Постанова

від 17.03.2011 по справі 23/193

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

17.03.11 Справа № 23/193

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кушнір Б.

розглянув апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна - компанія „Комфорт-ІнвестВ» від 28.02.2011р. та товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна-компанія „Комфортбуд-1В» без номера та дати

на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.02.2011р.

про застосування заходів забезпечення позову у справі № 23/193

за позовом публічного акціонерного товариства „ФОЛЬКСБАНКВ» , м.Львів

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна - компанія „Комфорт-ІнвестВ» , м.Львів

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна-компанія „Комфортбуд-1В» , м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3, м.Львів

про стягнення 6 560 924,41грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4

від відповідача-1 ОСОБА_5

від відповідача-2 ОСОБА_6

від третіх осіб не з?явились

Права та обов'язки, визначені ст.ст.20,22 ГПК України, роз'яснено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.02.2011 року у справі №23/193 (суддя Бортник О.Ю.) задоволено заяву публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) „ФОЛЬКСБАНКВ» про забезпечення позову, вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать товариству з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) В«Інвестиційна компанія В«Комфорт-ІнвестВ» та ТзОВ В«Будівельна компанія В«Комфортбуд-1В» солідарно на суму 500 000 доларів США, що станом на 29.11.2010 р. (дата подачі позовної заяви) по курсу НБУ становить 3 969 000 грн., за винятком грошових сум на видатки на оплату праці, на сплату податків, обовВ»язкових платежів до державних цільових фондів та Державного бюджету.

Ухвала мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено існування загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову, в зв?язку з тим, що відповідач не дотримується своїх договірних зобов?язань та може вчинити дії з переведення належних йому коштів з одних розрахункових рахунків на інші, а сума заборгованості є значною, що дає підстави задоволити заяву про забезпечення позову згідно ст.ст.66, 67 ГПК України.

Дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову оскаржується відповідачами у справі, оскільки, на думку апелянтів, суперечить вимогам ст. 66 ГПК України, наголошують, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язково подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Натомість, зазначають апелянти, заявником не наведено жодного обґрунтування того, чому він просить застосувати ті чи інші заходи; заява про забезпечення позову сторонам не надсилалась. Також зазначають, що судом при вирішенні питання про забезпечення позову взято до уваги тільки інтереси позивача, однак, не враховано, що накладення арешту на рахунки скаржників обмежить їх у можливості розпоряджатись власними коштами на тривалий період, що завдасть шкоди господарській діяльності, оскільки така пов'язана з постійним обігом коштів у зв'язку із проведенням будівельних робіт. Окрім того, судом не взято до уваги, що при отриманні кредиту позичальником для забезпечення виконання зобов?язання з позивачем були укладені договори застави на три земельні ділянки та було надано додаткову заставу на нежитлове приміщення, а також укладено три договори поруки з відповідачами та фізичною особою ОСОБА_3; тощо.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг.

Відповідач відзиву на апеляційні скарги не подав, заперечив доводи скаржників усними поясненнями представника в судовому засіданні.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна - компанія „Комфорт-ІнвестВ» та до товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна-компанія „Комфортбуд-1В» про стягнення солідарно 6 560 924,41грн. заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань. Позовні вимоги мотивовані невиконанням боржником кредитного договору № КF 45482 від 07.11.2007р. з додатками, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є позивач, а також нормами договорів поруки №РО96666 від 30.06.2009р. та №РО 96522 від 27.03.2009р., укладених між позивачем, ОСОБА_2 та відповідачами у справі.

Ухвалами господарського суду Львівської області залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В процесі розгляду справи, позивачем додатково подано заяву та уточнення до заяви про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідачів (а.с.5-7, 86-88).

Вимога про необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідачі не дотримуються своїх договірних зобов'язань та значним розміром заборгованості . Зазначає про небезпеку використання грошових коштів відповідачів на проведення розрахунків з іншими особами, у зв?язку з чим стягнення заборгованості на користь позивача буде неможливим.

Дана заява про забезпечення позову судом задоволена в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах наданого третій особі кредиту.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Статтею 66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначено перелік заходів до забезпечення позову.

Право вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи, особливостей предмета спору, позиції позивача, що наведена у заяві про забезпечення позову, тощо.

Пунктом 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»із змінами та доповненнями, внесеними роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України №02-5/445 від 18.11.1997р.; №02-5/467 від 18.04.2001р.; роз'ясненням президії Вищого господарського суду України №04-5/365 від 28.03.2002р.; №04-5/609 від 31.05.2002р.; рекомендацією президії Вищого господарського суду України №04-5/212 від 10.02.2004р. передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, сторона яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з врахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов?язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не долучено доказів, які б підтверджували наявність у відповідачів заборгованості перед іншими кредиторами, чи підтверджували б вчинення боржниками дій, спрямованих на зменшення чи приховування грошових сум, а наявність боргу у зв?язку з невиконанням кредитного договору третьою особою, судова колегія не вважає доказом, який би підтверджував неможливість виконання чи утруднення виконання рішення суду.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідно до п.п.2.1.,2.3. кредитного договору, виконання зобов'язань позичальника (ОСОБА_2Є.) за даним кредитним договором забезпечується іпотекою 3-х земельних ділянок, площею 0,1619га, 0,1480га, 0,1571га, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці та порукою ОСОБА_3; а також всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством.

Також матеріали справи містять заяви ОСОБА_2, якими боржник визнає свій борг та пропонує вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договорів іпотеки.

Окрім того, відповідачем-2 до апеляційної скарги долучено копії договорів, якими підтверджується факт існування зобов'язань відповідача-2 перед іншими юридичними особами, відтак, обмеження можливості відповідача-2 користуватись та розпоряджатись власними коштами на тривалий період завдасть шкоди господарській діяльності, оскільки така пов'язана з постійним обігом коштів у зв'язку із проведенням будівельних робіт, в тому числі і на державне замовлення.

За таких умов застосування до відповідачів заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, зазначених у оскаржуваній ухвалі є порушенням приписів ст.ст.66, 67 ГПК України.

З врахуванням викладеного, вимоги скаржників підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову -скасуванню.

Отже, керуючись ст. ст. 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна - компанія „Комфорт-ІнвестВ» та товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна-компанія „Комфортбуд-1В» задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 24.02.2011 року про забезпечення позову у справі № 23/193 скасувати.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

судді Галушко Н.А.

ОСОБА_1