ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 листопада 2015 року Справа № 910/6479/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р. у справі господарського суду№910/6479/14 міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване виробничо-наукове підприємство "Київпроменерго" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 108663,83грн.
В С Т А Н О В И В:
Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Згідно із ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою.
З 01.09.2015р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".
Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була подана до Вищого господарського суду України 28.09.2015р., тобто після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., яким до Закону України "Про судовий збір" внесено ряд змін, зокрема, в пп.5 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону зазначено, що за подання до господарських судів касаційних скарг на рішення суду, встановлено ставку у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної.
При цьому, скаржником до касаційної скарги додано квитанцію № пн8091 від 28.09.2015р. про сплату судового збору в розмірі 1956,00грн., яке колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати належним доказом сплати судового збору у встановленому Законом розмірі, оскільки на момент звернення з позовною заявою за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено ставку судового збору в розмірі 2 відсотків від ціни позову, що становить у даній справі 2173,28грн.
Таким чином, касатор за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015р., тобто враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2173,28грн., то з врахуванням пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла з 01.09.2015р., заявник касаційної скарги мав сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2607,93грн. (120% від 2173,28грн.)
Згідно з п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, скаржник в касаційній скарзі має чітко викладати зміст порушення із зазначенням порушених норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а скаржником в касаційних скаргах не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом попередньої інстанції при прийнятті оскаржуваного процесуального документа, а зміст касаційних скарг зводиться до викладення обставин справи та оцінки і переоцінки доказів по справі.
Вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Частинами 1, 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.111, ч.4 ст.111, п.п.4, 6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р. у справі №910/6479/14 господарського міста Києва повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2015 |
Оприлюднено | 24.11.2015 |
Номер документу | 53684526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Данилова T.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні