Постанова

від 12.03.2008 по справі 30/207

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2008 № 30/207

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Куровськог о С.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі: Васил ів О.В.

За участю представникі в:

від позивача: Суб' єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2;

Від відповідача: ОСОБА_3 (дов. №1/07-03 від 07.03.2007);

розглянувши апеляційн у скаргу Суб"єкт підприємниц ької діяльності - фізична осо ба ОСОБА_2

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 02.07.2007

у справі № 30/207 (Ващенко Т.М.)

за позовом Суб"єкт підприємниць кої діяльності - фізична особ а ОСОБА_2

до Суб"єкт підприємниць кої діяльності - фізична особ а ОСОБА_5

про розірвання догово ру оренди та повернення майн а.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарськ ого суду м. Києва від 02.10.2002 у спра ві №30/207в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю т а на підставі п.2 ст. 83 Господарс ького процесуального кодекс у України суд вийшов за межі п озовних вимог і відповідно д о ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу УР СР визнав недійсним з момент у укладання договір оренди т оргового місця від 02.10.2002, між Су б' єктом підприємницької ді яльності - фізичною особою ОСОБА_2 та Суб' єктом підп риємницької діяльності - фі зичною особою ОСОБА_5

Рішення суду першої інстан ції ґрунтується на тому, що пр и розгляді даної справи були відсутні правові підстави д ля задоволення позовних вимо г Суб' єкта підприємницької діяльності - фізичної особ и ОСОБА_2

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, Господарського с уду м.Києва від 02.07.2007, позивач по дав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та пр ийняти нове рішення, яким зад овольнити позовні вимоги в п овному обсязі, посилаючись н а неповне з' ясування обстав ин, що мають значення для спра ви, неправильне застосування м норм матеріального та проц есуального права.

Зокрема, скаржник наполяга є на тому, що суд першої інстан ції посилається лише на ріше ння Господарського суду м. Ки єва у справі №35/422 від 01.03.2007, а ріше ння Господарського суду м. Ки єва від 28.12.2005 у справі №16/502 та ріше ння Господарського суду м. Ки єва від 21.08.2006 у справі №2/611 взагал і не приймає до уваги.

Також, позивач зазначає, що місцевий господарський суд б езпідставно дійшов висновку про те, що відповідач не корис тувався об' єктом оренди, ад же відсутність факту належно го повернення торгівельного павільйону позивачу, згідно з ст. 785 Цивільного кодексу Укр аїни, підтверджує той факт, що відповідач орендованим майн ом користувався.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 25.07.2007 розгляд апеляційної ск арги призначено на 02.10.2007.

Керуючись приписами ст. 77 Го сподарського процесуальног о кодексу України (далі - ГПК У країни), у судовому засіданні 02.10.2007 була оголошена перерва до 09.10.2007.

Ухвалою від 10.10.2007 у справі №30/207 Київський апеляційний госпо дарський суд зупинив апеляці йне провадження у справі №30/207 п о перегляду рішення Господар ського суду м. Києва від 02.07.2007 до вирішення спору по справі №3 5/422, адже предметом у справі №35/42 2 є стягнення орендної плати у розмірі 7500 грн. саме за 15 місяці в (з 05.07.2005 по 05.09.2006).

Київський апеляційний гос подарський суд ухвалою від 15.0 2.2008 у даній справі поновив апел яційне провадження, в зв' яз ку з прийняттям Київським ап еляційним господарським суд ом постанови від 16.01.2008 у справі №35/422-3/395 та призначив розгляд ап еляційної скарги на 12.03.2008.

Представники сторін в судо ве засідання 12.03.2008 з' явилися, п озивач підтримав доводи апел яційної скарги.

Відповідачем був поданий в ідзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти ап еляційної скарги та наполяга є на тому, що сторонами не було досягнуто істотних умов дог овору оренди торгового місця від 02.10.2002. Також, відповідач наг олошує на відсутності торгов ого павільйону на території Дарницького ринку по вул. Сор омовська,15 м.Київ з 2003 року.

В зв' язку з зазначеним, від повідач наполягає, на тому, що він не мав змоги користувати ся орендованим приміщенням.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що в процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві та додатково поданими док азами повторно розглядає спр аву.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників сторін, к олегія суддів встановила нас тупне:

Суб' єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Госпо дарського суду м. Києва з позо вом до Суб' єкта підприємниц ької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про розірва ння Договору оренди торговог о місця від 02.10.2002 та повернення об' єкту оренди, а саме торго вого павільйону, що знаходив ся в м. Києві по вул.Сормовська , 15.

Позивач свої позовні вимог и обґрунтовує тим, що в період з 05.07.2005 по 05.09.2006 орендна плата відп овідачем не сплачувалася, ор ендоване приміщення поверну то не було, у зв' язку з чим, по зивачем 14.09.2006 відповідачу було направлено повідомлення про відмову від укладеного дого вору оренди торгового павіль йону від 02.10.2002. Позивач наполяга є, що повідомлення відповіда ч отримав 19.09.2006, тому відповідно до п.2 ст. 782 Цивільного кодексу України, договір оренди торг ового павільйону є розірвани м з 19.09.2006. Зважаючи на зазначене , позивач просить визнати роз ірваним договір оренди торго вого місця від 02.10.2002 з 19.09.2006.

В процесі розгляду справи в Господарському суді м.Києва позивачем 06.06.2007 було подано зая ву про уточнення позовних ви мог, відповідно до якої СПД - ф ізична особа ОСОБА_2 проси в розірвати з 19.09.2006 договір орен ди торгового павільйону від 02.10.2002, зобов' язати відповідач а протягом 30 календарних днів повернути позивачу орендова ний торговий павільйон із ме талевих конструкцій, площею 58,70 кв.м., в належному стані, що зн аходиться за адресою: АДРЕС А_1 разом з відповідними док ументами.

Відповідач заперечує прот и позовної заяви посилаючись на те, що спірний договір орен ди торгового місця від 02.10.2002 не містить істотних умов, перед бачених для договорів такого виду у Законі України „Про ор енду державного та комунальн ого майна”. Відповідач ствер джує, що оскільки сторонами н е було досягнуто згоди з істо тних умов договору оренди ві д 02.10.2002 і торгове місце в оренду передане не було, в зв' язку і з цим фактично не було укладе но угоди про оренду.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про відмову у задово ленні позовних вимог в повно му обсязі з наступних підста в:

Між СПД - фізичною особ ою ОСОБА_5 (орендар) та СПД - фізичною особою ОСОБА_2 (о рендодавець) укладено Догові р оренди торгового місця від 02.10.2002 (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору п озивач зобов' язався надати відповідачу в оренду торгов ого павільйон, що знаходився в АДРЕСА_1, строком на один рік з щомісячною оплатою у ро змірі 500 грн.

Пунктом 4 Договору сторони п огодили його строк до 02.10.2003.

При відсутності заяви одні єї з сторін про припинення ді ї договору, договір автомати чно пролангується на наступн ий рік.

Відповідно до листа Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Дарницький ринок” №326 від 01.03.2007 та висновків, які вста новлені в рішенні Господарсь кого суду м. Києва та постанов і Київського апеляційного го сподарського суду у справі № 35/422-3/395, в січні - лютому 2003р. мета леві конструкції торгівельн ого павільйону були демонтов ані та вивезені з місця їх зна ходження (АДРЕСА_1).

На момент укладання Догово ру діяв Цивільний кодекс УРС Р, тому відповідно до п.4 Прикі нцевих та перехідних положен ь Цивільного кодексу України до спірних правовідносин сл ід застосовувати положення Ц ивільного кодексу УРСР, але в зв' язку з тим, що правовідно сини між сторонами існують м ожливе застосування також і Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.41 Цивільного код ексу УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, с прямовані на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав або обов' язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво - або багатосторонніми (д оговори).

Договір вважається укладе ним, коли між сторонами в потр ібній у належних випадках фо рмі досягнуто згоди по всіх і стотних умовах. Істотними є т і умови договору, які визнані такими за законом або необхі дні для договорів даного вид у, а також всі ті умови, щодо як их за заявою однієї з сторін п овинно бути досягнуто згоди (ст. 153 Цивільного кодексу УРСР ).

Статтею 154 Цивільного кодек су УРСР встановлено, що догов ір повинен бути укладений в п исьмовій формі та підписаний сторонами.

За договором майнового най му наймодавець зобов' язуєт ься надати наймачеві майно у тимчасове користування за п лату (ст. 256 Цивільного кодексу УРСР).

Відповідно до п.1 ст. 283 Господ арського кодексу України (да лі - ГК України), за договором о ренди одна сторона (орендода вець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певн ий строк у користування майн о для здійснення господарськ ої діяльності.

За договором майнового най му зобов' язання між наймода вцем і наймачем виникає з тог о часу, коли сторони досягли з годи, а не з моменту передачі м айна у користування.

З моменту укладання догово ру в наймача виникає обов' я зок прийняти обумовлене дого вором майно і вносити за кори стування ним плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК Укра їни господарським визнаєтьс я зобов' язання, що виникає м іж суб' єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них цим Кодексом, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, у тому числі боржник ) зобов' язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб ' єкта (виконати роботу, пере дати майно, сплатити гроші, на дати інформацію тощо), або утр иматися від певних дій, а інши й суб' єкт (управнена сторон а, у тому числі кредитор) має п раво вимагати від зобов' яза ної сторони виконання її обо в' язку.

Основними видами господар ських зобов' язань є майново -господарські зобов' язання та організаційно-господарсь кі зобов' язання.

Господарські зобов' язанн я, відповідно до ст. 174 ГК Україн и можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених зак оном, а також з угод, не передб ачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 175 ГК України майно во-господарськими визнаютьс я цивільно-правові зобов' яз ання, що виникають між учасни ками господарських відносин при здійсненні господарсько ї діяльності, в силу яких зобо в' язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони аб о утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов' язаної сторони виконання її обов' я зку.

Приписами ст. 179 ГК України вс тановлено, що майново-господ арські зобов' язання, які ви никають між суб' єктами госп одарювання або між суб' єкта ми господарювання і негоспод арюючими суб' єктами - юриди чними особами на підставі го сподарських договорів, є гос подарсько-договірними зобов ' язаннями. Господарські дог овори укладаються за правила ми, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, і ншими нормативно-правовими а ктами щодо окремих видів дог оворів.

Зміст господарського дого вору становлять умови догово ру, визначені угодою його сто рін, спрямованою на встановл ення, зміну або припинення го сподарських зобов' язань, як погоджені сторонами, так і ті , що приймаються ними як обов' язкові умови договору відпов ідно до законодавства. Госпо дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам и у передбачених законом пор ядку та формі досягнуто згод и щодо усіх його істотних умо в. Істотними є умови, визнані т акими за законом чи необхідн і для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимо гу однієї із сторін повинна б ути досягнута згода (частини 1,2 ст. 180 ГК України).

Частиною 3 статті 291 ГК Україн и встановлено, що на вимогу од нієї із сторін договір оренд и може бути достроково розір ваний з підстав, передбачени х Цивільним кодексом України для розірвання договору най му, в порядку, встановленому с таттею 188 цього Кодексу.

Виходячи із змісту ук ладеного 02.10.2002 між сторонами до говору оренди приміщення, ві н за своєю правовою природою є договором найму.

Правовий режим майна, що пер ебуває в приватній чи колект ивній власності, регулюється цим Законом, якщо інше не пере дбачено законодавством або д оговором оренди. Враховуючи наведене, а також той факт, що інше не передбачено ні закон одавством ні договором оренд и, норми вказаного Закону роз повсю джуються на зазначений договір оренди (Роз' ясненн я Вищого арбітражного суду У кра їни від 25.05.2000 р. N 02-5/237 “Про деяк і питання практики застосува ння Закону України “Про орен ду державного та комунальног о майна”).

Стаття 10 Закону України “Пр о оренду державного та комун ального майна” від 10.04.1992 та стат тя 284 Господарського кодексу У країни передбачають, що дого вір оренди має містити таку і стотну умову договору як по р ядок використання амортизац ійних відрахувань, яка в дого ворі відсутня. Також згідно з даними статтями відсутні іс тотні умови дого вору оренди , як умови щодо страхування ор ендарем взятого ним в оренду майна та обов' язки сторін щ одо забезпечення пожежної бе зпеки орендованого майна.

Матеріали справи містять к опію Договору, яка засвідчен а позивачем, з якого вбачаєть ся, що сторони при укладанні Д оговору не погодили істотні умови, такі, як орендна плата з урахуванням її індексації, в ідновлення орендованого май на та умови його повернення; в иконання зобов' язань; відпо відальність сторін; обов' яз ки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендовано го майна.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про те, що в матеріала х справи відсутні будь - які до кази користування відповіда чем торговим павільйоном, як ий було демонтовано у 2002 році т а який відсутній на територі ї Дарницького ринку у м.Києві . Даний факт було встановлено у рішенні Господарського су ду м.Києва від 13.11.2007 у справі №35/422- 3/395 та постанові київського ап еляційного господарського с уду від 16.01.2008 у справі №35/422-3/395.

Приписами ст. 35 ГПК України ф акти, встановлені рішенням г осподарського суду (іншого о ргану, який вирішує господар ські спори) під час розгляду о днієї справи, не доводяться з нову при вирішенні інших спо рів, в яких беруть участь ті са мі сторони.

Як свідчать наявні в матері алах справи докази, на момент розгляду даної справи вступ ило в законну силу та діє ріше ння Господарського суду м.Ки єва від 13.11.2007 у справі №35/422-3/395.

Зважаючи на вищезазначене , місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що спірний об' єкт оренди було демонтовано у 2002 році, в з в' язку з чим відповідач ним не користувався, що в свою чер гу, не породило ніяких правов их наслідків.

Обов' язок доказування, ві дповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з тог о, хто посилається на певні об ставини як на підставу своїх вимог та заперечень. В зв' яз ку з чим позовні вимоги, щодо зобов' язання відповідача п ротягом 30 календарних днів по вернути позивачу орендовани й торговий павільйон із мета левих конструкцій, площею 58,70 к в.м., в належному стані, що знах одиться за адресою: АДРЕСА_ 1 разом з відповідними доку ментами, не доведено матеріа лами справи.

Позивач у своїй позовній за яві наголошує на тому що, відп овідачем не сплачувалася оре ндна плата в період з 05.07.2005 по 05.09.2 006, тобто 15 місяців та становить 7500,00 грн., що є підставою для виз нання спірного договору розі рваним у відповідності п.2 ст. 782 Цивільного кодексу України . Про те рішенням Господарськ ого суду м.Києва від 13.11.2007 у спра ві №35/422-3/395 відмовлено у задовол енні позову Суб' єкта підпри ємницької діяльності - фізи чної особи ОСОБА_2 до Суб' єкта підприємницької діяльн ості - фізичної особи ОСОБ А_5 про стягнення 7500,00 грн. забо ргованості по сплаті орендно ї плати за період з 05.07.2005 по 05.09.2006, т обто 15 місяців, з тих підстав, щ о наймач звільняється від пл ати за весь час, протягом яког о майно не могло бути викорис тане ним через обставини, за я кі він не відповідає, оскільк и в матеріалах справи відсут ні докази, що підтверджують і снування та використання тор гового павільйону, що було ни м орендоване у позивача.

Посилання скаржника (позив ача) на постанову Київського апеляційного господарськог о суду від 21.02.2006 у справі №16/502 є бе зпідставним, оскільки обстав ини щодо дійсного фізичного існування об' єкта оренди су дами не досліджувалися. За та ких обставин, вимоги позивач а щодо зобов' язання відпові дача повернути об' єкт оренд и, є необґрунтованими і задов оленню не підлягають.

З огляду на викладене, суд п ершої інстанції правомірно в ийшов за межі позовних вимог на підставі п.2 ст. 83 Господарсь кого процесуального кодексу України і визнав спірний дог овір оренди від 02.10.2002 недійсним у відповідності до ч.1 ст. 58 Цив ільного кодексу УРСР, якою вс тановлено, що недійсна є та уг ода, укладена лише про людськ е око, без наміру створити юри дичні наслідки (мнима угода) в иходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2002 між СПД - фізична ос оба ОСОБА_5.(продавець) та С ПД - фізична особа ОСОБА_2 (п окупець) було укладено догов ір купівлі - продажу спірно го торгового павільйону. Від повідно до п.3 даного договору продаж здійснено за 1000,00 грн.

В цей же день 02.10.2002 між сторона ми був укладений Договір оре нди вказаного торгового паві льйону від 02.10.2002, відповідно до п.1 якого позивач зобов' язав ся надати відповідачу в орен ду торговий павільйон, що зна ходився в АДРЕСА_1, строко м на один рік з щомісячною опл атою у розмірі 500 грн.

Як вбачається з рішення Гос подарського суду м.Києва від 13.11.2007 у справі №35/422-3/395, станом на 2005 р ік вказаний торговий павільй он вже було демонтовано і він був відсутній на території Д арницького ринку, тому суд пе ршої інстанції дійшов вірног о висновку про відсутність п ідстав для стягнення з відпо відача орендної плати за кор истування спірним павільйон ом, у період з 05.07.2005 до 05.09.2006 у розмі рі 7 500 грн., оскільки доказів ко ристування вказаним павільй оном відповідачем позивач не надав.

Частиною 1 ст. 58 Цивільного ко дексу УРСР встановлено, що не дійсною є та угода, укладена л ише про людське око, без намір у створити юридичні наслідки (мнима угода).

Така сама позиція відображ ена і в п.14 Роз' яснення Вищог о арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов' язани х з визнанням угод недійсним и” від 12.03.1999, відповідно до яког о мнима угода є недійсною нез алежно від мети її укладання , оскільки сторони такої угод и не мають на увазі настання п равових наслідків, що породж уються відповідною угодою.

При укладанні мнимих угод, м ає місце воля сторін, однак во на направлена не на те, щоб ств орити між її учасниками будь - який юридичний зв' язок, а н а те, щоб створити лише вигля д цього зв' язку, зокрема, як у даному випадку, видимих орен дних правовідносин. Саме том у, такі угоди визнаються неді йсними, оскільки, сторони нія ких дій по виконанню мнимої у годи не виконували, тому суд п ершої інстанції дійшов право мірного висновку тільки про визнання договору оренди нед ійсним без застосування будь - яких інших наслідків.

Враховуючи викладене, коле гія суддів приходить до висн овку, що суд першої інстанції правильно встановив обстави ни справи та ухвалив судове р ішення з додержанням норм ма теріального та процесуально го права, підстав для його ска сування або зміни не вбачаєт ься. Апеляційна скарга є необ ґрунтованою, а тому задоволе нню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99,101,103,105 Господар ського процесуального кодек су України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Су б' єкта підприємницької дія льності - фізичної особи О СОБА_2 на рішення Господарс ького суду міста Києва від 02. 07.2007 у справі №30/207 залишити без за доволення.

2..Рішення Господарського с уду міста Києва від 02.07.2007 у спра ві №30/207 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 30/207 повер нути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена протягом о дного місяця у касаційному п орядку.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Куровський С.В

Ми хальська Ю.Б.