Ухвала

від 26.07.2012 по справі 4/27-433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" липня 2012 р.Справа № 4/27-433 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув скаргу б/н від 08.06.2012р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі № 4/27-433:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2Т.", вул. Новобудов, 7, м. Запоріжжя

до Приватного підприємця - ОСОБА_1, вул. Л. Українки, 6, смт. Шумськ, Тернопільської області

про стягнення 96 706 грн. 60 коп.

За участю представників сторін:

скаржника (відповідача): підприємець - ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 16.02.99 р.)

стягувача (позивача): не з'явився

Відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції: не з'явився

Суть справи:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22 квітня 2010р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14 липня 2007 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2Т." вул. Новобудов, 7, м. Запоріжжя задоволено; вирішено стягнути з Приватного підприємця - ОСОБА_1, вул. Л. Українки, 6, смт. Шумськ, Тернопільської області, ідент. код НОМЕР_2:- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2Т.", вул. Новобудов, 7, м. Запоріжжя, ідент. код 13638750 - 96 706 (дев'яносто шість тисяч сімсот шість) грн. 60 коп. боргу, 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 06 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у справі фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції: щодо опису і арешту майна, що належить ОСОБА_1, зокрема нежитлових приміщень, що знаходяться в м.Шумськ по вул. Гагаріна,19,19Б,19В., щодо передачі на реалізацію майна, що належить ОСОБА_1, виключити з акту опису й арешту майна нежитлових приміщень, що знаходяться в м.Шумськ по вул. Гагаріна,19,19Б,19В, заборонити ВДВС Шумського РУЮ вчиняти дії, пов'язані із реалізацією арештованого майна, а зокрема нежитлових приміщень, що знаходяться в м.Шумськ по вул. Гагаріна,19,19Б,19В. В обгрутування заявленого, скаржник посилається на п.п 2.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту від 15.12.1999р. № 74/5.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2012р. представники відділу державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції підтримали заперечення № 4062 від 07.07.2012р. на скаргу від 08.06.2012р., подані у канцелярію суду 10.07.2012р. та надали копії: акту опису і арешту майна, інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповіді Шумського БТІ, відповіді держкомзему у Шумському районі, повідомлення щодо оцінки майна, звітів про експертну оцінку майна боржника, облікової картки на зведене виконавче провадження, квитанції від 04.01.2012р.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.07.2012р. скаржник (відповідач) підтримав подану скаргу б/н від 08.06.2012р. на дії відділу ДВС Шумського районного управління юстиції.

Стягувач (позивач) участь уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалами від 12.06.2012р. та 12.07.2012р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № б/н, вручені йому 19.06.2012р. і 20.07.2012р. відповідно.

Відділ державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції в судовому засіданні, яке відбулося 26.07.2012р. участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд скарги відкладався до 26.07.2012р. до 11год. 30хв. для надання можливості сторонам прийняти участь у її розгляді та подати витребувані судом документи.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

25 травня 2010р. господарським судом Тернопільської області на виконання рішення господарського суду від 22 квітня 2010р. видано наказ про стягнення з Приватного підприємця - ОСОБА_1, вул. Л. Українки, 6, смт. Шумськ, Тернопільської області, ідент. код НОМЕР_2:- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2Т.", вул. Новобудов, 7, м. Запоріжжя, ідент. код 13638750 - 96 706 (дев'яносто шість тисяч сімсот шість) грн. 60 коп. боргу, 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 06 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається із скарги відповідача по справі ФОП ОСОБА_1 на дії державного виконавця та доданих до неї документів, основною підставою для звернення боржника із скаргою до господарського суду послужило неотримання Постанови про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, а також тим, що під час виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 4/27-433 від 25 травня 2010р. були допущені порушення ст.ст. 7, 27, 50 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , оскільки виконавчі дії здійснювалися без участі відповідача, а у державного виконавця були відсутні підстави для звернення стягнення на майно боржника, а саме на нежитлові приміщення, що знаходяться в м.Шумськ по вул. Гагаріна,19,19Б,19В, оскільки у відповідача було наявне інше майно, на яке можливо було звернути стягнення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив:

Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 4/27-433 від 25.05.2010р., якою також було накладено арешт на все майно боржника у межах суми стягнення.

В ході проведення виконавчих дій 25.10.2011р. державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: м.Шумськ по вул. Гагаріна,19, про що складено відповідний акт. Актом опису й арешту від 25.10.2011року державним виконавцем було описано та арештовано майно, яке належить боржникові на праві власності, а саме:

- склад-магазин -каркасний металевий павільйон заводського виготовлення, збірно-розбірної конструкції розмірами 14.20*12.35, який знаходиться за адресою: Тернопільстка область, м.Шумськ, вул..Гагаріна,19А;

- каркасна металева будівля складу (виробничого приміщення), площею 333,0кв. м, яка знаходиться за адресою: вул.Гагаріна,19Б в ОСОБА_3;

- каркасна металева будівля складу (виробничого приміщення) з піднавісом, площею 331,23 кв.м., яка знаходиться по вул.Гагаріна,19В в м.Шумськ, Тернопільської області.

07.11.2011р. державним виконавцем було винесено постанову про призначення експертів для оцінки нежитлових приміщень, що знаходяться в м.Шумськ по вул. Гагаріна,19,19Б,19В. Згідно експертних висновків, арештоване майно оцінено у 61 380грн.

Так, згідно з ст. 50 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст. 55 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.

Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції не надано суду доказів відправлення боржнику постанови про арешт коштів чи майна боржника.

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

За ст. 56 Закону України „Про виконавче провадженняВ» під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.

Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.

Згідно з ст.57 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Відповідно до ст. 61 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Якщо стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.

Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного виконавця про виявлення бажання залишити за собою непродане майно, внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику.

Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт.

Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.

Згідно з ст.. 62 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.

Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження відповідач не повідомлявся державним виконавцем про здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду Тернопільської області № 4/27-433 від 25.05.2010р. у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку та позбавив його права вказати згідно з ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" майно, на яке слід звертати стягнення в першу чергу, тим самим виконавши вимоги ст.55 цього Закону, щодо забезпечення таких умов реалізації майна боржника, які б не ущемлювали його законних інтересів.

В процесі розгляду скарги, не знайшли свого підтвердження посилання представників органу ДВС щодо надіслання скаржнику копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта суб'єкта оціночної діяльності -приватного підприємства "Ізяслав - експерт", відповідно такі дії ДВС є такими, що порушують права боржника як учасника виконавчого провадження, права та обов'язки якого чітко регламентовані нормами, Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання скаржника на неправомірність експертних висновків про вартість майна: склад-магазин -каркасний металевий павільйон заводського виготовлення, збірно-розбірної конструкції розмірами 14.20*12.35, який знаходиться за адресою: Тернопільська область, м.Шумськ, вул.Гагаріна,19А від 18.11.2011р., каркасна металева будівля складу (виробничого приміщення), площею 333,0кв. м, яка знаходиться за адресою: вул.Гагаріна,19Б в ОСОБА_3 від 18.11.2011р.,каркасна металева будівля складу (виробничого приміщення) з піднавісом, площею 331,23 кв.м., яка знаходиться по вул.Гагаріна,19В в м.Шумськ, Тернопільської області від 18.11.2011р., то слід зазначити , що відповідно до рекомендацій Верховного суду України в п.17 Постанови Пленуму № 14 "Про практику розгляду судами скарг на дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003р., дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, а тому до цих правовідносин мають застосовуватись положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з цим у цій частині (про виключення з акту опису та арешту майна та заборонити вчиняти дії, пов'язані з реалізацією арештованого майна) суд залишає без розгляду.

Якщо оціночні висновки виконано без дотримання положень національних стандартів щодо оцінки майна, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р, № 1440 "Про застосування національного стандарту № 1 "Загальні зачади оцінки майна і майнових прав", а також Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р., № 1442 "Про затвердження національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", то у відповідності з вимогами ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та профілактичну оціночну діяльність в Україні", п.п.3,4 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" скаржники вправі ставити питання про рецензування такого Висновку про вартість об'єкта оцінки і відповідно оскарження її (оцінки).

При цьому Висновки про вартість об'єкта оцінки повинні бути використані протягом 6 місяців від дати оцінки.

Таким чином, зважаючи, що в процесі здійснення виконавчих дій, виконавчою службою не дотримано норм Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про провадження виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту від 15.12.1999р. за № 74/5, тому дії відділу державної виконавчою служби Шумського районного управління юстиції, щодо передачі на реалізацію майна, що належить ФОП ОСОБА_1 слід визнати неправомірними.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43,86,121 ГПК України господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Дії відділу виконавчої служби Шумського районного управління юстиції щодо передачі на реалізацію майна, що належить ФОП ОСОБА_1 визнати неправомірними.

2. В іншій частині скаргу залишити без рогляду.

Суддя Н.М. Бурда