ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
В« 25В» жовтня 2010 року Справа № 10/41-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О., судді Пуль О.А.,
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. №21-122/10-9610 від 18.10.2010р.) та ОСОБА_2 (дов.№21-122/10-9610 від 18.10.2010р.),
відповідача - ОСОБА_3 (дов. №01-3/8040 від 16.09.2010р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ВАТ «Полтаваобленерго», (вх.№3267П/2-6), на рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі №10/41-09,
за позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ,
до Відкритого акціонерного товариства В«ПолтаваобленергоВ» , м. Полтава,
про стягнення 400 000,00 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі №10/41-09 (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено. Стягнуто з ВАТ В«ПолтаваобленергоВ» в дохід загального фонду державного бюджету України 200000,00 грн. штрафу та 200000,00 грн. пені; в доход державного бюджету України державне мито в сумі 4000,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах. (а.с. 165-167, т.1)
Відповідач, ВАТ В«ПолтаваобленергоВ» , з рішення суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі №10/41-09, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято при неправильному застосуванні норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. (а.с. 6-9, т.1).
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 30.06.2006р. на відповідача було накладено штрафні санкції в розмірі 200 000, 00 грн. на підставі ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Апелянт вказує, що суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення не врахував, що позивачем пропущений спеціальний строк позовної давності в один рік, встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України.
Апелянт, також, вказує, що суд першої інстнації не врахував, що позов про стягнення штрафу був пред'явлений за межами строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, якою передбачено, що адміністративно-господарські санкції санкції, в тому числі і штраф, встановлений ст. 52 Законом України «Про захист економічної конкуренції», можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Крім того, апелянт не погоджується з рішенням місцевого господаського суду в частині стягнення з відповідача 200 000,00 грн. пені та вважає, що суд першої інстанції не врахував приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою передбачено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення АМК України про накладення штрафу.
Апелянт вказує, що 03.08.2006р. рішення №244р. від 30.06.2006р. про накладення на відповідача штрафних санкцій в розмірі 200 000, 00 грн. було оскаржено відповідачем в установленому законом порядку порядку.
Отже, з 03.08.2006р. (дата подання позову) нарахування пені зупинилося на час розгляду судової справи №48/356 про визнання недійсним рішення АМК №244р. від 30.06.2006р..
Тому, апелянт вважає, що нарахування пені в заявлений період з 22.05.2008р. по 22.06.2008р., на загальну суму 96 000, 00грн., є неправомірним, так як на цей час відповідне судове рішення місцевого господарського суду з розгляду справи №48/356 не набрало чинності.
Щодо нарахування пені в період з 20.02.2009р. по 01.04.2009р., то апелянт зазначає, що апеляційне провадження з перегляду справи №48/356 про визнання недійсним рішення АМК України №244 від 30.06.2006р. закінчилось лише 03.03.2009р. (постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2009р. по справі №48/356), тоді як місцевий господарський суд помилково посилався на постанову апеляційної інстанції від 19.02.2008р. Отже, протягом 13 днів з другого періоду нарахування пені, тривав апеляційний перегляд справи №48/356, і, відповідно, стягнення 39 000,00 грн. пені, заявлені позивачем за вказаний період, на думку апелянта, є неправомірним.
Щодо залишку пені, пред'явленої за період з 03.03.2009р. по 01.04.2009р. в сумі 65000грн., то вона, на думку апелянта, також не підлягає стягненню в зв'язку з тим, що була нарахована за період, в якому відбувався касаційний перегляд справи №48/356, а відповідне рішення було винесено Вищим господарським судом України лише 21.07.2009р.
Позивач, АМК України, надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8718 від 22.10.2010р.) в якому зазначив, що рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі №10/41-09 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
В обґрунтування своєї позиції, викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що Закон України «Про захист економічної конкуренції»є спеціальною нормою і ст. 42 вказаного Закону передбачено, що строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить 5 років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення -з дня закінчення вчинення порушення. Таким чином, позивач вважає помилковими посилання апелянта на те, що даних правовідношень слід застосовувати спеціальний строк позовної давності, встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України. Позивач, також, вважає помилковим посилання апелянта на те, що позов був пред'явлений за межами строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки при стягненні передбаченої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пені за прострочення оплати штрафу, накладеного на суб'єкта господарювання органом Антимонопольного комітету України, не застосовуються строки, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України. Позивач вказує, що така правова позиція викладена в пункті 13 оглядового листа Вищого господарського суду України від 22.10.2008 № 01-8/634. Щодо посилань апелянта на те, що нарахуванні пені зупиняється на час розгляду судової справи, позивач зазначає, що тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався, зазначений в абзацах 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня винесення ухвали про порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час перебування матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Таким чином, позивач вважає, що нарахування пені було здійснене ним з дортриманням норм чинного законодавства.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив скасувати рішення суду першої інстанції по справі №10/41-09.
Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції по справі №10/41-09 залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи у сторін необхідно витребувати додаткові письмові пояснення з правовим обґрунтуванням позиції по справі, в зв'язку з чим, розгляд справи слід відкласти на інший день.
Керуючись статтями 77, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ухвалила:
1. Відкласти розгляд справи на 15.11.2010 р. на 10:00 год., що відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Леніна 5, 1-й поверх., каб. № 106.
2. Зобов'язати позивача, не пізніше ніж за три дні до дати судового засідання, надати суду:
- обґрунтовані заперечення щодо доводів апеляційної скарги в частині розрахунку відповідачем суми пені та періодів її нарахування;
- правове обґрунтування нарахування відповідачу пені з зазначенням сум та періодів, за які вона нараховувалась;
- письмові пояснення стосовно наявності постанови апеляційної інстанції від 19.02.2008р.
3. Зобов'язати відповідача, не пізніше ніж за три дні до дати судового засідання, надати суду:
- уточнення вимог апеляційної скарги з врахуванням приписів ст. 103 Господарського процесуального кодексу та зазначити вимоги апеляційної скарги.
- надати докази в підтвердження періодів нарахування пені, зазначених в апеляційній скарзі.
4. Викликати в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями. Про неможливість прибуття представників письмово повідомити суд.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2010 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51419766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Лакіза В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні