 шт. 4 31Трос розвантаж. L=7т, D=0.83 (2шт в бухте) шт. 2 32Зажим для тросів шт. 32 33Технічний паспорт шт. 1 ВСЬОГО Шт. 411 В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням поданої заяви про зміну розміру позовних вимог, а саме п. 3 прохальної частини позову. В якій визначено вартість обладнання 144 503,00 грн.

Представник відповідача 1 (товариства з обмеженою відповідальністю "Наш офіс") в судовому засіданні та поданих до суду письмових поясненнях визнає позовні вимоги в частині визнання права власності на будівельне обладнання за позивачем.

Представник відповідача 2 (товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л") позовні вимоги заперечив.

В судовому засіданні 17.09.2015 р. розглядалась заява, подана позивачем 05.08.2015 р. (а.с. 75), про огляд доказів (будівельних люльок та підіймача «кран у вікно») за місцем його знаходження.

У відповідності до ч.1 ст. 39 ГПК України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

Суд зазначає, що при проведенні огляду будівельного обладнання не зможе ідентифікувати дані об'єкти це має здійснюватись відповідними спеціалізованими організаціями і сторони в судовому процесі не позбавлені права заявляти клопотання про проведення відповідних судових експертиз, у разі дійсної потреби у вказаному, та/або подавати належні докази на підтвердження повідомлених ними обставин, у тому числі щодо ідентифікації об'єктів.

Тому, суд відхилив подану заяву у зв'язку із необґрунтованістю та недоцільністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" укладено договір оренди будівельного обладнання №А/204/3 (а.с.33-35).

Відповідно до п.2.1. договору оренди передача обладнання здійснюється на підставі акту приймання-передачі обладнання в оренду, який підписано уповноваженими представниками сторін.

На підставі умов договору між вищезазначеними сторонами підписано акти приймання-передачі будівельних люльок ZLP 630 (а.с.29-31) та вантажний підйомник В«кран у вікноВ» (а.с.32). Вартість обладнання відповідно до актів та специфікації (а.с.36) становить 144 503,00 грн.

У відповідності до п.п. 2.4., 8.1. договору, місце використання (оренди) обладнання є м. Запоріжжя, вул. Нейміровича Данченка, 64, об'єкт В« Enerqy PlazaВ» . Договір дійсний до 31.12.2012 р., а в частині виконання обов'язку до моменту їх повного виконання.

25.05.2012 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про оренду будівельного обладнання від 31.05.2012 р. № А/204/3, а саме внесено зміни до п. 2.4. місцем використання (оренди) обладнання є: м. Луцьк, вул. Відродження, 1 (а.с.16).

25.12.2012 р. підписано ще одну додаткову угоду до договору про оренду будівельного обладнання від 31.05.2012 р. № А/204/3, відповідно до якої строк дії договору було продовжено до 31.12.2013 р. (а.с.15і).

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні рішення господарського суду Волинської області, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України (а.с. 50-58), використання спірного будівельного обладнання на будівельному майданчику за адресою: м. Луцьк, вул. Відродження, 1 здійснювалось товариством з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" на підставі договору підряду № 01/15-06 від 15.06.2012 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю В«Три ЛВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«Наш офісВ» (підрядник). Рішення господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 р. у справі № 908/828/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Три ЛВ» до товариства з обмеженою відповідальністю В«Наш офісВ» розірвано договір підряду № 01/15-06 від 15.06.2012 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю В«Три ЛВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«Наш офісВ» та стягнуто з товариством з обмеженою відповідальністю В«Наш офісВ» на користь товариством з обмеженою відповідальністю В«Три ЛВ» 1 189 104 грн. передоплати, 183 750,73 грн. пені, 32 279,11 грн. судового збору. Підставою для прийняття даного рішення було невиконання відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "Наш офіс" належним чином взятих на себе договірних зобов'язань по виконанню у встановлений договором строк будівельних робіт.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Верховний Суд України у листі від 01.04.2014р. В«ОСОБА_1 практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу УкраїниВ» зазначив що, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

За відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності на спірне майно відсутні й підстави для визнання права власності на це майно на підставі ст. 392 ЦК України, оскільки право позивача не порушено (такої ж правової позиції дотримується ВСУ в постанові №6/313 від 30.01.2012 року).

При цьому, згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заявлену вимогу про визнання права власності на спірне обладнання позивач підтверджує ВМД № 500060006/2012/001967 від 30.05.2012 р., контрактом № 12-04-2012 від 12.04.2012 р. (а.с.17-20) та актами приймання-передачі (а.с.29-32), які містять лише відомості назву обладнання, кількість та вартість будівельного обладнання.

Основним призначення інвентаризаційного опису згідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 р., є документальне оформлення результатів інвентаризації матеріальних цінностей, що обліковуються на підприємстві.

Основним завданням інвентаризації згідно до цієї Інструкції є перевірка і документальне підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку про їх наявність, стан та оцінку матеріальних і нематеріальних активів, іншого майна, капіталу, інвестицій, розрахунків, резервів і зобов'язань підприємства в натурі.

Відповідно до встановлених Інструкцією вимог до порядку проведення інвентаризації - інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією за місцезнаходженням майна у присутності матеріально відповідальної особи.

У відповідності до наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996р. В«Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалівВ» , яким затверджена типова форма інвентаризаційного опису - в опису вказуються: найменування матеріалів, їх номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. В кінці інвентаризаційного опису підписуються усі члени комісії та магеріально- відповідальні особи.

Позивач не надав будь-які описи, ознаки та характеристики спірного майна, що виключає, можливість будь-якої його ідентифікації та індивідуалізації (наприклад, індивідуальні серійні номери технічних приладів, тощо) і відповідно за таких обставин виключає його встановлення.

Таким чином, ВМД № 500060006/2012/001967 від 30.05.2012 р. та контракт № 12-04-2012 від 12.04.2012 р. (а.с.17-20), акти приймання-передачі (а.с.29-32) не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки не підтверджують, що спірне майно знаходиться на будівельному майданчику відповідача 2.

Крім того, позивачем не подано жодних належних доказів, стосовно сумніву або претензій, які б свідчили про оспорювання його права власності на зазначене в позовній заяві майно зі сторони відповідачів по справі. Оскільки, відповідач 1 в письмових поясненнях від 05.08.2015 р. зазначає, що визнає право власності на оспорюване майно за позивачем (а.с.77-78,120), а відповідач 2 в своєму відзиві від 20.07.2015 р. зазначає, що відповідач 1 залучало на власний розсуд використання будівельне обладнання на об'єкті і ніколи не отримувало від ні від позивача ні від відповідача 1 зазначене в позовній заяві обладнання.

Стосовно вимог позивача про витребування шляхом вилучення в солідарному порядку у товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» і товариства з обмеженою відповідальністю «Наш офіс» та передання товариству з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» майна, а саме: 3 (три) комплекти будівельних люльок ZLP 630-6 м виробництва компанії «Boyu (Wuxi) Technoloqe Co.Ltd» та вантажний підіймач «Кран у вікно», суд дійшов наступного висновку.

Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Тобто витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову за допомогою якого власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право на розпорядження ним, оскільки перебування майна у чужому незаконному володінні певним чином обмежує і право власника на розпорядження ним.

Однією з особливостей цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. За загальним правилом предметом позову є матеріально-правова вимога до відповідача про повернення майна з чужого незаконного володіння, що має відповідні підстави, які тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

В протилежному випадку власник має право звернутися до суду з двома вимогами - про визнання права власності на майно та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.

Віндикаційний позов має місце, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи. Тобто віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Крім того, при розгляді віндикаційного позову позивач повинний підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази. (Відповідна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2011 р. у справі № 5002-18/3226.1-2010).

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. В«Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових правВ» зазначено: В«Застосовуючи положення ст.387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.В»

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи між позивачем і відповідачем 1 існували договірні відносини щодо спірного майна, а з відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю В«Три ЛВ» , не існувало будь-яких господарських відносин.

З огляду на ту обставину, що між відповідачами даного спору відсутній солідарний обов'язок перед позивачем, та не надано доказів того, що майно вибуло з його володіння незаконно та без відповідної правової підстави, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині солідарного витребування будівельного обладнання з товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» задоволенню не підлягає у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю у відповідності до вимог закону.

Що стосується клопотання поданого відповідачем 20.07.2015 р. (а.с.48-49) про припинення провадження у справі 903/783/15 в частині звернення з позовними вимогами до відповідача з обмеженою відповідальністю "Три Л", оскільки є рішення господарського суд між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Суд зазначає, що 07.04.2014 р. було прийнято рішення по справі №903/152/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «³рамакс УкраїнаВ» до товариства з обмеженою відповідальністю В«Три ЛВ» , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю В«Наш офісВ» про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с.50-53).

В даному випадку позивач просив суд витребувати шляхом вилучення в солідарному порядку у товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» і товариства з обмеженою відповідальністю «Наш офіс» та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Вірамакс Україна» майно: 3 (три) комплекти будівельних люльок ZLP 630-6 м виробництва компанії «Boyu (Wuxi) Technoloqe Co.Ltd» та вантажний підіймач «Кран у вікно».У зв'язку із тим, що в даній справі інший предмет спору, суд відхиляє подане клопотання.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 39, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Наш офіс", товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" про визнання права власності на майно та витребовування майна в солідарному порядку з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.09.2015

Суддя І. О. Гарбар