Рішення

від 29.09.2011 по справі 22-ц-4309/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-4309/11 Головуючий у І інстанції Василишин В.О. Провадження № 22-ц/1235/11 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 38 29.09.2011

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Панасюка С.П.,

при секретарі Григор»євій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, завідувача Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області, завідувача Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3, головного управління юстиції у Київській області, головного управління державного казначейства України в Київській області, Державного казначейства України, Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: Бобрицька сільська рада Броварського району Київської області, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про продовження строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, усунення від права на спадкування, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на спадкове майно та про його повернення, а також про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У 2006 році ОСОБА_2 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області, завідувача Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3, головного управління юстиції у Київській області, головного управління державного казначейства України в Київській області, Державного казначейства України, Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: Бобрицька сільська рада Броварського району Київської області, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про продовження строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, усунення від права на спадкування, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на спадкове майно та про його повернення, а також про відшкодування моральної шкоди . Вимоги мотивувала тим, що 26 серпня 2002 року помер її син ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за № 22 по вулиці Калініна в селі Бобрик Броварського району Київської області, належного йому на праві власності. Про смерть сина вона нічого не знала, в зв»язку з чим не звернулася у передбачений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після його смерті. 19 листопада 2004 року Броварською районною державною нотаріальною конторою за заявою відповідача ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 була заведена спадкова справа і 07 грудня 2004 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом за № 5941 на майно померлого ОСОБА_7 03 березня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння, який був посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1292. 06 червня 2006 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори з заявою щодо роз»яснення їй питання оформлення спадщини після смерті її сина ОСОБА_7, на що отримала відповідь із роз»ясненням права звернення до суду з позовом про продовження строку на прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім»я ОСОБА_5, а також договору купівлі-продажу будинку, укладеного між нею та ОСОБА_4 На підставі викладеного позивач ОСОБА_2 просила суд продовжити їй строк для прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 07 грудня 2004 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на ім»я ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку № 22 по вулиці Калініна в селі Бобрик Броварського району Київської області, укладений 03 березня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4; усунути ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті ОСОБА_7; стягнути з ОСОБА_5 на її користь 15000 грн. завданої їй моральної шкоди; стягнути з Броварської районної державної нотаріальної контори та її завідувача ОСОБА_3 на її користь по 15000 грн. завданої моральної шкоди з кожного; визнати за нею право власності на житловий будинок № 22 по вулиці Калініна в селі Бобрик Броварського району Київської області та повернути їй це нерухоме майно та визнати недійсною довідку Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області від 03 листопада 2004 року за № 1398.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року позов задоволено частково. Продовжено ОСОБА_2 строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, який помер 26 серпня 2002 року, терміном на два місяці з дня набрання рішенням суду з цього питання законної сили. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 07 грудня 2004 року, на ім»я ОСОБА_5, посвідчене державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3 й зареєстроване в реєстрі за № 5941. Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 22 по вулиці Калініна у селі Бобрик Броварського району Київської області від 03 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6 й зареєстрований в реєстрі за № 1292. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови в стягненні на її користь моральної шкоди, позивач ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення на її користь з відповідачів моральної шкоди у визначеному нею розмірі.

Відповідачі ОСОБА_4 та завідувач Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

Колегія суддів, заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційні скарги ОСОБА_4 та завідувача Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 серпня 2002 року помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за № 22 по вулиці Калініна в селі Бобрик Броварського району Київської області, належного йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13 вересня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 2027.

19 листопада 2004 року Броварською районною державною нотаріальною конторою за заявою відповідача ОСОБА_5 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 була заведена спадкова справа і 07 грудня 2004 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на підставі ст. 1264 ЦК України ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом за № 5941 на майно померлого ОСОБА_7

03 березня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 1292.

Позивач ОСОБА_2 являється матір»ю спадкодавця ОСОБА_7, однак про смерть сина дізналася лише в червні 2006 року, в зв»язку з чим пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини і до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина не зверталася.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_2, виходив з того, що на дані правовідносини щодо прийняття спадщини після померлого 26 серпня 2002 року ОСОБА_7 поширюється дія норм Цивільного кодексу України в редакції 1963 року і колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки спадщина відкрилась під час дії положень цього Кодексу і не була ніким прийнята протягом передбаченого ст. 549 ЦК України строку.

Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав до задоволення позову ОСОБА_2 в частині продовження їй строку на прийняття спадщини, оскільки відповідно до ст. 550 ЦК України в редакції 1963 року строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Поважність причин пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті сина в судовому засіданні була підтверджена належними доказами, в зв»язку з чим колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про продовження позивачу строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 терміном на два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Доводи відповідачів, викладені в їхніх апеляційних скаргах, законності та обґрунтованості рішення суду в цій частині не спростовують, в зв»язку з чим колегією суддів до уваги не беруться.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині вимог про усунення ОСОБА_5 від спадкування, визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно та повернення їй нерухомого майна, за необґрунтованістю цих вимог та відсутністю підстав для їхнього розгляду в межах даної цивільної справи.

Також правильно судом першої інстанції відмовлено позивачу в задоволенні її вимог про стягнення з відповідачів заподіяної їхніми неправомірними діями моральної шкоди у визначеному нею розмірі, оскільки ці вимоги позивачем в судовому засіданні доведені не були, що є її обов»язком згідно вимог ст. 60 ЦПК України, в зв»язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 щодо визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07.12.2004 року на ім»я ОСОБА_5, та договору купівлі-продажу будинку, укладеного 03.03.2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України право особи на звернення до суду за захистом обумовлюється фактом порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Натомість з матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_7, померлого 26 серпня 2002 року, до Броварської районної державної нотаріальної контори не зверталась. Таким чином свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 07.12.2004 року державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на ім»я ОСОБА_5, а також договір купівлі-продажу будинку, укладений в подальшому між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4, прав позивача жодним чином не порушують, оскільки факт незвернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина свідчить про відсутність у неї заінтересованості у набутті прав спадкоємця, що позбавляє її права стверджувати про порушення її прав оформленням спадщини іншою особою та розпорядженням нею в подальшому спадковим майном, а також позбавляє її можливості оспорювати дійсність вищевказаних правовстановлюючих документів, як таких, що порушують її права, у судовому порядку.

Таким чином рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року в частині визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 грудня 2004 року, виданого на ім»я ОСОБА_5 та посвідченого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3 за реєстровим № 5941, та договору купівлі-продажу житлового будинку № 22 по вулиці Калініна у селі Бобрик Броварського району Київської області, укладеного 03 березня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1292, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України в зв»язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційні скарги ОСОБА_4 та завідувача Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 - частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційні скарги завідувача Броварської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року в частині визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 грудня 2004 року, виданого на ім»я ОСОБА_5 та посвідченого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_3 за реєстровим № 5941, та договору купівлі-продажу житлового будинку № 22 по вулиці Калініна у селі Бобрик Броварського району Київської області, укладеного 03 березня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1292, - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих вимог ОСОБА_2 відмовити.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: