Постанова

від 20.03.2007 по справі 11/370-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

20.03.2007                                                                                  

Справа № 11/370-06 

       Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів 

:

головуючого                                           

Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                 

Павловського П.П., Чус О.В.

при

секретарі судового засідання        

Мацекос І.М.

з

участю представників :

позивача

-ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача

-ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від

21.12.2006р. у справі

за позовом     Товариства з

обмеженою відповідальністю “Ярило”, с. Лозуватка Криворізького району

Дніпропетровської області

до відповідача  Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 20782,71гр.

В С Т А Н О В И В :

   31.10.2006р. до господарського

суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою

відповідальністю “Ярило” (далі ТОВ “Ярило”) про стягнення з суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 20782,71гр. Свої вимоги позивач мотивував

тим, що між ТОВ “Ярило” та відповідачем було досягнуто згоди щодо укладення

договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. ІНФОРМАЦІЯ_1р.

представник відповідача отримав за накладною продукцію на суму 16092гр.

Оскільки оплата за отриманий тавр відповідачем здійснена не була, ТОВ “Ярило”

ІНФОРМАЦІЯ_2р. направила в адресу відповідача претензію, яку ОСОБА_1 також не

задовольнила. На цій підставі позивач просив стягнути суму боргу, інфляційні

збитки, річні відсотки, неустойку та судові витрати.

    Під час розгляду справи

позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути лише суму боргу та судові

витрати (а.с.41-42).

    Рішенням господарського

суду Дніпропетровської області від 21.12.2006р. (суддя Мельниченко І.Ф.)

позовні вимоги задоволено.

    Не погодившись з

рішенням ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на

неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права,

просила рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт

зазначив, що ніяких договорів з позивачем ОСОБА_1 не укладала, доручень на

отримання від ТОВ “Ярило” сільгосппродукції не видавала.

    ТОВ “Ярило” відзиву на

апеляційну скаргу не надало.

    Дослідивши матеріали

справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи

апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України

законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає,

що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

    Судом першої інстанції

повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні

обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються

на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому

колегія суддів враховує таке.

    З матеріалів справи

вбачається, що представник відповідача ОСОБА_4отримав у позивача продукцію на

суму 16092гр., про що свідчить залучена до справи накладна (а.с.10). Вартість

отриманого товару в накладній зазначено 16092гр. Факт отримання товару визнав

ОСОБА_4, який представляв інтереси відповідача при розгляді справи в суді

першої інстанції. Отримання продукції від позивача не заперечувала сама

відповідачка в своїй апеляційній скарзі. Крім того, представник відповідача

ОСОБА_4під час апеляційного перегляду справи також визнав факт отримання ним

від позивача для ОСОБА_1 сільгосппродукції та пояснив, що на час розгляду

справи в суді вказаний товар у відповідача відсутній.

    За таких обставин суд

першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що  між сторонами, у відповідності до приписів

ст.11,509 ЦК України, виникли правовідносини, які обумовили зобвоязання

відповідача розрахуватися за отриманий товар.

    Враховуючи наведене,

колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для

скасування чи зміни рішення суду.

    Керуючись ст. 101, 103

-105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2006р. -без змін.

    Головуючий                                                                                                 

А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                  

         П.П. Павловський

    Суддя                                                                                                           

О.В. Чус