Рішення

від 16.09.2015 по справі 910/17225/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №910/17225/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Київ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачівПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петрової Світлани Миколаївни провизнання недійсним пункту договору за позовом третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу «Капітал-рекорд» до 1. Публічного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Київ» про визнання недійсним договору в частині Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Савельєва М.В., Фрідман О.О. від відповідача:Харченко О.В., Шекера С.В. від третьої особи:не з'явився від третьої особи з самостійними вимогами: Клименко М.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Мультіплекс-Холдінг» (надалі - ПАТ «Мультіплекс-Холдінг») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Блокбастер-Київ» про визнання недійсним пункту договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пункт 2.2 договору від 31.07.2012 р. про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 20.08.2009 р. за реєстровим №2572, не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме: зі сторони позивача такий пункт договору не був погоджений у встановленому порядку, а відтак був укладений в цій частині представником позивача з перевищенням наданих йому повноважень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2015 р.

15.07.2015 р. до господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу «Капітал-рекорд» (надалі - ТОВ «КУА «Капітал Груп») надійшла позовна заява з самостійними вимогами на предмет спору до Публічного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг» та Публічного акціонерного товариства «Блокбастер-Київ» про визнання недійсним договору в частині.

Позовні вимоги третьої особи мотивовані тим, що оспорюваний пункт договору суперечить вимогам чинного законодавства України та статутним документам ПАТ «Мультіплекс-Холдінг», а також порушує корпоративні права ТОВ «КУА «Капітал Груп» як акціонера ПАТ «Мультіплекс-Холдінг».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 17.08.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. прийнято для спільного розгляду у справі № 910/17225/15 позов ТОВ «КУА «Капітал Груп» до ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» та Публічного акціонерного товариства «Блокбастер-Київ» про визнання недійсним договору в частині, розгляд справи призначено на 17.08.2015 р.

14.08.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що укладений між сторонами правочин не є значним, а відтак на його укладання не обов'язковою була наявність погодження загальних зборів ПАТ «Мультіплекс-Холдінг». Крім того, відповідач вказував на те, що в матеріалах справи наявна копія протоколу загальних зборів позивача, на яких було надано згоду на підписання з відповідачем спірної редакції договору від 31.07.2012 р. про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення від 20.08.2009 р., що свідчить про існування необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка від імені позивача підписала такий додатковий договір.

17.08.2015 р. до канцелярії суду представником ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» подано клопотання про заміну Публічного акціонерного товариства «Блокбастер-Київ» його правонаступником.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2015 р. клопотання ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» задоволено, замінено Публічне акціонерне товариство «Блокбастер-Київ» у справі №910/17225/15 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Київ» (надалі - ТОВ «Блокбастер-Київ»), оголошено перерву в судовому засіданні до 31.08.2015 р.

Розгляд справи 31.08.2015 р. не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному та був призначений наступний розгляд справи на 07.09.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. клопотання ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» про виклик посадових осіб для дачі пояснень задоволено, залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петрову Світлану Миколаївну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи відкладено на 14.09.2015 р.

В судових засіданнях 14.09.2015 р. та 15.09.2015 р. судом оголошувались перерви на 15.09.2015 р. та 16.09.2015 р. відповідно.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання представники відповідача з'явилися, проти задоволення позовних вимог як ПАТ «Мультіплекс-Холдінг», так і ТОВ «КУА «Капітал Груп» заперечували з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петрова С.М. в судове засідання не з'явилася, на виконання вимог ухвали суду 14.09.2015 р. до відділу діловодства подала письмові пояснення по суті спору, а також витребувані документи.

Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, позов ТОВ «КУА «Капітал Груп» підтримав повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Блокбастер-Київ», правонаступником якого є ТОВ «Блокбастер-Київ» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультіплекс-Холдинг», правонаступником якого є ПАТ «Мультіплекс-Холдінг», (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. за реєстровим № 2572 (надалі - «Договір»).

Відповідності до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (в літ. А), загальною площею 5 949,00 м2, за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 34-В, загальна площа будинку 32 847,4 кв.м.

