Постанова

від 09.11.2011 по справі 5015/65/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.11 Справа № 5015/65/11

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, м. Львів б/н від 28.02.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2011р.

у справі № 5015/65/11

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ)В»Зелена 109В» ,м. Львів

до відповідача: ФОП ОСОБА_2, м. Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача :

1.Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м.Львів

2.Приватна фірма наукового-виробничого підприємства В«Комтех-плюсВ» , м.Львів

3.ТОВ В«Редакція В«Галицькі контрактиВ» , м.Львів

4.ФОП ОСОБА_3, м.Львів

ОСОБА_4, м.Львів;

ОСОБА_5,м.Львів;

7.Сирко ОСОБА_6,м.Львів;

8.ТОВ В«ФелікітасВ» ,м.Львів;

9.В»Контракти-РекламаВ» ДП ТОВ В«Українське рекламне агентство В«Галицькі контрактиВ» , м.Львів;

10.ПП В«ТехнополісВ» , м.Львів;

11.ТОВ В«Технополіс індустріяВ» . м.Львів;

12.В»Контракти-МедіаВ»ДП ТОВ В«Українське рекламне агентство В«Галицькі контрактиВ» , м.Львів;

13.Халак Я.М., м.Львів;

ОСОБА_7, м. Львів;

ОСОБА_8, м.Львів;

16.ПМП В«ЗільникВ» , м.Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Державне підприємство В«Житлово -комунальна контораВ» , м. Львів

2. ОСОБА_9, м. Львів

3. ОСОБА_10, м. Львів

про витребування майна з чужого незаконного володіння та встановлення сервітуту

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_11

від відповідача: ОСОБА_12, ОСОБА_13 - представник

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_14

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 3)ОСОБА_11

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.02.2011р. у справі №5015/65/11 (суддя Рим Т.) позовні вимоги ОСББ В«Зелена 109В» задоволено повністю: витребувано з незаконного володіння ФОП ОСОБА_2, м.Львів на користь ОСББ В«Зелена,109В» ,м.Львів напівпідвальне приміщення будинку 109 по вул.Зеленій у м.Львові, загальною площею 10,6 м 2 , позначене по технічному паспорту номером В« 2В» ; встановлено особистий безстроковий сервітут у вигляді надання ОСББ В«Зелена,109В» , м.Львів можливості вільного безкоштовного проходу через, належне ФОП ОСОБА_2, напівпідвальне приміщення, загальною площею 22,2 м 2 ,позначене в технічному плані будинку 109 по вул.Зеленій м.Львові номером В« 1В» , до суміжного з ним напівпідвального приміщення, загальною площею 10,6м 2 , позначене в технічному паспорту номером В« 2В» , яке не має іншого входу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що оскільки у спірному приміщенні розміщено технологічне обладнання багатоквартирного будинку (вузли водо-та теплопостачання), а тому в розрізі рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 за конституційним зверненням ОСОБА_15 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)»- це приміщення є неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Також суд прийшов до висновку, що оскільки договір суборенди спірних приміщень припинив свою дію у відповідачів 1 і 2 відсутні правові підстави для користування спірним приміщенням.

ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 28.02.2011р., в якій просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСББ В«Зелена,109В» відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необгрунтованим. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що будинок по вулиці Зеленій, 109 у місті Львові згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.10.2003 року № 860 має статус нежитлового будинку, а тому створення ОбВ»єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Зелена 109В» у вказаному будинку, та його реєстрація 11.09.2009 року, здійснені всупереч нормам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». З огляду на викладене, є необгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що спірне приміщення площею 10,6 кв.м. є неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Окрім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не було досліджено обставин про те, що відчуження частини приміщень будинку по вул. Зеленій, 109 у місті Львові відбулось в процедурі санації згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, господарським судом Львівської області взагалі не досліджено обставин щодо підстав набуття ним права власності на спірне майно, а саме, не дано оцінку договору купівлі продажу від 15.07.2005 року.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Зелена 109В» у відзиві від 20.04.2011 року (вх. № 3434 від 20.04.2011 року) просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, позивач посилається на те, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.10.2003 року №860 не відповідає нормам ст.ст. 7, 8 Житлового кодексу УРСР, а тому не може братись до уваги. Також позивач вказує на необгрунтованість доводів скаржника про можливість відчуження приміщень загального користування в багатоквартирних будинках.

ДП В«Житлово-комунальна контораВ» у відзиві на апеляційну скаргу від 21.03.2011 року (вх. № 2548 від 23.03.2011 року) просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема зазначає про те, що відповідачем правомірно, на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2005 року, набуто право власності на спірне майно, а тому суд першої інстанції в порушення норми ст. 328 ЦК України, задоволивши позов, протиправно позбавив його права власності на вказане нерухоме майно. Окрім того зазначає, що суд першої інстанції в оскарженому рішенні дійшов необґрунтованого висновку про те, що спірне приміщення площею 10,6 кв.м. є неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку, оскільки вказаний будинок згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 03.10.2003 року № 860 має статус нежитлового.

Також ДП В«Житлово -комунальна контораВ» у відзиві на апеляційну скаргу від 17.10.2011р. №154-31/97 зазначає, що спірне приміщення площею 10,6кв.м було охоплене процедурою купівлі-продажу, як нежитлове, а тому не може бути неподільним майном співвласників комерційної нерухомості, що неправомірно створили об»єднання співвласників багатоквартирного будинку, оскільки будинок не набув статусу багатоквартирного відповідно до вимог Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду»та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Новосад Д.Ф., судді Михалюк О.В., Мельник Г.І.) рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2011 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, м. Львів задоволено.

Постановою Вищого господарського суду від 29.06.2011р. у справі №5015/65/11 касаційні скарги ОСББ В«Зелена,109В» , м.Львів, приватної фірми наукового-виробничого підприємства В«Комтех-плюсВ» , м.Львів, ТОВ В«Редакція В«Галицькі контрактиВ» , м.Львів задоволено частково; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011р. у справі № 5015/65/11 скасовано; справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду. Приймаючи постанову Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що апеляційний господарський суд, зазначивши що спірне нерухоме майно знаходиться у державній власності, залишив поза увагою той факт, що частина приміщень, які знаходяться за адресою: вул. Зелена, 109, м. Львів, належить на праві власності особам, яких взагалі не було залучено до участі у справі. Для доведення свого права, якщо воно піддається сумніву іншими особами, власник повинен надати докази, що підтверджують наявність у нього права власності на майно, зокрема, якими можуть бути відповідні правовстановлюючі документи. Зазначені обставини не були враховані судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваного судового акту, у зв'язку з чим суд прийшов до передчасних висновків у справі, не врахувавши при цьому, що частина спірних приміщень на праві власності належить іншим особам.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2004 року між ДП "Житлово-комунальна контора" та приватним підприємством "Леві" було укладено біржовий договір № 43-04/4 про купівлю-продаж приміщень 2, 3, 4 та 5 поверхів загальною площею 4 033, 3 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109.

Також між ДП "Житлово-комунальна контора" та ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу від 18.03.2005 року, згідно якого третьою особою-1 було передано у власність ОСОБА_9 нежитлове приміщення пд ІІІ-ХVІІ загальною площею 275, 5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Зелена, 109, а ОСОБА_9 прийняв і оплатив вказане приміщення відповідно до умов даного договору.

В подальшому між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.04.2005 року, за яким продавець (ОСОБА_9І.) зобов'язався передати у власність, а покупець (ОСОБА_10Б.) зобов'язався прийняти та оплатити нежитлове приміщення пд ІІІ-ХVІІ загальною площею 275, 5 кв м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Зелена, 109.

Також, 15.07.2005 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_12 отримав у власність приміщення, позначені на плані літерами пд ІІІ-ХVІІ загальною площею 275, 5 кв. м.

16.05.2006 року розпорядженням Личаківської районної адміністрації № 786 затверджено висновок міжвідомчої комісії про технічну можливість реконструкції нежитлових приміщень під оздоровчий центр загальною площею 177,10 кв.м. в будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 109 (а.с.25).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було проведено реконструкцію частини придбаних приміщень, в тому числі і спірного приміщення, яке після реконструкції позначене в технічному паспорті цифрою „2В» , загальною площею 10,6 кв.м .

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2004 року більша частина окремих приміщень було продано приватному підприємству "Леві", а решта -іншим фізичним та юридичним особам.

Задовольняючи позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109», м. Львів, господарський суд Львівської області виходив з наступного.

Конституційним судом України прийнято рішення від 02.03.2004р. № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_15 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків). У вказаному рішенні Конституційним судом зроблено висновок, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Таким чином, на думку, Конституційного суду України, правовий режим допоміжних приміщень багатоквартирного будинку визначається спеціальним нормативно-правовим актом -Законом України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Посилаючись на вказане рішення Конституційного суду України, суд прийшов до висновку, що, оскільки у спірному приміщенні розміщено технологічне обладнання багатоквартирного будинку (вузли водо- та теплопостачання), це приміщення є неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Однак судова колегія прийшла до висновку про помилковість висновків місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла).

Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

З огляду на викладене, основною умовою для створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є наявність житлових приміщень (квартир) в багатоквартирному будинку, який має статус житлового, власники яких для спільного обслуговування створюють ОСББ.

Пунктом 1.15 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 860 від 03.10.2003р. власнику будинку № 109 по вул. Зеленій у м. Львові -Державному підприємству «Житлово-комунальна контора»дозволено використовувати як нежитлові приміщення гуртожитку по вул. Зеленій, 109. Дане рішення не було оскаржене в судовому порядку, а отже залишається чинним на сьогоднішній день.

З огляду на викладене, судова колегія не бере до уваги доводи позивача про незаконність даного рішення, про існування якого йому, як і відповідачу і третім особам було відомо на час прийняття оскаржуваного рішення господарським судом Львівської області.

Судова колегія відхиляє клопотання позивача про виключення із числа доказів вказаного рішення, оскільки факт його прийняття встановлений колегією суддів у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2011р. №5015/65/11.

Приймаючи рішення у даній справі, судом першої інстанції неповно з'ясовано усі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, не досліджено ту обставину, що відчуження частини приміщень будинку відбулося в процедурі санації згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про що не заперечувалося і самим позивачем в судовому засіданні. Зокрема, 22.04.2004р. більша частина окремих приміщень (2-5 поверхи включно) була продана ПП «Леві»(біржовий договір № 43-04/4), а решта -іншим фізичним та юридичним особам. Усі приміщення відчужувалися як нежитлові і набувалися фізичними і юридичними особами у власність для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»та безпідставно зіслався на Рішення Конституційного суду України від 02.03.2004р. № 4-рп/2004.

У оскаржуваному рішенні від 16.02.2011р. господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що спірне приміщення площею 10,6 кв.м. є неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, як з'ясовано, і підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи, всі приміщення в даному будинку є нежитловими. Відносини між власниками окремих нежитлових приміщень регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109»не є ні власником будинку №109 чи його окремих приміщень, ні його балансоутримувачем, що не спростовано ні самим позивачем ні доказами, що є у матеріалах справи, а тому не мало жодних правових підстав заявляти вимогу про витребування з чужого незаконного володіння спірного напівпідвального приміщення площею 10,6 кв.м в будинку № 109 по вул. Зеленій у м. Львові, а звідси і вимогу про встановлення особистого безстрокового сервітуту, яка, в даному випадку, є похідною від вимоги про витребування спірного приміщення.

Окрім того, судом першої інстанції не досліджувалася та обставина, що право власності на нежитлові приміщення площею 275,2 кв.м. у буд. № 109 по вул.. Зеленій набуто ФОП ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2005р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Паво власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договір купівлі-продажу від 15.07.2005 не визнавався недійсним, проте, господарський суд Львівської області у рішенні від 16.02.2011р. витребував з володіння ФОП ОСОБА_12 на користь ОСББ «Зелена, 109»спірне приміщення площею 10,6 кв.м., тим самим позбавивши ФОП ОСОБА_12 права приватної власності, непорушність якого гарантована Конституцією України, нормами Цивільного кодексу України, а встановивши особистий безстроковий сервітут у вигляді можливості ОСББ «Зелена, 109»вільного безкоштовного проходу, позбавив ФОП ОСОБА_12 права вільно володіти користуватися і розпоряджатися належним ФОП ОСОБА_12 на праві приватної власності вказаним напівпідвальним приміщенням площею 22,2 кв.м.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, при винесенні оскаржуваного рішення, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для його скасування.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду Львівської області у даній справі слід скасувати, апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_16, м. Львів задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2011р. у справі № 5015/65/11 скасувати.

3. У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109», м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_12, м. Львів відмовити повністю.

4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«Зелена 109В» (79035, місто Львів, вулиця Зелена, 109, ЄДРПОУ 36670314) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (79000, АДРЕСА_1, ДРФО НОМЕР_1) 103 грн. 79 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Львівської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.