Постанова

від 19.02.2007 по справі 18/506пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/506пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.02.2007  року                                                            Справа № 18/506пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Єжової С.С.

суддів                                                                Парамонової Т.Ф.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання:                      Наумов Б.Є.

за участю представників:

від  позивача:                                         представник за довіреністю Мікаілова Р.В.,

довіреність №б/н від 19.01.2007;

від першого відповідача:                      директор Яковлев Ю.В., паспорт серії ЕК 900428

від 27.06.1998;

від другого відповідача:                              повноважний та компетентний

представник не прибув;

від третьої особи:                                        приватний підприємець Прокоф”єв В.А.,

паспорт серії ЕК №413539 від 02.04.1997;

представник за довіреністю Ногін В.В.,

довіреність №1018 від 13.09.2006;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                        Приватного підприємства “Матадор-Транс”,

м. Луганськ;

на рішення          

господарського суду                              Луганської області

від                                                            14.12.06

по справі                                                  №18/506пд (суддя –Корнієнко В.В.)

за позовом                                                  Луганського державного торгівельно-виробничого

підприємства робітничого постачання, м. Луганськ;

до першого відповідача:                              Приватного підприємства “Матадор-Транс”,

м. Луганськ;

до другого відповідача:                              Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Луганській області, м. Луганськ;

третя особа на стороні                               

позивача, що не заявляє                     

самостійних вимог                                         Приватний підприємець Прокоф'єв Валерій

на предмет спору                                        Анатолійович, м. Луганськ;

про                                                            визнання договору оренди припиненим

В С Т А Н О В И В :

          У жовтні 2006 року  Луганське державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання, м. Луганськ (позивач у даній справі), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №231/б від 17.10.2006 з вимогою про визнання припиненим з 11.08.03 договір оренди державного майна №000657/09 від 27.12.2000 та додаткову угоду №1 від 19.01.04 до договору оренди державного майна №000657/09 від 27.12.2000, які укладені між Приватним підприємством “Матадор-Транс”,  м. Луганськ (першим відповідачем у даній справі), та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області.

          Господарський суд Луганської області за своєю ініціативою ухвалою від 24.10.2006, якою було порушено провадження у справі  №18/506пд, залучив до даної справи у якості другого відповідача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ.

          Ухвалою суду першої інстанції від 05.12.2006 до даної справи також було залучено приватного підприємця Прокоф'єва Валерія Анатолійовича, м. Луганськ, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

          Заявою від 10.11.2006 №254/б позивач змінив предмет позову, заявивши нові вимоги про спонукання першого відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, а саме: вбудованими нежитловими приміщеннями (автомобільними боксами) площею 201,3  кв.м. та окремо розташованою будівлею площею 81,2 кв.м., розташованими за адресою: м. Луганськ, вул. Пржевальського, 4, шляхом зобов'язання першого відповідача звільнити згадані нежитлові приміщення від належного йому майна –автомобілю ВАЗ 2121, державний номер 446-12 АМ, причепу –державний номер 96-22 ВР, коліс та дисків.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.12.2006 у справі                №18/506пд позов задоволений частково: першого відповідача –Приватне підприємство “Матадор-Транс”, м. Луганськ, зобов'язано з дня набрання цим рішенням законної сили усунути перешкоди позивачу –Луганському державному торгівельно-виробничому підприємству робітничого постачання, м. Луганськ, в розпорядженні нежитловими приміщеннями (автомобільними боксами) площею 201,3 кв.м. та окремо розташованою будівлею площею 81,2 кв.м., розташованими за адресою: м. Луганськ,                             вул. Пржевальського, 4,  шляхом звільнення цих приміщень та будівлі; в решті позову відмовлено; судові витрати по справі покладені на першого відповідача.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції перший відповідач -  Приватне підприємство “Матадор - Транс”, м. Луганськ, подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу без дати та номеру (вхідний по канцелярії суду апеляційної інстанції №13 від 16.01.2007), в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 у справі №18/506пд, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів за згаданою апеляційною скаргою перший відповідач зазначив, що, на його думку, при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд Луганської області надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач та третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечили проти апеляційної скарги першого відповідача за доводами, викладеними у відзивах від 05.02.2007 б/н, та просять залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а  апеляційну скаргу –без задоволення.

2-й відповідач відзивом на апеляційну скаргу №б/н від 08.02.2007 вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими.

                    Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” розпорядженням  голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства “Матадор - Транс”, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 у справі №18/506пд призначено судову колегію у складі:  головуючий суддя - Єжова С.С., суддя - Парамонова Т.Ф., суддя - Семендяєва І.В.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,  дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга першого відповідача до задоволення не  підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом за матеріалами справи, заявник апеляційної скарги  - 1-й відповідач у справі 27.12.2000 уклав з 2-м відповідачем договір оренди державного майна №000657/09 та додаткову угоду до нього від 19.01.2004 №1.

Строк дії договору сторонами встановлений до 27.12.2005 (п.11.1 договору).

За даним договором 2-й відповідач передав, а 1-й відповідач прийняв в орендне користування вбудовані нежитлові приміщення (автомобільні бокси) площею 201,3 м2 та окремо розташовану будівлю площею 81,2 м 2, які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул.Пржевальського, 4.

Даний об'єкт оренди перебував на балансі позивача і знаходився в повному його господарському віданні.

Згідно Статуту позивача, зареєстрованому у виконавчому комітеті Луганської міської ради 16.12.1997, позивач є підприємством, яке засноване на державній власності і перебуває у сфері управління Міністерства транспорту України.

На момент укладення вищевказаного договору оренди відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” повноваження  власника майна (держави Україна) щодо передачі майна в оренду надані Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області (2-й відповідач у справі).

11.08.2003 господарським судом Луганської області постановою по справі № 12/23б позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” –ліквідація –припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

-          підприємницька діяльність банкрута завершується;

-          укладення угод, пов'язаних з передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;

-          скасовуються обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Накладення нових або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч. 2 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”):

-          припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном;

-          припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Таким чином, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання позивача банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 11.08.2003, повноваження власника майна позивача (держави Україна), і відповідно осіб (в тому числі РВ ФДМУ по Луганській області), які від імені держави здійснювали повноваження власника (в тому числі повноваження щодо передачі майна позивача в оренду) припинилися на підставі ч. 2 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Функції з управління та розпорядження майном позивача –банкрута, згідно ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” перейшли до ліквідатора, повноваження якого встановлені ст. 25 Закону, а саме:  

-          виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

-          виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

-          вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Виконуючи функції з управління та розпорядження майном банкрута (позивача) та вживаючи заходи спрямовані на повернення майна банкрута ліквідатор 16.12.2005 та 12.01.2006 письмово повідомив 1-го відповідача (орендаря майна банкрута) про те, що строк дії договору оренди закінчується 27.12.2005 і продовжений не буде.

Дані повідомлення були отримані працівниками 1-го відповідача – повідомлення від 16.12.2005 отримав головний інженер відповідача, а повідомлення від 12.01.2006 отримав механік підприємства 1-го відповідача.

Таким чином, виходячи з умов п.п.11.1 і 11.6 договору оренди державного майна №000657/09 та приписів Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендні правовідносини за договором №000657/09 від 27.12.2000 припинилися по закінченню строку його дії.

10.03.2006 між позивачем в особі ліквідатора та 1-м відповідачем був укладений договір відповідального зберігання, згідно якому позивач за актом приймання-передачі передав 1-му відповідачу на відповідальне зберігання нежитлові приміщення та окремо розташовану будівлю, які раніше були об'єктом оренди за договором оренди державного майна від 27.12.2000 № 000657/09.

Строк дії даного договору відповідального зберігання встановлений на 2 місяці –до 10.05.2006.

10.05.2006 між позивачем в особі ліквідатора та 1-м відповідачем був укладений аналогічний вищевказаному договір відповідального зберігання зі строком дії –до 10.07.2006.

В ході ліквідаційної процедури позивачем на аукціонних торгах були продані вищевказані нежитлові приміщення та окремо розташована будівля, які орендувалися, а потім зберігалися 1-м відповідачем і за договором купівлі-продажу від 21.07.2006 власником об'єктів нерухомості став приватний підприємець Прокоф'єв В.А. (третя особа по справі).

Оскільки 1-й відповідач не звільнив нежитлові приміщення (автомобільні бокси) площею 201,3 м2 та окремо розташовану будівлю площею 81,2 м2, це перешкоджає позивачу виконати зобов'язання за договором купівлі-продажу від 21.07.2006, а саме передати покупцю продані приміщення.

Цей факт не оспорюється 1-м відповідачем, підтверджений матеріалами справи.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується  передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і оплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 316 Цивільного кодексу України  визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач, як продавець за договором купівлі-продажу від 21.07.2006, не має можливості виконати свої зобов'язання, як продавця і передати покупцю –3-ій особі продане майно, оскільки 1-й відповідач своїми діями перешкоджає йому це здійснити, не звільняючи об'єкт договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що господарський суд обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову в частині зобов'язання 1-го відповідача усунути перешкоди позивачу в розпорядженні спірними нежитловими приміщеннями шляхом їх звільнення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає необґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги, що позивач не є власником майна і не має права вимагати усунути перешкоди в здійсненні ним права розпорядження, оскільки це суперечить приписам ст.ст.316, 334, 662, 655 Цивільного кодексу України.

Необґрунтованими вважає судова колегія і доводи заявника апеляційної скарги в частині недоведеності обставини, що строк дії договору оренди не продовжувався, враховуючи наступне.

Договір оренди державного майна №000657/09 від 27.12.2000 укладений зі строком дії до 27.12.2005.

11.08.2003 господарським судом прийнята постанова по справі №12/23б, якою позивач визнаний банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з часу відкриття ліквідаційної процедури припинилася підприємницька діяльність банкрута, в тому числі з виконання зобов'язань за договором оренди, права керівника (органів управління) банкрута перейшли до ліквідатора.

Ліквідатор в межах своїх повноважень повідомив 1-го відповідача про закінчення дії договору оренди.

Таким чином, строк дії вищевказаного договору оренди закінчився 27.12.2005, строк дії договору не продовжувався і не міг бути продовжений.

Даний факт (щодо припинення договору оренди) був визнаний і підтверджений самим орендарем (1-м відповідачем) укладенням двох договорів відповідального зберігання від 10.05.2006 та від 10.07.2006 (за якими майно, яке раніше орендувалося було прийнято 1-м відповідачем на зберігання).

Вимоги про усунення перешкод в користуванні вказаними об'єктами нерухомого майна господарським судом обґрунтовано незадоволені, так як позивач на даний час не має права користуватися вказаними об'єктами, так як він їх продав 3-ій особі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Луганської області по даній справі прийнято рішення від 14.12.2006, яке відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування цього рішення.

За таких обставин, судовою колегією рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 у справі №18/506пд залишається без змін, а апеляційна скарга першого відповідача –Приватного підприємства “Матадор-Транс”, м. Луганськ, –без задоволення.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на заявника скарги -  першого відповідача –Приватне підприємство “Матадор-Транс”, м. Луганськ.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Матадор - Транс”, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 у справі №18/506пд залишити без задоволення.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2006 у справі №18/506пд  залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць

Надруковано 7 примірників:

          1-до справи;

          2-позивачу –Луганському державному торгівельно-виробничому підприємству робітничого постачання, за адресою: вул. Оборонна, 6, офіс 6, м. Луганськ, 91000;

          3-першому відповідачу (заявнику скарги) – Приватному підприємству “Матадор - Транс”, за адресою: вул. 2-га Ізвісткова, 16, м. Луганськ, 91009;

          4-другому відповідачу –Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області, за адресою: пл. Героїв ВВВ, 3 “а”, м. Луганськ, 91016;

            5-третій особі –Приватному підприємцю Прокоф'єву В.А., за адресою: кв. Волкова, буд. 8, кв. 177,     м. Луганськ, 91000;

6-господарському суду Луганської області;

7-до наряду ЛАГС.