За змістом п. 2.1 Договору та додаток № 2 до Договору орендар зобов'язується використовувати приміщення виключно для отримання прибутку від таких видів діяльності: кінотеатральної діяльності, продажу квитків на кіносеанси, торгівлі напоями, у тому числі алкогольними, продуктами харчування, в тому числі табачними виробами та супутніми товарами у кафе та барах, що будуть розміщені у межах приміщення, рекламної діяльності у приміщенні.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата підлягає сплаті з моменту передачі приміщення орендарю, що оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення, та до моменту повернення приміщення орендодавцю, що оформлюється актом приймання-передачі (повернення) приміщення.

31.05.2010 р. та 31.07.2012 р. сторонами були підписані Договори про внесення змін до Договору, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. за реєстровими № 1070 та № 1830 відповідно.

Згідно з п. 2.1 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору сторони досягли згоди, що починаючи з 01 липня 2012 року місячна орендна плата буде складати 16% (шістнадцять відсотків) від загального обороту орендаря, зміст та склад якого визначено у п.п. 2.3. цього Договору про внесення змін, окрім того податок на додану вартість (ПДВ), але в будь якому разі не менше 545 906,31 грн., крім того ПДВ - 109 181,26 грн., разом з ПДВ - 655 087,57 грн., що станом на момент підписання цього Договору без врахування ПДВ за національним курсом НБУ (9,788 гривні за 1 Євро) складає суму еквівалентну 55 771,72 Євро.

Відповідно до п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору орендна плата на кожний наступний календарний місяць дії Договору, починаючи з 01.08.2012 р. підлягає індексації за наступною формулою: ОП = [С1*(К1/К0)]+ПДВ

Де:

ОП - сума Орендної плати, що підлягає сплаті на момент виставлення рахунку, в гривнях з врахуванням ПДВ;

С1 - сума мінімальної орендної плати на дату укладення Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. без врахування ПДВ (п. 2.1. Договору про внесення змін);

К0 - курс Євро, що відповідає офіційному курсу Національного банку України на дату укладення Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. в гривнях за один Євро;

К1 - курс Євро, що відповідає офіційному курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку на сплату орендної плати;

ПДВ - податок на додану вартість у розмірі встановленому чинним законодавством України на день виставлення рахунку;

«*» - математичний знак множення;

«/» - математичний знак поділу;

«+» - математичний знак додавання.

Спір у справі виник у зв'язку з оспорюванням позивачем та ТОВ «КУА «Капітал Груп» дійсності п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як на підставу для визнання недійсним п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору позивач та ТОВ «КУА «Капітал Груп» вказують на те, що представник ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» діяв з перевищенням наданих йому повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору від імені ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» підписаний генеральним директором ОСОБА_8, який діяв на підставі Статут, протоколу №1 установчих зборів ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» від 23.11.2011 р., протоколу №б/н засідання наглядової ради ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» від 13.12.2011 р. та протоколу №б/н загальних зборів учасників ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» від 30.05.2012 р.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.

За змістом ч. 1 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства» виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 184 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи (статут) повинні містити відомості, зокрема, про склад та компетенцію органів управління товариства.

Пунктом 7.36 Статуту ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» в редакції, чинній на момент укладення спірного Договір про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору, генеральний директор є одноосібним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю. Генеральний директор одноосібно, на свій власний розсуд та під власну відповідальність ухвалює всі рішення щодо питань, які складають його компетенцію, є підзвітним загальним зборам і наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень.

Згідно з п. 7.39 Статуту позивача у вказаній редакції до компетенції генерального директора належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

За змістом п. 7.4.26 Статуту позивача до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

За таких обставин, прийняття рішення про вчинення значних правочинів, що перевищують 25% вартості активів ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» відноситься до виключної компетенції загальних зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відтак, договір найму (оренди) є оплатним, оскільки наймодавець за виконання своїх обов'язків по передачі майна наймачеві має отримати від останнього зустрічне надання у вигляді орендної плати.

При цьому, у орендаря виникає обов'язок своєчасно здійснювати сплату орендної плати за весь час користування майном, тобто за весь час дії такого договору найму (оренди).

Пунктом 14.2 Договору сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє до 01.10.2023 р., а відтак термін дії вказаного договору становив 134 місяці.

При цьому, пунктом 2.1 оскаржуваного Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору визначено мінімальну орендну плату на дату його укладення у розмірі 655 072,32 грн.

З огляду на викладене, загальна сума орендних платежів, які мінімально повинні були бути сплачені позивачем на користь ТОВ «Блокбастер-Київ» за весь час дії Договору становить більш ніж 80 мільйонів гривень.

В той же час, вартість активів ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» за даними річних фінансової звітності станом на 31.12.2011 р. складала 106 004 000,00 грн., а відтак суд приходить до висновку, що сума орендної плати, яку позивач мав сплатити на користь відповідача за весь час дії Договору, перевищувала 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Зважаючи на викладене, в силу положень Статуту та чинного законодавства України Договір в частині, що стосується орендної плати, належить до договорів, рішення на вчинення яких приймається загальними зборами товариства, оскільки сума угоди перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Відповідач вказує, що в матеріалах справи наявний протокол загальних зборів учасників ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» від 30.05.2012 р., яким оформлене рішення загальних зборів учасників позивача про надання згоди на укладення генеральним директором ОСОБА_8, зокрема Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору, свідчить про прийняття вищим органом управління позивача відповідного рішення про погодження всіх умов, які містилися в освоюваному додатковому договорі.

В той же час, за змістом ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із вказаного протоколу вбачається, що на загальних зборах учасників ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» 30.05.2012 р. були прийняті рішення, зокрема про укладення додаткового договору про внесення змін та доповнень до Договору у запропонованій редакції , затверджено запропоновану редакцію такого додаткового договору та доручено його укладення генеральному директору товариства - ОСОБА_8

Суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, яка саме редакція договору про внесення змін до Договору була запропонована на вказаних загальних зборах, а також чи містила така редакція оскаржуваний у даній справі пункт 2.2.

Більш того, як вбачається із пояснень генерального директора ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» ОСОБА_8, секретаря загальних зборів учасників ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» ОСОБА_9 та голови загальних зборів учасників ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» ОСОБА_10, які були присутніми під час проведення засідання загальних зборів 30.05.2012 р., питання щодо застосування формули при розрахунку суми орендної плати у додатковому договорі про внесення змін до Договору (п. 2.2) на вказаних загальних зборах не розглядалося та не обговорювалося і не приймалося.

При цьому, ініціювання проведення загальних зборів 30.05.2012 р. та укладення додаткових договорів (в тому числі, і до Договору) було пов'язано із зміною організаційно-правової форми позивача - з Товариства з обмеженою відповідальністю на Публічне акціонерне товариство, а відповідачем не доведено іншого.

За таких обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, в якій саме редакції загальними зборами учасників ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» було погоджено внесення змін до Договору, суд вважає недоведеним факт винесення на обговорення та прийняття рішення про укладення Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору саме в тій редакції, яку підписав від імені ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» генеральний директор ОСОБА_8

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що від імені позивача Договір про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору в частині оскаржуваного пункту 2.2 було укладено особою з перевищенням наданих їй повноважень та всупереч положень ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 р. відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 ЦК України).

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Матеріали справи не містять належних до допустимих в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту вчинення ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» будь-яких дій, які б свідчили про прийняття спірного пункту Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору до виконання.

В той же час, наявні в матеріалах справи докази (платіжні доручення про сплату орендної плати за Договором та банківські виписки з рахунку позивача) та пояснення представників сторін підтверджують факт невиконання позивачем умов п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору.

Так, із наданих позивачем платіжних доручень та банківських виписок вбачається, що з моменту укладення сторонами спірного Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору до моменту звернення до суду із даним позовом, ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» сплачувало на користь ТОВ «Блокбастер-Київ» мінімальну орендну плату за Договором, а також здійснювало доплату до 16% від загального обороту, передбачену приписами п. 2.1 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору.

Більш того, на підтвердження факту відсутності оплат позивача за формулою, яка міститься в оскаржуваному пункті договору, свідчить існування в провадження господарського суду міста Києва справ про стягнення з ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» на користь ТОВ «Блокбастер-Київ» вартості індексації, передбаченої п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору.

При цьому, за змістом частини 1 ст. 241 Цивільного кодексу України наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Суд відзначає, що будь-яких доказів на підтвердження факту наступного схвалення ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» оскаржуваного пункту Договору матеріали справи не містять, а сторонами суду не надано.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Таким чином, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд відзначає, що оскільки Договір про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору в частині пункту 2.2 було укладено зі сторони позивача неуповноваженою особою, та за відсутності його наступного схвалення, а відтак вказаний пункт згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України є недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» про визнання п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору недійсним правомірними та обґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» №12 від 29.05.2013 р. з урахуванням змісту статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє. Таким чином, визнаючи договір оренди недійсним, господарський суд повинен серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

В той же час, оскільки в даному випадку має місце визнання недійсним пункту договору, який стосується виключно суми орендної плати (тобто, ціни договору), суд вважає за можливе застосувати приписи ст. 236 Цивільного кодексу України та визнати оспорюваний пункт договору недійсним саме з моменту укладення.

Стосовно позовної заяви третьої особи у справі суд відзначає таке.

Позов ТОВ «КУА «Капітал Груп» обґрунтований тим, що внаслідок укладення між ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» та ТОВ «Блокбастер-Київ» Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору в частині пункту 2.2 були порушені його корпоративні права як акціонера ПАТ «Мультіплекс-Холдінг», який володіє 48,1285% статутного капіталу товариства.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Тобто, незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» встановлено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Однак, спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням положень Статуту ПАТ «Мультіплекс-Холдінг», зважаючи на частку ТОВ «КУА «Капітал Груп» у статутному фонді товариства (48,1285%, а на момент укладення спірного пункту договору - 58,140%), дає підстави для висновку, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Суд відзначає, що укладення генеральним директором ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору в частині пункту 2.2 свідчить про порушення корпоративних прав ТОВ «КУА «Капітал Груп» щодо управління справами товариства, розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства та погіршення майнового стану підприємства, що впливає на права позивача, як учасника, з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 48,1285%.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верхового Суду України від 21.01.2015 р. у справі №911/2089/14 та Вищого господарського суду України від 25.02.2015 р. у справі №911/2089/14.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «КУА «Капітал Груп» до ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» та ТОВ «Блокбастер-Київ» про визнання недійсним Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. до Договору в частині пункту 2.2 з моменту укладення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позову ПАТ «Мультіплекс-Холдінг покладаються на ТОВ «Блокбастер-Київ», а подання позову ТОВ «КУА «Капітал Груп» - на ПАТ «Мультіплекс-Холдінг» та ТОВ «Блокбастер-Київ».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг» задовольнити повністю.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», що діє від свого імені в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду не диверсифікованого виду закритого типу «Капітал-рекорд» задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення, посвідченого оренди нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 20.08.2009 р. за реєстровим № 2572, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Мультіплекс-Холдінг» та Публічним акціонерним товариством «Блокбастер-Київ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. 31.07.2012 р. за реєстровим №1830, в часині, а саме пункт 2.2, зміст якого наступний: «орендна плата на кожний наступний календарний місяць дії Договору, починаючи з 01.08.2012 р. підлягає індексації за наступною формулою: ОП = [С1*(К1/К0)]+ПДВ

Де:

ОП - сума Орендної плати, що підлягає сплаті на момент виставлення рахунку, в гривнях з врахуванням ПДВ;

С1 - сума мінімальної орендної плати на дату укладення Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. без врахування ПДВ (п. 2.1. Договору про внесення змін);

К0 - курс Євро, що відповідає офіційному курсу Національного банку України на дату укладення Договору про внесення змін від 31.07.2012 р. в гривнях за один Євро;

К1 - курс Євро, що відповідає офіційному курсу Національного банку України на дату виставлення рахунку на сплату орендної плати;

ПДВ - податок на додану вартість у розмірі встановленому чинним законодавством України на день виставлення рахунку;

«*» - математичний знак множення;

«/» - математичний знак поділу;

«+» - математичний знак додавання.».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Київ» (04655, м. Київ, пр. Московський, 34-В; ідентифікаційний код 34817671) на користь Публічного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 28; ідентифікаційний код 34817671) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блокбастер-Київ» (04655, м. Київ, пр. Московський, 34-В; ідентифікаційний код 34817671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14; ідентифікаційний код 32307531) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мультіплекс-Холдінг» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 28; ідентифікаційний код 34817671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14; ідентифікаційний код 32307531) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.09.2015 р.

Суддя В.П. Босий