Постанова

від 14.09.2015 по справі 922/578/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р. Справа № 922/578/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Золоті ворота" Єрмака В.О. (вх.№ 4377 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від "19" серпня 2015 р. у справі № 922/578/15

за позовом ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Золоті ворота" Єрмака В.О., м. Харків

до ТОВ "Василиск", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Василиск" на користь ПАТ "Банк Золоті ворота" - заборгованість за договором №188 від 14.10.2011р. у загальній сумі 12 190 243,04 грн. та стягнуто з ТОВ "Василиск" на користь державного бюджету України - 73080,00 грн. судового збору.

07.08.2015 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року видано відповідні накази.

14.08.2015 року від боржника (відповідача) надійшла заява № 32732 від 14.08.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15, у якій заявник просив суд відстрочити виконання рішення суду строком на один рік до 20.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2015 р. у справі № 922/578/15 (суддя О.О. Ємельянова) заяву ТОВ "Василиск" вх. № 32732 від 14.08.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15 задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення суду у справі № 922/578/15 до 20.01.2016 року.

В решті заяви відмовлено.

Позивач не погодився із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом при прийнятті цієї ухвали норм законодавства, просить її скасувати. В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. Так, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у відповідності до ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Як зазначає заявник апеляційної скарги, відповідачем не надано належних доказів фінансової неспроможності юридичної особи, які б свідчили про наявність загрози виникнення банкрутства підприємства та заборгованості перед бюджетом податків, зборів, та не доведено необхідності застосування відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судове засідання, призначене на 14.09.2015 р. представники не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

14.09.2015 р. за вх. 12917 позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, наявність клопотання позивача, відсутність клопотань з боку відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача за відсутності представників сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи, а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Василиск" на користь ПАТ "Банк Золоті ворота" - заборгованість за договором №188 від 14.10.2011р. у загальній сумі 12 190 243,04 грн. та стягнуто з ТОВ "Василиск" на користь державного бюджету України - 73080,00 грн. судового збору.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України).

07.08.2015 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року видано відповідні накази.

14.08.2015 року від боржника (відповідача) надійшла заява № 32732 від 14.08.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15, у якій заявник просив суд відстрочити виконання рішення суду строком на один рік до 20.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2015 р. у справі № 922/578/15 (суддя О.О. Ємельянова) заяву ТОВ "Василиск" вх. № 32732 від 14.08.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15 задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення суду у справі № 922/578/15 до 20.01.2016 року.

В решті заяви відмовлено.

Дослідивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року №9 розтлумачив приписи ст. 121 ГПК України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Приймаючи ухвалу від 19.08.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/578/15 до 20.01.2016 р., місцевий господарський суд визнав винятковими та такими, що дають право на відстрочку виконання рішення суду, обставини, які свідчать про складний фінансовий стан, погодившись з твердженнями відповідача про те, що сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинення діяльності відповідача та його неплатоспроможності взагалі, у зв'язку із збитковістю діяльності підприємства.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 р. у даній справі не відповідають вимогам чинного законодавства і ґрунтуються на невірній оцінці обставин справи.

Так, суд першої інстанції зазначив, що подаючи заяву про відстрочення виконання рішення суду заявник (боржник-відповідач) надав належні докази у підтвердження свого скрутного матеріального становища, а саме звітні документи (баланс, звіт про фінансові результати тощо), що дали можливість місцевому господарському суду перевірити майновий та фінансовий стан заявника (боржника-відповідача).

Однак, місцевий господарський суд ніяк не мотивував свого висновку про те, що складний фінансовий стан підприємства відповідача є винятковою обставиною, яка викликає необхідність надання відстрочки.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи не вбачається, і заявником всупереч вимогам статей 33, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України не доведено вкрай скрутного фінансового становища боржника, як і не встановлено судом апеляційної інстанції, що сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності відповідача та його неплатоспроможності взагалі.

Більше того, відповідно до статті 42 та абзацу 5 статті 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Тому негативний стан фінансових справ відповідача, неспроможність повернення кредиту, є наслідком його власної господарської діяльності. Перекладати ці ризики на добросовісного кредитора, яким є позивач у справі, немає жодних підстав.

Так, рішення про відстрочку виконання рішення суду є перш за все судженням суду, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього відстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така відстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Зокрема, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду. Зокрема, в ряді рішень Європейського суду з прав людини вказано, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Тому, оцінюючи встановлені по справи обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до надання відстрочки.

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про відстрочку виконання рішення господарського суду, не з'ясував обставини щодо наявності у боржника коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, та не врахував негативні наслідки для позивача в його господарській діяльності після надання відстрочки виконання рішення, а взяв до уваги тільки негативні наслідки невиконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено можливість відстрочки виконання рішення лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів вважає, що докази у даній справі досліджувались судом першої інстанції опосередковано, однобічно і лише на користь боржника (відповідача) у справі, заяву якого задоволено, що є порушенням вимог ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк, у зв'язку з чим прийняту у справі ухвалу за результатами розгляду заяви про відстрочку виконання рішення слід скасувати, як таку, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм ст. ст. 4-2, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, у даній справі слід прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15.

Керуючись ст. ст. 91, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Золоті ворота" Єрмака В.О. на ухвалу господарського суду Харківської області від "19" серпня 2015 р. у справі № 922/578/15 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від "19" серпня 2015 р. у справі № 922/578/15 скасувати.

Відмовити ТОВ "Василиск" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 року у справі № 922/578/15.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Василиск" (61058, м. Харків, пр. Леніна, 12, кв. 62, код ЄДРПОУ 32031993) в дохід Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31216206782003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 609,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 18.09.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Істоміна О.А.