Постанова

від 23.11.2011 по справі 5015/3239/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 5015/3239/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді - Юркевича М.В.

суддів - Кузя В.Л.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Комерц»м. Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2011 р.

у справі № 5015/3239/11

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 м. Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Комерц»м. Львів

про стягнення 102 375,00 грн., зарахування 16 800,00 грн. в рахунок щомісячних орендних платежів, зобов'язання до вчинення дій

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_2 -підприємець

від відповідача: ОСОБА_3 -представник

Права та обов'язки сторін передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.2011 р. у справі №5015/3239/11 частково задоволено позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 м. Львів, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Комерц»м. Львів на користь позивача 119 175,00 грн. вартості невіддільних покращень орендованого нежитлового приміщення по вул. К.Левицького, 8 в м. Львові. Провадження у справі в частині вимог про зарахування вартості невіддільних покращень в розмірі 16 800,00 грн. в рахунок щомісячних орендних платежів - припинено. У вимозі про зобов'язання відповідача не перешкоджати здійснювати підприємницьку діяльність у спірному приміщення -відмовлено.

ТОВ «Віта-Комерц» не погоджується з даним рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, тому просить переглянути його в цій частині в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступні обставини і підстави:

· Право вимоги відшкодування вартості покращень об'єкту оренди виникло у позивача за договором оренди від 20.09.2005 р., який припинився 13.12.2006 р. з моменту укладення сторонами нового договору оренди, на умовах якого в оренду передавалось майно значно більшої площі 59,5 кв.м. Приміщення площею 26,0 кв.м., яке було предметом оренди за договором від 20.09.2005 р., в якому позивачем проводились ремонтні роботи, склало лише частину нового об'єкту оренди;

· Безпідставними і такими, що суперечать вимогам закону є висновки місцевого господарського суду про триваючі між сторонами орендні відносини з моменту укладення договору від 13.12.2006 р. Укладаючи нові договори оренди від 13.12.2008, 13.12.2009, 13.12.2010 р. сторони припиняли в порядку новації відповідні попередні договори. Про хибність висновку суду щодо пролонгації договірних відносин свідчить також зміна істотних умов договору. Строк оренди за договором від 13.12.2006 р. склав 2 роки, а за наступними договорами лише рік;

· Перебіг строку позовної давності щодо вимог позивача про відшкодування вартості покращень об'єкту оренди розпочався 13.12.2006 р., коли сторонами було укладено новий договір оренди. Виходячи із приписів ст. 786 ЦК України позовна давність за спірними зобов'язаннями сплила 13.12.2007 р. Тому, позовна давність заявлена відповідачем у відзиві на позовну заяву підлягала застосуванню судом першої інстанції до спірних правовідносин;

· Місцевий господарський суд при розгляді даної справи по суті не врахував того, що впродовж строку оренди, тобто з 2006 р. і до моменту звернення до суду, зроблені позивачем покращення орендованого майна, перебували у володінні та користуванні останнього. Відповідно, за час експлуатації об'єкту оренди вартість здійснених покращення змінилась;

· Судом не був перевірений розрахунок суми зобов'язання позивача. Позивачем не було надано суду попередньої письмової згоди орендодавця на проведення робіт, що є необхідною умовою наступного відшкодування орендодавцем вартості таких робіт згідно умов договору оренди від 20.09.2005 р.;

· Місцевим господарським судом не було надано оцінки доводам відповідача про те, що роботи про відшкодування вартості яких заявлено позов, є поточним ремонтом, обов'язок виконання якого та відповідні витрати згідно договору оренди покладені на орендаря.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи з підстав та мотивів викладених в своєму відзиві, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Причини та підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалах Львівського апеляційного господарського суд від 05.10.2011 р. та 19.10.2011 р.

В судовому засіданні, що відбулось 28.09.2011 р. оголошувалась перерва до 05.10.2011 р., та в судовому засіданні 16.11.2011 р. було оголошено перерву до 23.11.2011р.

В зв'язку з перебуванням судді Кузя В.Л. у відрядженні, розпорядженням голови суду від 15.11.2011 р. було змінено склад судової колегії. Суддю Кузя В.Л. замінено суддею Гриців В.М.

Розпорядженням в.о. голови суду від 21.11.2011 р. суддю Гриців В.М., в зв'язку з тим, що вона зайнята в іншій судовій колегії та не може приймати участь у розгляді даної апеляційної скарги, замінено суддею Кузьом В.Л., постійним членом судової колегії.

В ході перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляційним господарським судом з'ясовано:

Як вбачається із наявних матеріалів справи, 20.09.2005 р. між ТОВ «Віта-Комерц», як орендодавцем, та підприємцем ОСОБА_2, як орендарем, був укладений договір оренди нежитлового приміщення, на умовах якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати орендарю в тимчасове платне користування та володіння нежитлове приміщення загальною площею 26 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. К.Левицького, 8.

В п. 3.2. даного договору сторони домовились про необхідність проведення орендарем ремонту об'єкта оренди з моменту укладення договору до прийняття його по акту приймання-передачі.

Сторони в п. 5.1. даного договору погодили, що орендна плата повинна нараховуватись і сплачуватись орендарем з дати завершення ремонтних робіт та підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди і завершуватись датою його повернення по акту приймання-передачі.

Як прослідковується із наявних матеріалів справи, акт передачі приміщення під час дії договору оренди від 20.09.2005 р. між сторонами не був складений, об'єкт оренди відповідачем позивачу не був переданий. І як встановлено судом, це було зумовлено тим, що на протязі всього часу проводилися ремонтні роботи.

В подальшому, 13.12.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений інший договір оренди, на умовах якого відповідач передав в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 59,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. К.Левицького, 8.

На виконання умов договору оренди від 13.12.2006 р. об'єкт оренди за актом прийому-передачі від 14.12.2006 р. був переданий позивачу.

Із тексту складеного акту прослідковується, що об'єкт оренди після проведеного позивачем ремонту знаходиться в належному технічному стані. Ремонтні роботи проведені орендарем за його рахунок зі згоди орендодавця на суму 15 000,00 умовних одиниць /з розрахунку 1 умовна одиниця еквівалентна 1 долару США/.

Позичав та відповідач в умовах договору оренди від 13.12.2006 р. (п.п. 2.2, 2.3, 2.6, 2.8) погодили, що передача в оренду і повернення об'єкта оренди здійснюється за актами прийому-передачі, які підписуються сторонами та скріплюються печатками обох сторін. В актах прийому-передачі сторони фіксують стан об'єкта оренди та зазначають інші необхідні відомості про об'єкт. Датами фактичного прийняття об'єкта в оренду орендарем і повернення його орендодавцю вважаються дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі нежитлового приміщення. Обов'язок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні. Здійснені орендарем за згодою орендодавця невіддільні поліпшення об'єкта оренди стають власністю орендодавця, а орендар має право на відшкодування необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.

Даний договір оренди від 13.12.2006 р. посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.

Як встановлено судом першої інстанції, з 14.12.2006 р. об'єкт оренди був переданий позивачу по акту приймання-передачі і з цього часу, в зв'язку із подальшими триваючими орендними правовідносинами, відповідачу не повертався.

Так, 13.12.2008 р., 13.12.2009 р. та 13.12.2010 р. між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди по змісту та умовам ідентичні договору оренди від 13.12.2006 р.

Враховуючи те, що всі умови щодо оренди між сторонами зберігались, права і обов'язки сторін залишались без змін, об'єкт оренди відповідачу не повертався, місцевий господарський суд дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами набули триваючого характеру, а відтак триваючими є зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу вартість невіддільних покращень визначену сторонами в акті приймання-передачі від 14.12.2006 р.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 119 175,00 грн. вартості невід'ємних покращень нежитлового приміщення місцевий господарський суд врахував, що поліпшення об'єкта оренди, зазначені в акті приймання-передачі від 14.12.2006 р., їх вартість та порядок повернення витрат на їх проведення узгоджені з відповідачем, а тому в силу приписів ч. 3 ст. 778 ЦК України та у відповідності до умов договору, позивач має право на їх відшкодування.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому, судова колегія виходить із наступного:

За договором найму (оренди) наймодавець згідно ст. 759 ЦК України передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу приписів ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

У кожному укладеному договорі оренди сторони передбачили, що здійснені орендарем за згодою орендодавця невіддільні поліпшення об'єкта оренди стають власністю орендодавця, а орендар має право на відшкодування необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Факт поліпшення об'єкту оренди позивачем за згодою відповідача та їх вартість засвідчені сторонами в акті приймання-передачі від 14.12.2006 р.

Спростовуються наявними матеріалами справи доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі про те, що позивачем не було надано суду попередньої письмової згоди орендодавця на проведення робіт, що є необхідною умовою наступного відшкодування орендодавцем вартості таких робіт. Матеріали справи, зокрема договір оренди від 20.09.2005 р. та акт приймання - передачі від 14.12.2006 р. безпосередньо свідчать про те, що покращення орендовано майна проводилось позивачем за згодою орендодавця.

Відповідач у своїх доводах апеляційної скарги звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що безпідставними і такими, що суперечать вимогам закону є висновки місцевого господарського суду про триваючі між сторонами орендні відносини з моменту укладення договору від 13.12.2006 р.

Виходячи із налізу наявних матеріалів справи, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується із позицією місцевого господарського суду про те, що орендні правовідносини між сторонами набули триваючого характеру. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що орендоване нежитлове приміщення було передано відповідачем по акту приймання-передачі 14.12.2006 р., зворотньо приміщення позивачем відповідачу не поверталось, як того вимагають приписи закону та умови укладених між сторонами договорів. Укладаючи наступні договори оренди 13.12.2008 р., 13.12.2009 р. та 13.12.2010 р., сторони таким чином лише пролонгували орендні відносини.

Акцент апелянта на сплив строку позовної давності по стягненню 119 175,00 грн. вартості невід'ємних покращень орендованого майна не може братись колегією до уваги.

Так, відповідно до вимог ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна в один рік. Перебіг строку позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача -з моменту припинення договору найму.

В силу приписів ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, доказів припинення договору найму у розумінні положень ч. 2 ст. 795 ЦК України відповідачем суду не подано. Із наявних матеріалів справи прослідковується, що позивач 22.03.2011 року звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування вартості невід'ємних покращень або зарахування в якості майбутніх платежів. Вказана вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Строк оренди згідно п. 9.1. договору від 13.12.2010 р. закінчується 13.12.2011 р. Умов щодо строків відшкодування вартості невід'ємних покращень об'єкту оренди сторонами в укладеному договорі не передбачили.

В силу приписів ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на встановлені обставини та положення вищенаведених приписів ЦК України, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відповідач у своїх доводах апеляційної скарги вказує на те, що місцевий господарський суд при розгляді даної справи не врахував, що впродовж строку оренди, тобто з 2006 р. і до моменту звернення до суду, зроблені позивачем покращення орендованого майна, перебували у володінні та користуванні останнього, відповідно за час експлуатації об'єкту оренди вартість здійснених покращення змінилась.

Судова колегія звертає увагу апелянта на те, що стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи із приписів наведених статей, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В розглядуваному ж випадку, відповідач не довів тих обставин на які покликається, хоча такі можливості надавались, як судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом.

Позивач в підтвердження підставності задоволених вимог надав суду технічні висновки, складені атестованим спеціалістом -підприємцем ОСОБА_4 за результатами обстеження спірного орендованого приміщення.

Згідно ліцензії серія АВ № 591153 виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 10.08.2011 р. спеціаліст ОСОБА_4 уповноважений проводити господарську діяльність по обстеженню та оцінці технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури та об'єктах і в лабораторіях).

Метою проведення обстеження було встановлення дійсного технічного стану орендованого майна та фактично виконаних невід'ємних покращень позивачем визначених в акті приймання-передачі від 14.12.2006 р.

Згідно складеного акту станом на 13.10.2011 р. встановлено факт проведення позивачем та наявність невід'ємних покращень орендованого майна, відсутність дефектів та необхідності проведення ремонту чи заміни технічних конструкцій.

На підставі акту про результати обстеження та висновків про стан приміщення, а також розрахункових документів позивача, спеціалістом ОСОБА_4 була проведена оцінка здійснених орендарем ремонтних робіт, за результатами якої складено зведений та локальний кошторисні розрахунки вартості будівництва. Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартість здійснених позивачем невід'ємних покращень становить 135 826,00 грн.

Про проведення обстеження орендованого майна відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням надісланим на адресу останнього, про що також засвідчив представник в судовому засіданні. Відтак, не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що обстеження проводилось без присутності представника відповідача, адже останній мав можливість забезпечити явку свого представника.

Скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки доводам відповідача про те, що роботи про відшкодування вартості яких заявлено позов, є поточним ремонтом.

Під поліпшеннями орендованого майна розуміється проведення певних його змін, завдяки яким істотно покращується його стан, комфортабельність, зовнішній вигляд у порівнянні з тим станом, в якому майно знаходилося до передачі орендарю . Судова колегія звертає увагу апелянта на те, що здійснення поліпшень відрізняється від проведення орендарем поточного ремонту, оскільки в результаті поточного ремонту відновлюються якісні характеристики орендованого майна, втрачені ним під час оренди (користування). В розглядуваному випадку, мають місце покращення орендованого майна, які були здійснені позивачем до передання йому спірного приміщення в користування.

З врахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів констатує, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі повністю спростовуються зібраними по справі доказами, а тому підстав для їх задоволення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Комерц»м. Львів відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2011 р. у справі №5015/3239/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5015/3239/11 повернути в господарський суд Львівської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя Юркевич М.В.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.