Рішення

від 15.09.2015 по справі 5011-74/15309-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015Справа №5011-74/15309-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд"

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-Буд"

про розірвання договору та повернення майна

Суддя Головатюк Л. Д.

Представники сторін:

Від позивача: Бак В. І. (дов. № 05/Legal від 10.07.2015)

Від відповідача: Вареник В. В. (дов. № 10-2015_Legal від 10.03.2015)

Від третьої особи: Круковський О. Б. - директор, вписка з ЄДР 18.03.2015

Спірідонов В. В. (дов. № б/н від 16.03.2015)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 5011-74/15309-2012 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд" (далі за текстом - позивач) до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі за текстом - відповідач), за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-Буд" про розірвання договору купівлі-продажу майнового комплексу 1 від 28 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Є та зареєстрований в реєстрі за № 3015 та повернення майнового комплексу 1, який знаходиться за адресою: Вінницька область, смт Тростянець, вулиця 1 Травня, 26 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 12 883,9 кв. м. - відмовлено повністю.

В ході розгляду справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 вживалися заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення на майновий комплекс 1, який знаходиться за адресою: Вінницька область, смт Тростянець, вулиця 1 Травня, 26 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 12 883,9 кв. м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 по справі № 5011-74/15309-2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 5011-74/15309-2012 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 5011-74/15309-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2015 по справі № 5011-74/15309-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 по справі № 5011-74/15309-2012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 18.06.2015 судам попередніх інстанцій не було надано правову оцінку моменту виникнення у покупця права користування земельною ділянкою та, відповідно, кореспондуючого йому обов'язку щодо оплати за користування відповідною земельною ділянкою на умовах.

В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи № 5011-74/15309-2012 проведеного 24.06.2015 справу передано для розгляду судді Головатюку Л. Д., який ухвалою від 30.06.2015 призначив справу до розгляду на 14.07.2015.

26.06.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від позивача у справі надійшло клопотання про залишення заходів забезпечення позову в силі.

14.07.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від третьої особи по справі надійшли:

- заява про об'єднання справ, що перебувають в провадженні Господарського суду міста Києва № 5011-5/15279-2012 та № 5011-74/15309-2012 пов'язані між собою учасниками проваджень, підставами виникнення та засобами доказування;

- заява про скасування заходів забезпечення заявленого позову;

- заперечення по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 30.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 було продовжено строк розгляду справи № 5011-74/15309-2012 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 15.09.2015.

В судове засідання 15.09.2015 представники сторін та третьої особи з'явились, надали суду усні пояснення по суті справи.

Розглянувши в судовому засіданні заяву третьої особи про об'єднання справ суд дійшов висновку по відмову в її задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В п. 3.6. Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Справа № 5011-5/15279-2012 не перебуває в провадженні судді Головатюка Л. Д., відтак суд не вправі приймати рішення про об'єднання справ № 5011-5/15279-2012 та № 5011-74/15309-2012, і відповідно заява задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу майнового комплексу 1 від 28 травня 2012 року, а саме умов щодо укладання із позивачем договору оренди земельної ділянки та сплати орендних платежів.

Відповідач письмово відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав відсутності предмету спору за відсутністю державної реєстрації права власності на спірний майновий комплекс, на підставі договору купівлі - продажу від 28.05.2012, з врахуванням приписів ст. 210 ЦК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем було укладено договір купівлі - продажу майнового комплексу 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Е. та зареєстрований в реєстрі за № 3015 (далі за текстом - договір), за умовами якого:

- позивач передає, а відповідач приймає у власність, на умовах та за ціною, визначених договором майновий комплекс 1, який знаходиться за адресою: Вінницька область, смт Тростянець, вулиця 1 Травня, 26 (пункт 1.1 договору);

- вказаний комплекс належить продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 456395, виданого Виконавчим комітетом Тростянецької селищної ради Вінницької області 14.05.2012 на підставі рішення Виконавчого комітету Тростянецької селищної ради від 10.05.2012 № 57; право власності зареєстровано БТІ 14.05.2012, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 14.05.2012 № 34119642, номер запису: 31 в книзі ЮН1, реєстраційний номер об'єкту РПВН: 2129485; відчужуваний майновий комплекс загальною площею 12 883, 9 кв. м. (пункту 1.2 договору);

- майновий комплекс 1 знаходиться на земельній ділянці площею 5, 3006 га, кадастровий номер 0524155100:02:012:0034 (пункт 1.4 договору);

- у зв'язку з тим, що покупець не належить до осіб, які у відповідності до частини першої статті 82 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, то у відповідності до частини п'ятої статті 120 ЗК України до покупця переходить право користування вищевказаною земельною ділянкою на умовах оренди (пункт 1.5 договору);

- на покупця покладаються обов'язки відповідно до договору, зокрема: сплачувати продавцю платежі, пов'язані із використанням покупцем земельної ділянки, на якій розташований майновий комплекс 1 (підпункт "г" пункту 4.1 договору), а також прийняти майновий комплекс 1 від продавця та вступити у володіння майновим комплексом 1 на підставі акту прийому - передачі майнового комплексу 1 (підпункт "б" пункту 4.1 договору);

- право власності покупця на майновий комплекс 1 виникає з моменту державної реєстрації договору в державному реєстрі правочинів і підлягає державній реєстрації в Комунальному підприємстві "Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" (п. 5.1. договору);

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до повного та належного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань та гарантій за договором (пункт 10.3 договору).

Земельна ділянка, на якій знаходиться майновий комплекс, належить позивачеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 225331, складеного 18.10.2012 відділом Держкомзему у Тростянецькому районі Вінницької області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 032410002000003.

Разом з тим, 19.06.2003 у процесі примусової реалізації майна боржника - Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" між ним, як продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК РегВін-Інвест", як покупцем та Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", як заставодержателем був укладений договір купівлі-продажу заставного майна, згідно з яким майно Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство", яке перебувало у заставі відповідно до договорів застави від 28.05.2002, зокрема і майновий комплекс 1, реалізоване Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК РегВін-Інвест", яке в подальшому зареєструвало право власності на таке майно.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 у справі № 2-а-1283/07, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008, задоволений позов Відкритого акціонерного товариства "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" до КП "Тульчинське МБТІ" та ВДВС Тростянецького РУЮ про визнання протиправними дій державного виконавця при примусовій реалізації майна ВАТ "Тростянецьке XПП" шляхом укладення договору купівлі-продажу від 19.03.2003 і про визнання протиправними рішень державного реєстратора КП "Тульчинське МБТІ" при реєстрації права власності на майновий комплекс 1 за ТОВ "ТК РегВін-Інвест".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008 скасовані, провадження у справі припинене.

11.04.2012 ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" звернулось до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008.

23.10.2012 постановою Вищого адміністративного суду України (за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) скасована ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2007 та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008 залишені в силі.

Надалі, ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" зареєструвало право власності на майновий комплекс 1 та, в подальшому, відчужило його ТОВ "Укрлюкс-Буд" згідно з договором № 31-10/12-1 про припинення зобов'язання переданням відступного від 31.10.2012, а ТОВ "Укрлюкс-Буд" зареєструвало право власності на майновий комплекс 1 за собою.

09.04.2013 постановою Верховного Суду України скасована постанова

Вищого адміністративного суду України від 23.10.2012, що прийнята за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України 04.11.2008, а справа направлена на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 заява ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2008 за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.07.2015 № 40555069, майновий комплекс 1 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлюкс-Буд".

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу майнового комплексу 1 від 28 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Є та зареєстрований в реєстрі за № 3015, у зв'язку з істотним порушенням його умов та повернення майнового комплексу 1, який знаходиться за адресою: Вінницька область, смт Тростянець, вулиця 1 Травня, 26 та складається з комплексу будівель та споруд загальною площею 12 883,9 кв. м. позивачу, як продавцю.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір купівлі-продажу майнового комплексу 1 від 28 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Є та зареєстрований в реєстрі за № 3015 є договором купівлі - продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, продавцем за договором може виступати особа, що є власником товару. Це випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 317 ЦК, про те, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, положеннями ч. 4 ст. 334 ЦК України та ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Тобто, правомочності власника з розпорядження, володіння та користування нерухомим майном виникають з моменту державної реєстрації права власності.

Право користування земельною ділянкою на умовах оренди (ч.5 ст. 120 Земельного кодексу України), якому кореспондує обов'язок оплачувати орендні платежі, виникає у покупця одночасно з виникненням права власності на нерухоме майно, оскільки відсутність можливості здійснювати право власності на нерухоме майно виключає можливість користування земельною ділянкою на якій таке майно розташоване.

Право власності на майновий комплекс 1 за відповідачем зареєстроване не було і доказів іншого матеріали справи не містять, відтак момент виникнення у покупця - відповідача права користування земельною ділянкою та, відповідно, кореспондуючого йому обов'язку щодо оплати за користування відповідною земельною ділянкою на умовах оренди, не настав.

За приписами ч. 2ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

До предмету доказування у даному випадку входить не тільки доведення факту порушення договору, але й встановлення істотності зазначених порушень договору, тобто наявності у зазначених порушень характеру таких, що значною мірою позбавили сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Як встановлено судом, право власності на придбане за договором нерухоме майно та право користування земельною ділянкою під ним у відповідача не виникло, і відповідно не виникло обов'язку щодо оплати за користування відповідною земельною ділянкою на умовах оренди.

Відтак порушення договору з боку відповідача в частині оплати орендних платежів за користування земельною ділянкою та укладання договору оренди землі, в даному випадку, не було, оскільки відповідні зобов'язання не настали.

Крім того, оскарження в судах адміністративного судочинства дій державного виконавця при примусовій реалізації майна ВАТ "Тростянецьке хлібоприймальне підприємство" шляхом укладення договору купівлі-продажу від 19.06.2003 є обставиною заперечення правомочностей продавця - позивача та покупця - відповідача у спорі, що розглядається.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

Що ж до заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 02.11.2012, то слід зазначити таке.

Статтею 68 ГПК України передбачено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до пункту 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК України), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК України).

У пункті 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, то суд вважає за необхідне скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 у даній справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог витрати по оплаті судового збору покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 68, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватортрейд" відмовити повністю.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2012 у справі № 5011-74/15309-2012.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Копію рішення розіслати сторонам та третій особі.

Повне рішення складено - 21.09.2015.

Суддя Л. Д. Головатюк