Рішення

від 17.06.2010 по справі 17/157-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.10р. Справа № 17/157-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кештрейд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 809 грн. 05 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 03.09.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (надалі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кештрейд" (надалі -відповідач) суму 2 366 грн. 29 коп. основного боргу, 235 грн. 91 коп. пені, 172 грн. 33 коп. інфляційних, 34 грн. 52 коп. 3% річних, а всього 2 809 грн. 05 коп. заборгованості внаслідок порушення зобов'язань за договором поставки № 594-ДНЕ/12/06/01 від 12.06.09р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою пошти з відміткою "адресат відсутній". Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданої позивачем, вбачається, що станом на 15.03.2010 р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса співпадає з адресою зазначеною в позові, на яку було направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 27.05.2010 року.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

12.06.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 594-ДНЕ/12/06/01 від 12.06.09р. (далі - Договір), у відповідності з умовами якого ТД "АРДА" зобов'язалося поставити та передати у власність покупця продукцію у кількості зазначеній в накладних, а останній, в свою чергу, приймати та оплачувати на умовах і в порядку цієї угоди замовлений товар, при цьому кожна партія товару оплачується відповідачем не пізніше 14-ти календарних днів з дати її отримання (п.п. 2.1, 3.1, 4.2 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач в судовому засіданні стверджує про те, що під час дії цього договору, тобто саме на виконання його умов, на адресу покупця у період з 24.09.09р. по 12.11.09р. поставлено замовлений останнім товар на загальну суму 4 005 грн. 76 коп., який частково сплачений відповідачем у сумі 1 639 грн. 47 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник основний борг в розмірі 2 366 грн. 29 коп.

Водночас, додані до справи видаткові накладні (а.с. 13-15), свідчать про відповідність вказаних постачальником дій фактичним обставинам справи, тому вони підтверджують належне отримання покупцем замовленої продукції, згідно підпису та відбитку печатки підприємства відповідача, що насамперед в розумінні положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом в обґрунтування названих вище посилань позивача, стосовно порушення відповідачем взятих на себе Договірних зобов'язань.

Згідно вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Окрім того, аналіз матеріалів справи відображає невиконання покупцем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасного та повного внесення на рахунок позивача повної вартості замовленого і в строк отриманого товару на спірну суму основного боргу, всупереч вимогам пункту 4.2 Договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В той же час, з урахуванням документів доданих до позовної заяви господарським судом встановлено фактичне порушення відповідачем на протязі тривалого часу загальних приписів цивільного та господарського законодавства, а також недотримання умов і вимог встановлених звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Внаслідок чого, позивачем за порушення строків та повноти оплати вартості поставленого товару за ціною вказаною у спірних накладних, у зв'язку з настанням підстав передбачених п. 6.5 Договору, розраховано покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Також, за приписами названого пункту Договору сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків оплати вказаних в п. 4.2 цієї угоди нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача (а.с. 6) становить суму 235 грн. 91 коп. та визнається судом повністю.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Перевіривши заявлений позивачем розмір штрафних санкцій нарахованих на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд визнає їх вірними в сумі 172 грн. 33 коп. індексу інфляції, 34 грн. 52 коп. 3% річних.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов ТОВ "ТД "АРДА" обґрунтованим, так як позовні вимоги щодо примусового стягнення з відповідача суми 2 809 грн. 05 коп. заборгованості є підтвердженими належними документами, а отже такими що задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кештрейд" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Армійська, 2-А; ЄДРПОУ 36366386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 32232867) суму 2 366 грн. 29 коп. (дві тисячі триста шістдесят шість грн. 29 коп.) основного боргу, 235 грн. 91 коп. (двісті тридцять п'ять грн. 91 коп.) пені, 172 грн. 33 коп. (сто сімдесят дві грн. 33 коп.) індексу інфляції, 34 грн. 52 коп. (тридцять чотири грн. 52 коп.) 3% річних, 102 грн. 00 коп . (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп . (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 03.06.10р.