Ухвала

від 16.09.2015 по справі 808/7700/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м.Київ К/800/58294/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Єрьомін А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Альфа-Стар» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2, Державної реєстраційної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Приватне підприємство «Альфа-Стар» звернулося з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 та Державної реєстраційної служби України, в якому просило скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 серпня 2013 року №5132103, зобов'язати Державну реєстраційну службу України в особі відповідача зареєструвати право власності позивача на будівлю кафе літ.Е за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про незаконність та безпідставність відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно на підставі п.6 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким передбачено відмову у державній реєстрації прав у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав, оскільки право на будівлю кафе літ.Е за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено частково; скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 серпня 2013 року №5132103; зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути подану Приватним підприємством «Альфа-Стар» заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2013 року за реєстровим №2155473 на об'єкт нерухомого майна - будівлю кафе, літ.Е, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із неправомірності відмови відповідача у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно та наявності підстав для зобов'язання Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо повторного розгляду заяви позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року задоволено частково апеляційні скарги Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни та Державної реєстраційної служби України; постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково; скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 серпня 2013 року №5132103, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2; зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 розглянути повторно заяву приватного підприємства «Альфа-Стар» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 24 липня 2013 року 11:58:18 за реєстраційним номером 2155473, на об'єкт нерухомого майна - кафе літ.Е., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: приватне підприємство «Альфа-Стар», податковий номер 32292033.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що повноваження щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно відносяться до компетенції державного реєстратора.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі зазначає, що державний реєстратор при відмові у проведенні державної реєстрації права власності діяв відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року позов ПП «Альфа-Стар» до ФОП ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», задоволено частково, визнано об'єктами нерухомого майна будівлю сауни, літ.М1, площею 199,6 м.кв; приміщення чергового, літ.Б, площею 10,6 м.кв; кіоск, літ.В, площею 7,1 м.кв; будівлю кухні, літ.О, площею 49,3 м.кв; будівлю готелю, літ.Р, площею 126,2 м.кв; будівлі кафе, літ.З, площею 13,7 м.кв; И, площею 13,7 м.кв; К, площею 13,8 м.кв; Ж, площею 13,7 м.кв; Е, площею 13,7 м.кв; Д, площею 13,7 м.кв, що знаходяться в АДРЕСА_1; визнано за ПП «Альфа-Стар», код ЄДРПОУ 32292033, 69063, м.Запоріжжя, вул.Гоголя, буд.79 право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме будівлю сауни, літ.М1, площею 199,6 м.кв; приміщення чергового, літ.Б, площею 10,6 м.кв; кіоск, літ.В, площею 7,1 м.кв; будівлю кухні, літ.О, площею 49,3 м.кв; будівлю готелю, літ.Р, площею 126,2 м.кв; будівлі кафе, літ.З, площею 13,7 м.кв; И, площею 13,7 м.кв; К, площею 13,8 м.кв; Ж, площею 13,7 м.кв; Е, площею 13,7 м.кв; Д, площею 13,7 м.кв, що знаходяться у АДРЕСА_1, яке підлягає реєстрації в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до Витягів про державну реєстрацію прав від 04 листопада 2010 року, на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року, право власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна зареєстровано за позивачем в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (на кожен об'єкт окремо) у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

24 липня 2013 року ПП «Альфа-Стар» звернулося до Державної реєстраційної служби України із заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю кафе, літ.Е.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 від 20 серпня 2013 року №5132103 відмовлено у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомості на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано - заявником подано ті самі документи, на підставі яких право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Як встановлено ч.4 ст.3 Закону № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону № 1952-IV однією із підстав державної реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п.26 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку № 703 передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 затверджений Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2102/22414).

Згідно п.3 вказаного Порядку відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав. Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до п.п.6, 7 Порядку перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень. Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта.

У п.23 Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що для державної реєстрації права власності як на об'єкт нерухомого майна - будівлю кухні літ.О, так і на об'єкт нерухомого майна - кафе літ.Е. ПП «Альфа-Стар» подано рішення господарського суду Запорізької області від 09 вересня 2010 року у справі №16/248/10.

При цьому, заявлене ПП «Альфа-Стар» право на об'єкт нерухомого майна - кафе літ.Е. ще не зареєстроване у Державному реєстрі прав.

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, враховуючи подання позивачем державному реєстратору усіх необхідних документів, відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого права на кафе літ.Е за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації прав позивача на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та скасування оскаржуваного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20 серпня 2013 року №5132103.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання державного реєстратора зареєструвати право власності на нерухоме майно.

Як встановлено ч.4 ст.9 Закону №1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, виходячи з аналізу Закону № 1952-IV слідує, що державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Суд не може зобов'язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформленими, а усі етапи їх перевірки - завершені.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Реєстраційної служби України повторно розглянути подану ПП «Альфа-Стар» заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 липня 2013 року за реєстровим №2155473 на об'єкт нерухомого майна - будівлю кафе, літ.Е, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та прийняття в цій частині нового рішення щодо покладення обов'язку з розгляду заяви позивача на державного реєстратора, до повноважень якого законом віднесено прийняття відповідного рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді