Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/18869/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2015Справа №910/18869/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 910/18869/15

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», смт. Рокитне,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне насіння», м. Київ,

про стягнення 92 829,25 грн.,

за участю представників:

позивача - Іщенко І.П. (довіреність від 26.05.2014 № б/н);

відповідача - Харченко К.І. (довіреність від 29.08.2015 № б/н);

вільний слухач - ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_1).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (далі - ТОВ «Співдружність») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне насіння» (далі - ТОВ «Сонячне насіння») про стягнення: 16 760,99 грн. пені; 3 752,93 грн. 3% річних; 72 315,33 грн. втрат від інфляції, а всього 92 829,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2015 порушено провадження у справі № 910/18869/15; призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.08.2015.

13.08.2015 позивач подав суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

13.08.2015 відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 17.09.2015, у зв'язку з неявкою представників відповідача та задоволенням клопотання про відкладення.

15.09.2015 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заявив про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені; надав контррозрахунок 3% річних (3 752,93 грн.); просив суд відмовити у стягнені пені та 20,91 грн. 3 % річних.

16.09.2015 відповідач подав суду документи на виконання вимог ухвал суду для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2015 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково; що ж до решти позовних вимог, то просив суд у їх задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 17.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

14.03.2014 позивачем (зберігач) та відповідачем (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №14/03-1-14 (далі - Договір), відповідно до умов якого: зберігач зобов'язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію - кукурудзу, яка йому передається поклажодавцем, надавати послуги з доведення отриманої на зберігання продукції до показників згідно вимог нормативних документів та контрактів як експортних так і тих, що діють в Україні стандартів та інструкції, зазначеної в пункту 2.4 Договору для забезпечення її зберігання та повернути поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1 Договору); на відповідальне зберігання приймається кукурудза в кількості 2 000 тонн врожаю 2013 (пункт 2.1 Договору).

Крім того, позивачем було прийнято на зберігання на складі від відповідача кукурудзу 3 класу врожаю 2013 року у загальній кількості 1 000 тонн, що підтверджується складською квитанцією на зерно від 07.04.2014 № 72 та актом приймання-передавання зерна від 07.04.2014 № 8.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 139 061,24 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 у справі № 910/21513/14 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Сонячне насіння» на користь ТОВ «Співдружність» 127 188,39 грн. основного боргу та 2 543,77 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015 зі справи № 910/21513/14 апеляційну та касаційну скарги залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 зі справи 910/21513/14 - без змін.

Відповідно до приписів статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою касаційної інстанції було встановлено таке:

- враховуючи те, що сторонами не погоджено строку виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- вимога про оплату коштів, акт виконаних робіт № 505 від 01.07.2014, рахунок-фактура №505 від 01.07.2014 на суму 100 545,11 грн. за 2000 т зберігання зерна кукурудзи та акт виконаних робіт №505/1 від 01.07.2014, рахунок-фактура №505/1 від 01.07.2014 на суму 38516,13 грн. за 1000 т зберігання зерна кукурудзи разом з вимогою підписання та сплати боргу за ними, були надісланні відповідачу 15.07.2014, підтвердженням чого є належним чином засвідчені копії описів вкладення у цінні листи та фіскальних чеків №5689 та №5690, однак вони залишені були відповідачем без задоволення;

- відтак, враховуючи, що факт надання ТОВ «Співдружність» ТОВ «Сонячне насіння» послуг зберігання зерна і факт порушення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті зберігання підтверджений матеріалами справи та не спростовано належними доказами, позовні вимоги в частині стягнення плати за зберігання зерна в розмірі 127 188,39 грн. (за розрахунком: 88 672,26 грн. - вартість зберігання 2000 т зерна кукурудзи за період з 17.03.2014 по 16.05.2014 р.+ 38 516,13 грн. - вартість зберігання 1000 т зерна кукурудзи за період з 07.04.2014 по 16.05.2014 = 127 188, 39 грн.) підлягають задоволенню.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача було визначено у сумі 127 188,39 грн.

На виконання рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ від 15.04.2015.

Відповідач виконав рішення лише 15.07.2015, що підтверджується випискою із рахунку позивача.

Строк прострочення оплати заборгованості позивач визначає з 22.07.2014 (15.07.2014 + 7 днів відповідно до вимог статті 530 ЦК України).

З огляду на наявність прострочення у виконанні зобов'язань за договором та рішення суду, позивач просить суд стягнути з відповідача: 3 752,93 грн. 3% річних; 72 315,33 грн. втрат від інфляції (період прострочення з 22.07.2014 по 15.07.2015) та 16 760,99 грн. пені (період прострочення з 22.07.2014 по 21.01.2015).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Посилання відповідача на те, що період нарахування для 3% річних має бути визначено з 23.07.2014 по 14.07.2015, необґрунтовані, виходячи з такого.

Пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 стосується нарахування пені та втрат від інфляції, а не 3% річних.

Що ж до вимог про стягнення пені, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

Так ТОВ «Сонячне насіння» зазначає, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені закінчився (10.04.2015 щодо порушення оплати робіт за березень 2014 року; 10.05.2015 щодо порушення оплати робіт за квітень 2014 року; 10.06.2015 щодо порушення оплати робіт за травень 2014 року), а позовна заява подана у 22.07.2015.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячне насіння» (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182, кімната 63; ідентифікаційний код: 33717679) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Поповича, 41-А; ідентифікаційний код: 24886652): 3 752 (три тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 93 коп. 3% річних; 72 315 (сімдесят дві тисячі триста п'ятнадцять) грн. 33 коп. втрат від інфляції та 1 521 (одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 70 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 23.09.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук