ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.11 Справа № 12/162-2146
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів: Галушко Н.А.
ОСОБА_2
при секретарі судового засідання -Кирись З.Л.
розглянувши 2 апеляційні скарги: 1) ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» без номера від 18.07.2006 р. і 2) СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 без номера та без дати
на постанову Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2006 р.
у справі № 12/162-2146
за позовом ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» , м.Тернопіль
до відповідача-1 Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
до відповідача-2 СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, с.Підгороднє Тернопільського р-ну Тернопільської обл.
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Тернопіль,
2) СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5, м.Тернопіль,
3) СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6, м.Тернопіль
4) Комунального підприємства В«Земельно-кадастрове бюроВ» , м.Тернопіль
про визнання нечинними рішень Тернопільської міської ради від 11.12.2003 р. № 4/9/81 і від 25.06.2004 р. № 4/11-157, а також визнання недійсним договору оренди землі від 25.07.2004 р.
За участю представників:
від позивача - не з»явився;
від відповідача-1 - не з»явився,
від відповідача-2 - не з»явився;
від третьої особи-1 - не з»явився,
від третьої особи-2 - не з»явився,
від третьої особи-3 - не з»явився,
від третьої особи-4 - не з»явився
За розпорядженням судді-доповідача від 29.09.2006 р. функції секретаря судового засідання виконує помічник судді (а.с.61, Том 2).
Протокол судового засідання від 15.11.2011 р. ведеться з дотриманням вимог п.2 1 розділу УП В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд 2 апеляційних скарг зупинявся (поновлювався) з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2006 р. (а.с.117-118, Том 2), 14.10.2011 р. (а.с.124, Том 2).
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2006 р. у справі № 12/162-2146 (суддя Скрипчук О.С.) позов задоволено частково, а саме: визнано нечинним п.1 рішення Тернопільської міської ради від 25.06.2004 р. № 4/11-157 В«Про внесення змін до рішень міської радиВ» , визнано частково недійсним договір оренди землі від 25.07.2004 р., укладений між Тернопільською міською радою і СубВ»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, зокрема, п.2 в частині: В« 31, 7 кв. м під асфальтним покриттямВ» , а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.134-136, Том 1).
Позивач з даною постановою не погодився, подав апеляційну скаргу (а.с.13, Том 2), в якій просить постанову місцевого господарського суду змінити в частині п.3 її резолютивної частини, визнавши договір оренди землі від 26.06.2004 р., укладений між Тернопільською міською радою та СубВ»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, недійсним у цілому, з наступних підстав: оскільки суд визнав нечинним п.1 рішення Тернопільської міської ради від 25.06.2004 р. № 4/11-157, яким розмір земельної ділянки (істотна умова договору оренди землі), що надавався СубВ»єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_3, збільшувався з 64, 0 кв. м до 110, 0 кв. м, то недійсним є весь п.2 договору оренди землі від 25.07.2004 р., а не тільки його частина - В« 31, 7 кв. м під асфальтним покриттямВ» ; відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов згідно з ст.15 Закону України В«Про оренду земліВ» є підставою для визнання договору недійсним.
Відповідач-2 також з даною постановою не погодився, подав апеляційну скаргу (а.с.33-35, Том 2), в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати та закрити провадження у справі з підстав неповного зВ»ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права.
Свої вимоги СубВ»єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 обгрунтовує тим, зокрема, що земля площею 110 м 2 , в т.ч. 78, 3 м 2 для використання під нежитлове приміщення і 31, 7 м 2 під асфальтним покриттям для обслуговування, на якій знаходяться торгові місця СубВ»єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, належить на підставі договору оренди від 26.07.2004 р. СубВ»єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_3, а не ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» , тому останнє не має законних підстав без дозволу та погодження розміщувати торгові місця вищевказаних підприємців на даній земельній ділянці; судом першої інстанції безпідставно взяті до уваги договори оренди торговими місцями, укладених між вищеназваними підприємцями та ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» , оскільки в них не вказано, де конкретно надаються торгові місця, їх розташування; самовільно зайняті землі відповідно до ст.212 Земельного кодексу України повинні бути повернуті власнику.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26 березня 2002 року між Тернопільською міською радою (орендодавець за договором) і ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» (орендар за договором) був укладений договір серії АЕР № 375113 оренди земельної ділянки, зокрема, розташованої за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, 9, пл.12835, 5 кв.м, для обслуговування приватизованого майна (а.с.20, Том 1).
Договір нотаріально посвідчений і зареєстрований у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.03.2002 р. № 472.
19 вересня 2003 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (продавець за договором) і ОСОБА_3 (покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу приміщення № 9 під літ.А заг. пл. 64 кв.м, яке знаходиться по вул.Живова в м.Тернополі (а.с.22, Том 1).
За ОСОБА_3 дане приміщення зареєстроване міським БТІ, про що зроблено реєстраційний напис на правовстановлювальному документі.
