Ухвала

від 28.09.2015 по справі 523/20678/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/6409/15

Головуючий у першій інстанції Погрібний М. О.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Ступакова О.А.

-- Бабія А.П.

при секретарі - Железнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕталонАвтоСервіс» до ОСОБА_3, за участю третьої особи Акціонерного комерційного банку «Фінбанк», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, про повернення простих іменних акцій та стягнення упущеної вигоди, три відсотки річних від простроченої суми, індексу інфляції та пені, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕталонАвтоСервіс» Джига В.І. на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕтелонАвтоСервіс» (надалі Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № В 08/01-07 від 04 січня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Фінбанк» (надалі АКБ «Фінбанк») від імені та в інтересах TOB «ЕталонАвтоСервіс» та ОСОБА_3, а саме простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» у кількості 598 143 штуки, загальною вартістю 328 978 гривень, повернути вказані іменні акції позивачу, стягнути з ОСОБА_3 746 435 гривень 62 копійки упущеної вигоди; 64 002 гривні 12 копійок 3-х відсотків річних від простроченої суми; 224 363 гривні 44 копійки індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та 384 780 гривень 83 копійки пені за прострочення виконання умов договору.

Також, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3 775 гривень 80 копійок, оплачений ним в доход держави при подачі позову до суду.

В обґрунтування позовних вимог, позивач в заяві та його представник в судовому засіданні посилалися на те, що 16 лютого 2007 року Товариство за договором купівлі-продажу придбало у TOB «Стройресурс» прості іменні акції ЗАТ «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» в кількості 762 187 штук за ціною 389 063 гривні 70 копійок. 04 січня 2008 року між Товариством і АКБ «Фінбанк» було укладено договір комісії. В цей же день, 04 січня 2008 року, АКБ «Фінбанк» від імені та в інтересах TOB «ЕталонАвтоСервіс» уклало з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу цінних паперів за яким, йому було продано 598 143 штуки іменних акцій на загальну суму 328 978 гривень 65 копійок. В цей же день, згідно умов п. 2.2. Договору, Товариство передало Реєстратору (філії «Відділення промінвестбанку» в м. Керчі АР Крим) необхідні документи та переоформив право власності на відповідача ОСОБА_3

Згідно п. 2.1. Договору, ОСОБА_3 повинен був здійснити оплату вартості придбаних цінних паперів на розрахунковий рахунок позивача TOB «ЕталонАвтоСервіс» до 01 липня 2008 року. Проте, відповідач не виконав умови Договору №В 08/01-07 та не сплатив кошти за придбані цінні папери до теперішнього часу, чим порушив умови Договору та законні права і охоронювані законні інтереси позивача та спричинив йому майнову шкоду.

Вважали, що ОСОБА_3 навмисно ввів їх в оману, що він має кошти здійснити оплату вартості придбаних цінних паперів. Проте, вказаних коштів він не має та не мав наміру платити за придбані цінні папери, тим самим замовчав про обставини, які мають істотне значення при укладені договору, що привело до завдання їм матеріальної шкоди. Тому, на підставі ст.ст. 230, 536, 625, 691, 692, 1166 ЦК України, просили їхні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Також вважали, що строк позовної давності для звернення з позовом до суду, вони не пропустили, оскільки весь час надіялися, що відповідач виконає свої зобов'язання за договором, про що він постійно обіцяв.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що його довіритель ОСОБА_3 ніяким чином не вводив позивача в оману при укладені договору купівлі-продажу цінних паперів 04 січня 2008 року, а саме 598 143 штуки іменних акцій ЗАТ «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат», які були передані йому у власність. Тим більше, на прохання директора TOB «ЕталонАвтоСервіс» Баранова O.A., його довіритель ОСОБА_3 оплатив 328 978 гривень 65 копійок в касу Товариства за придбані іменні акції, отримавши квитанцію до прибуткового касового ордеру № 63/1 від 12 червня 2008 року. Тому вважав позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та просив відмовити в їх задоволенні.

Третя особа - Акціонерний комерційний банк «Фінбанк» в судове засідання не прибула. Причини неявки суду не повідомили.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕталонАвтоСервіс» до ОСОБА_3, за участю третьої особи Акціонерного комерційного банку «Фінбанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №В 08/01-07 від 04 січня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Фінбанк» від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕталонАвтоСервіс» та ОСОБА_3, про повернення простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат» в кількості 598 143 штуки, про стягнення 746 435 гривень 62 копійки упущеної вигоди; 64 002 гривні 12 копійок 3% річних від простроченої суми; 224 363 гривні 44 копійки індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та 384 780 гривень 83 копійки пені за прострочення виконання умов договору відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 січня 2008 року, Акціонерний комерційний банк «Фінбанк», на підставі договору комісії №Б 08/01-05, від 04 січня 2008 року, укладеного з TOB «ЕталонАвтоСервіс», уклав від імені та в інтересах TOB «ЕталонАвтоСервіс» з ОСОБА_3 письмовий договір купівлі-продажу №В 08/01-07 цінних паперів, відповідно до якого АКБ «Фінбанк» продав покупцю ОСОБА_3, 598 143 штуки іменних акцій Закритого акціонерного товариства «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат», загальною вартістю 328 978 гривень, передавши Реєстратору «Філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Керчь АР Крим) необхідні документи та переоформивши право власності на ОСОБА_3, виконавши умови пункту 2.2Договору купівлі-продажу.

Згідно пункту 2.1 Договору, ОСОБА_3 повинен був здійснити оплату вартості придбаних іменних акцій на розрахунковий рахунок позивача TOB «ЕталонАвто Сервіс» до 01 липня 2008 року, що підтверджується вказаними вище договорами, актом виконаних робіт від 04 січня 2008 року листом директора TOB «ЕталонАвтоСервіс» на ім'я Управляючого Філіалом «Відділення Прмінвестбанку» в м. Керчь АР Крим. (а.с. 57, 58, 59, 60).

У разі порушення умов оспорюваного договору купівлі-продажу, пунктом 4 передбачений перелік відповідальності сторін за договором, які обумовлені та прийняті ними (а.с. 58).

Відповідно до довідки № 334 від 05 грудня 2014 року, за підписом директору TOB «ЕталонАвтоСервіс» Баранова O.A., грошові кошти від ОСОБА_3 в розмірі 328 978 гривень 65 копійок, за придбані по договору № В 08/01-07 купівлі-продажу цінних паперів від 04 січня 2008 року, прості іменні акції ЗАТ «Керченський завод будівельної кераміки «Сармат», номінальною вартістю 1 гривні, 00 копійок за одну акцію у кількості 598 143 штуки, на розрахунковий рахунок TOB «ЕталонАвтоСервіс» не надходили (а.с. 61).

Позивач посилаючись на норми ст. 230 ЦК України, як на підставу своїх позовних вимог вважав, що договір купівлі-продажу № В 08/01-07 від 04 січня 2008 року являється недійсним, оскільки відповідач ОСОБА_3 при укладені вказаного договору навмисно ввів їх, як продавця, в оману приховавши, що коштів на придбання простих іменних акцій у нього не було і він не мав наміру платити за придбані цінні папери. На думку позивача ці обставини мали істотне значення при укладенні вказаного вище договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 22і Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або якщо вона замовчує їх існування.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов'язково умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд приходить до висновку, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однією зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману, повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що обман щодо фінансового становища контрагента, як мотив правочину не може бути підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За ч. 4 цієї статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивач TOB «ЕталонАвтоСервіс» та його представник не надали суду переконливих доказів на підтвердження обставин на, які вони посилались та в судовому засіданні жодним чином не довели факти наявності умислу в діях відповідача ОСОБА_3, які б були направлені на введення сторони правочину Акціонерний комерційний банк «Фінбанк», діючого від імені та в інтересах Товариства, в оману при укладені оспорюваного договору.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи видно, що з іншими позовними вимогами та з інших підстав щодо оспорюваного договору купівлі-продажу, позивач до суду не звертався.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в задоволені позовних вимог про визнання недійсним, вказаного вище договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 січня 2008 року, слід відмовити.

З урахування вищевикладеного суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що не підлягають задоволенню і інші позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 - 746 435 гривень 62 копійки упущеної вигоди; 64 002 гривні 12 копійок 3-х відсотків річних від простроченої суми; 224 363 гривні 44 копійки індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання та 384 780 гривень 83 копійки пені за прострочення виконання умов договору, які обґрунтовувались позивачем, виходячи з підстав недійсності, вказаного вище договору, передбачених ст. 230 ЦК України, оскільки вони є похідними від позовних вимог та обґрунтувань недійсності договору, в задоволені чого, суд вважає необхідним відмовити.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з позовом до суду, передбачений ст. 257 ЦК України. Однак, суд першої інстанції правильно не застосовував наслідки пропуску строку позовної давності - у відмові в позові, оскільки при розгляді справи відмовив в задоволенні позовних вимог по суті.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 300, 303, 304, 307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕталонАвтоСервіс» Джига В.І. - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕталонАвтоСервіс» до ОСОБА_3, за участю третьої особи Акціонерного комерційного банку «Фінбанк», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, про повернення простих іменних акцій та стягнення упущеної вигоди, три відсотки річних від простроченої суми, індексу інфляції та пені - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В.А. Станкевич

О.А. Ступаков

А.П. Бабій