Постанова

від 08.09.2015 по справі 910/6479/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2015 р. Справа№ 910/6479/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Хрипуна О.О.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Грунський Г.У.,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2015р. у справі №910/6479/14 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 52591,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.04.2015р.) Позивача до Відповідача про стягнення 108663,83 грн. заборгованості за користування приміщенням.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2015р. у справі №910/6479/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 87703,90 грн. основного боргу та 1754,08 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що рішення суду №910/16138/14 про зобов'язання повернути орендарю майно, яке набрало законної сили, виконується в примусовому порядку, в матеріалах справи наявний акт виконаних робіт №0016582 про аварійне відкривання замків. З огляду на викладене, сторони домовились про обов'язок відповідача сплачувати на користь позивача орендну плату до фактичного повернення об'єкту оренди, яке буде оформлене шляхом підписання сторонами акта приймання - передачі, тобто і після закінчення строку дії Договору оренди. А отже, не зважаючи на закінчення строку дії Договору зобов'язання Відповідача по сплаті орендної плати залишились до фактичного передання спірного приміщення Позивачу за актом приймання-передачі або примусового повернення спірного орендованого приміщення, тобто до 30.11.2014р.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2015р., прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено всіх обставин справи та не враховано їх при винесенні рішення, що Позивач ухилявся від прийняття приміщення та не створював комісію відповідно до умов договору, а Відповідач з 06.01.2014р. не мав фактично можливості використати приміщення за призначенням.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 04.08.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі Власова Ю.Л. (головуючий), Корсакової Г.В., Хрипуна О.О.

В судовому засіданні 04.08.2015р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва на 08.09.2015р.

В судове засідання 08.09.2015р. Відповідач не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом залишено без задоволення з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

16.02.2004р. між Позивач та Відповідачем було укладено договір, за змістом п.1 якого Позивач передає, а Відповідач приймає в орендне користування нежитлове приміщення по вул. Доброхотова, 30.

Відповідно до п.1.1. договору об'єкт, що орендується являє собою прибудову до бойлерної по вул. Доброхотова, 30, яка розташована на земельній ділянці площею 493,9 кв.м.

Відповідно до п.2.5. договору при передаванні об'єкта, що орендується складається акт його приймання-передавання, який підписується Позивачем та Відповідачем.

Згідно з п.2.7. договору майно вважається поверненим Позивачеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, на підставі інвентаризації, що проводиться комісією призначеною Позивачем.

Відповідно до п.5.6. договору у разі припинення договору оренди, Відповідач зобов'язався повернути орендоване майно протягом 10 днів Позивачеві в належному технічному і санітарному стані.

Згідно з п.11.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами 16.02.2004р. та діє до 31.12.2004р., внесення плати за користування приміщенням проводиться до повного виконання обов'язків та до моменту підписання акта приймання-передавання приміщення, яке повертається Позивачеві.

29.11.2011р. між сторонами була укладена додаткова угода №4 до договору, за змістом якої сторони вирішили, що дія договору продовжується до моменту переукладення договору між Позивачем та Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА).

01.06.2013р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода №5 до договору оренди, відповідно до якої сторони домовились, що розмір орендної плати з 01.06.2013р. становить 5526,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.4 додаткової угоди№5 додаткова угода вважається укладеною з дня її підписання, діє до дня прийняття рішення по договору суборенди, є невід'ємною частиною договору від 16.02.2004р.

Листом №062/13-10018 від 16.10.2013р. Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив Відповідача про відмову у переданні спірного нежитлового приміщення йому в суборенду.

Позивач листом №197/10 від 18.10.2013р. повідомив Відповідача про відмову Департаменту комунальної власності м. Києва у передачі приміщення в суборенду та просив повернути приміщення протягом 30 календарних днів.

Проте Відповідач спірне приміщення не повернув та припинив сплачувати орендну плату.

Також, в листах від 27.01.2014р., 14.03.2014р. та 12.03.2014р. Позивач вимагав від Відповідача звільнення приміщення та сплати за фактичний час користування ним.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/16138/14 від 29.09.2014р., залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015р., позовні вимоги задоволені, вирішено зобов'язати Відповідача повернути на користь Позивача нерухоме майно загальною площею 86,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова, 30, шляхом звільнення такого приміщення.

Судом під час розгляду справи судом встановлено факт відсутності повернення нерухомого майна Позивачеві та відсутності правомірності користування Відповідачем спірним нерухомим майном, у зв'язку з цим за приписами ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання Відповідача повернути орендоване нерухоме майно.

Як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог від 10.12.2014р. 01.12.2014р. на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. Державною виконавчою службою Святошинського районного управління юстиції в м. Києві здійснено примусове виконання рішення суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.763Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з п.5 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (додаток 3 до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішення Київської міської ради від 22.09.2011р. №34/6250) орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати; на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, який фіксується у договорі оренди; розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.13 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду розмір місячної орендної плати за наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.5.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. №12 застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Водночас, у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

З наведених норм права та встановлених судом обставин вбачається, що між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, а саме прибудову до бойлерної по вул. Доброхотова, 30, яка розташована на земельній ділянці площею 493,9 кв.м. Відповідно до умов договору при передаванні об'єкта складається акт його приймання-передавання, який підписується Позивачем та Відповідачем, також майно вважається поверненим Позивачеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Сторонами неодноразово продовжувався строк дії договору.

01.06.2013р. між Позивачем та Відповідачем була підписана додаткова угода №5 до договору оренди, відповідно до якої сторони домовились, що розмір орендної плати з 01.06.2013р. становить 5526,00 грн. з ПДВ., а додаткова угода вважається укладеною з дня її підписання і діє до дня прийняття рішення по договору суборенди.

Так, в жовтні Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Позивач повідомили Відповідача про відмову у переданні спірного нежитлового приміщення йому в суборенду. Відповідачеві був наданий строк 30 календарних днів для повернення орендованого приміщення Позивачеві. Проте Відповідач спірне приміщення не повернув та припинив сплачувати орендну плату.

В зв'язку з неповерненням спірного нерухомого майна Відповідачем Позивачеві, останній звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/16138/14 від 29.09.2014р., залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015р., позовні вимоги задоволені, вирішено зобов'язати Відповідача повернути на користь Позивача нерухоме майно загальною площею 86,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова, 30, шляхом звільнення такого приміщення, яке було примусово виконане 01.12.2014р. на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. Державною виконавчою службою Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.

Оскільки, Відповідачем допущено порушення зобов'язання в частині своєчасного повернення майна з орендного користування після припинення дії договору оренди та при встановленні факту неналежного виконання Відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за час фактичного користування майном після припинення дії договору, вимоги Позивача про стягнення боргу з орендної плати за користування приміщенням, переданим в строкове платне користування на підставі договору визнаються судом обґрунтованими, проте в межах періоду, зазначеного місцевим судом з листопада 2013р. по листопад 2014р.

За вказаних обставин, оскільки розмір місячної орендної плати за наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції лише за поточний місяць, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості за період з листопада 2013р. по листопад 2014р. в сумі 78521,66 грн.

Припинення відносин найму згідно з ст.795 Цивільного кодексу України пов'язано з вчиненням відповідних дій, а саме оформленням документу (акту), який підписується сторонами договору, у зв'язку з чим апеляційним судом відхиляються відповідні доводи Відповідача. Дані обставини також встановлені у судових рішення у справі №910/16138/14.

Також не приймаються доводи Відповідача, що Позивач не вчиняв дії щодо виконання свого договірного обов'язку про створення інвентаризаційної комісії та прийняття спірного приміщення від Відповідача, оскільки предметом регулювання ст.795 Цивільного кодексу України є повернення Відповідачем спірного приміщення Позивачу на виконання якої Відповідач мав скласти акт повернення вказаного приміщення та направити його Позивачу. Проте, відповідних доказів Відповідачем суду не надано.

Заперечення Відповідача щодо того, що між сторонами немає спірних правовідносин, які б ґрунтувалися на неналежному виконанні умов договору від 16.02.2004р. судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п.5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва відповідній зміні.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2015р. у справі №910/6479/14 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2015р. у справі №910/6479/14 змінити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (03142, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго" (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 5А, ідентифікаційний код 31752994) основний борг в сумі 78521 грн. (сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 66 коп. та 1570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн. 44 коп. судового збору.

В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго" (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 5А, ідентифікаційний код 31752994) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (03142, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 64 коп.

Повний текст постанови складено 17.09.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.О. Хрипун

Г.В. Корсакова