Ухвала

від 28.09.2015 по справі 5016/1531/2012(14/68)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 вересня 2015 року Справа № 5016/1531/2012(14/68) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі№ 5016/1531/2012(14/68) Господарського суду Миколаївської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68) не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія", згідно із відбитком поштового штемпеля, звернулось до суду з касаційною скаргою 06.07.2015, а отже скаржник при поданні касаційної скарги зобов'язаний був надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в сумі 1218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі з урахуванням поданого позивачем уточнення є позовні вимоги про:

1) часткове стягнення заборгованості за кредитним договором № 030611-КЛВ від 03.06.2011 у сумі 20506567,08 грн., шляхом визнання за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки № 030611-I від 03.06.2011;

2) передання предмету іпотеки в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на період до реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно;

3) стягнення штрафу за договором іпотеки № 030611-I від 03.06.2011 у розмірі 1966181,10 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68) позовні вимоги задоволені частково:

- звернуто стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором № 030611-КЛВ від 03.06.2011 у сумі 20506567,08 грн., шляхом визнання за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" права власності на предмет іпотечного договору № 030611-I від 03.06.2011, загальною оціночною вартістю 17922600,00 грн.;

- до моменту реєстрації права власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно предмет іпотеки передано в управління Публічному акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро";

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 1966,0 грн. штрафу , 16356,17 грн. судового збору та 11776,0 грн. вартості експертизи.

В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68), справу передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Отже, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі.

Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник на дату подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір окремо з кожної з таких вимог, а саме 36540,00 грн. з вимог майнового характеру та 852,60 грн. з вимоги немайнового характеру.

Проте, як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 0.0.406675865.1 від 08.07.2015, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікоавтоіндустрія" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 5016/1531/2012(14/68) повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир