Ухвала

від 11.11.2010 по справі 3/285

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"11" листопада 2010 р. Справа № 3/285.

За позовом: Публічного акціонерного товариства ВТБ банк (м. Київ)

До: Відкритого акціонерного товариства "Коровинецький цукровий завод" (смт.Коровинці Чуднівського району)

про стягнення 15 473 692, 07 грн.

Суддя Машевська О.П.

Присутні:

від позивача: ОСОБА_1 пред. за дов. від 17.09.09 року №413/11.5.2 ( в засіданні суду 28. 10.10 р. та 11.11.2010 року)

від відповідача: ОСОБА_2 - керуючий санацією (присутній в засіданні суду 28.10.10р., в засідання суду 11.11. 2010 року - не з'явився )

В засіданні суду оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України з 28.10.10 року до 11.11.10 року.

Позивачем ПАТ ВТБ Банк пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача ВАТ "Коровинецький цукровий завод" (смт. Коровинці, Чуднівського району) 15 473 692, 00 грн. заборгованості згідно кредитного договору № 1 від 17.01.2005 року.

До складу позовних вимог позивачем включено прострочену заборгованість по сплаті процентів за період з 23.02.07 року по 18.02.2010 року на суму 4 168 356,01 грн.; 30% річних за невчасне погашення заборгованості по кредиту за період з 23.02.07 року по 18.02.2010 року на суму 6 620 547,95 грн.; 3% річних у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашення заборгованості по відсоткам за період з 23.02.07 року по 18.02.2010 року на суму 193 795,95 грн.; інфляційні втрати у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашення заборгованості по кредиту за період з 23.02.07 року по 18.02.2010 року на суму3 570 000,00 грн., інфляційні втрати у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашення заборгованості по відсоткам за період з 23.02.07 року по 18.02.2010 року на суму 920 992,16 грн.

В процесі вирішення спору, господарський суд ухвалами від 13.07.2010р. та 20.09.2010р. зобов'язував сторони спору викласти письмово позицію щодо пов'язаності між собою справ №3/285 та 14/325 "Б" про банкрутство відповідача в частині можливого одночасного розгляду позовних вимог та кредиторських вимог банку як по розміру, так і по суті, відповідно, в межах позовного провадження та провадження у справі про банкрутство.

Крім того, господарський суд зобов'язував позивача надати суду обгрунтований розрахунок позовних вимог з обов'язковим посиланням на суму основного боргу з якого розраховувалися річні, інфляційні, заборгованість по відсоткам за періоди з 23.02.2007 року по 30.04.2007року, 23.02.2007 р. по 18.02.2010 та з 03.12.2008 року (дата поновлення провадження у справі про банкрутство відповідача у справі №14/325"Б") по 18.02.2010р.

В судовому засіданні 28.10.10 року оголошувалась перерва для належного виконання сторонами вище наведених вимог ухвал суду.

Так, в межах оголошеної перерви, відповідачем надано заяву, в якій зазначено про те, що позивач у цій справі ПАТ ВТБ Банк звернувся до господарського суду у справу про банкрутство № 14/325 "Б" із заявою визнати його заставним кредитором. Вимоги позивача, викладені в позовній заяві та заяві про визнання кредитором у справі №14/325"Б" не розмежовані в частині стягнення окремих сум, тому арбітражний керуючий ОСОБА_2 просить зупинити провадження у даній справі №3/285 до розгляду грошових вимог позивача ПАТ ВТБ Банк по суті як кредитора у справі про банкрутство №14/325"Б".

Представником позивача на виконання вимог ухвал суду в засіданні 11.11.2010 року надано копію останньої заяви позивача за № 25314/1-04-2 від 27.05.2010 року про визнання кредитором у справі №14/325"Б" про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" з грошовими вимогами на суму 23 723 615, 23 грн.

Як свідчить зміст п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 02.06.2010р. у справі про банкрутство № 14/325"Б", господарським судом прийнято зазначену заяву до розгляду.

У тексті самої заяви, позивачем, як кредитором у справі про банкрутство здійснюється посилання на те, що у відповідача , як боржника у справі про банкрутство існує заборгованість за кредитними договорами № 1 від 17.01.2005р., №107 від 27.12.2006р., № 029/06 від 05.05.2006року та № КЮ 08/06 від 04.02.2006 року на загальну суму 23 723 615, 23 грн.

Оглянувши в засіданні суду також справи №3/284, №3/286 та №3/287, господарським судом встановлено, що позовні вимоги в зазначених чотирьох справах обгрунтовані посиланням на зазначені кредитні договори.

Як свідчить зміст останніх, позивачем сукупно надано відповідачу кредитних коштів на загальну суму 10 549 800,00 грн., а не 23 723 615, 23 грн.

Позивачем не спростовано того факту, що різницю між цими сумами складають суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та можливих інших нарахувань, що випливають із договірних відносин у зв'язку з їх неналежним виконанням відповідачем у справі.

Більше того, позивач ПАТ ВТБ Банк в межах даної справи №3/285 не скористався правом здійснити коригування розрахунку позовних вимог з урахуванням заявлених кредиторських вимог у справі про банкрутство №14/325"Б", що прийняті судом до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд вправі зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Більше того, за правилами статті 80 ГПК України господарський суд вправі припинити провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Настання зазначених обставин може мати місце у разі розгляду кредиторських вимог позивача у справі про банкрутство №14/325"Б", які для господарського суду у позовному провадженні стануть преюдиційними фактами.

З врахуванням вище викладеного, господарський суд, приймаючи до уваги тотожність підстав позову у цій справі з підставами, заявленими у справі про банкрутство відповідача, вважає за необхідне скористатися наданим правом та зупинити провадження у справі № 3/285 розгляду по суті заяв ВАТ ВТБ Банк (м. Київ) №№ 4497-1/1-04-2 від 04.09.2009р., 1/3.02.10 від 03.02.2010 року, № 2531/1-04-2 від 27.05.2010 року про визнання заставним кредитором на суму 23 723 615, 23 грн. у справі про банкрутство відповідача ВАТ "Коровинецький цукровий завод" № 14/325 "б".

Частиною 3 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне зобов'язати сторони повідомити господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення розгляду справи №3/284.

Господарським судом розглянуто також по суті заяву позивача № 3089/10 від 30.03.2010 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ВАТ "Коровинецький цукровий завод", а також грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, в межах ціни позову 15 473 692,07 грн. та судових витрат, подану ним в порядку ст. ст. 66 ,67 ГПК України ( а с. 24 Т.1).

В обгрунтування доводів заяви, позивач вказує на те, у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у зв'язку з погіршенням фінансового стану та наявністю можливості відчуження ним своїх активів, у тому числі тих, що перебувають у заставі. Більше того, як доводив позивач, він має фактичні підстави вважати , що у разі невжиття відповідних заходів, виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи зроблено неможливим. ( а с. 25 Т.1).

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на підтвердження доводів про наявність фактичних підстав неможливості виконання рішення суду у цій справі, зокрема тих, які би доводили вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження його майнових активів, у тому числі, обтяжених правом застави, на розпорядження грошовими коштами тощо.

У наданому відзиві на заяву про забезпечення позову ВАТ ВТВ Банк, представник відповідача заперечував обгрунтованість заяви про забезпечення позову з наступних підстав:

- в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №1 було укладено "Іпотечний договір" від 17 січня 2005 року між відповідачем та позивачем з предметом іпотеки наявне нерухоме майно відповідача з правом звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі;

- в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №107 укладено Договір застави від 27.12.2006 року між відповідачем та позивачем з предметом застави наявне рухоме майно відповідача з правом звернення стягнення на предмет застави у повному обсязі;

- в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №08/06 укладено Договір застави від 09.02.2006 року між відповідачем та позивачем з предметом застави наявне рухоме майно відповідача з правом звернення стягнення на предмет застави у повному обсязі;

- окрім того, обмеження на поточні рахунки боржника, рухоме та нерухоме майно накладені виконавчою службою, окрім санаційного рахунку, накладення арешту на який не передбачено законодавством;

- наполягаючи на забезпечені позову з метою недопущення відчуження майнових активів відповідача до винесення судом рішення у даному позовному провадженні, позивач допускає як стягувач вчинення виконавчих дій органом державної виконавчої служби з примусового їх опису та арешту для їх подальшої реалізації на його користь в межах виконавчого провадження.

З врахуванням вище викладеного, просив відмовити позивачу в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. ( а с. 48 Т.1).

У зв'язку з недостатністю поданих позивачем доказів на підтвердження вимог щодо вжиття такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, ухвалами господарського суду від 22.04.2010 року та 12.05.2010 року зобов'язано сторону у справі подати суду витребувані докази.

Однак вимоги ухвал суду залишені позивачем без виконання у повному обсязі, при чому без наведення поважності причин такого невиконання.

З врахуванням змісту ч. 3 статті 4-3 ГПК України та в порядку статті 38 ГПК України, господарський суд витребував необхідні для розгляду заяви про забезпечення позову докази у ВДВС Чуднівського районного управління юстиції .

На вимоги ухвали суду від 20.09.2010 року Відділ державної виконавчої служби Чуднівського РУЮ засобами факсимільного зв'язку ( вх. 497 від 05.10.10р.) повідомив, що виконавчого напису нотаріуса № 462 від 23.04.2007 року на примусовому виконанні у відділу немає.

Як свідчать матеріали справи, станом на 19.02.2010 року виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 462 від 23.04.2007 року перебувало на виконанні у ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Житомирській області ( а с. 34).

На виконання вимог ухвали суду від 06.10.10 року ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Житомирській області листом № 14/27477 від 21.10.10 року повідомлено суд про стан виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 462 від 23.04.2007 року, відповідно до якого підтверджено чинність постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на майно відповідача та акту опису та арешту цього майна.

Відповідно до статі 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання відповідних доказів.

Заслухавши представників сторін, господарський суд прийшов до висновку зазначити наступне.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначено в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням свіввідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, додатково обгрунтовуючи заяву про вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно ( рухоме та нерухоме), а також грошові кошти на рахунках відповідача посиланням на п.3 Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994 р. № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" ( з наступними змінами та доповненнями), позивач не враховує зміст п.п. 6.2 цього роз'яснення, у якому зазначено наступне: обираючи, який саме засіб забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен входити, зокрема, з того, що за позовами про визнання права власності або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно.

За наведених обставин, вимога позивача про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача є безпідставною, оскільки зазначений захід не є адекватним предмету спору у цій справі.

В свою чергу, у позовах про стягнення коштів адекватним заходом до забезпечення позову слід вважати накладення арешту на грошові кошти відповідача. При цьому, за змістом п. 6.1. цього Роз'яснення, при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Розглядаючи вимоги позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі ціни позову, а саме на суму 15 473 692,07 грн., господарський суд враховує правовий статус останнього, а відтак, приймає до уваги норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та обставини справи про банкрутство ВАТ "Коровинецький цукровий завод" № 14/325 "б", і зокрема.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2008 року у справі № 14/325 "Б", окрім іншого, поновлено провадження у справі на стадії санації боржника, поновлено повноваження керуючого санацією ОСОБА_2 та, з метою забезпечення грошових вимог конкурсних кредиторів, заборонено посадовим особам боржника та власникам його майна, а також податковій інспекції за місцем знаходження боржника вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження належного підприємству майна, в тому числі і того що знаходиться у податковій заставі, реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи боржника, а також зупинено виконавче провадження по стягненню з боржника заборгованості на підставі виконавчих документів або інших документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, на дату судового засіданні у цій справі стосовно відповідача здійснюється судова процедура санації, правовий режим якої обумовлено у ст. ст. 17-21 Закону № 2343.

Відповідно до ч. 6 статті 17 Закону № 2343 керуючий санацією, окрім іншого, зобов'язаний відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами.

За приписами ч.4 цієї статті, арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном ( слід вважати, і грошовими коштами), можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

З врахуванням вище викладеного, у господарського суду відсутні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти відповідача, що можуть надходити на його санаційний рахунок в межах позовного провадження, а відтак, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 67, ч. 1 ст. 79 ГПК та ст. 86 України, ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №3/285 до розгляду по суті заяв ВАТ ВТБ Банк (м. Київ) №№ 4497-1/1-04-2 від 04.09.2009р., 1/3.02.10 від 03.02.2010 року, № 2531/1-04-2 від 27.05.2010 року про визнання заставним кредитором на суму 23 723 615, 23 грн. у справі про банкрутство відповідача ВАТ "Коровинецький цукровий завод" № 14/325 "б".

2. Відмовити позивачу ПАТ ВТБ Банк у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову №3089/10 від 30.03.2010р.

3. Сторонам у справі повідомити суд письмово про усунення причин, які зумовили зупинення розгляду справи №3/285.

Ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Суддя ОСОБА_3

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам ( відповідачу на адресу а/к ОСОБА_2А.)