Ухвала

від 05.11.2013 по справі 924/1297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"05" листопада 2013 р.Справа № 924/1297/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Прокурора Старосинявського району в інтересах держави

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області, м. Хмельницькиій;

2. Старосинявської районної ради, смт. Стара Синява, Хмельницької області;

до 1. Заставецької сільської ради Старосинявського району, с. Заставці, Старосинявського району Хмельницбкої області;

2. Пилявківської сільської ради Старосинявського району, с. Пилявка, Старосинявського району Хмельницбкої області;

3. Старосинявської селищної ради Старосинявського району, смт. Стара Синява, Старосинявського району Хмельницбкої області;

4. Новосинявської сільської ради Старосинявського району, с. Нова Синявка, Старосинявського району Хмельницької області;

5. Відкритого акціонерного товариства „ХмельницькрибгоспВ» , смт. Меджибіж, Летичівського району Хмельницької області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

3. Відділу Держземагенства у Старосинявському районі, смт. Стара Синява, Старосинявського району Хмельницької області;

про визнання недійсними рішень та державних актів на право постійного користування земельними ділянками

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького (посвідчення № 019818);

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від відповідача-3: не прибув;

від відповідача-4: не прибув;

від відповідача-5: ОСОБА_2 - за довіреністю від 01.08.2011 р.;

від третьої особи-1: ОСОБА_3 - за довіреністю від 21.01.2013 р.;

від третьої особи-2: ОСОБА_4 - за довіреністю № 1 від 18.10.2013 р.;

ОСОБА_5 - за довіреністю № 2 від 18.10.2013 р.;

від третьої особи-3: ОСОБА_6 - за довіреністю № 2-02-41/1634 від 16.09.2013 р.

Суть спору : Прокурор Старосинявського району в інтересах держави звернувся до суду із позовом про визнання недійсними рішень та державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Прокурор в засідання суду 05.11.2013 р. прибув, подав суду клопотання про витребування доказів за вих.№ 115-36-13 від 05.11.2013 року. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що предметом позову є визнання недійсними рішень рад, які у прокурора відсутні. При цьому, технічна документація на вказані земельні ділянки розроблялась ДП „Хмельницький Інститут землеустроюВ» .

Повноваження органів прокуратури України визначені Законом України „Про прокуратуруВ» . Зокрема, відповідно до ст.ст.19-21 вказаного Закону для витребування оригіналів чи належним чином завірених копій рішень у ДП „Хмельницький інститут землеустроюВ» необхідним є винесення постанови про проведення перевірки, в якій зазначаються підстави, що свідчать про можливі порушення законності, копія постанови вручається суб'єкту, що перевіряється.

Враховуючи, що у прокурора відсутня можливість самостійно витребувати у ДП „Хмельницький інститут землеустроюВ» рішення Пилявкіської сільської ради Старосинявського району від 25.12.1997 р. №4 щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок; Новосинявської сільської ради Старосинявського району від 02.09.1998 р. без номера щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок; Старосинявської селищної ради Старосинявського району від 21.05.1996 р. № 6 щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.38 ГПК України, прокурор просить суд витребувати із ДП „Хмельницький інститут землеустроюВ» належним чином завірені копії вказаних рішень.

Представник відповідача-1 в засідання суду 05.11.2013 р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього не надходило.

Представник відповідача-2 в засідання суду 05.11.2013 р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього не надходило.

Представник відповідача-3 в засідання суду 05.11.2013 р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього не надходило.

Представник відповідача-4 в засідання суду 05.11.2013 р. не прибув, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього не надходило.

Представник відповідача-5 в засідання суду 05.11.2013 р. прибув, надав суду письмові заперечення від 04.11.2013 р., відповідно до яких проти позову заперечує, вимоги прокурора вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідач-5 зазначає, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №7 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судамВ» у вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно з абзацом четвертим ч.1 ст.2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Згідно із п. 3 Постанови від 23.03.2012 р., господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Також, абзацом 6 пункту 6 Постанови Пленуму ВГС України визначено, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обгрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Так, як вбачається із позовної заяви прокурора Старосинявського району, останній у позовній заяві не вказав ані обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави, ані обґрунтування захисту таких інтересів. Як наслідок, наявні всі підстави для залишення позову без розгляду згідно з п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

Крім цього відповідач-5 зазначає, що Прокурор Старосинявського району в обґрунтування позовних вимог посилається на роз'яснення Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавстваВ» та на Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» .