Рішенням 9 сесії Тернопільської міської ради ІУ скликання № 4/9/81 від 11.12.2003 р. згідно з додатком до нього СубВ»єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 надано в оренду терміном на 5 років для обслуговування викупленого нежитлового приміщення земельну ділянку пл. 64 кв.м по вул.Живовій, 9 у м.Тернополі (а.с.72, зворот, Том 1).
Зокрема, рішенням 11 сесії Тернопільської міської ради ІУ скликання № 4/11/157 від 25.06.2004 р. внесено зміни в пункт 5 додатку до рішення міської ради від 11.12.2003 р. № 4/9/81 «Про надання земельних ділянок в оренду»і замість слів «площа земельної ділянки 64 кв.м»читати «площа земельної ділянки 0, 0110 га» (а.с.73, Том 1).
26 липня 2004 року між Тернопільською міською радою (орендодавець за договором) і субВ»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 (орендар за договором) був укладений договір оренди землі, згідно з п.1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 11.12.2003 р. № 4/9/81 із змінами, внесеними в рішення сесії міської ради від 25.06.2004 р. № 4/11/157, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення -землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул.Живовій, 9 у м.Тернополі (а.с.25-28, Том 1) .
Договір зареєстрований у Тернопільській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 серпня 2004 року за № 040464400321.
Розглянувши 2 апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» слід відмовити, апеляційну скаргу СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 задоволити частково, постанову Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2006 р. у справі № 12/162-2146 скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При цьому колегія виходила з наступного.
Законність і обгрунтованість оскаржуваної постанови перевіряється судом апеляційної інстанції на момент її прийняття, тобто 26.06.2006 р.
Згідно з ст.2 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161-XIV в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон № 161-ХІУ) , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.ч.1-5 Закону № 161-ХІУ особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, комісія Тернопільської міської ради з питань містобудування та земельних відносини, розглянувши звернення СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, вирішила погодити питання про надання їй в оренду земельної ділянки пл.0,0110 га терміном на 5 років для обслуговування викуплених нежитлових приміщень за адресою: вул.Живова, 9 (а.с.87, Том 1).
У матеріалах справи міститься розрахунок потреби площі, з якого вбачається, що останній згідно з ДБН 360 **-92, табл.6.1, існуючої містобудівельної ситуації земельної ділянки, необхідної для обслуговування викупленої будівлі підприємця ОСОБА_3 по вул.Живова, 9, становить 110 кв.м (а.с.90, Том 1).
Президентом України було прийнято Указ "Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів" від 06.01.1996 р. № 34/96, за яким система державних органів земельних ресурсів складається з Державного комітету України по земельних ресурсах і підпорядкованих йому Державного комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь, районних відділів, міських (міст обласного та районного підпорядкування) управлінь (відділів) земельних ресурсів та інженерів-землевпорядників сіл і селищ.
У матеріалах справи знаходиться висновок Тернопільського міського управління земельних ресурсів № 3086 від лютого місяця 2004 року, яким рекомендовано надати СубВ»єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_3 земельну ділянку пл.0, 0110 га за адресою: вул.Живова, 9 в оренду терміном на 5 років (а.с.91, Том 1).
Згідно з ч.3 ст.125 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Так, на виконання вимог даної норми закону в матеріалах справи міститься план встановлених меж земельних ділянки пл.0, 0110 га, наданої в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (а.с.95, Том 1).
Частиною 1 статті 27 Закону № 161-XIV передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивачів у справі.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з п.34 ч.1 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішення відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною 1 статті 20 Закону № 161-XIV встановлено, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для визнання нечинними рішень від 11.12.2003 р. № 4/9/81 і від 25.06.2004 р. № 4/11-157, оскільки останні прийняті Тернопільською міською радою відповідно до вимог чинного законодавства України та визначеній законом компетенції, а також не порушує прав і охоронюваних законом інтересів позивача по справі.
Враховуючи норми матеріального права та фактичні обставини справи, будь-які правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 25.07.2004 р. відсутні.
Отже, з огляду на вищевикладене, керуючись абз.5 п.6 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, ст.ст.94, 195, 196, 198, 202, 207, 209 КАС України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» відмовити.
2. Апеляційну скаргу СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 задоволити частково.
3. Постанову Господарського суду Тернопільської області від 26.06.2006 р. у справі № 12/162-2146 скасувати в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» залишити за останнім.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 покласти на позивача.
Стягнути з ТзОВ В«Тернопільський речовий ринокВ» (ідентифікаційний код 21151424) на користь СубВ»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 грн. державного мита.
Доручити Господарському суду Тернопільської області видати виконавчий лист.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Справу повернути в місцевий господарський суд.
ОСОБА_8ОСОБА_1
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2011 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50943479 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Краєвська М.В.
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Краєвська М.В. - переведена
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні