Ухвала

від 12.03.2007 по справі 12/412н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/412н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

12.03.2007 року                                                Справа № 12/412н-ад

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Бородіної Л.І.

Журавльової Л.І.

Склад судової колегії призначено розпорядження голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.09.06. Розпорядженням від 12.10.06 склад судової колегії змінено.

при секретарі                    Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача                              Шемяков Д.М., дов. б/н від 01.07.2006

від відповідача                    Ведмеденко Р.І., дов. № 20/9/10 від 09.01.2007,

                                                  Маслова І.В., дов. № 17041/9/10 від 17.10.2006,

                                                  Чурюмова О.І., дов. № 17042/9/10 від 17.10.2006

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Державної податкової інспекції у Артемівському

районі м. Луганська

на постанову

господарського суду           Луганської області

від                                         07.09.06

у справі                              № 12/412н-ад (суддя Палей О.С.)

за позовом                               Приватного підприємства „ІВР-Агро”

до відповідача                     Державної податкової інспекції у Артемівському

районі м. Луганська

про          визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Постановою господарського суду Луганської області від 07.09.06 у справі № 12/412н-ад суддя (О.С. Палей) задоволено позов приватного підприємства „ІВР-Агро”, м. Луганськ до Державної податкової адміністрації у Артемівському районі

Суддя-доповідач Якушенко Р.Є.

м.Луганська -  визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 16 червня 2006 р. № 0000552300/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку  на додану вартість в сумі 21995 грн. в т.ч. 7332 грн. штрафних (фінансових ) санкцій та податкове повідомлення - рішення ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 16 червня 2006 р. № 0000321700/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 39439 грн. 65 коп., в т.ч. 26293 грн. 10 коп. штрафних (фінансових ) санкцій та стягнуто з державного бюджету на користь позивача державне мито в сумі 85 грн.

          Постанова господарського суду з посиланням на норми п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), норми Закону України „Про податок з фізичних осіб” від 22.03.2003 р. № 889 (далі Закон 889), Господарського кодексу України та статей 70, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, мотивована обгрунтованністю заявлених вимог.

Місцевий господарський суд дослідивши докази, представлені сторонами у справі, дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень податкового законодавства.

Встановлений судом при розгляді справи №12/777пн-ад факт відсутності у засновника ПП ВКФ "Слайдер" Чеснокова П.В. (особисто щодо нього, а не інших будь-яких осіб, що здійснювали діяльність на підприємстві) під час та після реєстрації підприємства наміру здійснювати підприємницьку діяльність не може бути підставою для коригування податкових зобов'язань позивача, оскільки це не передбачено податковим  законодавством.

Податковим законодавством не визначені відповідні наслідки у сфері, що належить до регулювання публічно-правовими нормами, при визнання недійсними установчих документів суб”єкта господарювання.

Державна податкова інспекція у Артемівському районі м.Луганська, відповідач у справі, не погодилась з прийнятою господарським судом Луганської області постановою від 07.09.06 у справі № 12/412н-ад та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

          На обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне:

Відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. не дозволяється включення до податкового кредиту будь яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В порушення зазначеної норми права, суд в своєму рішенні стверджує, що витрати підприємства підтверджуються податковими накладними. Однак, постановою господарського суду Луганської області від 10.04.2006р. №12/777пн-ад (яка набрала законної сили) визнано недійсними установчі документи ПП «ВКФ Слайдер»з моменту реєстрації з 19.05.2004р.

В постанові суду чітко вказуються, що на підставі доказів по справі та безпосередньо з усних пояснень наданих суду засновником Чесноковим П.В. та директором Пилющенко Н.В. ПП  «ВКФ  Слайдер» вбачається, що зазначене підприємство створено фіктивно, з метою противною інтересам держави, з метою ухилення від оподаткування. Також невідомо які саме особи здійснювали підприємницьку діяльність від імені ПП «ВКФ Слайдер». На підставі викладеної норми Закону, зазначені податкові накладні не можуть бути підставою виникнення податкового кредиту, оскільки видані особою, яка згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ не мала права їх видавати.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції порушуються норми процесуального права, а саме вимоги ст. 72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, не доказуються у відношенні фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає постанову господарського суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія Луганського господарського апеляційного суду

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ІВР-Агро" –позивач у справі –зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 01.02.2005р.; з 09.02.2005р. знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська.

У період з 12.05.2006 року по 01.06.2006 року Державною податковою інспекцією у Артемівському районі м. Луганська було проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства “ІВР-Агро”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2005 р. по 31.03.2006 р.  –за результатами перевірки був складений акт №405/23-00/33351859 від 06.06.2006 року (а.с. 7-27), яким встановлені порушення пп. 7.2.4 п.7.2., пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”в частині безпідставності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості насіння соняшника, наданого позивачу ПП “ВКФ “Слайдер”, що оформлено податковою накладною №5 від 09.03.2005 року на суму 87980 грн. 77 коп., в т.ч. ПДВ - 14663 грн. 46 коп. Також перевіркою встановлені порушення пп. 4.2.15 п. 4.2. ст. 4, пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 з урахуванням пп. 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, за ненарахування та неутримання податку на доходи фізичних осіб з надмірно витрачених коштів, які були видані під звіт робітнику підприємства і за порушення яких донараховане податкове зобов'язання в сумі 13146 грн. 55 коп.

Під час перевірки 31.05.06 отримана відповідь від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську щодо надання інформації стосовно ПП „ВКФ”Слайдер” згідно якої Ленінською МДПІ у м. Луганську актом № 150 від 30.05.2006р. анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17320328, індивідуальний податковий номер 329688012367 виданого 30.06.2004р. на бланку ф.№2-Р серії НБ № 338832 платнику  ПП „ВКФ „Слайдер”  30.06.2004р.

Відповідно  постанови  Господарського  суду  Луганської  області  від   10.04.2006р.  № 12/777пн-ад   встановлено, що засновник   ПП «ВКФ «Слайдер» Чесноков П.В. не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і не здійснював її та не має для цього будь-яких познань. Дії засновника ПП «ВКФ «Слайдер»по створенню підприємства слід визнати як правочин, який не був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

В акті перевірки зазначено, що відповідно з п.1.3. ст.1, п.2.3. ст.2, п.п.7.2.1., п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7, ст.9 Закону про ПДВ, ПП "ВКФ «Слайдер»не зареєстровано як платник податку на додану вартість в органах податкової служби з 30.06.2004р., та не мало право на обчислення податку на додану вартість та складання податкових накладних, так як це право надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 вказаного закону та яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника  ПДВ.

За даними акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення №0000552300/0 від 16.06.2006р., яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 14663 грн. та штрафні санкції на суму 7332 грн., всього на суму 21995 грн. 00 коп. та №0000321700/0 від 16.06.2006 р., яким визначено податкове зобов”язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 13146 грн. 55 коп. та штрафні санкції на суму 26293 грн. 10 коп. , всього на суму 39439 грн. 65 коп. (а.с. 28-29).

Позивач не погодився з висновками податкового органу та 23.06.06 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 16.06.2006р. № 0000552300/0 на суму 21995 грн. та від 06.06.2000р. № 0000321700/0 на суму 39439 грн. 65 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що висновки ДПІ у Артемівському районі м. Луганська є помилковими та безпідставними, оскільки на момент видачі податкових накладних ПП ВКФ „Слайдер” було належним чином зареєстровано платником ПДВ та мало право видавати податкові накладні, отримання яких є підставою для формування покупцем товарів податкового кредиту, як це передбачено Законом про ПДВ.

У складі ціни придбаного товару ПП "ВКФ "Слайдер" сплачено ПДВ, а продавець товару - ПП ВКФ "Слайдер" у березні 2005р. надавав обов'язкову звітність та перераховував ПДВ до бюджету;

На думку позивача, податковий орган також неправомірно дійшов висновку про заниження суми податку з доходів фізичних осіб на суму 13146 грн. 55 коп. не прийнявши до уваги первинні документи щодо отримання в касі готівки та звітів про їх використання з тих же підстав, за яких був виключений із складу податкового кредиту ПДВ за податковою накладною №5 від 09.03.2005р. - визнання недійсними установчих документів ПП ВКФ "Слайдер" (з яким проведено розрахунки готівкою) та скасування його державної реєстрації.

Заявою б/н від 07.09.2006р. позивач змінив предмет позову та просить визнати

спірні акти нечинними.

Постановою господарського суду Луганської області від 07.04.06 у справі №12/412н-ад позов задоволено.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача  не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є податкові повідомлення-рішення №0000552300/0 від 16.06.2006р., яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в сумі 14663 грн. та штрафні санкції на суму 7332 грн., всього на суму 21995 грн. 00 коп. та №0000321700/0 від 16.06.2006 р., яким визначено податкове зобов”язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем на суму 13146 грн. 55 коп. та штрафні санкції на суму 26293 грн. 10 коп. , всього на суму 39439 грн. 65 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі пп. 4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону № 889, пп. 7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181, тобто податковий орган керувався нормами податкового законодавства.

З акта перевірки № 405/23-00/33351859 від 31.03.2006, за даними якого були винесені вказані спірні повідомлення-рішення, вбачається, що як підставою виключення зі складу податкового кредиту позивача ПДВ в сумі 14663 грн. 46 коп. у складі вартості насіння соняшника, поставленого ПП "ВКФ "Слайдер" згідно угоди №09/03-05 від 09.03.05за податковою накладною №5 від 09.03.2005р. на суму 87980 грн. 77 коп., так і підставою донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму отриманої в касі під звіт готівки, визначеною податковим органом як надмірно витрачені кошти, стала Постанова господарського суду Луганської області №12/777пн-ад від 10.04.2006р., згідно з якою визнані недійсними установчі документи контрагента позивача –ПП "ВКФ "Слайдер" –та скасовано (припинено) його державну реєстрацію.

Проте, єдиним правовим наслідком визнання статутних документів недійсними є скасування (припинення) державної реєстрації юридичної особи, інших наслідків закон не визначає.

Скасування державної реєстрації підприємства припиняє його господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб”єкта господарювання.

Сам факт скасування державної реєстрації  підприємства не тягне недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Матеріали справи свідчать, що ДПІ в Артемівському районі, відповідач у даній справі, звертався до господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним договору № 09/03-05 від 09.03.05 укладеного між позивачем та ПП «ВКФ  «Слайдер»за результатами виконання якого було видано податкову накладну № 5 від 09.03.2005 на суму 87980 грн. 77 коп., в т.ч. ПДВ - 14663 грн. 46 коп., у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги за клопотанням відповідача було зупинено.

За результатами розгляду зазначеного позову  господарським судом Луганської області постановою від 10.11.06 у справі № 10/11пд-ад, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 16.01.07 у задоволенні позову відмовлено, сторони за угодою не приведені до  первісного стану, а тому враховуючи приписи пункту 4.5 статті 4 Закону  про ПДВ, яким встановлено що у разі, коли після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, перерахунок у випадках повернення товарів, особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному корегуванню, - відсутні підстави для зміни (коригування) раніше заявлених показників податкових зобов'язань, оскільки реально не змінилася база оподаткування.

Статтею 67 Конституції України та законами України про оподаткування випливає обов”язок кожного сплачувати податки, збори.

Як свідчать матеріали справи, як ПП „ВКФ „Слайдер”, статутні документи якого визнані недійсними, так і позивач у справі –сплачували податки.

З представлених Ленінською МДПІ у м. Луганську документів вбачається, що в податковій декларації за березень 2005 року ПП " ВКФ "Слайдер" відобразив податкові  зобов'язання в сумі 993812 грн., тобто з урахуванням ПДВ за угодою від 09.03.2005 №09/03-05, на виконання якої видана податкова накладна № 5 від 09.03.2005р.

З роздруківки особового рахунку платника ПДВ ПП ВКФ "Слайдер" вбачається, що  по вересень 2005 року ПП ВКФ "Слайдер" не тільки визначалися податкові зобов'язання, а і  сплачувався ПДВ до бюджету.

         За результатами виконання угоди від 09.03.2005 №09/03-05 позивач має документи, що відповідають правилам  бухгалтерського та податкового обліку та надають йому право на віднесення сум до валових витрат і податкового кредиту по операціям купівлі –продажу. Включення їх у відповідних податкових періодах до податкової звітності відповідає чинному законодавству.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що після прийняття судом рішення про визнання установчих документів ПП «ВКП «Слайдер»недійсними, будь-яких зобов'язань у позивача в даній справі щодо коригування податкової бази за господарською операцією, що відбулася до прийняття зазначеного судового рішення, не виникає.

Дослідивши матеріали перевірки, здійсненої відповідачем, судова  колегія дійшла висновку , що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність в діях позивача порушень порядку видачі, використання готівки та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 2.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих  рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством  України (п.2.1).

Матеріали справи свідчать, що          робітник позивача Ретівов І.В. отримав у касі підприємства 10.03.2005 р. суму 70000 грн., 15.03.2005р. –36905 грн. 70 коп., 24.03.2005 р.- 50000 грн. під звіт для розрахунків з продавцями сільгосппродукції. На підтвердження використання в повній мірі отриманих під звіт коштів, Ретівов І.В. надав авансові звіти від 10.03.2005р., 15.03.2005р. та 24.03.2005р. з доданими до них квитанціями до прибуткових касових ордерів від 10.03.2005р. на 70000 грн., від 15.03.2005р. на 36905 грн. 70 коп. та від 24.03.2005р. на 50000 грн.

Отже, висновок податкового органу про заниження позивачем суми податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з тим, що Ретівов І.В. мав відносини з ПП ВКП «Слайдер», установчі документи якого визнані судом недійсними, є необґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме вимоги п. 1 ст. 72 КАС України судовою колегією відхиляються, оскільки у справі №12/777пн-ад, за результатами розгляду якої прийнято постанову від 10.04.2006 №12/777пн-ад, брали участь зовсім інші юридичні особи, ніж за даною справою.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Луганської області від 07.09.06 у справі № 12/412н-пд відповідає вимогам статті 159 КАС України, ухвалена судом на підставі повно і всебічно з'ясування обставин, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Питання про судовий збір за апеляційною скаргою не вирішується, оскільки скаржник звільнений від його оплати.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська на постанову господарського суду Луганської області від 07.09.06 у справі №12/412н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 07.09.06 у справі №12/412н-ад залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.          

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                  Р.Є. Якушенко

Судді                                                                       Л.І. Бородіна

                                                                                          Л.І. Журавльова