При цьому відповідач-5 зауважує, що роз'яснення Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавстваВ» втратили чинність 26.12.2011 р., згідно постанови Пленуму ВГС України № 14.

Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 01.04.2010 р. у справі № 1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „аВ» , „бВ» , „вВ» , „гВ» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено таке: положення пунктів „аВ» , „бВ» , „вВ» , „гВ» статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльностіВ» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Зазначене Рішення Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, на думку відповідача-5, позовні вимоги прокурора Старосинявської району до не підлягають задоволенню.

Також, як зазначає відповідач-5, згідно позовної заяви, вимогами прокурора Старосинявського району є визнати недійсними рішення Заставецької сільської Ради народних депутатів від 21.05.1996 р. № 6, Новосинявської сільської Ради народних депутатів від 02.09.1998 р., Пилявківської сільської Ради народних депутатів від 25.12.1997 р. р. № 4, Заставецької сільської Ради народних депутатів від 09.10.1998 р. № 4.

В свою чергу, на момент прийняття оскаржуваних рішень, діяли норми Земельного кодекс України від 18.12.1990р., стаття 112 якого зазначає - рішення Рад народних депутатів може бути оскаржено в суд, арбітражний суд в місячний строк.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено наслідки спливу позовної давності, зокрема, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (аналогічні норми містив Цивільний кодекс УРСР, в редакції чинній на момент видачі оскаржуваних рішень).

При цьому відповідач-5, звертає увагу суду на те, що ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор Старосинявського району просить визнати недійсними рішення селищної та сільських рад з підстав, як зазначає, перевищення наданих повноважень, визначених Земельним кодексом України від 18.12.1990 р. (чинного на момент прийняття таких рішень).

Так, статтею 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування за свою діяльність несуть відповідальність перед територіальною громадою, державою, юридичними та фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

До того ж, відповідно до статті 76 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

Разом з тим, перевищення влади або службових повноважень є діянням, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність (ст. 365 Кримінального кодексу України).

В свою чергу, прокурором Старосинявського району не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про перевищення Радами народних депутатів своїх повноважень.

У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Стаття 33 цього Кодексу визначає обов'язок доказування і подання доказів.

В той же час, ч.2 ст.34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.36 Кодексу письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Так, вимогами прокурора Старосинявського району є визнання рішень низки Рад народних депутатів недійсними, проте належних та допустимих доказів позивачем не надано, зокрема не надано належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень Рад народних депутатів.

Також, згідно позовної заяви, на думку прокурора Старосинявського району, з посиланням на ч.3 статті 19 Земельного кодексу України, селищна та сільські ради при прийнятті оскаржуваних рішень та видачі відповідних державних актів на право постійного користування перевищили повноваження.

Однак, на думку відповідача-5, такі доводи є надуманими, що підтверджується, зокрема, відсутністю належних доказів про перевищення органами місцевого самоврядування своїх повноважень.

При цьому, відповідач-5 зазначає, що у відповідності до п.6 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990 року „Про земельну реформуВ» , ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» повинно було до 15.03.1994 р. оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається. Проте, згідно із Законом № 3180-12 від 05.05.93 р.; дію пункту 6 продовжено до 01.01.98 р. згідно з Постановою ВР № 4028-12 від 24.02.94 р.; дію пункту 6 продовжено до 01.01.2000 року згідно з Постановою ВР № 744/97-ВР від 17.12.97 р.; дію пункту 6 продовжено до 01.01.2004 року згідно з Постановою ВР № 1312-ХIV (1312-14) від 17.12.99 р.). В подальшому, положення даного пункту Постанови визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Варто зауважити, що Конституційний суд України у своєму Рішенні від 22.09.2005 р. по справі №1-17/2005, зазначив таке. Порівняльний аналіз змісту положень пункту 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформуВ» від 18 грудня 1990 року і пункту 6 Перехідних положень Кодексу свідчить, що в першому акті йдеться про оформлення права на земельну ділянку громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу Української РСР (грудень 1990 р.), а в другому - про переоформлення права постійного користування земельними ділянками. Ні в Кодексі, ні в інших нормативно-правових актах не розкривається юридичний зміст термінів „оформленняВ» і „переоформленняВ» , не визначається їх співвідношення. Невизначеність суті цих термінів негативно впливає на практику здійснення суб'єктивних прав на земельні ділянки громадянами та юридичними особами. Від правильного визначення сутності „оформленняВ» і „переоформленняВ» прав на землю залежить можливість здійснення громадянами та юридичними особами гарантованого Конституцією України права власності на землю і права користування нею, довіра громадян до держави.

Разом з тим, як вбачається із рішення Заставецької сільської ради остання при прийнятті оскаржуваного рішення від 09.10.1998 р. діяла керуючись постановою Верховної Ради України від 18.12.1990 р. „Про земельну реформуВ» та ст.7, 9, 19 Земельного кодексу України.

При цьому, відповідач-5 звертає увагу на те, що, згідно оскаржуваного рішення, Заставецька сільська рада розглянувши технічну документацію по інвентаризації земель, вирішила затвердити технічну документацію по інвентаризації земель та закріпити в постійне користування Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибкомбінату земельні ділянки. Тобто, Заставецька сільська Рада народних депутатів діяла на виконання зазначеної постанови Верховної Ради України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач-5 вважає, що позовні вимоги прокурора Старосинявського району є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просить суд у задоволенні позовних вимог прокурора Старосинявського району до Старосинявської селищної, Заставецької, Пилявківської та Новосинявської сільських рад Старокостянтинівського району, ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» про визнання недійсними рішень та державних актів на право постійного користування землею відмовити.

Представник третьої особи-1 в засідання суду 05.11.2013 р. прибув, надав суду письмові пояснення щодо поданого позову від 05.11.2013 р., відповідно до яких позов Прокурора Старосинявського району 08.10.2013 р. за вих. №115-36-13 слід задовольнити з наступних підстав:

Так, ч.3 ст.19 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. у редакції станом на час прийняття Заставецькою, Пилявківською сільськими радами народних депутатів, Старосинявською селищною радою народних депутатів Старосинявського району Хмельницької області оскаржуваних рішень встановлено виключні повноваження районних рад народних депутатів щодо передачі земельних ділянок за межами населених пунктів у користування із земель водного фонду у випадках, передбачених ст.77 та 79 Земельного кодексу.

Разом із тим, проведеною Держсільгоспінспекцією в Хмельницькій області на вимогу прокуратури Старосиняського району (лист № 113-1239 вих.13 від 02.09.2013 р.) документальною перевіркою встановлено, що Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибкомбінату відповідно до рішення Заставецької сільської ради народних депутатів від 09 жовтня 1998 року надано у постійне користування 161,43 га землі. На підставі вказаного рішення Заставецькою сільською радою народних депутатів видано державний акт на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 001583 від 26 січня 1999 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування Заставецької сільської ради народних депутатів за № 1.

Також, Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибкомбінату відповідно до рішення Пилявківської сільської ради народних депутатів Старосинявського району Хмельницької області від 25 грудня 1997 року за № 4 було надано у постійне користування 99,6 га землі для ведення рибного господарства. На підставі вказаного рішення було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001374 від 10 червня 1998 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування Пилявківської сільської ради народних депутатів за № 1.

Також, відповідно до рішення Старосинявської селищної ради народних депутатів Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибкомбінату від 21 травня 1996 року № 6 надано в постійне користування 405,97 га землі. На підставі вказаного рішення Старосинявської селищної ради народних депутатів видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ № 001354 від 22 травня 1996 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею Старосинявської селищної ради народних депутатів за № 13.

Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибокомбінату відповідно до рішення Новосинявської сільської ради народних депутатів від 02 вересня 1998 року надано у постійне користування 216,51 га землі для виробничих цілей. На підставі вказаного рішення Новосинявською сільською радою народних депутатів видано державний акт на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 001509 від 26 січня 1999 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування Новосинявської сільської ради народних депутатів за №4.

Отже, як зазначає третя особа-1, з аналізу змісту ст.ст.7, 9, 11, 17, 19, 60, 78, 79 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. вбачається перевищення повноважень Заставецькою сільською радою народних депутатів, Пилявківською сільською радою народних депутатів, Старосинявською селищною радою народних депутатів Новосинявківською сільською народних депутатів Старосинявського району Хмельницької області. Так, Заставецькою сільською радою народних депутатів, Пилявківською сільською радою народних депутатів, Новосинявківською сільською народних депутатів, Старосинявською селищною радою народних депутатів Старосинявського району Хмельницької області фактично були надані земельні ділянки водного фонду, а рішення про надання таких земельних ділянок, згідно ст.ст. 11,17,19,78,79 Земельного кодексу України, чинного на момент прийняття вказаних рішень, відносились до компетенції Старосинявської районної ради народних депутатів Хмельницької області.

Оскільки згідно зі ст.23 Земельного кодексу право користування землею посвідчується відповідним державним актом, то при визнанні недійсним рішення на підставі, якого видано зазначений акт підлягає визнанню недійсним і сам акт. Оскільки необхідною умовою видачі акту на право постійного користування була наявність відповідного правомочного рішення уповноваженого органу, то відсутність такого рішення, його неправомірність є порушенням виключного передбаченого Конституцією України права цього органу на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

З урахуванням вищевикладеного, третя особа-1 просить суд задовольнити позов Прокурора Старосинявського району у справі № 924/1297/13.

Представники третьої особи-2 в засідання суду 05.11.2013 р. прибули, надали суду письмовий відзив на позов за вих.№ 01-17/326 від 04.11.2013 р. відповідно до якого щодо заявленого позову надали наступні пояснення.

Так, 22.05.1996 року Старосинявська селищна рада видала державний акт № 13 на право постійного користування 405,97 га землі Старосинявському рибцеху відповідно до рішення Старосинявської селищної ради № 6 від 21.05.1996 року .

10.06.1998 року Пилявківська сільська рада видала державний акт № 1 на право постійного користування 99,6 га землі Хмельницькому облрибкомбінату смт. Меджибіж відповідно до рішення Пилявківської сільської ради № 4 від 25.12.1997 року.

26.01.1999 року Заставецька сільська рада видала державний акт №6 на право постійного користування 161,43 га землі Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибкомбінату відповідно до рішення Заставецької сільської ради № б/н від 9.10.1998 року.

26.01.1999 року Новосинявська сільська рада видала державний акт № 4 на право постійного користування 216,51 га землі Старосинявському рибцеху Хмельницького облрибкомбінату на підставі рішення Нолвосинявської сільської ради № 4 від 02.09.1998 року.

При цьому, третя особа-2 зазначає, що згадані рішення про надання у постійне користування для виробничих цілей Старосинявською селищною, Пилявківською, Заставецькою, Новосинявською сільськими радами винесено з порушенням вимог земельного законодавства від 18.12.1990 року, діючого на той час. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Земельного кодексу від 18.12.1990 року (чинного на момент прийняття даних рішень і державних актів) сільські, селищні і міські районного підпорядкування Ради регулюють земельні відносини на їх території, саме: передачею земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в т.ч. на умовах оренди , в порядку, встановленому ст.ст. 17,19 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.19 Земельного кодексу від 18.12.1990 року встановлено, що сільські, селищні ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних із обслуговування населення (сфера послуг), с/г використання, ведення селянського( фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів. Крім того, ч.3 ст.19 цього ж Кодексу встановлює, що районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів:

- із земель запасу для с/г використання,

- із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених ст.ст. 77,79 цього Кодексу.

- до земель водного фонду (відповідно до ч. 1 ст. 78 цього ж Кодексу) належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.

Проте, протягом 1996-1999 р. ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» не звертався до Старосинявської районної ради з проханням про надання дозволу на оформлення права постійного користування землею, яка належить до водного фонду.

А тому, виходячи з предмету позову, Старосинявська селищна, Новосинявська, Заставецька, Пилявківська сільські Ради, прийнявши дані рішення та видавши державні акти на право постійного користування землею, перевищили свої повноваження, надані їм ч.2 ст.19 Конституції України, Земельним кодексом від 18.12.1990 року, оскільки прийняття даних рішень на той час належало до компетенції Старосинявської районної ради.

На основі вищевикладеного, третя особа-2 підтримує позов прокуратури Старосинявського району до Новосинявської, Пилявківської, Заставецької сільських, Старосинявської селищної рад та ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» про визнання недійсними рішень та державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Представник третьої особи-3 в засідання суду 05.11.2013 р. прибув, усно повідомив суду, що письмову позицію щодо поданого позову не мав можливості підготувати, оскільки не отримав позовної заяви та доданих до неї додатків. Крім того, надав суду копію Довідки № 504399 від 28.12.2012 р., яка оглянута судом та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст.38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Розглянувши клопотання прокурора про витребування доказів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи його задовольнити та витребувати у ДП „Хмельницький інститут землеустроюВ» зазначені у клопотанні прокурора докази.

Згідно з п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників відповідачів-1,-2,-3,-4, неподання витребуваних доказів та необхідність витребування нових доказів, суд вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, розгляд справи підлягає відкладенню на іншу дату.

Керуючись ст. 38, п.п.1,2,3 ч.1 ст.77, ст.27, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

Розгляд справи № 924/1297/13 відкласти на 10:00 "19" листопада 2013 р.

Прокурору надати суду письмові пояснення щодо неможливості надання належним чином завірених копій рішення Пилявкіської сільської ради Старосинявського району від 25.12.1997 р. № 4 щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок; Новосинявської сільської ради Старосинявського району від 02.09.1998 р. без номера щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок; Старосинявської селищної ради Старосинявського району від 21.05.1996 р. № 6 щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок

Зобов'язати прокурора (повторно) направити на адресу третьої особи Відділу Держземагенства у Старосинявському районі (вул. Грушевського, 96, смт. Стара Синява, Хмельницька область) копію позовної заяви з додатками, а докази направлення подати суду.

Зобов'язати відповідачів-1,-2,-3,-4 (повторно) подати в судове засідання копію свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДР, письмовий відзив на позов із документальним обґрунтуванням своїх доводів.

Зобов`язати (повторно) третю особу-3 (Відділ Держземагенства у Старосинявському районі) подати письмову позицію щодо поданого позову, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру.

В порядку ст.38 ГПК України зобов'язати ДП „Хмельницький інститут землеустроюВ» (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1) надати суду належним чином завірені копії рішення Пилявкіської сільської ради Старосинявського району від 25.12.1997 р. № 4 щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок; Новосинявської сільської ради Старосинявського району від 02.09.1998 р. без номера щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок; Старосинявської селищної ради Старосинявського району від 21.05.1996 р. № 6 щодо виділення ВАТ „ХмельницькрибгоспВ» земельних ділянок.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к.316.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 6 прим.:

1. - до справи;

2. - Заставецька сільська рада (с. Заставці, Старосинявський р-н, Хмельницька обл.);

3. - Пилявківська сільська рада (с. Пилявка, Старосинявський р-н, Хмельницька обл.);

4. - Старосинявська селищна рада (смт. Стара Синява, Старосинявський р-н, Хмельницька обл.);

5. - Новосинявська сільська рада (с. Нова Синявка, Старосинявський р-н, Хмельницька обл.);

6. - ДП „Хмельницький інститут землеустроюВ» (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький) - рекоменд. коресп.

Всім простою кореспонденцією (крім адресата 6).