Постанова

від 19.10.2011 по справі 8/408

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.11 Справа № 8/408

Місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді ОСОБА_1

суддів Скрипчук О.С.

ОСОБА_2

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська № ФКВ-05/591 від 13.05.2011 року (вх. № 653 від 13.07.2011 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року

у справі № 8/408

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ

до відповідача 1: Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, м.Івано-Франківськ

до відповідача 2: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Івано-Франківська міська рада, м. Івано-Франківськ

про зобов'язання укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

за участю представників:

від позивача: не зявився (належно повідомлений);

від відповідача 1: ОСОБА_4 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача 2: не зявився (належно повідомлений);

від третьої особи : не зявився (належно повідомлений).

Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду, яке знаходиться в справі, змінено склад колегії, що розглядає дану апеляційну скаргу.

Судом розґяснено права та обовґязки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду сторонами та третьою особою в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

В судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги, викладені в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду.

Новим складом суду розпочато розгляд справи та завершено її розгляд прийняттям постанови.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у справі № 8/408 (суддя Шіляк М.А.) задоволено частково позов Приватного підприємця ОСОБА_3 до Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - Івано-Франківської міської ради, про зобов'язання укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та укладено між Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська та приватним підприємцем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Вказане рішення мотивовано місцевим господарським судом нормами п.п. 5, 51 Державної програми приватизації на 2006-2007 роки», затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації»від 18.05.2000 року № 1723, ст. 23 Закону України «Про приватизації невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст. 641 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 84 ГПК України, з посиланням на факти, встановлені постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2007 року у справі № А-9/5.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 28.04.2011 року в цій справі, Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі вважає, що оскаржене ним рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обгрунтування наведених підстав для скасування оскарженого рішення місцевого господарського суду, скаржник посилається на те, що судом зроблено помилковий висновок про те, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради відмовив позивачу в приватизації спірних приміщень і в укладення договору купівлі-продажу, оскільки позивач не звертався з заявою і проектом договору купівлі-продажу після відкликання звіту про експертну оцінку. Також апелянт посилається на помилковість застосування судом першої інстанції положень Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої законом України від 18.05.2000 року, оскільки вона стосується приватизації лише державного майна. Також скаржник вказує, що постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2007 року у справі № А-9/5 не встановлено право позивача на укладення договору купівлі-продажу спірного майна в судовому порядку. Окрім цього, апелянт посилається на те, що строк дії звіту про оцінку майна, виготовлений експертом ОСОБА_5, минув згідно постанови Кабінету міністрів України № 1891. Також скаржник вказує на те, що суд першої інстанції мав би відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України включити до змісту договору запропоновані ним умови як істотні.

Позивач -підприємець ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу суду заперечив доводи та вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі. Зокрема, посилається на те, що істотна умова договору купівлі-продажу про ціну зроблена виходячи з вартості майна, визначеної звітом ТОВ «ЕКА-Захід»про оцінку станом на 28.12.2011 року та рецензією на нього, що відповідає вимогам ст.ст. 12, 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Факт наявності в позивача права на приватизацію встановлено постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2007 року у справі № А-9/5. Також вказує на правильність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Державної програми приватизації на 2000-2002 роки», затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації»від 18.05.2000 року. Окрім цього, позивач зазначає, що запропонована апелянтом умова про нотаріальне посвідчення договору суперечить ст. 187 Господарського кодексу України. Умова про сплату платежів до Пенсійного фонду України не є істотною умовою договору купівлі-продажу, оскільки факт їх сплати виникає з Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Умова про оформлення права користування землею та оплату за її користування не стосується предмету регулювання договору купівлі-продажу майна, оскільки спірні приміщення не є окремо стоячими, а є частиною будівлі, а право на оплату за землю виникає з ст. 287 Податкового кодексу України. Нежитлові приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу знаходяться в будівлі, що вже здана в експлуатацію, а доводи про необхідність використання вказаних приміщень під офіс не є нічим підкріпленими. Окрім цього, позивач наголошує, що запропонований позивачем проект договору купівлі-продажу відповідає вимогам наказу Фонду державного майна України від 22.08.2005 року № 2411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2005 року № 1045/11325, яким затверджено тексти примірних договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації.

За наведеного, просить залишити без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у справі № 8/408, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення всіх учасників судового процесу належним чином про час та місце розгляду справи, необовґязковість явки їх представників в дане судове засідання, вважає, що апеляційним судом забезпечено право всіх учасників судового процесу на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Між підприємцем ОСОБА_3 та Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2764 від 22.12.2005 року, відповідно до п. 1.1 якого Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради передав, а підприємець ОСОБА_3 прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 642,21 кв.м. розташовані в підвалі будинку на вул. Грушевського, 14, який перебуває на балансі ЖЕО-9 (а.с. 16-19, т. 1) та угоду № УО-2764-1 від 28.02.2006 року і №УО-2764-2 від 17.08.2006 року про внесення змін до "Договору оренди нежитлових приміщень від 22.12.05" (а.с. 20-21, т. 1).

Відповідно до п. 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року №1723, згідно класифікації об'єктів приватизації окреме індивідуально визначене майно, в тому числі будівлі, споруди, нежилі приміщення відносяться до групи ОСОБА_6 об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми (п. 48 Програми).

Згідно із п. 51 Програми, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

При цьому, враховуючи норму п. 1 вказаної Програми приватизації, вона визначає способи приватизації та відчуження майна, що перебуває й в комунальній власності, а тому не заслуговують на увагу посилання скаржника щодо неправильного застосування судом вищевказаних норм матеріального права.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2007 року у справі №А-9/5, задоволено позов приватного підприємця ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська про визнання незаконною відмови Івано-Франківської міської ради підприємцю ОСОБА_3 у приватизації орендованих нежитлових приміщень площею 760 кв.м., що розташовані в підвалі будинку на вул. Грушевського, 14 в м. Івано-Франківську. Зобов'язано Івано-Франківську міську раду включити нежитлові приміщення площею 760 кв.м., що розташовані в підвалі будинку на вул. Грушевського, 14 в м. Івано-Франківську, що орендуються підприємцем ОСОБА_3 згідно договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2764 від 22 грудня 2005 року, угоди №УО-2764-1 від 28 лютого 2006 року та угоди № УО-2764-2 від 17 серпня 2006 року до "Програми приватизації в місті Івано-Франківську на 2006-2007 роки" та переліку об'єктів комунальної власності міста щодо яких Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська доручається провести незалежні оцінки їх вартості, та доручити Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська провести незалежну оцінку їх вартості на протязі одного місяця з дня набрання постановою господарського суду Івано-Франківської області законної сили.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, Івано-Франківською міською радою не не забезпечено вищевстановлене судом право підприємця ОСОБА_3 на приватизацію орендованих нежитлових приміщень площею 760 кв.м., що розташовані в підвалі будинку на вул. Грушевського, 14 в м. Івано-Франківську.

05.12.2007 року позивачем було подано в Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська заяву з доданими до неї трьома примірниками проекту договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 760 кв.м., що розташовані в підвалі будинку на вул. Грушевського, 14 в м. Івано-Франківську та звіт про незалежну оцінку і рецензію на нього.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами справи не було укладено договору купівлі-продажу.

За таких обставин, у підприємця ОСОБА_3 виникло право на звернення до суду з позовом до Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська про укладення договору купівлі-продажу орендованого приміщення на певних умовах.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.02.2011 року зобов'язано Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська провести нову оцінку майна (нежитлових приміщень, що розташовані в буд. №14 на вул. Грушевського у м. Івано-Франківську), що підлягає приватизації.

Згідно зі звітом суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ "ЕКА-Захід" про оцінку підвальних приміщень площею 738,5 кв.м. по вул. Грушевського, 14, м. Івано-Франківська, ринкова вартість цих приміщень, для приватизації шляхом викупу станом на 28.02.2011 року становить 645156 грн. (з врахуванням ПДВ).

В матеріалах справи наявна подана скаржником рецензія вищевказаного звіту про оцінку нежитлових підвальних приміщень від 16.03.2011 року загальною площею 738,5 кв.м. по вул. Грушевського, 14, м. Івано-Франківську. Як вказано у висновку до звіту, даний звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна. Звіт про оцінку майна класифікується як робота, по якій можуть прийматися юридичні та майнові рішення. Рецензія звіту про оцінку нежитлових підвальних приміщень підписана рецензентом-підприємцем ОСОБА_7

При цьому, безпідставними посилання апелянта на те, що вказаний звіт не був дійсним на момент прийняття оскарженого рішення, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст. 12, 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи апелянта щодо неможливості визначення ціни договору купівлі-продажу як істотною умови даного виду договорів, та правильністю визначення в п. 1 предмету договору.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з норм ст. 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», про необхідність викладення п.п. 1.2 та 3.1 Договору в редакціях, запропонованих Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.

Також, враховуючи не заперечення позивача та відсутність порушень норм чинного законодавства України, є обґрунтованими висновки місцевого суду щодо доповнень Договору пунктами 5.1, та 14.3, та п. 5.12 абзацом в редакції відповідача-1.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції безпідставно не було включено до договору запропоновані ним умови щодо його нотаріального посвідчення, доповнивши його п. 1.6, то вони не заслуговують на увагу, оскільки місцевим господарським судом, виходячи з норм ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 209, 639 Цивільного кодексу України, зроблено правильний висновок про те, що спірний договір є укладеним з дня набрання чинності рішення в даній справі і не потребує подальшого нотаріального посвідчення.

Також безпідставними є доводи скаржника щодо необхідності доповнення договору пунктом 5.3 щодо сплати позивачем платежів до Пенсійного фонду України згідно вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки така умова не є істотною умовою договорів купівлі-продажу майна, а обовґязок сплати вказаних платежів виникає з вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Окрім цього, судом першої інстанції правомірно відхилено пропозицію (доповнення п. 5.12 Договору) Фонду щодо обов'язку позивача оформити право користування земельною ділянкою під придбаним нерухомим майном та сплати плати за її використання, оскільки вона не стосується предмету регулювання договору купівлі-продажу майна. Обов'язок позивача щодо оплати за землю виникає відповідно до вимог ст. 287 Податкового кодексу України, а не з умов договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в будівлі, розташованої на цій земельній ділянці. Нежитлові приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу знаходяться в будівлі, що вже здана в експлуатацію. Запропонована відповідачем-1 умова про використання вказаних приміщень під офіс не є нічим підкріпленими. За таких обставин, суд першої інстанції підставно відхилив пропозиції фонду щодо доповнення договору пунктами 5.13-5.14.

Окрім цього, як встановлено судом, проект договору купівлі-продажу відповідає вимогам наказу Фонду державного майна України від 22.08.2005 року № 2411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2005 року № 1045/11325, яким затверджено тексти примірних договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду про те, що запропонований позивачем проект договору купівлі-продажу спірних приміщень, з врахуванням прийнятих пропозицій відповідача 1, містить всі необхідні істотні умови для договорів даного виду та узгоджується з вимогами законодавства, що регулює купівлю-продаж нерухомого майна.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у справі № 8/408 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2011 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на Фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

ОСОБА_2

повне рішення складено

31.10.2011 року