Рішення

від 25.01.2012 по справі 5015/6937/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.12 Справа № 5015/6937/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГалремсервісВ» , м. Львів до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Львів про стягнення 16104 грн. 18 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ГалремсервісВ» , м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, м. Львів про стягнення 16104 грн. 18 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.11.2011 р. призначив розгляд справи на 05.12.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 25.01.2012 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з врахуванням поданих уточнень. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 01.07.2010 р. було укладено договір оренди строком на 3 місяці. Вказаний договір за відсутності заперечень сторін продовжувався на такий самий строк і на тих самих умовах. По даному договору у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 14387 грн. 92 коп. У зв'язку з порушенням строків сплати орендної плати відповідачу нараховано пеню в сумі 1202 грн. 97 коп. Також відповідачу нараховано 3% річних в сумі 232 грн. 83 коп. та інфляційні втрати в розмірі 280 грн. 46 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача 16104 грн. 18 коп.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що за відсутності заперечень сторін строк договору було продовжено на три місяці до 30.12.2010 р. Наведені обставини встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 р. у справі №3/233. Також зазначив, що відповідач звільнив займане ним приміщення у листопаді 2010 р., про свідчить підписаний ним та надісланий позивачу акт прийому-передачі (повернення) орендованого майна, договір перевезення, згідно якого відповідачем було вивезено обладнання із спірного приміщення. Таким чином позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 25.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

1 липня 2010 р. між ТзОВ В«ГалремсервісВ» (орендодавцем) та СПД-ФО ОСОБА_3 (орендар) відповідачем було укладено договір оренди №13.

За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 54,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 200 і позначене на плані, що додається до цього договору (додаток №1).

На виконання умов договору між сторонами складено акт прийому-передачі об'єкта оренди від 01.07.2010 р. Вказаним актом підтверджено факт вступу орендаря у користування об'єктом оренди.

Згідно п. 11.1. договору оренди №13 від 01.07.2010 р. його укладено строком на три місяці, що діє з 01.07.2010 р. до 30.09.2010 р. включно.

Відповідно до п. 2.3. договору оренди №13 від 01.07.2010 р. у разі припинення цього договору майно повертається орендарем ТзОВ В«ГалремсервісВ» в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 2.4. договору оренди №13 від 01.07.2010 р. встановлено, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1. договору оренди №13 від 01.07.2010 р. передбачено, що базовий розмір орендної плати за оренду визначеного в п. 1.1. майна (без врахування комунальних послуг) встановлюється у розмірі 1035 грн. 00 коп. в місяць, в т.ч. ПДВ - 20% на дату підписання цього договору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 р. у справі №3/233 (10) за позовом ТзОВ В«ГалремсервісВ» до СПД-ФО ОСОБА_3 про стягнення 8180 грн. 02 коп. встановлено, що договір продовжив свою дію до 30.11.2010 р. Враховуючи відсутність заперечень наймодавця (позивача) протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, даний договір у відповідності з вимогами норм чинного законодавства вважається продовженим на три місяці.

Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються вигляді оплати в розмірі 100% плати до 30 числа звітного місяця. Остаточний розрахунок за оренду проводиться не пізніше 3 числа наступного за звітним місяцем (п. 3.7. договору оренди).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди щодо сплати орендної плати за період з вересня 2010 р. по 28 жовтня 2011 р. включно, у нього, станом на дату судового розгляду, існує заборгованість перед позивачем з орендної плати на загальну суму 14387 грн. 92 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 3.4. договору оренди №13 від 01.07.2010 р., орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за порушення строків сплати орендної плати в розмірі 1202 грн. 97 коп., а також 3% річних в сумі 232 грн. 83 коп. та інфляційні втрати в сумі 280 грн. 46 коп.

Судом не беруться до уваги заперечення представника відповідача на позов з огляду на наступне.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як зазначалося вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 р. у справі №3/233 (10) встановлено, що у зв'язку з відсутністю заперечень наймодавця (позивача) протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, даний договір у відповідності з вимогами норм чинного законодавства був продовженим на три місяці.

Оскільки жодна із сторін договору не подавала заяви про його припинення після закінчення продовженого строку у відповідності до ст. 785 ЦК України та ст. 284 ГК України, відповідач не передав (не повернув) по акту приймання-передачі об'єкт оренди згідно п.п. 2.3., 2.4. договору оренди №13 від 01.07.2010 р., орендар продовжував користуватися майном, що є предметом договору, а орендодавець не заперечував щодо продовження користування, що також свідчило про його намір продовжувати орендні правовідносини, даний договір було продовжено ще на три місяці на тих самих умовах. Проте, зі спливом вказаного строку дії договору, сторони знову не ініціювали його розірвання, орендар продовжував користуватися орендованим майном, тому слід вважати, що договір оренди №13 від 01.07.2010 р. знову був поновлений на новий строк.

Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Відповідно до п. 11.3. договору оренди №13 від 01.07.2010 р. його умови зберігають силу протягом всього строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати -до повного виконання зобов'язань.

За змістом положень Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди -оплатний та двосторонній договір, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони. Зокрема, до обов'язків орендаря ч. 1 ст. 762 ЦК України і ст.ст. 285, 286 ГК України відносять, в тому числі, внесення плати за користування майном, розмір якої встановлений договором оренди.

Посилання представника відповідача на акт приймання-передачі як на підставу звільнення орендованого приміщення є безпідставним, оскільки вказаний акт підписаний відповідачем в односторонньому порядку, у вказаному акті відсутня дата його складення, в акті зазначено про його складення у жовтні, в той час як відповідачу він був надісланий 26.11.2010 р. та отриманий останнім 29.11.2010 р.

Позивачем вказаний акт не був підписаний з тих мотивів, що приміщення, яке підлягало поверненню, було в незадовільному стані та потребувало ремонту. У відповідь на надіслання відповідачем акту, позивач надіслав відповідачу акт приймання-передачі майна від 25.11.2010 р., в якому було зазначено про незадовільний стан приміщення та вказано суму заподіяних збитків в розмірі 180000 грн. 00 коп. Відповідач акт приймання-передачі майна від 25.11.2010 р. не підписав, мотивів його не підписання позивачу не повідомив.

Безпідставним також є посилання представника відповідача на договір перевезення №111501 від 15.11.2010 р., укладений між СПД-ФО ОСОБА_4 та СПД-ФО ОСОБА_3, як на підтвердження факту виселення відповідача із займаного приміщення у листопаді 2010 р., оскільки з умов даного договору жодним чином не вбачається, що відповідачем перевозилося обладнання та інше майно, яке було в наявності у позивача після звільнення займаного приміщення. З наведених підстав можна припустити, що згідно вищевказаного договору могло здійснюватись перевезення сировини, запчастин, яке жодного відношення до підтвердження факту перебування відповідача у займаному приміщення чи його звільнення не має.

З аналогічних підстав судом не береться до уваги і посилання представника відповідача на договір про надання телекомунікаційних послуг, оскільки відповідач міг припинити дані правовідносини в будь-який момент незалежно від строку користування об'єктом оренди.

Слід також зазначити, що судом беруться до уваги належні та допустимі докази, а належним та допустимим доказом у даній справі, який підтверджує факт звільнення орендованого приміщення в розумінні п.п. 2.3., 2.4. договору оренди №13 від 01.07.2010 р. є підписаний сторонами акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 14387 грн. 92 коп. боргу по орендній платі, 1202 грн. 97 коп. пені за порушення строків сплати орендної плати, 232 грн. 83 коп. 3% річних, 280 грн. 46 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762, 785 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 284 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ГалремсервісВ» , м. Львів, вул. Шевченка, 200 (ідентифікаційний код 13808258) 14387 грн. 92 коп. боргу по орендній платі, 1202 грн. 97 коп. пені за порушення строків сплати орендної плати, 232 грн. 83 коп. 3% річних, 280 грн. 46 коп. інфляційних втрат, 1477 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.