Рішення

від 16.09.2015 по справі 922/3231/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2015Справа №922/3231/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд»

до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Сахновщинський елеватор»

про стягнення 1242,070 тонни насіння соняшнику

Суддя Андреїшина І.О.

Представники сторін :

від позивача: Прусакова О.М., Дрига О.В.

від відповідача: Половінкін О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Сахновщинський елеватор» (відповідача) про стягнення 1242,070 тонни насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання зерна № 1-5/6 від 26.06.2014 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 р. (суддя Макаренко О.В. за даним позовом порушено провадження у справі № 922/3231/15 та призначено розгляд справи на 16.06.2015 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2015 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» про забезпечення позову (№ 3231/15 від 29.05.2015 р.); ухвалено з метою забезпечення позову накласти арешт на майно, що належить Публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279), а саме на:

- пшеницю 3 класу групи А в кількості 10890 кг., яка знаходиться на зберіганні ПрАТ «Полтавське ХПП», Гоголівська дільниця за адресою: 37600, Полтавська область, В. Багачанський район, смт. Гоголеве, вул. Гоголя, 1 згідно складської квитанції на зерно № 680 від 31 жовтня 2014 р.;

- ячмінь 3 класу в кількості 51992 кг., який знаходиться на зберіганні ПрАТ «Полтавське ХПП» за адресою: 70231, Запорізька область, Гуляйпільский район, смт. Залізничне, вул. Матросова, 2 згідно складської квитанції на зерно № 136 від 05 серпня 2014 р.;

- пшеницю 5 класу групи Б в кількості 25706 кг., яка знаходиться на зберіганні ТОВ «Гутянський елеватор» за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 91 згідно складської квитанції на зерно N 2164 від 21 липня 2014 р.;

- кукурудзу 3 класу кормові потреби в кількості 27110 кг., яка знаходиться на зберіганні ПрАТ «Полтавське ХПП», Миргородська дільниця за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Петрівська, 15 згідно складської квитанції на зерно № 2776 від 30 грудня 2014 р.;

- кукурудзу 3 класу кормові потреби в кількості 628 278 кг., яка знаходиться на зберіганні ПрАТ «Полтавське ХПП», Решетилівська дільниця за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с. Жовтневе, вул. Елеваторна, 15 згідно складської квитанції на зерно № 1042 від 03 березня 2015 р.;

- кукурудзу 3 класу кормові потреби в кількості 723 780 кг., яка знаходиться на зберіганні ПрАТ «Полтавське ХПП», Смолинська дільниця, за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смолине, вул. Елеваторна, 1 згідно складської квитанції № 416 від 17 квітня 2015 р.;

- кукурудзу 3 класу кормові потреби в кількості 1 927 880 кг., яка знаходиться на зберіганні ТОВ «Гутянський елеватор», Шевченківська дільниця, за адресою: Харківська область. Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Кірова, 1 згідно складської квитанції № 96 від 1 квітня 2015 р.;

- кукурудзу 3 класу кормові потреби в кількості 199 220 кг., яка знаходиться на зберіганні ТОВ «Гутянський елеватор», Шевченківська дільниця, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Кірова, 1 згідно складської квитанції № 113 від 29 квітня 2015 р.

- пшеницю 3 класу групи А в кількості 20 270 кг., яка знаходиться на зберіганні ТОВ «Гутянський елеватор», Шевченківська дільниця, за адресою: Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Кірова, 1 згідно складської квитанції №112 від 29 квітня 2015 р.

У судовому засіданні 16.06.2015 р. господарський суд оголосив перерву до 18.06.2015 р. о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2015 р., керуючись ст. 77 ГПК, враховуючи неявку позивача та необхідність витребувати документи, господарський суд відклав розгляд справи на 25.06.2015 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2015 р., керуючись ст. 77 ГПК, господарський суд відклав розгляд справи на 13.07.2015 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2015 р., керуючись ст. ст. 15, 17 ГПК, матеріали справи № 922/3231/15 за позовом ТОВ «Кернел-Трейд» до ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії «Сахновщинський елеватор» про стягнення 1242,070 тонни насіння соняшнику ухвалено надіслати за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Супровідним листом (вих. № 922/3231/15/000520 від 17.07.2015 р.) Господарський суд Харківської області направив справу № 922/3231/15 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

В результаті повторного автоматичного розподілу справи № 922/3231/15 автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва від 23.07.2015 р., дану справу передано на розгляд судді Андреїшиній І.О.

Ухвалою від 24.07.2015 р. суддя Андреїшина І.О., керуючись ст. 86 ГПК України, прийняла справу № 922/3231/15 до свого провадження; призначила розгляд справи № 922/3231/15 на 02.09.2015 р.; зобов'язала сторін надати суду певні документи.

У судовому засіданні 02.09.2015 р. представник позивача подав на виконання вимог ухвали суду оригінали документів, для огляду в судовому засіданні та документи для долучення до матеріалів справи; підтримав заяву про зміну предмету позову, подану до Господарського суду Харківської області 16.06.2015 р., відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 12 110 182,50 грн. збитків, просив прийняти її до розгляду.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК.

Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Розглянувши подану заяву, суд відмовив позивачу в прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Згідно з п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Дослідивши зміст поданої заяви та порівнявши його з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій позивачем заяві, позивач просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором, а у заяві про зміну предмету позову просить стягнути збитки, які по суті є наслідком порушення відповідачем зобов'язань. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, та зазначати при цьому нові підстави, які не заявлялись у позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог судом не приймається до розгляду.

У судовому засіданні 02.09.2015 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2015 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи; проти прийняття заяви позивача до розгляду заперечив; проти позову заперечив у повному обсязі.

Представник позивача в даному судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання йому можливості узгодити правову позицію та проаналізувати відзив на позовну заяву, проти чого представник відповідача заперечень не навів.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку із заявленим клопотанням представника позивача, керуючись ст. 77 ГПК України, розгляд справи відклав на 14.09.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2015 р. повідомив суду, що подав через відділ діловодства заяву про зміну предмету позову та додаткові письмові пояснення; просив прийняти заяву до розгляду; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.09.2015 р. заперечив проти прийняття заяви про зміну предмету позову; заперечив проти позову.

Дослідивши зміст поданої заяви та порівнявши його з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій позивачем заяві, позивач повторно просить зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором, а у заяві про зміну предмету позову просить стягнути збитки, які по суті є наслідком порушення відповідачем зобов'язань. Суд повторно відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, та зазначати при цьому нові підстави, які не заявлялись у позовній заяві, у зв'язку з чим господарський суд відмовив в прийнятті заяви позивача про збільшення позовних.

Суд, дослідивши матеріали справи, керуючись ст. 77 ГПК України, оголосив перерву в судовому засіданні 14.09.2015 р. до 16.09.2015 р. о 14:40 год., оскільки в матеріалах справи відсутні письмові пояснення позивача станом на час проведення судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2015 р. надав суду клопотання про залучення документів до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2015 р. проти позову заперечив.

У судовому засіданні 16.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі - зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (надалі - поклажодавець) було укладено договір складського зберігання зерна № 1-5/6 від 26.06.2014 р. (надалі - договір).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором зберігання.

У відповідності до частин 1 статті 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно з п. 1.1.договору, поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання сільгосппродукцію (зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури) врожаю 2014 року надалі - зерно) та надавати додаткові послуги, відповідно до додатку № 1, що є невідємною частиною даного договору та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.3. договору, зерно, що передається на зберігання зерновому складу за даним договором є власністю поклажодавця. Зерновий склад не має права продавати або будь-яким іншим чином розпоряджатися зерном поклажодавця, яке знаходиться у нього на зберіганні, до закінчення строку зберігання, передбаченого даним договором, крім випадків, передбачених п. 4.2.5. даного договору.

Вимоги до якості зерна визначені сторонами в розділі 2 даного договору.

Порядок приймання, відвантаження і переоформлення зерна обумовлені розділом 3 договору.

За умовами п. 4.1.10. договору, зерновий склад зобов'язаний повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений даним договором строк зберігання не закінчився, за умови, якщо поклажодавець за 10 днів до передбачуваної дати відвантаження зерна, подає письмову заяву, в якій повинно зазначатись найменування зерна, його кількість, якість за класом, група згідно зі стандартами. Вид транспорту, залізнична станція призначення, реквізити одержувача, дата відвантаження зерна.

При відвантаженні зерна залізничним транспортом, зерновий склад зобов'язаний розпочати навантаження вагонів не пізніше 10-ти днів з моменту отримання письмової заявки про відвантаження, за умови наявності рухомого складу, з урахуванням графіка відвантаження, що склався на підприємстві та технічних, технологічних і організаційних можливостей зернового складу.

Пунктом 4.1.16. договору передбачено, що зерновий склад зобов'язаний здійснити відвантаження зерна автомобільним або залізничним транспортом, наданим поклажодавцем в строки, вказані в письмовій заявці поклажодавця.

У разі повернення зерна частинами,зерновий склад повинен вдати поклажодавцю новий складський документ на зерно, що залишилось, в обмін на оригінал раніше вданого складського документа на зерно, перший та другий примірники якого повинні бути погашені в установленому порядку (п. 4.1.18. договору).

Відповідно до п. 4.3.2. договору, поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані послуги з приймання, зберігання, відвантаження, а також додаткові послуги згідно з додатком № 1 до цього договору.

За умовами пунктів 4.3.7. та 4.3.8. договору, поклажодавець зобов'язаний при відвантаженні або переоформленні зерна надати зерновому складу лист-клопотання заяву), в якому повідомити строк, спосіб і обсяг отримання зерна, що буде відвантажуватися або переоформлятися; за 5 днів до зазначеної дати відвантаження або переоформлення зерна, надати зерновому складу довіреність, складські документи, провести остаточні розрахунки за обсяги фактично наданих послуг.

У відповідності до п. 6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов даного договору.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що зерно передається на зберігання протягом строку дії договору, але не пізніше, ніж до травня 2015 р.

Цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту підписання та скріплення його печатками сторін і діє до 31.05.2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору поклажодавець фактично передав на зберігання зерновому складу зерно згідно з наступними складськими документами:

- за складською квитанцією на зерно № 363174 від 04.12.2014 р. бланк АХ № 363174, передано на зберігання насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 р. фізичною вагою 526402 кг.;

- за складською квитанцією на зерно № 363173 від 04.12.2014 р. бланк АХ № 363173, передано на зберігання насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 р. фізичною вагою 178318 кг.;

- за складською квитанцією на зерно № 363170 від 04.12.2014 р. бланк АХ № 363170, передано на зберігання насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 р. фізичною вагою 490390 кг;

- за складською квитанцією на зерно № 363172 від 04.12.2014 р. бланк АХ № 363172, передано на зберігання насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 р. фізичною вагою 188980 кг.

Всього за вказаними складськими квитанціями позивачем передано на зберігання відповідачу насіння соняшнику не класного урожаю 2014 р. в загальній кількості 1384090 кг. (1384,090 тонни).

Зазначений обсяг насіння соняшнику позивач набув у власність згідно з договором поставки № X-1032/15 від 03.12.2014 р., укладеним з ТОВ Агрофірма «Сади України»; договором поставки № X-1033/15 від 03.12.2014 р., укладеним з ТОВ Агрофірма «Українське насіння»; договором поставки № Х-1034/15 від 03.12.2014 р., укладеним з ТОВ Агрофірма «Українське насіння».

У відповідності до умов договору та вимог статті 32 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» 13.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 13/03-3 про відвантаження переданого на зберігання насіння соняшнику в кількості 1384,09 тонн в поставлений автотранспорт позивача. Проте, відповідач відвантаження не здійснив, натомість листом від 23.04.2015 р. № 1-2/121 повідомив позивача про те, що у зв'язку з виходом з ладу робочої башти елеватора та проведенням технічних робіт відвантаження сільгосппродукції з елеватора призупинено. Листом від 21.04.2015 р. № 21/04-9 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою здійснити відвантаження насіння соняшнику в кількості 1384,09 тонн в автотранспорт позивача починаючи з 22.04.2015 р.

28.04.2015 р. відповідач частково виконав свої зобов'язання перед позивачем, відвантаживши позивачу 142,020 тонн насіння соняшнику, переданого на зберігання за складською квитанцією на зерно № 363172 від 04.12.2014 р. бланк АХ № 363172, виписавши на залишок зерна в кількості 46960 кг. нову складську квитанцію на зерно № 363210 від 28.04.2015 р. бланк АХ № 363210.

28.04.2015 р. позивач вкотре звернувся до відповідача з листом № 28/04-01 (лист направлений рекомендованою кореспонденцією на поштову адресу відповідача) з вимогою здійснити відвантаження залишку насіння соняшнику в кількості 1242,070 тонни. Станом на дату подання позовної заяви відповідач свої зобов'язання не виконав, насіння соняшнику в кількості 1242,070 тонн позивачу із зберігання не повернув, чим порушив вимоги укладеного договору та чинного законодавства України.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Сахновщинський елеватор» про стягнення 1242,070 тонни насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 року, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання зерна № 1-5/6 від 26.06.2014 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповну оплату позивачем наданих послуг зі складського зберігання та відсутність умов покладення на нього відповідальності,як на винну сторону, оскільки відсутні наявні збитки, протиправність діянь, причинний зв'язок між діями особи та збитками,які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Господарський суд не приймає доводи відповідача, оскільки ним не надано жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування своїх заперечень.

Крім того, доводи відповідача спростовуються письмовими поясненнями позивача, з яких вбачається, що активне листування, яке передувало судовому процесу, свідчить про чисельні вимоги позивача про повернення зерна та про те, чим обґрунтовував відповідач таке неповернення:

- лист позивача № 13/03-3 від 13.03.2015р. з вимогою відвантажити зерно;

- відповідь відповідача на зазначений лист позивача: директор Сахновщинського елеватору неможливість відвантаження зерна пояснював завантаженістю потужностей елеватору;

- лист позивача № 21/04-9 від 21.04.2015 р., в якому засуджувалося немотивоване і безпідставне невідвантаження зерна позивача;

- відповідь відповідача № 1-2/121 від 23.04.2015 р.: неможливість відвантаження зерна пояснювалося технічними проблемами - поломкою обладнання;

- лист позивача № 28/04-1 від 28.04.2015 р. з наполегливою вимогою повернути зерно;

- відповідь відповідача № 1-2/127 від 28.04.2015 р. з обіцянкою повернути зерно після інвентаризації, а саме 06.05.2015 р.;

- відповідь відповідача № 1-2/138 від 12.05.2015 р. з обіцянкою повернути зерно після інвентаризації, а саме 13.05.2015 р.

Також, відповідач 01.04.2015 р. уклав з позивачем додаткову угоду до договору складського зберігання зерна № 1-5/6 від 26.06.2014 р., якою визначено, що з 01.04.2015 р. вартість послуг відповідача за подальше зберігання зерна позивача дорівнюють 0 (нулю). Цим самим відповідач фактично визнав свою вину за невиконання зобов'язань по поверненню зерна за договором складського зберігання зерна № 1-5/6 від 26.06.2014 р. При цьому, згідно зі складеним відповідачем актом перевірки стану та кількості зерна, що зберігається на філії ПАТ «ДПЗКУ» «Сахновщинський елеватор» від 30.04.2015 р. (копія акту в матеріалах справи) зерно позивача на елеваторі відсутнє.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача за щодо стягнення стягнення 1242,070 тонни насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 року, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Сахновщинський елеватор» про стягнення 1242,070 тонни насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 року, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання зерна № 1-5/6 від 26.06.2014 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом первісного позову, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Сахновщинський елеватор» (64501, Харківська область, Сахновщинський район, с.м.т. Сахновщина, вул. 17 Вересня, 70, код ЄДРПОУ 37506253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 31454383) 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) тонни 70 кілограмів насіння соняшнику не класного згідно ДСТУ 7011:2009 урожаю 2014 року.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Сахновщинський елеватор» (64501, Харківська область, Сахновщинський район, с.м.т. Сахновщина, вул. 17 Вересня, 70, код ЄДРПОУ 37506253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 31454383) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.09.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина