Постанова

від 25.02.2008 по справі 2-а-221/2008

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 - А -221/2008 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року Таращанськи й районний суд Київської

області в складі:

головуючого: судді Бойка М. Г.

при секретарі: Самченко О.В. ,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управлі ння праці та соціального зах исту населення Таращанської РДА про стягнення недоотрим аних сум одноразової допомог и на оздоровлення , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, в як ому просив суд визнати відмо ву управління праці та соціа льного захисту населення Тар ащанської РДА в перерахунку щорічної одноразової допомо ги на оздоровлення, яка перед бачена Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали вн аслідок аварії на ЧАЕС" незак онною та стягнути з відповід ача недоплачені кошти на озд оровлення за 2006 рік в розмірі 19 00 гривень.

Обґрунтовуючи заявлений п озов позивач зазначив, що щор ічна допомога на оздоровленн я виплачується громадянам за місцем їх проживання органа ми соціального захисту насел ення. Розмір мінімальної зар обітної плати визначається н а момент виплати. За 2006 рік він отримав вказану допомогу в р озмірі 100 гривень, що є значно н ижчою, ніж це передбачено ст. 4 8 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок аварії на ЧАЕ С", якою передбачено, що учасни кам ліквідації наслідків ава рії на ЧАЕС 2 категорії щорічн а допомога на оздоровлення в иплачується в розмірі п'яти м інімальних заробітних плат. Він (позивач) звертався до від повідача із заявою в якій про сив провести донарахування т а виплату недоотриманих кошт ів за 2006 рік, проте йому в задов оленні його вимоги відповіда чем було відмовлено, про що бу ла дана письмова відповідь в ід 19.12.2007 року і саме з даного час у він довідався про порушенн я свого права.

В судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та мі сце розгляду справи належно повідомлений, але надав до су ду заяву, в якій просить суд сп раву за його позовом розгляд ати у його відсутність, підтр имує свої позовні вимоги і пр осить суд стягнути на свою ко ристь недоплачені кошти на о здоровлення за 2006 рік в розмір і 1900 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про дату, час та місце розгля ду справи належно повідомлен ий, про причини неявки не пові домив, проте подав до суду зая ву, в якій просить суд розгляд ати справу у його відсутніст ь.

Судом встановлено, що позив ач є учасником ліквідації на слідків аварії на ЧАЕС 2 катег орії. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Зак ону України „Про статус і соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи" від 28 лю того 1991 року із змінами і допов неннями, позивач, як учасник л іквідації наслідків аварії н а Чорнобильській АЕС 2 катего рії, має право на виплату щорі чної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат . Згідно з ч. 7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітн ої плати визначається на мом ент виплати.

18.10.2006 року відповідач виплати в позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2006 рік в роз мірі 100 грн. Виплата зазначено ї грошової допомоги проведен а відповідно до постанови Ка бінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допо могу на оздоровлення громадя нам, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и".

Позивач вважаючи, що дана

постанова, яка встановлює к онкретний розмір щорічної до помоги в твердій грошовій су мі, зокрема для учасників лік відації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої катег орії в такому розмірі, супере чить вимогам ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи" ві д 28 лютого 1991 року, яким встанов лено розмір щорічної допомог и, як величину кратну відносн о до розміру мінімальної зар обітної плати на час здійсне ння виплати, просить суд стяг нути з відповідача на його ко ристь недоплачені кошти на о здоровлення за 2006 рік в розмір і 1900 гривень.

Указані обставини встанов лено з матеріалів справи, дос ліджених в судовому засіданн і.

Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають ч астковому задоволенню, оскіл ьки з моменту прийняття пост анови КМУ № 562 від 12.07.2005 року, вста новлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення за лишалися незмінними, у той ча с як Верховною Радою України неодноразово змінювався роз мір мінімальної заробітної п лати, щорічно

затверджувався новий держ авний бюджет. Згідно ч. 4 ст. 9 КА С України у разі невідповідн ості

нормативно-правового акта Коституції України, закону У країни, міжнародному договор у, згода на

обов'язковість якого надан а Верховною Радою України, аб о іншому правовому акту суд з астосовує

правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, враховую чи наведене, Управління прац і та

соціального захисту насел ення повинно було виплачуват и позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із розміру мінімальної заробіт ної плати на момент виплати. З упинення дії положень законі в, якими визначено права і сво боди громадян, їх зміст та обс яг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випад ках, передбачених ст. 64 Консти туції України, що передбачає таке у випадках воєнного або надзвичайного стану на певн ий строк. Крім того, встановле ний частиною другою статті 95

Конституції України, части ною другою статті 38 Бюджетног о Кодексу перелік правовідно син, які

регулюються Законом про Де ржавний бюджет України, є вич ерпним, а тому цей Закон не мож е

скасовувати чи змінювати о бсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, пере дбачених іншими законами Укр аїни, зокрема Законом Україн и „Про статус і соціальний за хист громадян, які

постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи", та н е може будь-яким чином змінюв ати

визначене іншими Законами України правове регулювання суспільних відносин. Отже зу пинення Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" дії ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний зах ист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської ка тастрофи" обмежило обсяг пра в даної категорії громадян і фактично скасувало конститу ційну гарантію забезпечення належних умов їх існування.

Відповідно до ст. 82 Закону Ук раїни „Про державний бюджет України на 2006 рік" з 01 січня 2006 рок у розмір мінімальної заробіт ної плати встановлено 350 гриве нь на місяць, з 01 липня 2006 року - 375 гривень на місяць та з 01 грудн я 2006 року - 400 гривень на місяць.

З огляду на те, що розмір мін імальної заробітної плати ви значається на момент виплати , відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в р озмірі: 375 грн. х 5 = 1875 грн. за 2006 рік.

Враховуючи, що позивач отри мав допомогу на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 100 грн., на кор исть позивача підлягає стягн енню сума в розмірі (1875 грн. - 100 гр н.) = 1775 грн..

Відповідно до п.3 Прикінцеви х та перехідних положень КАС України розмір судового збо ру щодо майнових вимог стано вить 1% від розміру таких вимог , а тому на користь держави під лягає до стягнення судовий з бір в розмірі 17, 75 грн..

Керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 89, 90, 158-163, 185, 186 К АС України, ст. ст. 48, 62, 71 Закону Ук раїни „Про статус і соціальн ий захист громадян, постражд алих внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи", ст. 82 Закону Укр аїни „Про Державний бюджет У країни на 2006 рік", суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частко во.

Стягнути з Управління пра ці та соціального захисту на селення Таращанської районн ої державної адміністрації н а користь ОСОБА_1 1775 (одну ти сячу сімсот сімдесят п'ять) гр ивень.

Стягнути з Управління прац і та соціального захисту нас елення Таращанської районно ї державної адміністрації на користь держави судовий збі р в розмірі 17, 75 грн..

постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Київського апеляційного ад міністративного суду через Т аращанський районний суд шля хом подачі в десятиденний ст рок з дня проголошення поста нови заяви про апеляційне ос карження і поданням після ць ого протягом двадцяти днів а пеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інст анції.