Постанова

від 20.03.2007 по справі 6/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/91

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "20" березня 2007 р.                                        Справа № 6/91

10 год., м. Чернігів                                                   

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                          Блохіної Ж.В.

при секретарі                                  Кузмін М.М.,

за участю представників

позивача:                                         не з”явився,

відповідача:                                    не з'явився,

прокурора відділу прокуратури

Чернігівської області:                   Козакової І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Прокурора Борзнянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі, м. Борзна, вул. Леніна, 2                                                                                               

до                                             Сільськогосподарського товариства з обмеженою

                                                 відповідальністю „Сейм”,

                                                 с. Нові Млини, Борзнянський район, вул. Колгоспна, 3

про                                           стягнення 2759,78 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача 2759,78 грн. боргу, в тому числі 1436,86 грн. по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 769,09 грн. фінансових санкцій та 553,83 грн. пені. Заборгованість існує станом на 01.02.2007 року.

Від позивача та відповідача на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Також від відповідача надійшло клопотання, в якому він визнає суму боргу.

Вислухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сейм” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Борзнянському районі як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

          Відповідно до поданих відповідачем до Управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (Далі - Закон № 1058) розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за період з вересня по грудень 2006 року сума нарахованих і несплачених своєчасно страхових внесків  становить 1744, 19 грн. та пені і штрафних санкцій 1322,92 грн., всього 3067,11 грн.

          Згідно з розрахунком відповідача за жовтень 2006 року загальна сума страхових внесків визначена в сумі 395,73 грн., а не як зазначив позивач 399,73 грн., отже зайво заявлено до стягнення 4 грн.

Позивачем також прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 119 від 07.12.2006р., яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 769,09 грн. та нараховано пеню в сумі 553,83 грн.

Станом на 01.02.2007р. відповідачем сплачено страхові внески в сумі 311,33 грн., а тому заборгованість складає 2755,78 грн., що підтверджується розрахунком суми позовної заяви, зробленим УПФУ в Борзнянському районі.

    Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

          Згідно зі ст.1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

         Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

          Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

          Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

             Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

          Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На день прийняття рішення борг в сумі 2755,78 грн. відповідачем добровільно не сплачений.

За таких обставин позов задовольняється частково в сумі 2755,78 грн., в решті позову відмовити.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, позов задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Сейм” (с. Нові Млини, Борзнянський район, вул. Колгоспна, 3, код 03796040, р/р 260002007 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) на користь Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі (м. Борзна, вул. Леніна, 2, р/р 2560930301256 в Борзнянському відділенні Ощадбанку України, МФО 343035, код 24841460) заборгованість в сумі 2755,78 грн.

3. Відмовити в решті позову.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

           Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна