Постанова

від 23.11.2011 по справі 5015/794/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 5015/794/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) В«Маркет-матсВ» , м.Львів №01/08-1 від 01 серпня 2011 р. та ОСОБА_2, м.Львів б/н від 01.08.2011р. (вх.ЛАГС №1935 від 01.09.2011р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 13.07.2011 р.

у справі № 5015/794/11

за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова , м.Львів

до відповідача 1: виробничо-комерційної корпорації В«Ефа-ЛьвівВ» , м.Львів

до відповідача 2: спеціалізованого об'єднання В«Товарна біржа В«Український центр спеціалізованих аукціонівВ» , м.Львів

до відповідача 3: закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) В«Концерн МатсВ» , м.Львів

до відповідача 4: ТОВ В»Маркет-МатсВ» , м.Львів

до відповідача 5 : ТОВ "Телерадіокомпанія "Разом", м.Львів

за участю третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Львів

за участю третьої особи -2 на стороні позивача із самостійними вимогами на предмет спору : публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

про визнання недійсними договорів

За участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача 1: ОСОБА_3- ліквідатор

від відповідачів 2-5: не з»явились

від третьої особи 2 : ОСОБА_4 - представник

від третіх осіб 1,3: ОСОБА_5 - представник

Представникам відповідача та третіх осіб роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 р. у справі № 14/104 (19/62) касаційну скаргу ДПІ у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. у справі № 14/104 (19/62) залишено без задоволення; касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. у справі № 14/104 (19/62) задоволено частково; постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2010 р. у справі № 14/104 (19/62) скасовано в частині припинення провадження щодо позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 р., укладеного між ВКК «Ефа-Львів»та Спеціалізованим об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 р., укладеного між ВКК «Ефа-Львів»та ЗАТ «Концерн Матс»; договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»та ТзОВ «Маркет-Матс», в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області, в іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. та рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2010р. у справі № 14/104 (19/62) залишено без змін.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.07.2011р. у справі №5015/794/11 заяву ТОВ «Маркет-Матс», м.Львів про застосування позовної давності відхилено; позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: ПАТ КБ «ПриватБанк»у справі № 14/104 (19/62) (5/670-19/78) до відповідача-1: ВКК «Ефа -Львів», м.Львів, до відповідача-2: Спеціалізованого об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів», м.Львів, до відповідача-3: ЗАТ «Концерн Матс», м.Львів, до відповідача-4: ТОВ «Маркет-Матс», м.Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Львів про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між ВКК «Ефа -Львів»та СО «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р. укладеного між ВКК «Ефа -Львів»та ЗАТ «Концерн Матс»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»та ТОВ «ОСОБА_6 -ОСОБА_6» - задоволено повністю; визнано недійсним договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладений між ВКК «Ефа -Львів»та СО «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.03.2004р., укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»ОСОБА_7 та Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 131; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004р., укладений між Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ та ТОВ «Маркет-Матс», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі за № 9909.

ТОВ В«Маркет-МатсВ» подано апеляційну скаргу №01/08-1 від 01.08.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог третій особі з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом при прийнятті рішення не встановлено фактичних обставин справи, неповіністю з»ясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що під забороною відчуження (арештом) згідно з довідкою, виданою з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна приватним нотаріусом ОСОБА_6 Львівського міського нотаріального округу 17.03.2004р. за №900110-141 об»єкт продажу не перебував. Проте зазначена довідка судом до уваги не взята, що вказує на те, що судом при прийнятті рішення не з»ясовано обставини справи, рішення прийнято односторнньо. Окрім того, скаржник вважає, що твердження, що на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2004р. судом розглядалась справа №5/670-19/78 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень (за адресою: м.Львів, вул. Лисенка, 23А), а також прохання визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2004р. недійсним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та порушує інтереси держави, не відповідають дійсності, є законодавчо необгрунтованими та не мають бути прийняті судом до уваги. Враховуючи те, що набуття права власності ТОВ «Маркет-Матс»на майно було здійснене у відповідності до вимог чинного заканодавства України, усі грошові та майнові зобов»язання стосовно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.10.2004р. ТОВ «Маркет-Матс»виконані повністю у встановлені терміни, ТОВ «Маркет-Матс»є добросовісним набувачем.

ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 01.08.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог третій особі з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, в результаті неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, судом порушено вимоги ст.267 ЦК України, щодо застосування позовної давності, що сказує на незаконність рішення суду.Окерім того, суд, посилаючись на ч.2 ст.27 Закону України «Про заставу», яка передбачає право заставодавця відчужувати заставлене майно лише за згодою заставодержателя, робить помилковий висновок про відсутність в матеріалах справи згоди. Така згода, на думку скаржника, надана представником ПАТ «Приватбанк»в рішенні комітету кредиторів, оформленому протоколом зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№3 від 27.11.2003р., згідно якого, комітет кредиторів одноголосно надав згоду на продаж ліквідатором на відкритих торгах адміністративного будинку банкрута за адресою: м.Львів, вул. Лисенка, 23 «А»по оціночній вартості.

ПАТ КБ «Приватбанк»у запереченні на апеляційну скаргу ТОВ «Маркет-Матс»просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ВКК «Ефа-Львів»у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Маркет-Матс»просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ЗАТ В«Концерн МатсВ» у запереченні на апеляційні скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційних скарг, заслухавши пояснення та заперечення представників відповідача та третіх осіб, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ВКК «Ефа-Львів» 27.12.2001р. укладений кредитний договір №723 згідно якого ЗАТ КБ «ПриватБанк»надав ВКК «Ефа-Львів»кредит в сумі 160 000,00грн. терміном до 27.11.2002р. з оплатою 35 відсотків річних.

Для забезпечення своєчасного виконання своїх зобов'язань по кредитному договору №723 від 27.12.2001р., 29.12.2001р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(заставодержатель) та ВКК «Ефа-Львів»(заставодавець) укладено договір застави майна згідно якого заставодавець надав в заставу належне йому на праві власності майно, зокрема, нерухоме майно приміщення складу гаражу, нежитловою площею 36,2 кв.м., позначене на плані літерою 1 та споруду клубу, загальною нежитловою площею 769,5кв.м., позначену на плані літерою 2, які розташовані по вул. Лисенка, 23 «А»у м. Львові та посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, а також проставлено заборону на відчуження приміщень складу гаражу, позначене на плані літерою 1 та споруду клубу, позначену на плані літерою 2, які розташовані по вул. Лисенка, 23 «А»у м. Львові.

Постановою господарського суду Львівської області від 08.05.2003р. у справі №7/229-7/109 ВКК «Ефа-Львів»визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 30.09-17.10.2003р. ОСОБА_7 призначено ліквідатором у справі № 7/229-7/109 (т.І а.с.32).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05-02.06.2003р. у справі № 7/229-7/109 визнано ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м. Львові поточним кредитором у справі про визнання банкрутом ВКК «Ефа-Львів»на загальну суму 220 602,74 грн. та дозволено ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м. Львові провести звернення стягнення на майно ВКК «Ефа-Львів», яке передане нею у заставу Приватбанку на підставі договору застави майна від 29.12.2001р. за вимогами, що виникли та виникнуть по виконанню кредитного договору (т.І а.с.33)

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням комітету кредиторів (протокол зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№ 3 від 27.11.2003 р.), яке було прийняте одноголосно за участю представників ЗАТ Концерн «Матс», ЗАТ КБ «Приватбанк», ПП «Будінвест Центр», ліквідатора ВКК «Ефа-Львів», надано згоду на продаж на відкритих торгах адміністративного будинку банкрута за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 23 «А»по оціночній вартості (т.І а.с.86).

22.12.2003р. між ВКК «Ефа-Львів»в особі ліквідатора ОСОБА_7 та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»(організатор) укладено договір про надання маркетингових послуг і реалізацію через біржові торги, яким погоджено дії сторін, пов'язані з реалізацією майна підприємства-банкрута ВКК «Ефа-Львів»за адресою м. Львів, вул. Лисенка, 23 «А»шляхом його продажу на біржових торгах (аукціоні).

Згідно протоколу проведення біржового аукціону №1 від 15.03.2004р., переможцем торгів визнаний Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства з продажною ціною лота 573 904,10 грн.

Заборона на відчуження приміщень складу гаражу, позначених на плані літерою 1 та споруду клубу, позначену на плані літерою 2, які розташовані по вул. Лисенка, 23 «А», м. Львів, яка була накладена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 у зв'язку з посвідченням договору застави майна від 29.12.2001р., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ВКК «Ефа-Львів», знята згідно листа арбітражного керуючого від 18.03.2004р. №17/1, що підтверджується випискою з Реєстру для накладення заборон на нерухоме майно, справа №02-03 за період з 22.01.1999р. по 29.12.2002р., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9

В подальшому, на підставі протоколу проведення біржового аукціону №1 від 15.03.2004р., 24.03.2004р. між арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»ОСОБА_7 (продавець) та Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 131, згідно умов якого продавець передав у власність покупцеві адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м. Львів, вул. Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)).

Згідно довідки, виданої з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 17.03.2004р. за № 900110-141, під забороною відчуження (арештом) об'єкт продажу не перебував.

Право власності на вказане майно було зареєстровано за Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.10.2004 р. № 5158793.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розрахунок за адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м в сумі 521 731 грн. проведено Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства шляхом зарахування, оскільки ЗАТ «Концерн Матс»має право вимоги до ВКК «Ефа-Львів»в сумі 1 779 109,39 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.07.2005р. у справі №6/13-7/11 визнано зарахування зустрічних вимог на суму 521 731,00грн., здійснене Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства в рахунок погашення кредиторських вимог четвертої черги з вимогами на суму 1 779 109 грн. на підставі акту взаємозаліку зустрічних вимог від 25.05.2004р. недопустимим; стягнуто з Концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства на користь ВКК «Ефа-Львів»521 731,00грн. на виконання умов договору купівлі-продажу адміністративно-виробничих будівель та споруд складу-гаражу за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А». Зазначене рішення набрало законної сили. Однак, з матеріалів справи не вбачається виконання рішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.10.2004 р. між Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс» у формі закритого акціонерного товариства (продавець) та ТОВ «Маркет-Матс»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за № 9909, згідно умов якого продавець продав покупцеві адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)) за 573 904,10 грн. Правочин зареєстровано, що підтверджується витягом про реєстрацію в державному реєстрі правочинів від 26.10.2004 р. № 231853.

ТзОВ «Маркет-Матс»оплатив Концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі закритого акціонерного товариства 573 904,10 грн. згідно платіжного доручення № 29 від 26.10.2004р.

Право власності на зазначене майно зареєстровано за ТОВ «Маркет-Матс», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2004 р. № 5208523.

Надалі, 29.08.2005 р. між ТзОВ «Маркет-Матс»(продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 5463, відповідно до умов якого покупець придбав адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)) за ціною 600 000 грн.

Право власності на зазначене майно зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.08.2005 р. № 8192647.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.08-31.08.2005 р. у справі № 1/783-13/291 за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ТзОВ «Маркет-Матс»за участю третіх осіб - Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ, ВКК «Ефа-Львів», ЛОСК БТІ та ЕО про звернення стягнення на заставне майно, позов задоволено, звернуто стягнення заборгованості шляхом передачі у власність ЗАТ КБ «Приватбанк»заставного нерухомого майна розташованого за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м., яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2005р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 01.03.2006р.)

16.05.2007 р. між ОСОБА_2 (продавець) та ТзОВ «Телерадіокомпанія «Разом»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд, відповідно до умов якого покупець придбав адміністративно-виробничі будівлі та споруди складу-гаражу за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»загальною площею 805,7 кв.м (у т.ч. склад-гараж площею 36,2 кв.м (цифра 1), споруда клубу площею 769,5 кв.м (цифра 2)) за ціною 173 314 грн.

Відповідно до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 22.05.2007р. №2404, придбане ТзОВ «Телерадіокомпанія «Разом»за вказаним договором купівлі-продажу майно було передано в іпотеку ВАТ СКБ «Дністер».

Згідно розширеного витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на запит органу державної влади, на дату укладання оспорюваних правочинів, відчужене майно не перебувало під забороною відчуження.

Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р. укладено між ВКК «Ефа -Львів»в особі ліквідатора ОСОБА_7 та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів» на підставі протоколу зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№3 від 27.11.2003р., згідно якого комітетом кредиторів ВКК «Ефа-Львів»надано згоду на продаж ліквідатором на відкритих торгах адміністративного будинку банкрута за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»по оціночній вартості.

Однак, як вбачається із постанови Верховного Суду України від 11.04.2006 р. у справі №4/797-7/73 колегією суддів судової палати у господарських справах Верховного Суду України встановлено, що комітетом кредиторів боржника -ВКК «Ефа-Львів»не надавалась згода на укладення арбітражним керуючим угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Згідно із ч.1 ст.585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про заставу»право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, договір застави майна укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ВКК «Ефа-Львів»для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань по кредитному договору №723 від 27.12.2001р., укладено 29.12.2001р. та цього ж числа посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Отже, право застави у ЗАТ «Приватбанк»виникло 29.12.2001 р.

Згідно із ч.2 ст.17 Закону України «Про заставу»заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що докази, які б підтверджували надання згоди ЗАТ КБ «ПриватБанк»на відчуження заставного майна в матеріалах справи відсутні.

Протокол зборів комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»№3 від 27.11.2003р. (на який посилається скаржник в апеляційній скарзі), який був підписаний також і представником ЗАТ КБ «ПриватБанк», не може бути належним доказом надання згоди заставодержателем на відчуження заставного майна, оскільки в зазначеному протоколі не вказано чи мав представник ЗАТ КБ «ПриватБанк», присутній на зборах комітету кредиторів ВКК «Ефа-Львів»27.11.2003 р., повноваження надавати згоду на відчуження заставного майна та на підставі якої довіреності він діяв.

Окрім того, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено право комітету кредиторів про надання згоди на реалізацію майна, що є предметом застави. Таке майно, згідно ст. 17 Закону України «Про заставу», може відчужуватись тільки за згодою заставодержателя.

Також, як зазначалось вище, ухвалою господарського суду Львівської області від 29.05-02.06.2003 р. у справі № 7/229-7/109 дозволено ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м. Львові провести звернення стягнення на майно ВКК «Ефа-Львів», яке передано у заставу Приватбанку на підставі договору застави майна від 29.12.2001р. за вимогами, що виникли та виникнуть по виконанню кредитного договору, тобто судом було надано дозвіл на звернення стягнення на заставне майно заставодержателю, а не ліквідатору ВКК «Ефа-Львів».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу»застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

В матеріалах справи відсутні докази припинення застави.

Згідно із ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання маркетингових послуг і реалізацію через біржові торги від 22.12.2003р. та договір купівлі-продажу від 24.03.2004р., визнання недійсними яких є предметом даного спору, було укладено в процедурі ліквідації ВКК «Ефа-Львів».

ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м. Львові визнано кредитором у справі № 7/229-7/109 про банкрутство ВКК «Ефа-Львів», вимоги якого забезпечені заставою.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно із ч.8 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Відповідно до п.п.а) п.1) ч.1 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються: вимоги, забезпечені заставою.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення вимог ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі ЗГРУ Приватбанк у м. Львові, як кредитора першої черги, вимоги якого мали бути, відповідно до ст. ст. 26, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», задоволені із коштів, одержаних від реалізації майна банкрута, що є предметом застави, тобто з коштів одержаних від продажу приміщення складу гаражу, нежитловою площею 36,2 кв.м., позначене на плані літерою 1 та споруди клубу, загальною нежитловою площею 769,5 кв.м., позначену на плані літерою 2, які розташовані за адресою м.Львів, вул. Лисенка, 32 «А»

Згідно із ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи наведене, правимірним є висновок суду першої інстанції, що договір про надання маркетингових послуг і реалізацію через біржові торги від 22.12.2003 р. та договір купівлі-продажу від 24.03.2004 р., згідно яких арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»ОСОБА_7 було відчужено майно банкрута, що є предметом застави, укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки такі були укладені без згоди заставодержателя, кошти від реалізації такого не поступили на рахунок банкрута та не були спрямовані на задоволення вимог заставодержателя.

У зв'язку з наведеним, зазначені договори підлягають визнанню недійсними.

Оскільки договір купівлі-продажу від 24.03.2004 р. визнається судом недійсним то договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004р. укладений між ЗАТ «Концерн Матс»та ТОВ «Маркет-Матс»також повинен бути визнаний недійсним, оскільки право власності за ЗАТ «Концерн Матс»на нежитлові приміщення, які продавались за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004р., підтверджувалось договором купівлі-продажу від 24.03.2004р.

Заява ТОВ «Маркет-Матс»про застосування позовної давності є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Маркет-Матс»є стороною у спорі лише щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТзОВ «Маркет-Матс»та не є стороною у спорі щодо визнання недійсними договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між ВКК «Ефа -Львів»і Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»та договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р. укладеного між ВКК «Ефа -Львів»та ЗАТ «Концерн Матс».

Щодо заявлених ПАТ АК «ПриватБанк»вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТзОВ «Маркет-Матс», то, як вбачається з матеріалів справи ПАТ КБ «ПриватБанк»довідався про існування такого договору тільки під час розгляду справи № 5/670-19/78 у липні 2006 року, що підтверджується ухвалою господарського суду Львівської області від 13.07.2006р. у справі № 5/670-19/78, якою було визначено процесуальний статус ТОВ «Маркет-Матс», як відповідача-4, уточненням, поданим ДПІ у Франківському районі м. Львова до заяви про збільшення позовних вимог в яких ДПІ у Франківському районі м. Львова, зокрема, просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТОВ «Маркет-Матс»та ухвалою господарського суду Львівської області від 21.07.2006р. №5/670-19/78, якою було прийнято зазначені уточнення ДПІ у Франківському районі м. Львова до розгляду.

Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно із ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду із заявою про визнання недійсними договорів, зокрема і договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004 р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»і ТОВ «Маркет-Матс»08.04.2009р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.04.2009р. у справі №19/62 (5/670-19/78) зазначену заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»прийнято до розгляду.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Враховуючи, що третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач-1 визнав позовні вимоги, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: ПАТ КБ «ПриватБанк»у справі №: 14/104 (19/62) (5/670-19/78) до відповідача-1: ВКК «Ефа -Львів», м.Львів, до відповідача-2: Спеціалізованого об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»(м. Львів), до відповідача-3: ЗАТ «Концерн Матс», м. Львів, до відповідача-4: ТОВ «Маркет-Матс», м. Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м.Львів про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 р., укладеного між Виробничо-комерційною корпорацією «Ефа -Львів»та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 р. укладеного між Виробничо-комерційною корпорацією «Ефа -Львів»та Закритим акціонерним товариством «Концерн Матс»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»та ТОВ «ОСОБА_6 -ОСОБА_6»є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1,2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржниками не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційних скаргах.

Однак, розглядаючи апеляційній скарги ТОВ В«Маркет-МатсВ» та ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції встановлено, що при призначенні до розгляду справи №5015/794/11 (14/104) (19/62) (5/670-19/78), направленої на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011р. в частині позовних вимог третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання недійсними договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003 р., укладеного між ВКК «Ефа-Львів»та Спеціалізованим об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004 р., укладеного між ВКК «Ефа-Львів»та ЗАТ «Концерн Матс»; договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р., укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»та ТзОВ «Маркет-Матс», судом першої інстанції в ухвалі від 18.02.2011р. та в послідуючих процесуальних документах помилково не зазначено позивача у справі ДПІ у Франківському районі м.Львова, відповідача-5 - ТОВ "Телерадіокомпанія "Разом", м.Львів та третю особу - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м.Львів. Вказані обставини призвели до неповідомлення вищезазначених осіб про хід розгляду справи, учасниками якої вони є, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно із ч.1,2 ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Оскільки ДПІ у Франківському районі м.Львова, відповідач-5 - ТОВ "Телерадіокомпанія "Разом", м.Львів та третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м.Львів не повідомлені судом про хід розгляду справи, учасниками якої вони є, що є порушенням норм процесуального права, рішення суду слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.2 ч.2 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суди ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційні скарги ТОВ В«Маркет-матсВ» , м.Львів №01/08-1 від 01 серпня 2011 р. та ОСОБА_2, м.Львів б/н від 01.08.2011р. (вх.ЛАГС №1935 від 01.09.2011р.) задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 13.07.2011р. у справі №5015/794/11 скасувати.

3. Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: ПАТ КБ «ПриватБанк»у справі №14/104 (19/62) (5/670-19/78) до відповідача-1: ВКК «Ефа-Львів», м.Львів, до відповідача-2: Спеціалізованого об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів», м.Львів, до відповідача-3: ЗАТ «Концерн Матс»(м. Львів), до відповідача-4: ТОВ «Маркет-Матс», м.Львів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2, м. Львів про визнання недійсним договору про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладеного між ВКК «Ефа -Львів»та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 24.03.2004р. укладеного між ВКК «Ефа -Львів»та ЗАТ «Концерн Матс»; визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень від 25.10.2004р. укладеного між ЗАТ «Концерн Матс»та ТОВ «ОСОБА_6 -ОСОБА_6»- задоволити повністю.

4. Визнати недійсним договір про надання маркетингових послуг від 22.12.2003р., укладений між ВКК «Ефа -Львів»та Спеціалізованим об'єднанням «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів».

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.03.2004р., укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) ВКК «Ефа-Львів»ОСОБА_7 та Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 131.

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.10.2004 р., укладений між Концерном «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ та ТОВ «Маркет-Матс», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований у реєстрі за № 9909.

7. Стягнути солідарно з ВКК «Ефа-Львів»(юридична адреса: вул. Чупринки, 80/7, м. Львів; фактична адреса: вул. Винниченка, 30, м. Львів; код ЄДРПОУ 20784630), з Спеціалізованого об'єднання «Товарна біржа «Український центр спеціалізованих аукціонів»(вул. Винниченка, 3, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 30993724), з Концерну «Міжрегіональний агротехнічний сервіс»у формі ЗАТ (вул. Лисенка, 23 А, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ 20857814) та з ТОВ «Маркет-Матс»(вул. Івана Франка, 7, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ 23275120) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»(вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094; код ЄДРПОУ 14360570) 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. -державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Місцевому господарському суду видати наказ.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

9. Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий -суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.