Постанова

від 15.05.2007 по справі 18/506пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

15 травня 2007 р.                                                                                  

№ 18/506пд 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., -головуючого,

Панової І.Ю.,

Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну  скаргу

 Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Луганській області

на постанову

Луганського апеляційного

господарського суду   від  19 лютого 2007 року

у справі

№ 18/506 пд  господарського суду Луганської  області

за позовом

Луганського державного

торгівельно-виробничого підприємства робітничого постачання

до

1. Приватного підприємства

"Матадор-Транс", 2. Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Луганській області,

3-я особа:

Приватний підприємець ОСОБА_1,

про

визнання договору оренди

припиненим,

за

участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

У жовтні 2006 року позивач -

Луганське державне торгівельно-виробниче підприємство робітничого постачання

пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Приватного підприємства

"Матадор-Транс" про визнання припиненим договору оренди державного

майна НОМЕР_1 від 27.12.2000 р. та додаткової угоди № 1 від 19.01.2004 р. до

договору оренди, з 11.08.2003 р.

Вказував, що строк дії договору

оренди закінчився 27.12.2005 р., про що ліквідатором позивача було двічі

повідомлено Орендаря, а саме, повідомленням НОМЕР_2 від 16.12.2005 р. та

НОМЕР_3 від 12.01.2006 р.

Ухвалами господарського суду

Луганської області від 24.10.2006 р. Регіональне відділення Фонду державного

майна України по луганській області залучено до даної справи у якості другого

відповідача;  від 05.12.2006 р. ПП

ОСОБА_1 залучено до даної справи у якості третьої особи, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Заявою від 10.11.2006 р. (а.с. 91

т.1) позивач змінив предмет позову, заявивши вимоги про усунення перешкод у

користуванні та розпорядженні майном, а саме: вбудованими нежитловими

приміщеннями (автомобільними боксами), площею 201,3 кв.м. та окремо

розташованою будівлею площею 81,2 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1, а

також зобов'язання відповідача звільнити вказані приміщення від належного йому

майна.

Рішенням господарського суду

луганської області від 14.12.2006 р. (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено

частково. Постановлено ПП "Матадор-Транс" в 3-х денний строк з дня

набрання цим рішенням законної сили, усунути перешкоди Луганському держаному

торгівельному виробничому підприємству робітничого постачання в розпорядженні

нежитловими  приміщеннями (автомобільними

боксами) площею 201,3 кв.м. та окремо розташованою будівлею площею 81,2 кв.

.м., розташованими за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення цих приміщень та

будівлі.

Постановою Луганського апеляційного

господарського суду від 19.02.2007 р. (колегія суддів у складі: Єжова С.С.

-головуючий,  Парамонова Т.Ф., Семендяєва

І.В.) рішення господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі Регіональне

відділення Фонду державного майна України по Луганській області, посилаючись на

порушення норм матеріального  права,

просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким

відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача,

перевіривши правильність застосування норм процесуального права судова колегія

Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова апеляційного

господарського суту та рішення місцевого суду в повній мірі відповідають

зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій

встановлено, що 27.12.2000 р. між регіональним відділенням Фонду державного

майна по Луганській області (Орендодавець) та ПП "Матадор-Транс"

(Орендар) укладено договір оренди державного майна НОМЕР_1, відповідно до умов

якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування

нежитлове приміщення (автомобільні бокси) площею 213.3 кв. м. та окремо

розташовану будівлю площею 81,2 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Термін дії договору встановлений до 27.12.2005 р. (а.с. 20-22 т.1)

Даний об'єкт оренди перебував на

балансі Луганського державного торгівельно-виробничого підприємства робітничого

постачання і знаходився в його повному господарському володінні.

Згідно Саітуту позивача,

зареєстрованому у виконкомі Луганської міської ради 16.12.1997 р., позивач є

підприємством, яке засноване на державній власності і перебуває у сфері

управління міністерства транспорту України.

11.08.2003 р. постановою

господарського суду Луганської області  у

справі № 12/23б Луганське державне торгівельно-виробниче підприємство

робітничого постачання визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру

(а.с. 12 т.1).

Ліквідатор банкрута, до якого перейшли

функції з управління та розпорядження майном банкрута, двічі 16.12.2005 р.

та  12.01.2006 р. письмово повідомляв ПП

"Матадор-Транс" про закінчення строку дії договору (а.с. 26-27 т. 1).

Відповіді на вказані листи-повідомлення 

позивачу не надавалось.

В ході ліквідаційної процедури

позивачем на аукціонних торгах були продані вищевказані нежитлові приміщення та

окремо розташована будівля, які орендувались, а потім зберігались на підставі

укладених договорів відповідального зберігання від 10.03.2006 та 10.05.2006.

Згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2006 р. власником об'єктів

нерухомості став  ПП ОСОБА_1

Звернувшись із позовом про

звільнення нежитлових приміщень (автомобільні бокси) та окремо розташованої

будівлі, ліквідатор Луганського державного торгівельно-виробничого підприємства

робітничого постачання вказує, що ПП "Матадор-Транс" не звільняє

вищевказані приміщення, що не дає можливості позивачу виконати зобов'язання за

договором купівлі-продажу від 21.07.2006 р. по передачі покупцю проданих приміщень.

Відповідно до ст. 316 ЦК України

правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до

закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 334 ЦК України право

власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо

інше не встановлено договором або законом.

Ст. 662 ЦК України закріплено, що

покупець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором

купівлі-продажу.

Задовольняючи вимоги позивача про

зобов'язання відповідача1 усунути перешкоди в розпорядженні спірними

нежитловими приміщеннями шляхом їх звільнення, місцевий господарський суд повно

та всебічно дослідив всі суттєві обставини справи, правильно встановив, і

виходив з того, що внаслідок безпідставної відмови відповідача 1 звільнити

спірні приміщення, позивач позбавлений можливості в повному обсязі виконати

свої обов'язки перед покупцем щодо фактичної передачі  проданого майна покупцю, що викликає

справедливі претензії покупця до позивача, оскільки це порушує його законні

інтереси.

        Дані висновки суду ґрунтуються  на матеріалах справи та відповідають вимогам

закону.

З заведеними висновками правильно

погодився суд апеляційної інстанції розглядаючи справу в апеляційному

провадженні та підставно залишив рішення місцевого суду без змін.

Таким чином, твердження касаційної

скарги про помилковість висновків суду та неправильне застосування норм

матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при

розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не

приймаються до уваги.

За таких обставин Вищий

господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану господарським судом

такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві,

оскаржувані рішення та постанова відповідають нормам матеріального та

процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий 

господарський  суд України

                                   ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Луганській області залишити без

задоволення.

Постанову

Луганського апеляційного господарського суду 

від  19 лютого 2007 року у справі

№ 18/506пд залишити без змін.

Головуючий:                                                                     

М.І. Хандурін

Судді:                                                                                     

І.Ю. Панова

Н.Г. Ткаченко