УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "23" серпня 2011 р. Справа № 5/5007/16/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Ляхевич А.А.
при секретарях Воробйовій Т.А., Зоренко О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 15.12.2010р. №157,
від відповідача: ОСОБА_2, доручення №771 від 09.02.2011 р. (брала участь в
судовому засіданні 11.08.2011 р.,
ОСОБА_3, доручення від 16.08.2011 р. №4034,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Спайк-Плюс" (м.Бердичів Житомирської області)
до Райківської виправної колонії №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань (с. Райки Бердичівського району Житомирської області)
про розірвання договору №102/73 від 09.09.2010р. та зобов'язання повернення майна
з перервою в судовому засіданні, оголошеної згідно ст.77 ГПК України,
з 11.08.2011 р. до 23.08.2011 р.
Позивачем подано позов до відповідача про розірвання договору №102/73 від 09.09.2010р. та зобов'язання повернення майна. Позов мотиваний тим, що за договором №102/73 від 09.09.2010 р. позивач передав відповідачу у тимчасове безоплатне користування обладнання, тобто, надав його у позичку. Позивач вказує, що у зв"язку зі зміною напрямку господарської діяльності у ПП "Спайк-Плюс" виникла необхідність у самостійному використанні предмета договору. Посилаючись на положення п.1 ч.2 ст.834 Цивільного кодексу України, згідно якої позичкодавцеь має право вимагати розірвання догвоору і повернення речі у разі, якщо у зв"язку з непередбачуваними обставинами річ стала потрібна йому самому, позивач просить розірвати договір №102/73 від 09.09.2010 р. та зобов'язати відповідача повернути передане у позичку обладання.
Ухвалою суду від 29.06.2011р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи, зобов'язано сторони надати до суду необхідні документи для вирішення спору.
Ухвалою суду від 14.07.2011 р. розгляд справи було відкладено, у зв"язку з неявкою в засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у справі.
В засіданні суду 11.08.2011 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить розірвати договір №102/73 від 09.09.2010 р., укаладений між Приватним підприємством "Спайк-Плюс" та Райківською виправною колонією №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань та зобов"язати відповідача повернути ПП "Спайк-плюс" обладнання, а саме: стрічкову пилораму, інвентарний номер 49, 2009 року випуску, заточний станок. Представник позивача пояснила, що на заточний станок, який являє собою шматок шліфувального паперу на основі, інвентарна картка позивачем не заведена.
Відповідачем надіслано суду письмовий відзив на позовну заяву (а.с.35-37, з додатками, а.с.38-56), в якому відповідач просить відмовити у позові.
Представник відповідача в засіданні 11.08.2011 р. заперечила проти позову. При цьому, підтвердила, що за договором №102/73 від 09.09.2010 р. відповідач прийняв від позивача належне останньому на праві власності майно у безоплатне тимчасове користування. Зазначила, що прийняте в позичку майно, а саме обладнання для обробки деревини - пилорама стрічкова та верстат заточувальний, було необхідно відповідачу для виконання умов іншого укладеного сторонами договору - за №103/73 від 09.09.2010 р. на виконання робіт, за яким відповідач зобов"язався надати позивачу послуги по розпиловці лісоматеріалів, а позивач - оплатити надані послуги. Вказує, що відповідачем були надані погоджені договором послуги, проте, через неналежне оформлення первинних документів щодо надання таких послуг та ухилення керівництва позивача від належного оформлення таких документів, відповідач не може провести по бухгалтерському обліку заборгованість позивача, чим порушує певні вимоги ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача вважає, що відповідач не може повернути належне позивачу обладнання до того часу, поки позивачем не буде оформлено та підписано первинні документи щодо надання послуг за договором №103/73.
Для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом в судовому засіданні 11.08.2011 р. оголошувалась перерва до 23.08.2011 р., 14 год.30 хв. Про оголошення перерви на вказану дату і час представники сторін повідомлені належним чином, про що свідчить додаток до протоколу судового засідання від 11.08.2011 р. (а.с.61).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
09.09.2010 р. між сторонами у справі - Приватним підприємством "Спайк-Плюс" та Райківською виправною колонією №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань укладено договір №102/73 (а.с.11), в пункті 1.1. якого визначено, що для реалізації договору №103/73 на виконання робіт від 09.09.2010 р. ПП "Спайк-Плюс" зобов"язалось безоплатно передати Райківській виправній колонії №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у тимчасове безоплатне користування протягом строку, встановленого дійсним договором, обладнання, зазначене в додатку №1, а остання зобов"язується користуватися ввіреним їй обладнанням відповідно до умов встановлених дійсним договором, а після закінчення строку користування повернути обладнання ПП "Спайк-Плюс".
Згідно додатку №1 до договору №102/73 від 09.09.2010 р. (а.с.12), у тимчасове безоплатне користування за цим договором передається наступне обладнання: стрічкова пилорама вартістю 25000,00 грн. та заточний станок вартістю 500,00 грн.
З довідки позивача за вих.№81 від 22.06.2011 р. вбачається, що вищевказане обладнання: стрічкова пилорама вартістю 25000,00 грн. та заточний станок вартістю 500,00 грн. рахується на балансі Приватного підприємства "Спайк-Плюс".
За актом приймання передачі від 10.09.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв обладнання, згідно переліку (а.с.13).
Відповідно до п.6.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р. У разі відсутності до дати закінчення строку дії офіційного письмового повідомлення, надісланого від будь-якої із сторін іншій стороні, про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії даного договору вважається продовженим до 31 грудня наступного року включно.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у зв"язку з відсутністю письмового повідомлення від жодної із сторін, дія договору №102/73 від 09.09.2010 р. продовжилась після 31.12.2010 р.
10.03.2011 р. ПП "Спайк-Плюс" надіслало відповідачу повідомлення про припинення договірних відносин, в якому повідомило, що у зв"язку із зміною напрямку господарськомї діяльності у ПП "Спайк-Плюс" виникла необхідність у самостійному використанні предмета договору, а тому позивач просив повернути обладнання (стрічкову пилораму та заточний станок), отримане у тичасове користування за даним договором (а.с.14). Вказане повідомлення отримане відповідачем 15.03.2011 р., проте, вимога щодо повернення обладнання залишена відповідачем без задоволення, що й стало підставою для звернення за даним позовом до суду.
Розглядаючи питання щодо законності та обгрунтованості позовних вимог, господарський суд приймає до уваги наступне.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір №102/73 від 09.09.2010 р., який є підставою виникнення у сторін по справі цивільних прав та обов"язків, є за своєю правовою природою договором позички.
Так, згідно ст.827 Цивільного кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
За змістом частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарського договору за згодою сторін та передбачено право зацікавленої сторони, у разі не досягнення в розумінні цієї статті згоди щодо зміни (розірвання) договору, передати спір на вирішення суду.
За змістом статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За загальним правилом, відносини позички припиняються по закінченні строку договору позички, визначеного у самому договорі або відповідно до положень ст.831 Цивільного кодексу України (відповідно до мети користування річчю).
Разом з тим, за настання певних обставин, передбачених статтею 834 Цивільного кодексу України, договір позички може бути розірваний достроково. Дострокове розірвання договору позички допускається за волею користувача, позичкодавця або третьої особи, яка стала власником речі, що передана у користування за договором позички. Користувач має право в односторонньому порядку відмовитися від договору позички та повернути річ в будь-який час, не чекаючи закінчення строку договору.
Частиною 2 статті 834 Цивільного кодексу України визначено випадки дострокового розірвання договору позички на вимогу позичкодавця.
Так, позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:
1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
3) річ самочинно передана у користування іншій особі;
4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.
У даному випадку, у зв"язку зі зміною напрямку господарської діяльності у Приватного підприємства "Спайк-Плюс" виникла необхідність самому використовувати обладнання (стрічкову пилораму та заточний станок), яке є предметом договору №102/73 від 09.09.2010 р. та передане відповідачу у безоплатне користування (позичку).
При цьому, позивачем дотримано вимог ст.188 Господарського кодексу України щодо порядку розірвання договору, з огляду на направлення ним відповідачу листа за вих.№25 від 10.03.2011 р. ( а.с.14).
Таким чином, з урахуванням положень ч.2 ст.834 Цивільного кодексу України та встановлених обставин справи, позовні вимоги про розірвання договору №102/73 від 09.09.2010 р. та повернення обладнання, переданого відповідачу за даним договором - обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечив, проте доказів у спростування позовних вимог не надав. Пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов та надані представником відповідача в засіданні суду не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні законних та обгрунтованих позовних вимог.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір №102/73 від 09.09.2010 р., укладений між Райківською виправною колонією №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань та Приватним підприємством "Спайк-Плюс".
3. Райківській виправній колонії №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань (13333, Житомирська область., Бердичівський район, с.Райки, ідентифікаційний код 08563352) передати Приватному підприємству "Спайк-Плюс" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Зелена, буд.15, ідентифікаційний код 31191428):
- стрічкову пилораму для порізки деревини, інвентарний номер 49, 2009 року випуску, вартістю 25000,00 грн.;
- заточний станок, вартістю 500,00 грн.
4. Стягнути з Райківської виправної колонії №73 управління державного департаменту України з питань виконання покарань (13333, Житомирська область., Бердичівський район, с.Райки, ідентифікаційний код 08563352) на користь Приватного підприємства "Спайк-Плюс" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Зелена, буд.15, ідентифікаційний код 31191428):
- 340,00 грн. витрат з державного мита,
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ляхевич А.А.
Повний текст рішення підписано 29.08.2011 р.
віддрук.прим.
1 - до справи
2 - позивачу (прост.)
3 - відповідачу (прост.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2011 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50931025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Ляхевич А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні