Постанова

від 15.09.2015 по справі 17/175-09/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2015 р. Справа№ 17/175-09/10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від заявника: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кошарський О.В. - за дов.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2015

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013»

про скасування заходів забезпечення позову

у справі № 17/175-09/10 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості Зіневича»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комора-С»

про стягнення 2 238 016, 44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на майно, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Автодом», а саме: - виробничу базу зі складом літ. «А» - загальною площею 10 707 кв.м.; - навіс літ. «Г», свердловини І, замощення II; - земельну ділянку площею 2 га, згідно Державного акту на право власності на земельну білянку від 29.12.2004 серія ЯБ № 280233, складеного в Києво-Святошинському райвідділі земельних ресурсів за № 02043290007, і знаходиться за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Валентини Чайки, 4 (далі, спірне майно).

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2011, позов Приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості Зіневича» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комора-С» про стягнення 2 238 016,44 грн. задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» на користь Приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості Зіневича» суму заборгованості 2 159 252 (два мільйона сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дві гривні) 15 коп., витрат по сплаті державного мита - 21 592 (двадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто дві гривні) 52 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227 (двісті двадцять сім гривень) 69 коп., у задоволенні решти позову відмовлено.

31.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013» (далі, заявник) звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову (далі, Заява) (том 3, а.с. 64-66), згідно якої останнє просило суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10.

В обгрунтування поданої Заяви ТОВ «ТАО-2013» зазначило наступне.

Постановою Господарського суду Київської області від 15.11.2011 у справі № Б3/128-11 ТОВ «Автодом» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

У ході ліквідаційної процедури 16.05.2014 ПП «Торги.УА» на підставі договору № 01/011113 від 01.11.2013, укладеного із ліквідатором ТОВ «Автодом» Богомазовим П.С., проведено аукціон з продажу спірного майна банкрута, переможцем якого визнано ТОВ «ТАО-2013».

16.05.2014 за результатами проведеного повторного аукціону ліквідатором Богомазовим П.С., організатором аукціону ПП «Торги.УА.» та переможцем аукціону - ТОВ «ТАО-2013» укладено договір купівлі-продажу зазначеного майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні).

Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду Київської області від 24.12.2014, залишеному без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2015, у справі № 911/4443/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом», арбітражного керуючого, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» Богомазова Павла Сергійовича, Приватного підприємства «Торги.Уа», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості Зіневича» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

ТОВ «ТАО-2013» є власником арештованого ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10 майна, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 38982395 та № 38980670 від 12.06.2015.

Як зазначає заявник, отримавши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ТАО-2013» виявило, що відомості про накладені до визнання ТОВ «Автодом» банкрутом та початку його ліквідаційної процедури обтяження на майно цього банкрута не виключені з реєстру, що суперечить вимогам частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та створює перешкоди ТОВ «ТАО-2013» у здійсненні права власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.08.2015 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 17/175-09/10 задоволено.

Скасовано арешт, накладений на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Автодом», а саме:

- виробничу базу зі складом літ. «А» - загальною площею 10 707 кв.м.;

- навіс літ. «Г», свердловини І, замощення II;

- земельну ділянку площею 2 га, згідно Державного акту на право власності на земельну білянку від 29.12.2004 серія ЯБ № 280233, складеного в Києво-Святошинському райвідділі земельних ресурсів за № 02043290007, і знаходиться за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Валентини Чайки, 4, згідно ухвали господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що потреба у забезпеченні позову відпала на підставі абзацу 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що підтверджується постановою Господарського суду Київської області від 15.11.2011 у справі № Б3/128-11; заявник не є учасником судового процесу у справі № 17/175-09/10, проте оскільки ухвала Господарського суду Київської області від 10.03.2011 порушує право заявника на мирне володіння своїм майном, яке передбачене статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як власника спірного майна, суд вирішив задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013» про скасування заходів забезпечення позову та з власної ініціативи скасувати заходи до забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10 у порядку статті 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи право суду на скасування заходів до забезпечення позову з власної ініціативи на підставі статті 68 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодом» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 у справі № 17/175-09/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ТАО-2013» відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що ТОВ «ТАО-2013» на момент прийняття оскаржуваної ухвали не набуло процесуального статусу учасника судового процесу у справі № 17/175-09/10, що унеможливлює задоволення його Заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу у справі № 17/175-09/10 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2015 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.09.2015.

Представники заявника, позивача та третьої особи у судове засідання, призначене на 15.09.2015, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення заявника, позивача та третьої особи про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення третій особі, повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, яке повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення заявнику, колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників заявника, позивача та третьої особи

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку щодо необхідності скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 по даній справі та відмови у задоволенні заяви ТОВ «ТАО-2013» про скасування заходів забезпечення позову і, відповідно, про задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом, зокрема, зокрема, судові експерти, перекладачі, посадові особи чи інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи

Учасниками судового процесу у справах про банкрутство є особи, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу (статті 22, 26, 27, 29, 30, 31 Господарського процесуального кодексу України).

Особам, які не приймали участі у справі та не набули процесуального статусу у справі до прийняття рішення, надано право апеляційного та касаційного оскарження. Інших випадків можливості участі у справі особи, яка не набула процесуального статусу у справі до прийняття рішення, норми Господарського процесуального кодексу України не містять.

Згідно приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» господарським судам слід мати на увазі, що наведений у статті 66 Господарського процесуального кодексу України перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, так само як і передбачений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України перелік цих заходів (частини перша і п'ята останньої із зазначених статей), є вичерпними.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «ТАО-2013» станом на дату прийняття рішення та на момент прийняття оскаржуваної ухвали не було учасником судового процесу у справі № 17/175-09/10, а отже, не було наділене згідно норм господарського процесуального законодавства правом на звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Водночас, колегія суддів наголошує на наступному.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про забезпечення позову у справі № 17/175-09/10 була винесена до прийняття постанови Господарського суду Київської області у справі № Б3/128-11 про визнання ТОВ «Автодом» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Питання щодо скасування спірного арешту, на думку колегії суддів, підлягає розгляду виключно у межах справи про банкрутство ТОВ «Автодом», оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальним законом, норми якого мають пріоритет.

Так, відповідно до абз. 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції станом на час визнання боржника банкрутом) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Таким чином, постанова Господарського суду Київської області у справі № Б3/128-11 від 15.11.2011 є підставою для скасування всіх арештів чи інших обмежень.

Отже, на момент подання до місцевого господарського суду ТОВ «ТАО-2013» заяви про скасування заходів забезпечення позову та на момент прийняття оскаржуваної ухвали, існувала постанова Господарського суду Київської області у справі № Б3/128-11 від 15.11.2011, отже, в силу абзацу 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Вищезазначене є підставою для відмови ТОВ «ТАО-2013» у задоволенні заяви про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2011 та, відповідно, скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 у справі № 17/175-09/10.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 21.08.2015 у справі № 17/175-09/10 підлягає скасуванню, у задоволенні заяви ТОВ «ТАО-2013» про скасування заходів до забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2015 у справі № 17/175-09/10 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.08.2015 у справі № 17/175-09/10 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2011 у справі № 17/175-09/10, залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013» (61072, Харківська обл., м. Харків, проспект Леніна, буд. 54; код ЄДРПОУ 38494698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Валентини Чайки, 4; код ЄДРПОУ 23583375) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 17/175-09/10 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко