Постанова

від 12.10.2011 по справі 50/621-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2011 № 50/621-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

ОСОБА_1

при секретарі:

ВСТАНОВИВ :

15.11.2010 року ТОВ «Шиндлер» звернулося до місцевого господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, у зв'язку з неспроможністю ПАТ «АБС-УКР» протягом трьох місяців сплатити борг у сумі 1 339 045,35 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2010 року порушено провадження у справі № 50/621-б та призначено підготовче засідання.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд міста Києва 26.11.2010 року виніс ухвалу, якою було визнано розмір вимог кредитора - ТОВ «Шиндлер» та призначено арбітражного керуючого.

Ухвалою місцевого господарського суду від 29.04.2011 року відкрито процедуру санації ПАТ «АБС-УКР» та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_2

За наслідками розгляду клопотання арбітражного керуючого, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2011 року затверджено план санації ПАТ «АБС-УКР».

Не погоджуючись з винесеною ухвалою ТОВ «Ситон» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду від 16.08.2011 року у справі № 50/621-б скасувати, винести нову ухвалу, якою відмовити в затвердженні плану санації ПАТ «АБС-УКР».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що ухвала про затвердження плану санації суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, а сам план не відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

На підставі апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ситон» на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.08.2011 року ухвалою від 03.10.2011 року порушено апеляційне провадження по даній справі.

В судове засідання 12.10.2011 року представники заявника та божника не з'явились, будь-яких клопотань суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду визначені ч. 2 ст. 102 ГПК України, вважає за необхідне здійснити перегляд оскаржуваної ухвали в межах встановлених законом процесуальних строків за наявними матеріалами справи та без участі представників заявника та боржника, оскільки ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження у справі № 50/621-б від 03.10.2011 року надсилались сторонам за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі та документах, доданих до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.10.2011 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.04.2011 у справі № 50/621-б відкрито процедуру санації приватного акціонерного товариства «АБС-УКР», призначено керуючим санацією ОСОБА_2, якого зобов'язано подати до місцевого господарського суду, схвалений комітетом кредиторів план санації боржника (т.8 а.с. 45-51).

21.07.2011 року керуючий санацією ОСОБА_2 подав до господарського суду міста Києва клопотання про затвердження плану санації ПрАТ «АБС-УКР» (а.с.72), разом із самим планом санації (а.с.73-91) та протокол засідання комітету кредиторів боржника від 20.07.2011 року (118-125), на якому було схвалено зазначений план.

Також свої письмові зауваження до плану санації до місцевого господарського суду подало ТОВ «Ситон» (т.8 а.с. 137-139), в яких просить суд відмовити в затвердженні плану санації ПрАТ «АБС-УКР», з огляду на невідповідність його змісту вимогам законодавства України.

Розглянувши клопотання керуючого санацією, та не прийнявши до уваги зауваження ТОВ «Ситон» місцевий господарський суд виніс оскаржувану ухвалу, якою затвердив план санації ПАТ «АБС-УКР».

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» санація це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

Таким чином, реалізація процедури санації відбувається за допомогою плану санації, що містить відповідні заходи з відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансово-економічне оздоровлення боржника, а також запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.

План санації затверджений оскаржуваною ухвалою містить всього три пункти - отримати дозвільну документацію для будівництва торгово-офісного комплексу в визначеному законодавством обсягу з дати затвердження судом плану санації до першого кварталу 2012 року, організувати залучення інвестицій безпосередньо в будівництво торгівельно-офісного центру за адресою Глибочицька 13, після отримання дозволу на виконання будівельних робіт; здійснити розрахунок з кредиторами скориставшись грошовими коштами, що будуть залучені як інвестиції у будівництво, одномоментно до 29.04.2012 року.

Аналіз вказаних положень плану санації свідчить про те, що зазначені у ньому заходи і можливість їх реалізації ставляться в залежність від певних обставин (організувати залучення інвестицій після отримання дозволу на виконання будівельних робіт, здійснити розрахунок коштами в разі їх залучення), чого не передбачено законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в т.ч. і ст. 18 вказаного закону, яка стосується плану санації боржника. Вказані положення плану санації свідчать про його неконкретність і абстрактність, декларативний характер, що не сприятиме реальному здійсненню санації, чого не було враховано судом першої інстанції.

Ухвала суду про затвердження плану санації боржника є за своєю правовою природою одним з судових рішень у процедурі банкрутства в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановленні обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватись достовірними доказами, які були предметом дослідження і оцінки судом (ст.4-5 ГПК України, Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96р. № 02-5/422 «Про судове рішення»).

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження викладених у плані санації заходів, в т.ч. і щодо наявності реальної можливості залучення інвестицій. Таким чином, місцевим господарським судом затверджено план санації без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів і всіх істотних умов плану санації, чим порушено вимоги закону.

Суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.4-7 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів Київського апеляційного суду вважає, що місцевий господарський суд при розгляді питання щодо затвердження плану санації був зобов'язаний перевірити наявність всіх істотних умов плану санації, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», їх відповідність чинному законодавству.

Колегія суддів Київського апеляційного суду також враховує аналогічну правову позицію Вищого господарського суду, що викладена у постанові № 24/539-б від 26.01.2005року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Київського апеляційного суду вважає, що господарський суд міста Києва дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для затвердження плану санації приватного акціонерного товариства «АБС - УКР».

З огляду на вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що господарський суд міста Києва не врахував при затвердженні плану санації боржника всіх обставин справи та не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження можливості реального виконання задекларованих пунктів плану в частині залучення інвесторів та відновлення платоспроможності боржника в порядку встановленому процедурою санації у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 16.08.2011 року, прийнята у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, є такою що не відповідає вимогам закону.

Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ситон» слід задовольнити, оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 16.08.2011 року скасувати.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, господарський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ситон» на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.08.2011року задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 16.08.2011 року якою затверджено план санації у справі № 50/621-б скасувати.

3. Матеріали справи № 50/621-б передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

4. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

ОСОБА_1