Постанова

від 28.09.2011 по справі 42/185

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2011 № 42/185

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

(довіреність від 22.04.2011 № Д07/2011/04/22-38);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради

на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011

у справі № 42/185 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового забов'язання, ціна позову 8 505 793,24 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2011 у справі № 42/185 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення 1 143 587,08 грн.; в іншій частині позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 5 536 919 грн. боргу, 653 868,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 204 689,03 грн. три проценти річних з простроченої суми, 22 601,79 грн. витрат по оплаті державного мита, 209,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення в частині стягнення штрафних санкцій та зменшити їх; розстрочити прийняте апеляційним судом рішення на 24 календарних місяці.

Скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Заперечуючи правильність розрахунку спірного боргу, скаржник зазначає, що ним не підписувалися акти приймання-передачі товарної продукції. У скарзі йдеться також про неправильний розрахунок штрафних санкцій. В якості підстави для зменшення присуджених штрафних санкцій скаржник посилається на те, що грошові кошти, що скеровуються на оплату теплової енергії в гарячий воді, від населення надходять із запізненням та не в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради висловився за відхилення апеляційної скарги.

Скаржник в судове засідання апеляційної інстанції свого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив. Враховуючи те, що скаржник про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради (далі по тексту - відповідач) про стягнення 8 505 793,24 грн., в тому числі 7 439 589,69 грн. заборгованості, 250 906,07 грн. - 3% річних та 815 297,48 грн. нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення оплати вартості теплової енергії в гарячий воді, поставленої згідно договору № 1540019 від 01.10.2008.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.10.2008 Акціонерною енергопостачальною компанією „КиївенергоВ» , правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", й Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1540019, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання до належних відповідачу будинків згідно погодженого переліку в обсязі 97590,02 Гкал/рік, а відповідач -забезпечувати щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 4 договору встановлений з часу його підписання до 1 червня 2009 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки, розмір заборгованості відповідача за теплову енергію, спожиту згідно договору № 1540019 у період з 01.10.2008 по 01.02.2001, складає 7 439 589,69 грн.

Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення боргу у розмірі 1 143 587,08 грн.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору № 1540019 споживач щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його рахунком (пункт 10).Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України В«Про теплопостачанняВ» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У цьому зв'язку заслуговує на увагу з'ясування місцевим господарським судом наступних обставин справи.

Вартість частини поставленої в спірний період теплової енергії, зокрема, за грудень 2008, січень та лютий 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25 грудня 2008 р., №№ 127, 128 від 5 лютого 2009р.

Згідно Указів Президента України № 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., № 65/2009 від 3 лютого 2009 р., № 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р.

Зважаючи на викладене, місцевим господарським судом правильно розраховано борг відповідача з оплати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008, січня та лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р., та у цьому зв'язку визначено, що вартість поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на виробництво теплової енергії, у тому числі встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р., становить 34 122 989,50 грн., зокрема, в грудні 2008 р. 1 777 134,55 грн., в січні 2009 р. 1741402,24 грн., в лютому 2009 р. 1 408 639,86 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується позивачем, відповідач частково оплатив вартість теплової енергії на суму 28 585 978,53 грн., в тому числі 1 143 587,08 грн. під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правильно припинив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу - 1 143 587,08 грн. на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач доказів оплати вартості поставленої теплової енергії не надав, місцевий господарський суд правильно задовольнив позов в частині стягнення решти заборгованості у розмірі 261 162,09 грн.

Доводи скаржника правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують та з урахуванням наведеного не впливають на правильність вирішення даного спору.

Крім того, перевіривши розрахунки позивача, з урахуванням норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який частково задовольнив відповідні позовні вимоги, присудивши до стягнення 653 868,27 грн. інфляційних втрат, 204 689,03 грн. процентів річних, нарахованих на суму присуджених до стягнення коштів.

Вимоги апеляційної скарги про зміну оскарженого рішення шляхом зменшення розміру присуджених до стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягають, оскільки вимоги про стягнення штрафних санкції не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На таких підставах, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2011 у справі № 42/185 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної у м. Києві ради - без задоволення.

Справу № 42/185 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Пантелієнко В.О.

ОСОБА_1

03.10.11 (відправлено)