Рішення

від 31.01.2011 по справі 22-ц-28/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-28/11 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.

Категорія 27 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

РІШЕННЯ

31 січня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Цяцяка Р.П.

Суддів Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.

при секретарі: Качмар М.Я.

з участю позивача та його представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 березня 2010 року

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 12 березня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2

Стягнуто з КС „НадіяВ» на користь ОСОБА_2 суму боргу по депозитних договорах № 162 від 12.01.2009 р. та № 176 від 16.02.2009 р. -в загальній сумі 7358 грн. 57 коп. та судові витрати в розмірі 73 грн. 59 коп. -всього 7432 грн. 16 коп.

Рішення суду оскаржив позивач по справі ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, в частині належних до стягнення відсотків по вкладу, а також в частині розподілу судових витрат на сплату державного мита, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вважає, що відповідно до пункту 37 ст.4 Декрету КМУ „Про державне митоВ» він не повинен був платити судовий збір при подачі позовної заяви в суд та апеляційної скарги.

Судом порушено норми ЦПК України в частині долучення до справи додаткових доказів, які представив відповідач.

Зокрема, не враховано думку інших осіб по справі.

Вважає, що доданий відповідачем фінансово-бухгалтерський звіт з 01.08.2009 р. по 01.02.2010 року не доказує фінансовий стан відповідача. Доказом реальної картини фінансового стану КС „НадіяВ» вважає фінансовий звіт.

Вважає, що сума 858,57 грн. -це сума нарахованих відповідачем відсотків за вкладом, а не сума пені.

Судом при розгляді справи порушено принцип змагальності та диспозитивності. Просить скасувати оскаржуване ним рішення в частині відмови суду у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 21320 грн. 98 коп., суми відсотків за вкладом, а також в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги повністю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та КС „НадіяВ» був укладений договір № 162 від 12.01. 2009 р. на депозитний вклад в сумі 2000 (дві тисячі) грн. строком до 12.01.2010 року (а.с.5).

16.02.2009 р. між позивачем ОСОБА_2 та КС „НадіяВ» був укладений договір № 176, згідно якого позивач вніс на депозитний вклад 4500 грн. строком до 16.02.2010 р. із відсотковою ставкою 22%.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду, та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України „Про кредитні спілки, внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України „Про кредитні спілкиВ» кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти у порядку та в строки, які визначені відповідно до ч.7 ст.10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеного з членом кредитної спілки договорами.

Задовільняючи позовні вимоги позивача про стягнення 6500 грн. депозитного вкладу, суд правильно виходив із вище зазначених норм та стягнув в користь позивача вкладену ним суму.

Колегія суддів не погоджується із сумою стягнення судом пені та вважає, що така повинна бути стягнена в розмірі 2% від неповерненої суми вкладу за кожний день затримки виплати, а не 2% від суми депозитного вкладу, як це вирішив суд. Зазначений розмір пені передбачений п.4.1. договору № 162 (а.с.5) та п.4.1 договору № 176 (а.с.6).

Про те, що мало місце розкрадання депозитних коштів посадовими особами КС „НадіяВ» , яке, на час постановлення рішення суду, не досліджено та винні особи не встановлені, не являється причиною у не нарахуванні пені у зобов'язальних відносинах.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду в частині стягнення пені підлягає скасуванню із постановленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 17.08.2009 р. вбачається, що останній звернувся до КС „НадіяВ» з повідомленням про розірвання договорів з 05.09.2009 р. (а.с.9). Кількість днів затримки невиплати депозитного вкладу з 05.09.2009 р. по 05.02.2010 року становить 153 календарні дні. Згідно пред'явленого позивачем розрахунку позовних вимог від 05.02.2010 р. та перевіреного колегією суддів (а.с.33) сума пені становить 21320,08 грн.

Відповідно до укладених договорів, зокрема, п.2.3.3. (а.с.5) відповідач зобов'язаний виплатити вкладнику відсотки за користування вкладом раз в півроку, однак такі виплачені не були та сума відсотків, що підлягає стягненню згідно пред'явленого позивачем розрахунку, становить 467,64грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Згідно ст. 309 ч.1п.4 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.4, 314 ч.2, 316, 319 ЦПК України, - колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 12 березня 2010 року в частині відмови у нарахуванні пені та відсотків по депозитному договору № 162 від 12.01.2009 р. та № 176 від 16.02.2009 р. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, виклавши резолютивну частину рішення в новій редакції, а саме:

Стягнути з Кредитної спілки „НадіяВ» р/р 2650874003015 код ЄДРПОУ25238352, МФО 385468 у ЛФ ВАТ КБ „ХрещатикВ» м.Миколаїв пл.Ринок, 16 Львівської області на користь ОСОБА_2 6500 (шість тисяч п'ятсот гривень) основного вкладу;

467,64 грн. (чотириста шістдесят сім) грн. 64 коп. відсотків;

21320,98 грн. (двадцять одна тисяча триста двадцять) грн.. 98 коп. пені -всього 28288,62 грн.

Накласти арешт на кошти КС „НадіяВ» на суму задоволених позовних вимог 28288,62 грн.

Стягнути з КС „НадіяВ» в користь держави судовий збір в сумі 283 (двісті вісімдесят три) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в суд касаційної інстанції на протязі 20 днів з дня набрання рішенням апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий:

Судді: