Постанова

від 20.10.2011 по справі 5008/843/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа № 5008/843/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м. Ужгород від 05.09.11

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.11

у справі № 5008/843/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбуд», м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк», м. Київ в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Ужгороді», м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Стимул-Ужгород», м. Ужгород

про визнання недійсними договорів

представники сторін та третьої особи -не з'явилися (належним чином повідомлені про час та місце судового засідання).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.08.11 у справі № 5008/843/2011 (суддя Васьковський О.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Закарпатбуд»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.11 у справі № 5008/843/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, визнати недійсними оспорювані договори.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що директор ТОВ «Закарпатбуд»не уповноважений статутом товариства укладати договори, які тягнуть за собою зобов'язання на суму понад 100 000 грн., а також не уповноважений укладати договори застави майна товариства та не наділений повноваженнями на отримання кредиту; натомість, такими повноваженнями наділений генеральний директор товариства, який не приймав жодних рішень щодо надання повноважень директору на укладення спірних договорів.

Сторони та третя особа участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 06.10.11 участь представників сторін та третьої особи обов'язковою не визнавалась, розгляд справи відкладався за клопотанням скаржника, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.11 у справі № 5008/843/2011 відсутні, з огляду на наступне:

ТОВ «Закарпатбуд»звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ужгороді»про визнання договорів недійсними, а саме кредитного договору № 15/3-06 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.03.06, іпотечних договорів № 92/23-2008 від 19.05.08, № 09/23-2009 від 30.09.09, договорів застави № 308/44-2006 від 06.11.06, № 368/44-2007 від 28.09.07.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач (скаржник) посилається на те, що з боку позивача оспорювані договори були підписані директором ТОВ «Закарпатбуд», який не уповноважений статутом товариства укладати договори, що тягнуть за собою зобов'язання на суму понад 100 000 грн., а також не уповноважений укладати договори застави майна товариства та не наділений повноваженнями на отримання кредиту; натомість, такими повноваженнями наділений генеральний директор товариства, який не приймав жодних рішень щодо надання повноважень директору на укладення спірних договорів.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 23.03.06 між сторонами був укладений кредитний договір № 15/3-06 з подальшими змінами, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит на суму 3 490 885,73 грн. шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про рух коштів на рахунку позивача, відповідач свій договірний обов'язок в частині надання суми кредиту виконав. Кредит отриманий позивачем без жодних заперечень.

Крім того, між сторонами на забезпечення виконання вимог відповідача, що випливають з кредитного договору № 15/3-06 від 24.03.06, були укладені іпотечний договір №92/23-2008 від 19.05.08, яким відповідачу передано у іпотеку частину вбудованих приміщень, договір застави №308/44-2006 від 06.11.06, яким відповідачу у заставу передано транспортний засіб та договір застави №368/44-2007 від 28.09.07, яким відповідачу передано у заставу два транспортні засоби.

30 вересня 2009 року між відповідачем (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Стимул-Ужгород»(майновий поручитель) був укладений іпотечний договір № 09/23-2009, відповідно до умов якого третя особа виступила майновим поручителем кредитних зобов'язань позивача перед банківською установою - відповідачем у справі.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з кредитного договору від імені ТОВ «Закарпатбуд» його підписав директор ОСОБА_4, що діє на підставі статуту.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 145 ЦК України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Частинами 1, 4 статті 62 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Пунктом 8.2. статуту ТОВ «Закарпатбуд»в новій редакції 2005 року (дата реєстрації 25.11.05) передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. Призначені учасниками представники діють від імені цих учасників.

Відповідно до п. 8.21. Статуту товариства одноособовим виконавчим органом товариства, що здійснює оперативне керівництво поточною діяльністю товариства та забезпечує виконання рішень, що приймаються зборами учасників, є директор, крім випадків визначених в п. 8.4. статуту. Разом з цим, пункт 8.4. в статуті 2005 року -відсутній. У п. 8.22. статуту товариства визначено, що директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства в межах прав, визначених цим статутом та рішеннями зборів учасників товариства, зокрема, згідно п. 8.24.2 статуту товариства - від імені товариства укладає та підписує угоди та договори з українськими чи іноземними юридичними або фізичними особами та забезпечує їх виконання (а.с. 34-35).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким, чином, як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявним в матеріалах справи статутом ТОВ «Закарпатбуд», чинного на момент укладення спірних договорів, директор уповноважувався діяти від імені товариства без довіреності, зокрема, підписувати такі договори.

У абз. 2 п. 8.24.6. статуту визначено, що директор може діяти безпосередньо на підставі рішень прийнятих зборами учасників товариства.

Так, наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією виписки із протоколу загальних зборів товариства від 02.03.06 підтверджується факт прийняття рішення загальними зборами про укладення з банком кредитного договору на суму 320 000 грн. та про доручення директору ОСОБА_4 підписати кредитний договір та договори застави (а.с. 36).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що спірні договори були укладенні з боку позивача уповноваженою на те особою.

Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частини 1, 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України передбачають, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав, в розумінні ст. 207 ГК України та ст. 215 ЦК України, для визнання кредитного договору, іпотечних договорів та договорів застави недійсним.

Посилання скаржника на п. 8.4.1. статут ТОВ «Закарпатбуд»не відповідає дійсності, оскільки такий пункт як в статуті, затвердженому установчими зборами учасників від 22.08.03, так і в статуті, затвердженому загальними зборами учасників від 07.11.05, є відсутній.

Львівський апеляційний господарський суд встановив, що спір розглянуто відповідно до норм ч. 1 ст. 15 ГПК України за місцем виконання зобов'язань за оспорюваними договорами.

Також, слід зазначити, що Господарським судом Закарпатської області розглядався спір між тими самими сторонами щодо того самого предмету - визнання недійсними кредитного договору № 15/3-06 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23.03.06, іпотечних договорів № 92/23-2008 від 19.05.08, № 09/23-2009 від 30.09.09, договорів застави № 308/44-2006 від 06.11.06, № 368/44-2007 від 28.09.07, проте з інших підстав. Рішення суду Господарського суду Закарпатської області від 02.03.11 у справі № 5008/86/2011, яким було відмовлено в задоволенні позову, залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

Відтак, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.08.11 у справі № 5008/843/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.