Рішення

від 13.10.2010 по справі 2-6831/10

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-6831/10

Провадження № 2-6831/10

13.10.2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Грищенко І.О.

при секретарі Мушаровій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного малого підприємства «Рута» до ОСОБА_1, 3-я особа- Харківська регіональна дирекція приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування збитків, спричинених в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 31.07.2008 року сталася ДТП. Відповідача визнано винною особою у скоєнні даної ДТП, відтак, діями відповідача підприємству завдано матеріальну шкоду у вигляді пошкодження транспортного засобу, що належить позивачеві. Позивач вважає, що відповідач є особою, яка відповідно до положень ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, має відшкодувати спричинену позивачеві у ДТП шкоду.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.12.2009 року у справі № 2-5724/09 позовні вимоги ПМП «Рута» до відповідача було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПМП «Рута» заподіяні збитки в сумі 13 442 грн., заподіяні збитки у вигляді прямих збитків в сумі 4 480 грн., а також витрати позивача на проведення експертного дослідження в сумі 480 грн. та судові витрати в сумі 302,02 грн.

Не погодившись з ухваленим судом заочним рішенням від 21.12.2009 року у справі № 2-5724/09, відповідач 08.02.2010 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.03.2010 року задоволено заяву відповідача про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.12.2009 року та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.2010 року , зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, що приймав участь у ДТП від 31.07.2008 року , була застрахована страховою організацією, суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача ЗАТ «Страхова компанія «Статус». В процесі розгляду справи, враховуючи той факт, що Харківською регіональною дирекцією приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» було проведено відшкодування шкоди, що підтверджено документально, за клопотання представника позивача вказаного відповідача було виключено з кола відповідачів та залучено в якості 3- ї особи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, беручи до уваги те, що ЗАТ «Страхова компанія «Статус» (страховиком, що застрахував цивільно-правову відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу) було відшкодовано позивачеві частину збитків у розмірі 10 047 грн. 87 коп., заподіяних відповідачем у ДТП, звернулася до суду із письмовою заявою про зміну позовних вимог та просила суд відшкодувати завдані відповідачем збитки в розмірі 3 874 грн. 13 коп., а також збитки за 8 місяців простою транспортного засобу в розмірі 4 480 грн.

Відповідач заперечувала проти вимог позивача та надала до суду письмові заперечення проти позову, зазначаючи, що заявлені до відшкодування суми не відповідають її матеріальному становищу, тому що вона є пен6сіонером та отримує пенсію в розмірі 700 грн щомісячно. Відповідач також зазначила, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, що приймав участь у ДТП від 31.07.2008 р. була застрахована у відповідності до умов полісу № 4603065 від 14.07.2008 р. у ЗАТ «Страхова компанія «Статус», то відшкодовувати заподіяні у ДТП відповідачем збитки має зазначений страховик.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та обґрунтування їх вимог і заперечень в сукупності, вважає, що позовні вимоги ПМП «Рута» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

31.07.2008 року о 16 год. 50 хв. на перехресті вул. Новгородської та вул. Клочківської в м. Харкові сталася ДТП за участю автомобіля Мітсубісі Лансер (д. н. АХ 9815 ВА) під керуванням водія ОСОБА_1 (відповідача) та автомобіля ГАЗ 3302 (д.н. НОМЕР_1), під керуванням водія ОСОБА_3, який перебував у трудових правовідносинах з ПМП «Рута» (позивач). Транспортний засіб ГАЗ 3302 (д.н. НОМЕР_1) належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого долучена до матеріалів справи.

Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2008 року у справі № 3-20206/08 про адміністративне правопорушення за наслідками ДТП від 31.07.2008 року , відповідача визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. На день розгляду цивільної справи постанова набрала законної сили.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, постанова судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.10.2008 р. у справі № 3-20206/08, якою відповідача визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв’язку із ДТП від 31.07.2008 року , є обов’язковою для суду у справі за позовом ПМП «Рута» до відповідача, з питань, визначених ч. 4 ст. 61 ЦПК України.

