ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.11 Справа № 15/391
ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
ОСОБА_2,
при секретарі судового засідання Томкевич Н.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) - не з'явився,
позивача - з'явився,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» , м. Львів
на рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 року, суддя Костів Т. у справі № 15/391
за позовом ОСОБА_1 вищого професійного училища компВ»ютерних технологій та будівництва, м.Львів
до відповідача ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» , м.Львів
про стягнення 9400,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 вищого професійного училища компВ»ютерних технологій та будівництва про стягнення з ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» 9400 грн. безпідставно сплачених коштів.
Рішення суду мотивоване тим, що за результатами перевірки КРУ у Львівській області встановлено факт надлишкової сплати позивачем 9400 грн. вартості теплової енергії, а обов»язок відповідача повернути безпідставно отримані кошти передбачено ст.1212 ГПК України, який на вимогу позивача ним не виконано, що є підставою для стягнення таких коштів в судовому порядку.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, апелюючи тим, що позивачем зроблено помилкове розмежування платних послуг навчального закладу у сфері освітньої діяльності та платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами у сфері житлово-комунальних послуг, оскільки ці види послуг є складовою освітніх послуг.
З цих підстав скаржник вважає, що в спірному випадку відповідно до укладених договорів позивач входив у категорію споживачів, які користувалися тарифами для бюджетних установ і організацій та інших споживачів, які не користуються послугами підприємств житлового господарства.
В судове засідання на проголошення постанови представник відповідача не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі документів про права і обовВ»язки сторін.
Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи в зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника в дане судове засідання задоволенню не підлягає, оскільки нормами ГПК України не визначено вичерпне коло осіб, які можуть бути представниками в господарському процесі. Крім цього, сторона не позбавлена права захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст.22 ГПК України, зокрема, надавати письмові пояснення.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що 01.10.2002 року між позивачем та відповідачем укладено договір №33/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 6.1. якого розрахунки за теплову енергію спожиту на потреби опалення та підігріву води проводяться відповідно до встановлених тарифів.
В силу ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли договірні відносини.
Відповідно до положень ст.10 Закону України "Про ціни і ціноутворення", п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про місцеве самоврядування" питання встановлення нових та зміни тарифів на житлово-комунальні послуги, в тому числі на послуги з теплопостачання, відноситься до виключної компетенції відповідних рад.
На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №138 від 15.02.2005 р. В«Про впорядкування тарифів на теплову енергію та послуги з теплопостачанняВ» , при нарахуванні вартості теплової енергії спожитої на потреби опалення та підігріву води гуртожитків, відповідач застосовував тариф, передбачений для бюджетних установ і організацій.
За результатами перевірки КРУ у Львівській області встановлено, що за вказаний період позивач сплатив відповідачу за теплову енергію на 9400,00 грн. більше, ніж належить, в силу застосування тарифу, передбаченого для бюджетних організацій, що підтверджується актом КРУ у Львівській області №03-01-21/38 від 19.10.2007 року.
Листом №03-01-15м/6911 від 22.10.2007 р. В«Про усунення недоліків за наслідками ревізіїВ» КРУ у Львівській області зобов»язано позивача вжити заходів по відшкодуванню незаконних видатків на оплату теплової енергії шляхом пред»явлення позову в суд.
З листа №39-3037 від 28.11.2007 р. вбачається, що відповідач відмовився повертати різницю в сумі, посилаючись на розгляд господарським судом справи, пов'язаної з підставністю застосування тарифів, передбачених для бюджетних організацій.
Дані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення зайво сплачених коштів місцевим судом зазначено, що відповідач безпідставно набув від позивача 9400 грн., оскільки у період з 01.07.2005 року по 30.09.2007 року неправомірно виставив йому рахунки за надані комунальні послуги з теплопостачання до гуртожитку по вищих тарифах, встановлених для бюджетних установ, а не по нижчих, встановлених для населення. Позивач для мешканців гуртожитку є виконавцем житлово-комунальних послуг, а мешканці гуртожитку, їх кінцевими споживачами, а тому послуги з теплопостачання до гуртожитку мають сплачуватися за тарифами, встановленими для населення.
Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги": споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; виконавцем -суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Отже, нормами спеціального закону передбачено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг повинні здійснюватись виключно на підставі укладеного між сторонами договору.
Судом встановлено, що між позивачем та мешканцями гуртожитку не укладались договори з надання житлово-комунальних послуг.
Крім того, відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. №38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами", навчальні заклади у сфері житлово-комунальних послуг надають лише таку послугу, як проживання в гуртожитках навчальних закладів.
З огляду на викладене, Львівське вище професійне училище компВ»ютерних технологій та будівництва не може вважатись виконавцем житлово-комунальних послуг для мешканців гуртожитку, а вони, в свою чергу, їх споживачами.
Єдиними договірними відносинами з надання житлово-комунальної послуги з теплопостачання у приміщення гуртожитку, є вищевказаний договір, укладений між позивачем та відповідачем.
Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача та чи є для цього підстави.
Підставою набуття та збереження відповідачем сплачених позивачем спірних коштів є надання відповідачем позивачу житлово-комунальної послуги з теплопостачання на підставі договору.
Позивач не заперечував обставин надання відповідачем позивачу житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії до гуртожитку.
Згідно умов договору виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у приміщення гуртожитку в місті Львові по вул.Лінкольна,23, є КП "Львівтеплоенерго", а споживачем цієї послуги є саме Львівське вище професійне училище компВ»ютерних технологій та будівництва -бюджетна установа.
З огляду на викладене, відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача, при виставленні рахунків по сплаті послуг з теплопостачання, тариф, встановлений для бюджетних установ та підставно отримано сплачені по цих рахунках кошти.
З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 вищого професійного училища компВ»ютерних технологій та будівництва про стягнення з ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» 9400 грн., скасувавши рішення місцевого суду, оскільки місцевим судом помилково застосовано до спірних правовідносин ст.1212 ЦК України та стягнуто з відповідача на користь позивача 9400 грн., як безпідставно набутих.
Оскільки судом першої інстанції неповно зВ»ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосована норма матеріального права до спірних правовідносин, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.
При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 51 грн. державного мита за апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 року в справі за номером 15/391 -скасувати, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» -задоволити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 вищого професійного училища компВ»ютерних технологій та будівництва про стягнення з ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» 9400 грн. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 вищого професійного училища компВ»ютерних технологій та будівництва (79068, м.Львів, вул.Лінкольна,23; ЄДРПОУ 02545659) на користь ОСОБА_1 міського комунального підприємства В«ЛьвівтеплоенергоВ» (79040 м.Львів, вул.Д.Апостола,1; ЄДРПОУ 05506460) 51 грн. державного мита.
Наказ видати суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
ОСОБА_2
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2011 |
Оприлюднено | 28.09.2015 |
Номер документу | 50943480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Бойко С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні