Постанова

від 16.03.2012 по справі 8/5009/3959/11-2/5009/3959/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2012 р. справа №8/5009/3959/11-2/5009/3959/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача -не з»явився від відповідача 1. -ОСОБА_4, (за довіреністю) ОСОБА_5 керівник від відповідача 2. - ОСОБА_4 (за довіреністю) від відповідача 3. - ОСОБА_4 (за довіреністю) Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 08 грудня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 26 грудня 2011року) у справі№8/5009/3959/11-2/5009/3959/11 (суддя Мойсеєнко Т.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Запоріжжя до відповідача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Інжінірінг», м. Запоріжжя до відповідача 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод вентиляційного обладнання»м.Запоріжжя до відповідача 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг», м. Київ про стягнення з відповідачів солідарно 335151,60 швейцарських франків (еквівалентно 3107823 грн. 58 коп.) заборгованості за кредитором за договором № 11144859000 від 24.04.2007 р., 71575,46 швейцарських франків (еквівалентно 663711 грн. 30 коп.) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5111,45 швейцарських франків (еквівалентно 47397 грн. 91 коп.) пені, за несвоєчасне повернення кредиту, 4470,33 швейцарських франків (еквівалентно 41452 грн. 87 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Запоріжжя звернулось з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Інжінірінг», м. Запоріжжя, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод вентиляційного обладнання»м.Запоріжжя, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміям Інжінірінг», м. Київ про стягнення з відповідачів солідарно 335151,60 швейцарських франків (еквівалентно 3107823 грн. 58 коп.) заборгованості за кредитором за договором № 11144859000 від 24.04.2007 р., 71575,46 швейцарських франків (еквівалентно 663711 грн. 30 коп.) заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5111,45 швейцарських франків (еквівалентно 47397 грн. 91 коп.) пені, за несвоєчасне повернення кредиту, 4470,33 швейцарських франків (еквівалентно 41452 грн. 87 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08 грудня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 26 грудня 2011року) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Запоріжжя задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Преміум ІнжінірінгВ» на користь Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» 335151,60 швейцарських франків (триста тридцять п'ять тисяч сто п'ятдесят один швейцарський франк 60 сантимів) заборгованості по кредиту, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2011 р. складає 3107823,58 грн. (три мільйони сто сім тисяч вісімсот двадцять три грн. 58 коп.), 64714,92 швейцарських франків (шістдесят чотири тисячі сімсот чотирнадцять швейцарських франків 92 сантима) заборгованості процентах, що в еквіваленті складає 600094,27 грн. (шістсот тисяч дев'яносто чотири грн. 27 коп.) , 46748,66 грн. (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім грн. 66 коп.) пені за прострочення сплати кредиту, 40940,05 грн. (сорок тисяч дев'ятсот сорок грн. 05 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 24990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.) витрат зі сплати державного мита, 231,28 грн. (двісті тридцять одна грн. 28 коп.) витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позичальник (відповідач-1) погасив кредит на загальну суму 133778,40 швейцарських франків, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача-1 на перерахування коштів в іноземній валюті, які надані до матеріалів справи, та не заперечується самим відповідачем-1. Залишок непогашеного кредиту складає 335151,60 швейцарських франків.

На підтвердження зміни процентної ставки банк надав лист № 207506 від 22.02.2008 р. на адресу позичальника (відповідача-1), в якому повідомляється про застосування з 12.03.2008 р. у разі порушення кредитної дисципліни збільшеної вдвічі процентної ставки для нарахування процентів на прострочену суму боргу.

Щодо заявленої до стягнення суми процентів, господарський суд зазначає, що на підтвердження зміни процентної ставки банк надав лист № 207506 від 22.02.2008 р. на адресу позичальника (відповідача-1), в якому повідомляється про застосування з 12.03.2008р. у разі порушення кредитної дисципліни збільшеної вдвічі процентної ставки для нарахування процентів на прострочену суму боргу. В даному листі відсутнє посилання на передбачені пп. «а» та/або «б» п. 9.2 договору підстави для зміни процентної ставки, а вказується лише про запровадження нової системи нарахування відсотків у випадку прострочення платежу за кредитним договором, що не передбачено умовами кредитного договору у якості підстави для зміни процентної ставки. Також не вказано, в якому конкретно розмірі встановлюється нова процентна ставка.

Крім того, банк не надав доказів отримання позичальником даного повідомлення. Згідно пояснень позивача такі докази відсутні. Позичальник (відповідач-1) вказує, що не отримував такого повідомлення.

Однак суд дійшов висновку, що нарахування пені, виходячи з 360 днів у році у році, суперечить вимогам чинного законодавства. Облікова ставка НБУ є річною ставкою, а отже вона обраховується з фактичної кількості днів у році.

Тому правомірним є нарахування пені з розрахунку фактичної кількості днів у році.

Для розрахунку пені за прострочення сплати кредиту суд визнав обґрунтованим розрахунок відповідача-1, який виконаний з розрахунку 365 днів у році, згідно якого пеня за період з 07.11.2010 р. по 06.05.2011 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми заборгованості за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2011р. становить 46748,66 грн.

Судом першої інстанції для розрахунку пені за прострочення сплати процентів застосовано розрахунок заборгованості по процентах відповідача-1, який визнаний місцевим судом обґрунтованим, оскільки прострочені проценти були нараховані позивачем невірно (з використанням ставки 17,98%).

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Запоріжжя не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про часткове скасування зазначеного рішення. Скаржник зазначає, що сторони погодили, що збільшення процентної ставки за п.4.8 здійснюється шляхом направлення повідомлення, а ставка починає діяти з дати, вказаної в повідомленні, непогодження зі збільшеною процентною ставкою має наслідки -повне виконання кредитного договору.

Як стверджує скаржник, в листі встановлено процентну ставку у розмірі вдвічі збільшеної від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу, а отже при дії процентної ставки в розмірі 8,99%, збільшеною вдвічі процентною ставкою буде 17,98%. Підвищення процентної ставки не потребує укладання додаткових угод та пов'язане лише з відправленням відповідного повідомлення рекомендованим листом. Оскільки відправлення відбулось, то кредитним договором не встановлена неможливість нарахування підвищеної процентної ставки з огляду на неотримання повідомлення позичальником. Дія процентної ставки починає діяти з дати, вказаної в повідомленні, і не пов'язана з отриманням/неотриманням того повідомлення.

Також скаржник зазначає, що господарський суд зробив висновок, що договір поруки припинився на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки позивач збільшив процентну ставку за кредитним договором без згоди поручителів, а отже збільшив основне зобов'язання, до якого відносилась і плата за кредит у вигляді процентів річних, однак на думку скаржника є помилковими за тих підстав, що порука не припиняється, якщо на зміну умов основного зобов'язання поручитель надав свою згоду. Така згода не обов'язково повинна бути письмовою. Допустимою є також попередня згода поручителя на зміну умов основного договору, в тому числі виражена в договорі поруки.

Скаржник зазначає, що договором поруки конкретний розмір процентної ставка за користування кредитними коштами не обумовлено, отже поручитель несе відповідальність у об'ємі, передбаченому кредитним договором, і внесення змін до договору поруки в частині змінення процентної ставки за користування кредитними коштами не змінює основне зобов'язання. Позичальник прийняв запропоноване банком збільшення процентної ставки, сплачував збільшені проценти. Таке погодження ніяк не впливає на обсяг відповідальності поручителів.

У судове засідання скаржник не з»явився, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав клопотання (вхід. № 02-19/423 від 13.02.2012р.) в якому просив провести розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Представник відповідачів 1,2,3 у судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, через канцелярію суду надав відзиви на апеляційну скаргу.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(банк) в особі начальника відділення № 695 АКІБ «УкрСиббанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум інжініринг» (позичальник) 24 квітня 2007року укладено кредитний договір № 11144859000, за умовами якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 395000,00 швейцарських франків 00 сантимів у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана загальна сума кредиту дорівнює еквіваленту 1646643,61 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього договору.

Відповідно п. 1.2.1 кредитного договору надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві позичальника (наданій банку за формою згідно додатку № 1 до договору), але в будь-якому випадку не раніше 24 квітня 2007 року.

За умовами п. 1.2.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 2 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 23 квітня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

При цьому, якщо термін повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку терміном повернення кредиту вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739711144859 в АКІБ «УкрСиббанк», код банку (МФО) 351005.

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Відповідно до п. п. 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,99% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку) процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Згідно до п. 1.3.3 кредитного договору, за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»та/або «б»п. 9.2 договору.

За умовами п.1.3.4 кредитного договору визначено, що нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360»відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3, 9.2 договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному -з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місця.

При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2 та/або пп.1.3.3, 9.2 договору.

Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Позичальник у п. 1.3.5 кредитного договору зобов'язується сплачувати проценти у строк -з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

За умовами п. 1.4 договору цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів .

Відповідно до п. п. 4.1, 4.6 кредитного договору позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором. Достроково повернути в повному розмірі кредит та плату за кредит у випадках застосування банком будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Пунктом 5.10 договору встановлено, що у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або укладені в майбутньому між банком та позичальником, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 договору.

Згідно з п. 9.2.1 договору банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі за текстом договору -повідомлення-1) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомляє банку при зміні адреси. Такий новий розмір процентної ставки за цим договором банк починає застосовувати з дати, що буде вказана у повідомленні-1 до позичальника, до всієї строкової суми основного боргу позичальника без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

За умовами п.11.1 розділу 11 кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. ст. 525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з пп. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі .

В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.

У додатку № 2 до кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту. 24.12.2007 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою збільшили ліміт кредитування до 468930,00 швейцарських франків, що еквівалентно 2049917,18 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору, та виклали в новій редакції графік погашення кредиту.

Додатковими угодами № 2 від 21.03.2008 р. та № 3 від 25.12.2008 р. до кредитного договору сторони виклали графік погашення кредиту в новій редакції.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк) укладено договори поруки від 24.04.2007р. - № 11144859000/П-4 з Товариством з обмеженою відповідальністю В«Запорізький завод вентиляційного обладнанняВ» та № 11144859000/П-5 - з Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково-виробниче підприємство В«Преміум ІнжінірінгВ» (далі -поручителі), за умовами яких поручителі зобов'язались перед кредитором відповідати за невиконання позичальником (ТОВ «Преміум Інжініринг») усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11144859000 від 24.04.2007 р. (далі -основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 2.1 договорів поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом). Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2 договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором.

Згідно п. 3.1 договорів поруки договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

У подальшому додатковими угодами № 1 від 24.12.2007р. до договорів поруки засвідчено факт повідомлення поручителів про збільшення ліміту кредитування до 468930,00 швейцарських франків.

На виконання умов кредитного договору, що також не заперечується сторонами банк надав позичальнику (відповідачу-1) кредит на загальну суму 468930,00 швейцарських франків, що підтверджується виписками банку по рахунку за 24.04.2007 р. (на суму 395000,00 швейцарських франків) та 24.12.2007 р. (на суму 73930,00 швейцарських франків).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позичальник (відповідач-1) погасив кредит на загальну суму 133778,40 швейцарських франків, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача-1 на перерахування коштів в іноземній валюті, які надані до матеріалів справи.

Відтак залишок непогашеного кредиту складає 335151,60 швейцарських франків.

Відповідно до довідки-розрахунку позивача про заборгованість за кредитом станом на 06.05.2011 р. та надана відповідачем-1 інформація про погашення заборгованості станом на 06.05.2011 р., погашення кредиту здійснювалось відповідачем-1 в період з 07.05.2007 р. по 24.12.2008 р., з яких платежі в період з 07.05.2007 р. по 24.12.2008 р. сплачувались згідно погодженого графіку платежів. Платежі 28.11.2008 р. та 24.12.2008р. сплачувались в сумах, визначених графіком, але з порушенням встановленого строку. Після 24.12.2008 р. суми в погашення кредиту не сплачувались.

У подальшому банк звернувся до відповідча-1 з вимогою № 133-432/1180 від 25.05.2009р. про сплату заборгованості та керуючись розділом 11 кредитного договору попередив, що у разі непогашення заборгованості протягом 14 календарних днів з дати одержання вимоги термін погашення кредиту в повному обсязі буде визнано таким, що настав з дати отримання відповідачем-1 цієї вимоги.

Вимогу отримано відповідачем-1 01.06.2009 р., про що свідчить відповідна відмітка на вимозі. Відповідач 1. зазначену вимогу не виконав.

З урахуванням положень пункту 11.1 розділу 11 кредитного договору термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку, тобто з 01.06.2009 р.

В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В даному випадку - 01.06.2009р.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору позичальником, так згідно частини 1 даної статті якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, з яким погоджується колегія Донецького апеляційного господарського суду, що на час розгляду справи, відповідач 1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором , а відтак за ним обліковується заборгованість у розмірі 335151,60 швейцарських франків, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2011року складає 3107823,58грн., яка підлягає стягненню.

Стосовно стягнення відсотків за використання кредитними коштами, колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду проценти за користування кредитом нараховувались за період з 24.04.2007року по 11.04.2011року, розрахунок боргу здійснено станом на 06.05.2011року.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору за використання кредитних коштів позивачем нараховані проценти за період з 24.04.2007 р. по 11.04.2011 р. в загальній сумі 136069,18 швейцарських франків.

Сторони домовились у п. 1.3.3 кредитного договору, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»та/або «б»п. 9.2 договору.

Відповідно до п.9.2 договору , відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:

а) порушення позичальником вимог п.4.8 цього договору; та/або

б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 3 відсоткових пункту по бланкових кредитах «овернайт»НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Пунктом 4.8 укладеного кредитного договору визначено, що з метою підтвердження свого фінансового стану на рівні, достатньому для забезпечення зобов'язань за цим договором, та обслуговування кредиту, позичальник повинен щомісячно у продовж дії цього договору, починаючи з 24.06.2007року забезпечувати надходження 90% всіх своїх грошових потоків на свої поточні рахунки в АКІБ «УкрСиббінк»в календарний місяць.

Згідно з п. 9.2.1 договору банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі за текстом договору -повідомлення-1) за адресою позичальника, що вказана у розділі 12 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомляє банку при зміні адреси. Такий новий розмір процентної ставки за цим договором банк починає застосовувати з дати, що буде вказана у повідомленні-1 до позичальника, до всієї строкової суми основного боргу позичальника без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

Таким чином, у кредитному договорі, зокрема, у п. 9.2.1 сторони погодили, що збільшення процентної ставки за п.4.8 здійснюється шляхом направлення повідомлення, а ставка починає діяти з дати, вказаної в повідомленні.

У підтвердження зміни процентної ставки банк надав лист № 207506 від 22.02.2008 р. (т.2, а.с.70) на адресу позичальника (відповідача-1), в якому повідомляється про застосування з 12.03.2008р. у разі порушення кредитної дисципліни збільшеної вдвічі процентної ставки для нарахування процентів на прострочену суму боргу.

Як доказ направлення на адресу (зазначену у кредитному договорі) відповідача 1. повідомлення про збільшення процентної ставки позивачем до матеріалів справи надано список №3151 згрупованих рекомендованих відправлень з відміткою поштового відділення 26.02.2008р.

Колегія суддів зазначає, що до поняття «кредитної дисципліни»належить і не виконання певних умов договору з боку відповідача 1, зокрема, пункту 4.8 кредитного договору, відтак збільшення процентної ставки банком у даному випадку є правомірним. Таким чином суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що в договорі відсутні такі підстави для збільшення розміру процентів як порушення кредитної дисципліни, оскільки документально підтверджується порушення умов договору з боку відповідача 1.

Щодо розміру нової процентної ставки, а саме 17,98%, колегія суддів зазначає, що у пункті 1.3.1 кредитного договору передбачена процентна ставка у розмірі 8,99%, відтак збільшення процентної ставки вдвічі до 17,98% (8,99*2), тобто як це повідомлялося позивачем у листі № 207506 від 22.02.2008 р. є правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи повідомлення про збільшення процентної ставки відправлено відповідачу 1. за адресою вказаною ним у кредитному договорі, як того вимагають умови кредитного договору, не отримання з боку останнього такого повідомлення у разі зміни зазначеної адреси не перешкоджає збільшенню процентної ставки. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів повідомлення позивача про зміну адреси, як це передбачено умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи проценти позивачем нараховані за методом «факт/360», що за змістом договору передбачає нарахування процентів на фактичну суму заборгованості за кредитом з розрахунку 360днів у році.

Таким чином умовами договору передбачена можливість нарахування процентів за методом «факт/360», відтак розрахунок позивача в цій частині є вірним.

З огляду на вищевикладене висновки суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування відсотків на користування кредитними коштами з боку позивача у розмір 17,98% є хибними, та вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми процентів за користування кредитом у розмірі 6860,54 швейцарських франків, а вимоги позивача про стягнення 71575,46 швейцарських франків, що еквівалентно 663711,30грн., заборгованості сплаті процентів за користування кредитом, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На суму заборгованості по кредиту позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 07.11.2010 р. по 06.05.2011 р. в сумі 5111,45 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 47397,91 грн. з розрахунку 360 днів у році.

На суму заборгованості по процентах позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 07.11.2010 р. по 06.05.2011 р. в сумі 4470,33 швейцарських франків, що в еквіваленті складає 41452,87 грн. з розрахунку 360 днів у році.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, за порушення термінів погашення будь-яких своїх зобов'язань, передбачених цим договором , зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку , а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент нарахування.