Згідно з висновком спеціаліста автотоварознавця № 391/2008 від 03.09.2008 року , виконаного спеціалістом ТБ «Радар», матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля ГАЗ 330214, (д.н. НОМЕР_2), становить 10 558 грн. Позивачем оплачено вартість виготовлення вказаного висновку в сумі 480 грн., що підтверджено документально. З боку учасників процесу клопотань щодо призначення та проведення судової авто- товарознавчої експертизи з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої власникові пошкодженого транспортного засобу , заявлено не було.

Представником позивача в якості доказів в обґрунтування розміру завданої шкоди надано платіжні документи, з яких вбачається, що підприємством для проведення ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля ГАЗ 330214 (д.н. НОМЕР_2) витрачено грошові кошти в сумі 13 442 грн.

Крім того, із наданої позивачем виписки по рахунку та пояснень сторін вбачається, що позивачем отримане страхове відшкодування за шкоду, заподіяну відповідачем у ДТП, від ПРАТ «Страхова компанія «Статус» в розмірі 10 047 грн. 87 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності вини заподіювача шкоди і причинного зв'язку між самою шкодою та неправомірними діями особи, що заподіяла шкоду. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України). Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Суд зазначає, що належними та достатніми доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджено, що розмір збитків, завданих пошкодженням відповідачем у ДТП транспортного засобу позивача, становить 13 922 грн. (з урахуванням витрат позивача на проведення дослідження з визначення розміру заподіяних у ДТП збитків у сумі 480 грн.).

В своїх заперечення відповідач посилається на ту обставину, що ті запчастини, які в результаті проведення ремонтних робіт було замінено на нові, на її думку, могли б бути відновлені, а не замінені на нові.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що ті запчастини, що мають залишкову вартість, можуть бути повернуті ОСОБА_1

Представник позивача та відповідач не заперечували проти вказаної обставини.

Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому також завдано збитки у зв’язку з простоєм транспортного засобу позивача з метою проведення ремонтних робіт та не отримано доходи в розмірі 4 480 грн. Розрахунок недоотриманих позивачем доходів зроблено ним виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати та за період з липня 2008 року по лютий 2009 року.

Суд вважає, що позовні вимоги ПМП «Рута» в частині стягнення з відповідача збитків, викликаних простоєм транспортного засобу, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду належних доказів (не доведено у встановленому порядку) можливого отримання ним у період простою пошкодженого у ДТП транспортного засобу, доходів в розмірі 4 480 грн.

Крім того, з даних висновку спеціаліста авто- товарознавця № 391/2008 від 03.09.2008 року , виконаного спеціалістом ТБ «Радар», вбачається, що дослідження було проведено в присутності учасників ДТП та представника страхової компанії. Таким чином, станом на 3 вересня 2008 року приватному підприємству «Рута» було відомо про відповідальність ОСОБА_1 застрахована, через що у позивача не було перешкод для звернення до ЗАТ «Страхова компанія «Статус» з заявою про відшкодування шкоди. Вказаний факт знайшов своє підтвердження в процесі розгляду справи.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 1166 ЦК України позивач має довести суду наявність шкоди, заподіяної відповідачем.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже відповідач, як особа, що є відповідальною за заподіяні позивачеві у ДТП збитки, має сплатити позивачеві різницю між фактичним розміром шкоди у сумі 13 442 грн. і страховим відшкодуванням, отриманим позивачем від страховика відповідача, - ПРАТ «Страхова компанія «Статус» в розмірі 10 047 грн. 87 коп., тобто суму розміром 3 874,13 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача судом присуджуються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, які складаються із витрат позивача на сплату судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (витрат позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного малого підприємства «Рута»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного малого підприємства «Рута» (р/р 26007301810336 у філії «Промінвестбанку» м. Харкова, МФО 351458, код ЄДРПОУ 21243617) заподіяні збитки в сумі 3 874,13 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні тринадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного малого підприємства «Рута» (р/р 26007301810336 у філії «Промінвестбанку» м. Харкова, МФО 351458, код ЄДРПОУ 21243617) витрати на сплату судового збору в розмірі 38 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 25 грн.

У задоволенні вимог Приватного малого підприємства «Рута» до ОСОБА_1 про стягнення збитків у зв’язку з простоєм транспортного засобу в розмірі 4 480 грн.- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: І.О.Грищенко