Постанова

від 26.10.2011 по справі 28/215

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа № 28/215

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) - не з'явився,

відповідача -з'явився,

розглянув апеляційну скаргу державного територіально-галузевого обВ»єднання В«Львівська залізницяВ»

на рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2011 року, суддя Запотічняк О. Д. у справі № 28/215

за позовом: державного територіально-галузевого обВ»єднання В«Львівська залізницяВ» , м. Львів

до відповідача публічного акціонерного товариства В«ЛьвівобленергоВ» , м. Львів

про стягнення заборгованості у сумі 3004011,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог державного територіально-галузевого обВ»єднання В«Львівська залізницяВ» про стягнення з публічного акціонерного товариства В«ЛьвівобленергоВ» 3004011,82 грн. заборгованості за надані в період з 01.07.2007 року по 01.01.2009 року послуги з передачі електроенергії.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено існування такої заборгованості, оскільки відповідачем повністю виконано свої грошові зобов»язання перед позивачем. При цьому, судом зазначено, що на спірні правовідносини поширюються положення постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006 року, яка поділяє обсяги передачі електроенергії на класи напруги. За спірний період обсяги передачі електричної енергії мережами позивача оплачувалися та повинні оплачуватися за тарифами на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, апелюючи тим, що за спірний період з 01.07.2007р. по 01.01.2009р. позивач своїми електромережами передав відповідачу електроенергію ступенем напруги 35, 10, 6 кВ в обсязі 746 926 020 кВт*год, серед яких 540 104 995 кВт*год по 1 класу напруги на загальну суму 1 678 646, 32 грн., 206 821 025 кВт*год по 2 класу напруги на загальну суму 9 632 068,78 грн.

Скаржник зазначає, що при поділі цих обсягів передачі електроенергії на класи напруги позивач керувався постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) «Про порядок визначення класів споживачів»№1052 від 13.08.1998р., а при виставлені рахунків позивач застосовував тарифи на передачу електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ «Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом ДТГО «Львівська залізниця» №831 від 21.06.2007р.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого суду про застосування до спірних правовідносин постанови НКРЕ «Про затвердження Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії»№654 від 25.05.2006р. та відповідно здійснення поділу обсягу електроенергії в кількості 746 926 020 кВт*год лише на 1 клас напруги, оскільки послуги були надані та поставка була позадоговірною, внаслідок чого згідно розрахунку позивача за спірний період у відповідача виникла заборгованість в розмірі 8 805 208, 31 грн.

Скаржник вважає, що постанова НКРЕ «Про затвердження Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії»№654 від 25.05.2006р. використовується виключно для розрахунку витрат електроенергії та при формуванні роздрібного тарифу на електроенергію, проте, позивачем не застосовувалися до відповідача роздрібні тарифи на електроенергію, а застосовувалися тарифи для здійснення сальдо-розрахунків, які затверджені ДТГО «Львівська залізниця»постановою НКРЕ від 21.06.2007 року №831.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки в провадженні господарського суду Львівської області є справа №8/20 з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що згідно п.2 ч.1 ст.81 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що порядок поділу обсягів віддачі електроенергії на класи напруги між позивачем та відповідачем, що є ліцензіатами, визначається постановою НКРЕ №654 від 25.05.2006р. Відповідач вважає безпідставним поділ всього обсягу віддачі електроенергії на класи напруги відповідно до постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р., оскільки ця постанова визначає класи споживачів, а не класи напруги, і не поширюється на спірні правовідносини. При цьому, відповідач покликається на різну правову підставу та обґрунтування позивачем своїх вимог згідно позовної заяви та вимог апеляційної скарги, оскільки згідно вимог позовної заяви позивач свій статус трактував як споживача електроенергії, а згідно вимог апеляційної скарги споживачем визначає відповідача.

Відповідач покликається на те, що відповідно до постанови НКРЕ №654 «Про затвердження положення від 25.05.2006р. передана електроенергія в кількості 746 926 020 кВт*год за ступенем напруги 35, 10, 6 кВ, що є безвтратною, належить до 1 класу напруги, а тому відповідач правомірно оплатив 746 926 020 кВт*год, що передані по 1 класу напруги, вартістю 2 456 895,28 грн. за тарифом по 1 класу напруги.

Щодо клопотання скаржника про залишення позову без розгляду, то відповідач також вважає його безпідставним, оскільки позивачами в справі №8/20 є Національна комісія регулювання електроенергетики України та ДТГО «Львівська залізниця», а предметом спору є стягнення заборгованості за передачу електроенергії за період з 01.07.2007 року по 01.11.2010 року згідно договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000 року. В даній же справі позивачем є лише ДТГО «Львівська залізниця», а підставою позовних вимог зазначено ст.ст.1212, 1213 ЦК України, посилаючись на позадоговірні відносини між сторонами, що свідчить про відсутність підстав для залишення позову без розгляду згідно п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки вказані спори є між іншими сторонами та з різних підстав.

В судове засідання представник скаржника не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі за наявних в справі документів про права і обовВ»язки сторін.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи в зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника в дане судове засідання задоволенню не підлягає, оскільки нормами ГПК України не визначено вичерпне коло осіб, які можуть бути представниками в господарському процесі. Крім цього, сторона не позбавлена права захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст.22 ГПК України, зокрема, надавати письмові пояснення. Окрім того, сторона не зазначає поважності причин, які би унеможливлювали розгляд справи.

В судовому засіданні представником відповідача заявлялося клопотання про здійснення процесуального правонаступництва у зв»язку із зміною назви відповідача по справі -ВАТ «Львівобленерго» на публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», яке судом задоволено, оскільки ВАТ «Львівобленерго»перейменовано на публічне акціонерне товариство «Львівобленерго»на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», що підтверджується п.1.1 статуту ПАТ «Львівобленерго», зареєстрованого 19.04.2011 року (а.с.37-38, т.6).

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 11,12,17 Закону України «Про електроенергетику», п. 4 «Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України», яке затверджене Указом Президента України №213 від 14.03.1995р. НКРЕ є органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці що регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, забезпечує проведення цінової та тарифної політики, видає суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на передачу та постачання електричної енергії.

Позивач є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№220845 та ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№220846.

Відповідач є ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№177344 та ліцензіатом з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності до чинної ліцензії НКРЕ серії АБ№177345. Про що правильного висновку прийшов суд першої інстанції.

Судом встановлено, що у спірному періоді з 01.07.2007р. по 01.01.2009р. позивач своїми електромережами передавав відповідачу електричну енергію ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на підставі договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000р. та додаткових угод до цього договору, які були укладені між позивачем та відповідачем та діяли протягом спірного періоду. Відповідно до умов цього договору, відповідач оплачує позивачу послуги з передачі електроенергії згідно рахунків позивача.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача спірну заборгованість за передачу електроенергії, яка розрахована виходячи з тарифів для передачі електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги. Таким чином, спір між позивачем та відповідачем полягає у застосуванні постанов НКРЕ при поділі 746 926 020 кВт*год ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на класи напруги, а відтак, і у вартості цього обсягу переданої електроенергії по класах напруги.

Даним договором не визначалися критерії поділу обсягів передачі електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на 1 та 2 клас напруги. Згідно цього договору, оплата за весь об'єм переданої електроенергії проводиться за тарифами на передачу, затвердженими постановою НКРЕ №715 від 12.09.1997р. Ця постанова втратила свою чинність з 01.07.2007р. у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ №831 від 21.06.2007 р., якою позивачу затверджено нові тарифи на передачу електроенергії.

Відповідно до п. 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами», які затверджені постановою НКРЕ №15 від 13.06.1996р. порядок розрахунку обсягів передачі електроенергії та тарифи на передачу електроенергії визначаються нормативно-правовими актами НКРЕ.

З правового аналізу умов укладеного між сторонами договору, ст. ст. 11, 12, 17 Закону України «Про електроенергетику»та п. 3.7.2. «Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами» місцевий суд прийшов до правильного висновку, що тарифи на передачу електричної енергії та критерії поділу обсягів передачі електроенергії на класи напруги визначаються виключно нормативно-правовими актами НКРЕ і не можуть визначатися сторонами у вищевказаному договорі.

НКРЕ 21.06.2007р. прийнято постанову №831, якою, зокрема, затверджено для позивача тарифи на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами на рівні: 1 клас напруги - 2,59 грн./МВт*год (без ПДВ), 2 клас напруги - 38,81 грн./МВт*год (без ПДВ).

Відповідно до п.3 вказаної постанови №831, постанова НКРЕ «Про затвердження тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами»№715 від 12.09.1997р. визнана такою, що втратила свою чинність. Постанова НКРЕ №831 від 21.06.2007р. набула чинності з 01.07.2007р.

Відповідно до п.3 ст.5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Зі змісту наявних у справі рахунків позивача та банківських виписок з поточного рахунку позивача вбачається, що за спірний період з 01.07.2007р. по 01.01.2009р. як позивач, так і відповідач проводили розрахунки за тарифами на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р.

Таким чином, з правового аналізу умов укладеного між сторонами договору, постанов НКРЕ №715 від 12.09.1997р. та №831 від 21.06.2007р., п.3 ст.5 ЦК України, рахунків позивача та банківських виписок з поточного рахунку позивача, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що за спірний період обсяги передачі електричної енергії мережами позивача оплачувалися та повинні оплачуватися за тарифами на передачу електричної енергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р., що сторонами не заперечується.

Покликання скаржника на постанову НКРЕ «Про порядок визначення класів споживачів»№1052 від 13.08.1998р. є безпідставним, оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, що є ліцензіатами з передачі та постачання електричної енергії, виникли щодо передачі електроенергії, а тому порядок поділу обсягів переданої за спірний період електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ на класи напруги визначається відповідно до постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р., а не постанови НКРЕ №1052 від 13.08.1998р.. Такий висновок випливає з аналізу постанов НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. та №654 від 25.05.2006 р., зі змісту яких випливає, що постанова НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. поширюється на правовідносини щодо постачання електричної енергії, що виникають між постачальником електричної енергії та споживачем електроенергії на підставі договору про постачання електричної енергії та поділяє споживачів електроенергії на класи. Вищевказана постанова не поділяє обсяги передачі електроенергії на класи напруги. В свою чергу, постанова НКРЕ №654 від 25.05.2006р. поширюється на правовідносини, що виникають між ліцензіатами з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, щодо передачі електроенергії та поділяє обсяги передачі електроенергії на класи напруги.

Наведене також узгоджується з письмовою відповіддю НКРЕ №6064/09/17-11 від 17.08.2011р., згідно якої порядок розподілу на класи напруги обсягів віддачі електроенергії суміжними ліцензіатам визначається відповідно до розділу 3 постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р.

Покликання скаржника на те, що у спірних правовідносинах позивач виступав як споживач електроенергії є також безпідставним, оскільки з письмових пояснень позивача №НЮ-658 від 31.08.2011р. вбачається, що ДТГО «Львівська залізниця»є електропередавальною організацією, суб'єктом господарювання, що має відповідні ліцензії НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами (АБ№220845) та ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії (АБ№220846). Окрім того, у спірних правовідносинах позивач не споживав електроенергію, а передавав електроенергію для відповідача, за що виставляв відповідачу рахунки за тарифами на передачу електроенергію для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами відповідного класу напруги, що затверджені постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р. та, відповідно, отримував від позивача плату саме за передачу електроенергії.

Порядок визначення втратності та безвтратності віддачі електроенергії ступенем напруги 35, 10, 6 кВ мережами позивача регулюється Наказом Міністерства палива та енергетики України «Про затвердження та введення в дію «Методики складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,3 8-150 кВ, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії»№757 від 17.12.2003р.

Відповідно до розділу 1 цієї Методики вона має обов'язковий характер для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, якими є сторони у справі.

Згідно розділу 3 цієї Методики безвтратна (на 1- му ступені напруги) віддача електроенергії сусіднім ліцензіатам - передавачам та споживачам - віддача електроенергії ліцензіатом-передавачем безпосередньо з шин 1- го ступеня напруги в мережі сусідніх ліцензіатів-передавачів і споживачів без її передачі по власних лініях електропередачі 1- го ступеня напруги.

Відповідно до Методики втратна (на 1- му ступені напруги) віддача електроенергії сусіднім ліцензіатам-передавачам та споживачам - віддача електроенергії ліцензіатом-передавачем що була пропущена через власні лінії електропередачі 1- го ступеня напруги і передана в лінії електропередачі і трансформатори 1 -го ступеня напруги сусідніх ліцензіатів-передавачів і споживачів.

При цьому, згідно Методики лінія електропередачі - електрична лінія, яка виходить за межі електростанції чи підстанції і призначена для передачі електричної енергії на відстань.

Згідно висновку додаткової комплексної судової електротехнічної та судово-економічної експертизи від 20.07.2011р. на 4-те запитання експертами дано відповідь, що на тягових підстанціях ПС 110/35/10 кВ «Судова Вишня»та ПС 110/35/10 кВ «Камянобрід»повітряні лінії електропередач номінальною напругою 35 кВ (в кількості 4 лінії) виходять за межі вказаних підстанцій. А у всіх інших випадках (по 10, 6 кВ) передача електроенергії здійснюється в межах тягових підстанцій ДТГО «Львівська залізниця».

Зважаючи на вищевикладене та, враховуючи вищевказані положення Методики, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що лише обсяг електроенергії ступенем напруги 35 кВ, переданий за спірний період з 01.07.2007р. по 31.12.2008 р. по повітряних лініях електропередач позивача номінальною напругою 35 кВ (в кількості 4 лінії) по тягових підстанціях ПС 110/35/10 кВ «Судова Вишня»та ПС 110/35/10 кВ «Камянобрід» є втратним, оскільки така віддача електроенергії здійснювалася з ліній електропередач позивача, що виходили за межі цих підстанцій позивача. Обсяг електроенергії, переданої за спірний період з 01.07.2007р. по 31.12.2008 р. ступенем напруги 35, 10, 6 кВ по всіх інших тягових підстанціях позивача, є безвтратним, оскільки така віддача електроенергії здійснювалася в межах тягових підстанцій позивача без її передачі лініями електропередач позивача. Також в довідці про фактичні дані про обсяги віддачі електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача за 2008 рік сторони погодили, що вся електроенергія ступенем напруги 10, 6 кВ, передана мережами позивача за 2008 рік, є безвтратною (а.с.88 , том 5).

Відповідно до п. 3.1. постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006 р. обсяг як втратної, так і безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 35 кВ належить до 1 класу напруги, обсяг безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 10 кВ та 6 кВ також належить до 1 класу напруги.

Згідно з довідкою про фактичні дані 2007 року щодо обсягів віддачі електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача (а.с.57, т.6), за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р. позивач передав відповідачу електроенергію ступенем напруги 35 кВ в кількості 180 234 тис. кВт*год, ступенем напруги 10 кВ в кількості 41638,9 тис. кВт*год, ступенем напруги 6 кВ в кількості 28427,9 тис кВт*год.

Відповідно до довідки про фактичні дані 2008 року щодо обсягів віддачі електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача (а.с.56, т.6) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. позивач передав відповідачу електроенергію ступенем напруги 35 кВ в кількості 359871,1 тис. кВт*год, ступенем напруги 10 кВ в кількості 85806,6 тис кВт*год, ступенем напруги 6 кВ в кількості 50947,6 тис кВт*год.

На підставі викладеного та відповідно до п. 3.1. постанови НКРЕ №654 від 25.05.2006р., вищевказаної Методики, враховуючи погоджені сторонами дані щодо обсягів віддачі електроенергії за період 01.07.2007р. - 01.01.2009 р. та згідно з розрахунком позивача, судом правомірно віднесено обсяги як втратної так і безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 35 кВ в кількості 540 105,1 тис. кВт*год до 1 класу напруги, обсяги безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 10 кВ в кількості 127 445, 5 кВт*год до 1 класу напруги, обсяги безвтратної віддачі електроенергії ступенем напруги 6 кВ в кількості 79375,5 тис. кВт*год до 1 класу напруги. Отже, за спірний період позивач передав відповідачу електричну енергію по 1 класу напруги в кількості 746 926, 02 тис. кВт*год.

Згідно з постановою НКРЕ №831 від 21.06.2007р. за спірний період відповідач повинен оплатити позивачу послуги з передачі електроенергії по 1 класу напруги в кількості 746 926, 02 тис. кВт*год за тарифом на передачу електроенергії для здійснення сальдо-розрахунків між ліцензіатами по 1 класу напруги 2,59 грн./МВт*год (без ПДВ). Згідно банківських виписок з поточного рахунку позивача, за спірний період відповідач оплатив позивачу 2 456 895,28 грн., в т.ч. 2 321 446,07 грн. за передачу електроенергії по 1 класу напруги в кількості 746 926, 02 тис. кВт*год.

Наведене свідчить про те, що за спірний період відповідач повністю виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Державного територіально-галузевого обВ»єднання В«Львівська залізницяВ» про стягнення з публічного акціонерного товариства В«ЛьвівобленергоВ» 3004011,82 грн. заборгованості за надані у спірному періоді з 01.07.2007 року по 01.01.2009 року послуги з передачі електроенергії, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено існування такої заборгованості,

Вимога скаржника про залишення позову без розгляду є також безпідставною, оскільки позивачами в справі №8/20 є Національна комісія регулювання електроенергетики України та ДТГО «Львівська залізниця», а предметом спору є стягнення заборгованості за передачу електроенергії за період з 01.07.2007 року по 01.11.2010 року згідно договору про оплату послуг з передачі електроенергії №21/556-НП від 03.01.2000 року.

В даній же справі позивачем є лише ДТГО «Львівська залізниця», а підставою позовних вимог зазначено ст.ст.1212, 1213 ЦК України, посилаючись на позадоговірні відносини між сторонами, що свідчить про відсутність підстав для залишення позову без розгляду згідно п.2 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки вказані спори є між іншими сторонами та з різних підстав.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2011 року в справі за номером 28/215 - залишити без змін, а апеляційну скаргу державного територіально-галузевого обВ»єднання В«Львівська залізницяВ» -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

ОСОБА_1