Позичальник повинен сплати пеню за цим договором за першою вимогою банку.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахування пені, виходячи з 360 днів у році суперечить вимогам чинного законодавства за наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Облікова ставка НБУ є річною ставкою, а отже вона обраховується з фактичної кількості днів у році.

Тому правомірним є нарахування пені з розрахунку фактичної кількості днів у році.

Для розрахунку пені за прострочення сплати кредиту господарський суд правомірно визнав обґрунтованим розрахунок відповідача-1, який виконаний з розрахунку 365 днів у році, згідно якого пеня за період з 07.11.2010 р. по 06.05.2011 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми заборгованості за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2011р. становить 46748,66 грн.

У стягненні пені за прострочення сплати кредиту в сумі 649,25 грн. судом відмовлено правомірно.

Однак колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується із господарським судом Запорізької області щодо видмови у задоволенні вимог про стягнення пені за прострочення сплати процентів у сумі 512,82грн., за тих підстав, що застосована позивачем процентна ставка у розмірі 17,98% визнана апеляційною інстанцією правомірною, та вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Оскільки облікова ставка НБУ згідно чинного законодавства та умов пункту 7.1 кредитного договору застосовується лише до гривневого еквіваленту суми заборгованості, тому присуджені суми пені підлягають стягненню у гривнях.

Стосовно позовних вимог до відповідачів 2,3 колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

При вирішенні спору у цій частині місцевий господарський суд дійшов хибного висновку, що додаткові угоди № 2 від 21.03.2008 р. та № 3 від 25.12.2008 р. до кредитного договору з поручителями не погоджувалися. Даними угодами змінено основне зобов'язання за кредитним договором шляхом викладення нового графіку погашення кредиту. Згідно нових графіків збільшено місячні періоди погашення кредиту та місячні ліміти кредиту, що привело до збільшення суми нарахованих відсотків, а відповідно - збільшення обсягу відповідальності поручителів.

Договорами поруки від 24.04.2007року , а саме пунктом 1.1. визначено обсяг відповідальності поручителя за кредитним договором: в повному обсязі за всіма зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №11144859000 від 24.04.2007року, що існують на день укладання договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.3. договорів іпотеки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього, включаючи сплату процентів.

Згідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.

Як вже зазначалося порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі .

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами кредитного договору .

Кредитним договором передбачено збільшення позивачем процентної ставки за певних умов. Додаткові угоди № 2 від 21.03.2008 р. та № 3 від 25.12.2008 р. до кредитного договору визначають лише новий графік погашення кредиту, при цьому основне зобов'язання поручителів залишається незмінним.

Таким чином задоволені позовні вимоги підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

З огляду на вищевикладене судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимоги заявника, викладені в апеляційній скарзі підлягають частковому задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2011року (повний текст рішення складений та підписаний 26.12.2011року) по справі №8/5009/3959/11-2/5009/3959/11 підлягає частковому скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №8/5009/3959/11-2/5009/3959/11 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків на рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2011року (повний текст рішення складений та підписаний 26.12.2011року) по справі №8/5009/3959/11-2/5009/3959/11 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2011року (повний текст рішення складений та підписаний 26.12.2011року) по справі №8/5009/3959/11-2/5009/3959/11- скасувати частково.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Преміум ІнжінірінгВ» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод вентиляційного обладнання», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг»на користь Публічного акціонерного товариства В«УкрСиббанкВ» 335151,60 швейцарських франків (триста тридцять п'ять тисяч сто п'ятдесят один швейцарський франк 60 сантимів) заборгованості по кредиту, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 06.05.2011 р. складає 3107823,58 грн. (три мільйони сто сім тисяч вісімсот двадцять три грн. 58 коп.), 71575,46 швейцарських франків (сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять франків 46 сантимів) заборгованості процентах, що в еквіваленті складає 663711,30 грн. (шістсот шістдесят три тисячі сімсот одинадцять грн. 27 коп.) , 46748,66 грн. (сорок шість тисяч сімсот сорок вісім грн. 66 коп.) пені за прострочення сплати кредиту, 41452,87 грн. (сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят дві грн. 87 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів, 24995,71 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 87 коп.) витрат зі сплати державного мита, 235,96 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 96 коп.) витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

ОСОБА_3

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 3-відповідачам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО .