Постанова

від 20.02.2007 по справі 11/255-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/255-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" лютого 2007 р.                                                          Справа №  11/255-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Котробай В.В. - директор,

Максимов О.А. - був присутній в судовому засіданні 23.01.2007р.

                        (довіреність від 20.06.2006р.);

від відповідача: Мержієвська Д.В. - була присутня в судовому засіданні 23.01.2007р.

                         (довіреність №935/10/10 від 22.01.2007р.),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці (м.Вінниця)

на постанову господарського суду Вінницької області

від "06" вересня 2006 р. у справі    

за позовом колективного малого підприємства "Синтез-Пром" (м.Вінниця)

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (м.Вінниця)

про визнання недійсним  податкового повідомлення - рішення,

 ВСТАНОВИВ:

У травні 2006 року колективне мале підприємство "Синтез-Пром" пред'явило  позов до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсним  податкового повідомлення - рішення від 05.11.2003 року №0000672350/0, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 44861грн. з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної  діяльності.

Постановою господарського суду Вінницької області від 06.09.2006 року позов задоволено.

Визнано нечинним і скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Вінниці від 05.11.2003 року №0000672350/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КМП "Синтез-Пром" 3 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Вінниці просить скасувати постанову суду. Посилається на те, що Закон України "Про порядок  здійснення  розрахунків в іноземній валюті" не ставить стягнення  пені  за порушення термінів розрахунків в залежність  від обраного сторонами  порядку  проведення  розрахунків за контрактами, зокрема, від заліку  зустрічних однорідних вимог.

Податковий орган також не погоджується з висновком суду стосовно  неправомірності  застосування  штрафу за здійснення  розрахунків між  позивачем та нерезидентом в межах торгівельного обороту у валюті України без одержання  індивідуальної ліцензії НБУ та здійснення розрахунків між резидентом  та нерезидентом  у межах торгівельного обороту  без участі  уповноваженого банку.

На думку особи, яка  подала  апеляційну скаргу, судом безпідставно не взяті  до уваги доводи відповідача щодо  порушення  позивачем строку звернення до суду (т.2 а.с. 2-3).

У відзиві на апеляційну скаргу підприємство "Синтез-Пром" зазначає про  правильне  вирішення  справи (т. 2  а. с. 11 - 12).

Суд відхиляє клопотання ДПІ у м.Вінниці про відкладення слухання справи на іншу дату із-за участі повноважного представника  в господарському суді Вінницької області, оскільки згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України така обставина не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника КМП "Синтез-Пром", дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Колективне мале підприємство "Синтез-Пром" уклало ряд зовнішньо - економічних угод (виробничих договорів) на виготовлення  і поставку нерезидентам в Німеччину різних металічних виробів (зварених конструкцій), а саме:

- від 06.09.2001р. №202 з фірмою "SHAEFER Beholtertechnik" (т.1 а. с. 107-111);

- від 03.02.2003р. №301 з фірмою "GEI Gesellschaft" (т.1 а. с.121 - 127);

- від 28.03.2003р. №305 з фірмою "Kai Uwe Schneider" (т. 2 а. с. 23 - 29).

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема, встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені  в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної  митної  декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну  потребує  індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із ст. 4 цього Закону порушення резидентами терміну, передбаченого ст.1, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення  у розмірі 0,3 відсотка суми  неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

ДПІ у м.Вінниця  провела документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства колективним малим підприємством "Синтез-Пром" за період з 21.02.2003р. по 01.10.2003р., про що складено акт №68/23-511-13311859 від 01.10.2003р.

В акті перевірки записано про порушення підприємством вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного одержання валютної виручки за експортовану продукцію, статтей 7 і 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", пунктів 2.6 і 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.02.2000р. №49 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 року за №209/4430), в частині здійснення розрахунків з нерезидентом в межах торгівельного обороту без участі уповноваженого банку та в національній валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України, а також в частині порушення порядку декларування валютних цінностей (подання недостовірної інформації або перекручення даних) (т. 1 а. с. 4-16, 60-78).

На підставі акта перевірки податкова інспекція прийняла і надіслала підприємству податкове  повідомлення - рішення від 05.11.2003р. №0000672350/0 про визначення суми  податкового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" у вигляді штрафної санкції  в розмірі 44860грн. (т. 1 а. с. 19). Фактично за №0000672350/0 на суму штрафної санкції 44861 грн. ДПІ у м. Вінниці оформила  податкове повідомлення - рішення  від 10.10.2003р., яке вручено КМП "Синтез-Пром" 13 жовтня 2003 року (т. 1 а.с. 56-57).

З розрахунку податкового зобов'язання видно, що штрафні санкції нараховані позивачу за такі порушення:

- 38730,51грн. пені за порушення термінів надходження валютної виручки за експортовану продукцію;

- 2895 грн. штрафу за здійснення розрахунків між резидентом  і нерезидентом  в межах торгівельного обороту  у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ;

- 2895 грн. штрафу за здійснення розрахунків між резидентом та нерезидентом в межах торгівельного обороту без участі уповноваженого банку;

- 340 грн. штрафу за порушення порядку декларування валютних цінностей (т.1 а. с. 58-59, 92-93).

Як вбачається з акта  перевірки від 01.10.2003р., штрафні санкції застосовані до підприємства позивача за таких обставин.

1. На виконання договору від 06.09.2001р.№202 підприємство за вантажними митними деклараціями (далі "ВМД") від 20.01.2003р. №678  і від 28.01.2003р. №1177 експортувало  продукцію на суму 22544,18 євро, граничними строками надходження  валютної виручки за яку є: 20.04.2003р. для суми 9333,86 євро і 29.04.2003р. для суми 13210,32 євро.

У зв'язку з надходженням на валютний рахунок підприємства 07.03.2003р. валютної виручки  в сумі 8840,64 євро, податкова інспекція вважала, що на 01.10.2003р. по цій угоді рахується прострочена  дебіторська  заборгованість у сумі 13703,54 євро, на яку нарахована пеня в розмірі 37309,49 грн. (т. 1 а. с. 17).

За договором від 03.02.2003р. №301 експортовано, зокрема,  товару на суму 6200 євро (ВМД від 13.03.2003р. №4020), граничний строк надходження за нього валютної виручки 11.06.2003р. На валютний рахунок підприємства 09.04.2003р.  надійшло 5225 євро  валютної виручки і 27.08.2003р. - 1430 євро. За прострочення на 77 днів надходження 975 євро валютної виручки ДПІ  у м.Вінниця нарахувала 1411, 08 грн. пені.

За договором  від 28.03.2003р. №305 експортовано товару, зокрема, на  суму 10004, 5 євро (ВМД від 13.06.2003р. №11465), граничний строк надходження валютної виручки10.09.2003р. На валютний рахунок підприємства надійшла 10.07.2003р. валютна виручка в сумі 9977,99 євро. За прострочення на 21 день надходження 26,51 євро нарахована пеня  в сумі 9,94грн.

Відповідно до частин 9 і 10 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до правовідносин між сторонами вказаних зовнішньоекономічних угод застосовується законодавство України. Статтею 217 ЦК УРСР, який був чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин, допускалося припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. Законами України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", "Про зовнішньоекономічну діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання  і валютного контролю" не заборонено припинення зобов'язань зазначеним способом.

Отже, припинення  дебіторської і кредиторської заборгованості між резидентом  і нерезидентом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України.

Право нерезидентів на зниження вартості поставленого позивачем товару  передбачене п. 8.1 договору від 06.09.2001р. №202 і §8  договору від 03.02.2003р. №301.

Своєчасне погашення нерезидентами своїх зобов'язань перед позивачем за згаданими зовнішньоекономічними угодами  підтверджуються наступними  доказами:

- по договору №202 від 06.09.2001р.: актом перевірки якості продукції від 3-5 вересня 2002 року, договором  №202-А від 06.09.2002р. про виправлення недоліків бракованої продукції на суму  3630,48 євро, актом  виконаних робіт від 03.10.2002р., договором про залік взаємних вимог від 05.10.2002р. на суму 3630,48 євро, додатком від 09.02.2003р. до договору №202  від 06.09.2001р. про зниження вартості  поставленої неякісної продукції на 4912,06 євро, договором №202-А від 26.06.2003р. про виправлення недоліків бракованої продукції на суму 3266,34 євро, договором про залік взаємних вимог від 26.06.2003р. на суму 3266,34 євро, актом виконаних робіт від 27.06.2003р. на суму 3266,34 євро, даними Вінницької обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" про зарахування 07.03.2003р.  на валютний рахунок КМП "Синтез-Пром" 8840,64 євро (т.1 а. с. 111-119, т. 2 а. с. 30-31, 55);

- по договору №301 від 03.02.2003р.: даними філії АКБ "Укрсоцбанк" про зарахування 09.04.2003р. на валютний рахунок позивача 5225 євро, змістом консалтингового договору від 30.12.2002р. №Е-01 про оплату послуг нерезидента в розмірі 500 євро в місяць, договором про залік взаємних вимог від 17.04.2003р. на суму 975 євро (т 1 а. с. 120,128-130, т. 2 а. с. 56);

- по договору №305 від 28.03.2003р. : даними Вінницької обласної філії АКБ "Укрсоцбанку" про перерахування нерезидентом на валютний рахунок позивача 10004,50 євро, з яких 26,51 євро утримано банком як комісійна винагорода.

Зазначену суму валютної виручки не можна вважати кредиторською заборгованістю КМП "Синтез - Пром" (т. 2 а. с. 57).

Рішення господарського суду Вінницької області від 04.02.2004р. у справі №11/374-03 та постанова господарського суду Вінницької області від 22.09.2005р. у справі №11/143-05, які набрали законної сили і стосуються цих же зовнішньоекономічних угод, мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи. Цими судовими рішеннями встановлено факти правомірності проведення заліку зустрічних однорідних вимог між позивачем та нерезидентами, а також відсутності в нерезидентів заборгованості перед КМП "Синтез - Пром" станом на 15.07.2004р. (т. 1 а.с. 20-25, 26-32).

З моменту зарахування зустрічних вимог між позивачем та його контрагентами за зовнішньоекономічними договорами заборгованість за цими угодами вважається погашеною, а отже відсутні правові підстави для застосування пені на підставі ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за ненадходження валютної виручки.

2. З врахуванням наведеного в КМП "Синтез - Пром" на 01.07.2003р. не було простроченої дебіторської заборгованості за договорами від 06.09.2001р. №202 та від 03.02.2003р. №301.

В декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом  на 1 липня 2003 року, яка подана до ДПІ у м.Вінниці 14.07.2003р.,підприємство показало, що за договором від 06.09.2001р. №202 за кордоном знаходиться майно на суму 8631,06 євро (т. 1 а. с. 86 - 87).

Податкова інспекція нарахувала штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за порушення порядку декларування валютних цінностей, оскільки вважала, що фактично станом на 01.07.2003р. прострочена дебіторська заборгованість становить :13703,54 євро по експортному контракту №202 від 06.09.2001р. і 975 євро по  експортному контракту №301 від 03.02.2003р. (п.2.6 акта перевірки від 01.10.2003р).

Згідно з п.2.7 Положення про валютний контроль порушенням порядку декларування є надання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Зважаючи на те, що підприємство задекларувало зайву суму валютних цінностей, які знаходяться за межами України, відсутні підстави для застосування штрафу по п. 2.7  Положення про валютний контроль.

3. За консалтинговим договором №Е-01 від 30.12.2002р. КМП "Синтез - Пром" (фірма) доручила  фірмі "GЕI" (Німеччина)  провести аналіз німецького ринку з метою отримання замовлень по організації на підприємстві позивача виробництва експортноорієнтованої продукції. За проведену роботу фірма зобов'язалася виплачувати консультанту щомісяця гонорар в сумі 500 євро (т. 1 а. с. 128 - 130).

Згідно з видатковими касовими ордерами від 29.08.2003р. №63 і від 05.09.2003р. №66 КМП "Синтез - Пром" виплатила Томілову В.П. як представнику фірми" GEI"  2895грн. (т. 1 а. с. 134).

ДПІ у м. Вінниці кваліфікувала цю операцію як здійснення розрахунків з нерезидентом в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку та в національній валюті України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ, за що застосувала штраф двічі по 2895 грн.

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції послався на доповнення від 01.03.2003р. до консалтингового договору №Е - 01 від 31.12.2002р і дійшов висновку, що  Томілов В.П. діяв не як представник фірми нерезидента по консалтинговому договору №Е -01 від 30.12.2002р., а як громадянин України по договору від 01.03.2003р., тому записи у видаткових касових ордерах не слід брати до уваги (т. 1 а.с.131).

Апеляційна інстанція не не погоджується  з такою мотивацією суду.

Зміст доповнення №1 від 01.03.2003р. до консалтингового договору №Е - 01 від 30.12.2002р. зводиться до того, що Томілов В.П. надає допомогу в організації виробництва фірми (КМП "Синтез - Пром") і здійснює пошук підрядників на території України для виконання умов договорів в частині виробництва експортноорієнтованої продукції. Загальна сума послуг, наданих фірмі (КМП "Синтез - Пром") консультантом і Томіловим В.П., становить 500 євро в місяць (т. 1 а.с. 132).

За формою і незрозумілим змістом доповнення №1 від 01.03.2003р. не пов"язане з консалтинговим договором №Е -01 від 30.12.2002р., стороною якого не є Томілов В.П.

У  видаткових касових ордерах підприємства "Синтез - Пром" від 29.08.2003р. №63 і від 05.09.2003р. №66 Томілов В.П. зазначений представником фірми "GEI", а підставою видачі йому коштів є розрахунок з цією фірмою по договору №Е - 01 від 30.12.2002р. за березень 2003 року. Виплачені кошти віднесені на кореспондуючий рахунок 63.2, що в  бухгалтерському обліку значить розрахунки з іноземними постачальниками. Цей факт визнає сам позивач в письмовому поясненні від 15.02.2007р. (т. 2 а.с. 22).

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції розцінює операцію виплати нерезиденту коштів у сумі 2895 грн. як здійснення розрахунків між  резидентом і нерезидентом в межах торгівельного обороту України без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, що є порушенням вимог  ч.3 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Здійснення  цієї операції не потребує участі  уповноваженого банку, оскільки   таке стосується використання в торгівельному обороті як засобу платежу іноземної валюти (ч. 1 ст. 7 Декрету).

Відповідно до  абз. 6 п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" за порушення резидентами порядку розрахунків,  установленого статтею 7 цього Декрету, застосовується штраф  у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовуються при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом  Національного банку України на день здійснення  таких розрахунків (при розрахунках у валюті України - на суму таких розрахунків).

Аналогічна відповідальність передбачена п.2.6 Положення про валютний контроль.

Отже, нарахована підприємству штрафна (фінансова) санкція є правильною в частині 2895 грн.

Однак за своєю правовою природою ця сума  не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, а отже і сумою  податкового зобов'язання, оскільки  застосована  за порушення  валютного законодавства.

Тому в цій частині оспорене податкове повідомлення - рішення є протиправним.

Загалом податкове повідомлення - рішення від 10.10.2003 року №0000672350/0 підлягає скасуванню в  частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 41966грн. (44861грн. - 2895грн.).

Щодо строку звернення до суду за захистом порушеного права, то він позивачем дотриманий. Обґрунтування з цього приводу повно і достатньо наведене в постанові суду першої інстанції.

Оскільки суд  частково неправильно вирішив спір, то прийнята ним постанова підлягає частковому скасуванню та зміні  щодо розміру судових витрат.

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, п.п. 6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити частково.

Постанову господарського суду Вінницької області від "06" вересня 2006 року скасувати в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 05.11.2003р. №0000672350/0 щодо штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2895 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Позов задовольнити частково. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці від 05.11.2003р. №0000672350/0 (дійсна дата його прийняття є 10 жовтня 2003 року) визнати протиправним і скасувати в частині застосовування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 41966 грн. Це ж податкове повідомлення-рішення визнати протиправним в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 2895 грн. сумою податкового зобов'язання.

Оскаржену постанову суду змінити в частині стягнення судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь колективного малого підприємства "Синтез-Пром" 1 грн. 70 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

 Головуючий   суддя                                                              Черпак Ю.К.

 судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.