Постанова

від 15.09.2011 по справі 4/5027/415/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа № 4/5027/415/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Мурська Х.В.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області на рішення господарського суду Чернівецької області від 29 червня 2011 року у справі №4/5027/415/2011 порушеній за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Чернівецької міської ради за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача закритого акціонерного товариства «Чернівецький машинобудівний завод» та третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунального підприємства «Чернівціводоканал»,міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго», відкритого акціонерного товариства «Чернівцігаз», відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» про спонукання до прийняття у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області у квітні 2011 року звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради, просило зобов»язати Чернівецьку міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади м.Чернівці інженерні об»єкти, які у процесі приватизації не увійшли до статутного фонду ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод»та перебувають на його балансі, а саме: зовнішню радіомережу до молодіжного містечка; телефонізацію мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій; водопровід мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; тепломережу мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; госпфекальну каналізацію мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; зовнішньо-розподільчу телефонну мережу; внутрішньо-майданчиковий газопровід; зовнішньо-магістральну телефонну мережу.

Господарський суд Чернівецької області ( суддя Проскурняк О.Г.) рішенням від 29 червня 2011 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду регіональне відділення Фонду державного майна України у Чернівецькій області звернулось до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Чернівецької області від 29 червня 2011 року по справі № 4/5027/415/2011 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити з наступних підстав і обставин:

- інженерні об»єкти, що є предметом спору, обліковуються в реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, як об»єкти, які у процесі приватизації в 1993-1994 роках не увійшли до статутного фонду ЗАТ «Чернівецький машзавод»та залишились на балансі товариства, що випливає з приватизаційної справи. Органом управління відносно названих інженерних об»єктів є регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області;

- оскільки засновники ЗАТ «Чернівецький машзавод» прийняли рішення щодо припинення товариства, про що опубліковано у Бюлетені державної реєстрації, позивач 18 червня 2010 року звернувся із листом за № 05-09-01739 до департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради про прийняття в комунальну власність означених інженерних об»єктів. Листом від 01 жовтня 2010 року за № 29-1673 департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради повідомив про можливість прийняти названі інженерні об»єкти з державної у комунальну власність за умови задовільного їх стану та наявності відповідної технічної документації;

- наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області № 167 від 22 жовтня 2009 року прийнято рішення про передачу з державної у комунальну власність об»єктів житлового фонду та соціальної інфраструктури, в тому числі й спірних інженерних об»єктів;

- 25 січня 2011 року регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось до Чернівецького міського голови з листом за № 05-09-00241 з проханням вжити заходи щодо прийняття у комунальну власність інженерних об»єктів. Чернівецька міська рада не прийняла названі інженерні об»єкти;

- виходячи з листування позивач вважає, що відповідач надав згоду на прийняття до комунальної власності інженерних об»єктів соціальної інфраструктури за певних умов. Позивач стверджує, що за аналогією зі ст.26 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» навіть за відсутності згоди (рішення) відповідач все одно повинен прийняти у комунальну власність названі інженерні об»єкти без будь-яких умов, оскільки балансоутримувач цього майна ЗАТ «Чернівецький машзавод»перебуває на стадії ліквідації;

- на думку позивача, висновок суду першої інстанції про неможливість встановлення наявності спірних об»єктів в мікрорайоні Южний,3 за адресою ОСОБА_6, 10 в м.Чернівці, їх розпізнання з-поміж інших об»єктів та визначення таких своїми властивими ознаками, - не свідчить про їх фактичну відсутність;

- висновок суду першої інстанції про передачу спірних об»єктів у комунальну власність м.Чернівці разом із переданим житловим фондом, не підтверджується актами приймання-передачі, оскільки в цих актах не конкретизовано, яке саме газопостачання передано -внутрішньо-будинковий чи внутрішньо-майданчиковий газопровід;

- суд першої інстанції не надав оцінки, не дослідив документи, що стосуються решти мереж ( зовнішня радіомережа до молодіжного містечка, зовнішньо-розподільча телефонна мережа, зовнішньо-магістральна телефонна мережа), орієнтовне місце розташування яких вул.Узбецька-Білоруська.

Апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує ст.ст.2,4,7 закону України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» , Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891 із наступними змінами і доповненнями.

Відповідач подав відзив, апеляційну скаргу в якій зазначає, що згідно зі статтями 3, 4 Закону України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» , ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном. При цьому, передача об'єктів з державної у комунальну власність відповідних територіальних громад здійснюється за наявності згоди відповідних рад, якщо інше не передбачено законом. Відповідач з огляду на зазначене вказує на безпідставність позовних вимог посилаючись на відсутність відповідного рішення міської ради та технічної документації на зазначене майно.

Про дату, місце і час розгляду учасники процесу повідомлені належним чином, про що є докази у справі. Учасники процесу не подали клопотань про відкладення розгляду справи. Тому колегія суддів ухвалила розглядати справу в порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав повністю. Представники відповідача проти скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просять залишити в силі.

Представник третьої особи ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» надав письмові пояснення, вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а позов задовольнити. З пояснень представника третьої особи слідує, що об»єкти, розташовані на вул.. Узбецькій-Білоруській м.Чернівці (зовнішньо-розподільча телефонна мережа; внутрішньо-майданчиковий газопровід; зовнішньо-магістральна телефонна мережа, та об»єкти, розташовані на вул..П.Кільцевій м.Чернівці ( телефонізація мікрорайону Южний № 3 ; водопровід мікрорайону Южний № 3; тепломережа мікрорайону Южний № 3; госпфекальна каналізація мікрорайону Южний № 3 ) вже передані до комунальної власності м.Чернівці та перебувають на балансі профільних підприємств -ВАТ «Чернівцігаз»та Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком», докази про що є в матеріалах справи ( акти приймання- передачі, рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 вересня 1999 року за № 628/19). Ці об»єкти передані разом із житловим фондом, як його невід»ємна частина, відповідно до вимог ст.7 закону України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» . Більш того, підприємства-попередники ЗАТ «Чернівецький машзавод» приймали дольову участь в будівництві названих об»єктів, тому будь-яка технічна документація на ці об»єкти відсутня.

Представник третьої особи МКП «Чернівцітеплокомуненерго» доводи апеляційної скарги заперечив, повідомив, що на балансі МКП «Чернівцітеплокомуненерго»знаходяться та експлуатуються теплові мережі району Південно-Кільцева і мережі та тепловий відвід до будинку № 10Б по вул..Південно-Кільцева в м.Чернівці. За адресою Південно-Кільцева, 10 в м.Чернівці житлові будинки відсутні, отже й відсутня теплова мережа.

Заслухав пояснення представників сторін, третіх осіб, розглянув матеріали справи колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 29 червня 2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області без задоволення з огляду на наступне.

Постановляючи оскаржене рішення господарський суд Чернівецької області встановив, що в реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств Чернівецької області, обліковуються об'єкти, які у процесі приватизації не ввійшли до статутного фонду ЗАТ В«Чернівецький машинобудівний заводВ» та перебувають на його балансі, а саме: зовнішня радіомережа до молодіжного містечка; телефонізація мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій; водопровід мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; тепломережа мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; госпфекальна каналізація мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; зовнішньо-розподільча телефонна мережа; внутрішньо-майданчиковий газопровід; зовнішньо-магістральна телефонна мережа (далі інженерні об'єкти). Наказом регіонального відділення ФДМУ по Чернівецькій області № 167 від 22 жовтня 2009 року прийнято рішення про передачу до комунальної власності ряду об'єктів житлового фонду та соціальної інфраструктури, в тому числі й вищевказаного майна. На виконання ухвали господарського суду Чернівецької області від 15 червня 2011 року в даній справі сторони та треті особи спільно, з метою ідентифікації, провели огляд спірних об'єктів, за результатами якого складено акт від 24 червня 2011 року. Як зазначено в акті, при ідентифікації та проведенні огляду об'єктів, а саме телефонізації, водопроводу, тепломережі госпфекальної каналізації мікрорайону Южний, 3, за адресою ОСОБА_6, 10, житлова чи інша будівля відсутні та відсутні зазначені інженерні мережі. Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації листом за № 1212 від 25 червня 2011 року повідомило суд про відсутність інвентаризаційної справи на будівлю за адресою: вул. П.Кільцева, 10, а листом за № 1953 від 25 червня 2011 року повідомило суд, що за адресою вул. П.Кільцева, 10 знаходиться товариство по експлуатації індивідуальних гаражів № 7.

З наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановлення наявності спірних об'єктів в мікрорайоні Южний, 3 за адресою ОСОБА_6, 10, м. Чернівці, їх розпізнання з поміж інших об'єктів та визначення даних об'єктів своїм властивим ознакам та констатував, що всупереч приписам ст.33 ГПК України позивач не довів обставин на які посилався, як на підставу своїх вимог.

Місцевий господарський суд на підставі поданих доказів та пояснень сторін встановив, що Чернівецька міська рада не давала згоди щодо передачі у комунальну власність зовнішньої радіомережі до молодіжного містечка; телефонізації мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій; водопроводу мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10; тепломережі мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10, госпфекальної каналізації мікрорайону Южний № 3 по вул. Південно-Кільцевій 10, зовнішньо-розподільчої та зовнішньо-магістральної телефонної мережі. Відповідно до рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.09.1999 року № 628/19 В«Про прийняття у власність міської ради відомчих житлових будинків та затвердження актів прийому-передачіВ» , № 506/13 В«Про затвердження актів прийому-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність міської радиВ» відомчий житловий фонд ЗАТ В«Чернівецький машзаводВ» за адресою вулиць Узбецька-Білоруська передано у комунальну власність. Тому з урахуванням статті 7 закону України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» до комунальної власності було передано разом з житловим фондом спірні мережі газопостачання.

Рішення обґрунтоване приписами ст.ст. 4, 4-1, 7 закону України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» .

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Конституцією України (стаття 19) встановлено обов»язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну визначає закон України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» (далі -Закон). Дія цього закону поширюється об'єкти права державної та комунальної власності ( ст.1 Закону).

Як визначено ст.2 Закону, об'єктами передачі згідно з цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств; житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

За приписами статті 4 Закону передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України або органів, уповноважених управляти державним майном. Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом. У разі передачі закріпленого за підприємством майна, у пропозиції щодо передачі об'єктів з державної у комунальну власність, зазначаються - назва майна, його місцезнаходження (для будівель і споруд), найменування підприємства, його місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства та техніко-економічне обґрунтування щодо забезпечення ефективного його використання. Міністерство економіки України на підставі пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Закону, готує і подає за погодженням з Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України.

Як визначено ст.4-1 Закону, передача об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Відповідно до вимог статті 7 Закону із державної у комунальну власність передаються безоплатно, зокрема, житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом); підприємства теплопостачання (теплоцентралі), які виробляють теплову енергію для споживачів житлово-комунальної сфери, бюджетних установ та організацій, за умови надання відповідними органами місцевого самоврядування зобов'язання не відчужувати це майно у приватну власність. Об'єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об'єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо). Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891 із наступними змінами і доповненнями встановлено наступне:

Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки ( п.2.).

Разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) ( п.3).

Передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомом відповідної Ради. До складу цієї комісії входять представники відповідних місцевих комунальних підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціалізованого проектного інституту, підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд, та представники інших заінтересованих підприємств, установ і організацій ( п.5.).

Комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визначає технічний стан житлового будинку та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом ( п.6.).

Передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність ( п.8.).

Акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію ( п.9.).

Статтею 4 2 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу приписів ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна належними і допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.38 ГПК України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Як встановлено ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В матеріалах справи відсутні й суду апеляційної інстанції у встановленому законом порядку не надані належні й допустимі докази виконання позивачем названих вище приписів закону України В«Про передачу об'єктів права державної та комунальної власностіВ» та Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року № 891 із наступними змінами і доповненнями.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача про передачу спірних об»єктів з державної у комунальну власність і відповідач надав свою згоду. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що Чернівецька міська рада давала згоду прийняти у комунальну власність інженерні об»єкти, що є предметом спору. Звернення ж позивача до департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради і його згода прийняти у комунальну власність такими доказами не є, оскільки в матеріалах справи відсутні докази уповноваження департаменту ( який є виконавчим органом місцевого самоврядування) діяти від імені територіальної громади. Такими повноваженнями в силу закону наділена Чернівецька міська рада.

Більш того, в матеріалах справи відсутній наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області № 167 від 22 жовтня 2009 року, яким за твердженням позивача, прийнято рішення про передачу до комунальної власності ряду об'єктів житлового фонду та соціальної інфраструктури, в тому числі й інженерних об»єктів, які при приватизації не увійшли до статутного фонду ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод»та залишились на його балансі.

Також з матеріалів справи слідує, що технічна документація, плани зовнішніх мереж або інші документи на спірні інженерні об»єкти відсутні, відповідно й відсутні належні відомості де саме ці інженерні мережі повинні бути. При проведенні сторонам і третіми особами у даній справі на виконання вимог ухвали господарського суду Чернівецької області від 15 червня 2011 року огляду спірних об'єктів мікрорайону Южний, 3, за адресою ОСОБА_6, 10 не встановлено наявність інженерних мереж, телефонізації, водопроводу, тепломереж, госпфекальної каналізації, а також житлової чи іншої будівель.

Відмова позивача виготовити технічну документацію на інженерні мережі, що є предметом спору, з посиланням на ст.26 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не може прийматись до уваги, оскільки названий закон є спеціальним і такий встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб»єкта підприємницької діяльності при застосуванні відповідних судових процедур банкрутства. Стаття ж 26 розділу ІІІ «Ліквідаційна процедура»закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дійсно передбачає передачу у комунальну власність територіальних громад об»єктів житлового фонду, соціальної інфраструктури у встановленому законом порядку без додаткових умов. Проте названа норма закону стосується виключно стадії здійснення ліквідаційної процедури банкрута -боржника, визнаного судом банкрутом, як критично неплатоспроможного, що в даному випадку відсутнє.

Відсутність коштів на виготовлення технічної документації на спірні інженерні мережі, про що заявляє позивач, не є поважною причиною відмови її (технічну документацію ) виготовити, адже вимога про наявність технічної документації при передачі майна з державної у комунальну власність встановлена законом.

Заперечуючи висновок суду першої інстанції про передачу спірних об»єктів у комунальну власність м.Чернівці разом із переданим житловим фондом з тих підстав, що такий не підтверджується актами приймання-передачі, оскільки в цих актах не конкретизовано, яке саме газопостачання передано -внутрішньо-будинковий чи внутрішньо-майданчиковий газопровід, позивач не спростував повідомлення ВАТ В«ЧернівцігазВ» та Чернівецької філії ВАТ В«УкртелекомВ» про перебування на їх балансі інженерних мереж на вул..Білоруській-Узбецькій в м.Чернівці.

З урахуванням викладеного, виходячи з принципу змагальності сторін саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести суду факт наявності спірних інженерних мереж, якщо вважає, що такі фактично існують, і які просить суд зобов»язати відповідача прийняти. А господарський суд повинен створити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, витребувати докази, якщо про це було подано клопотання, як це передбачено ст.38 ГПК України.

В силу ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Як встановлено ст.14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. ( ст.15 Цивільного кодексу України).

Виходячи з викладених приписів закону та фактичних обставин справи колегія суддів констатує, що законом надано позивачу право передати у комунальну власність об»єкти соціальної інфраструктури, інженерні мережі, проте цим же законом встановлено межі поведінки як сторони, яка передає майно, так і сторони, яка це майно приймає. Тобто, визначено межі здійснення цивільних прав. Позивач не довів факту порушення, невизнання або оспорювання відповідачем його ( позивача) прав у даних правовідносинах.

Також місцевий господарський суд законно і обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача залучити до участі у справі третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації та Чернівецьке обласне бюро технічної інвентаризації. Суд відмовив з тих підстав, що рішення зі спору не може вплинути на права і обов»язки названих осіб щодо позивача чи відповідача.

Клопотання ж про залучення названих третіх осіб позивач мотивував необхідністю зобов'язати третіх осіб повторно оглянути спірні об'єкти та надати письмові пояснення, що з позиції процесуального закону є неприпустимим. Позивач вправі був до подання позову звернутись до названих осіб і отримані докази надати суду, а в разі відмови -звернутись у встановленому порядку до суду про витребування доказів, про що зазначено вище.

Отже, скаржник з дотриманням названих приписів процесуального закону не спростував висновків місцевого господарського суду, викладених у оскарженому рішенні; належними і допустимими доказами не довів правомірності заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарський суд Чернівецької області на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановив фактичні обставини справи та дав їм відповідну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 29 червня 2011 року у справі №4/5027/415/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Мурська Х.В.