Постанова

від 13.03.2007 по справі 13/1пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/1пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.03.2007  року                                                            Справа № 13/1пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Семендяєвої І.В.

суддів                                                            Єжової С.С.

                                                            Парамонової Т.Ф.  

за участю секретаря

судового засідання:                              Антонової І.В.          

та представників сторін:

від  позивача:                                               - Пролигіна Н.І., представник за довіреністю,

                                                            довіреність від 09.01.07 № 12,

від відповідача:                                             - Рубан Л.В., головний спеціаліст

                                                            юрисконсульт, довіреність від 12.03.07

                                                            № 01-12/41,

                                                            - Морозов В.І., начальник Управління

                                                            ветмедицини в м. Сєвєродонецьк,

                                                            довіреність від 12.03.07 № 01-12/42,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                                         Дочірнього підприємства „Центральний

                                                            ринок м. Сєвєродонецька” Луганської

                                                            обласної спілки споживчих товариств,

                                                                   м. Сєвєродонецьк Луганської області  

на  рішення                                         

господарського суду                              Луганської області

від                                                             01.02.07 (підписано 06.02.07)  

у справі                                                  № 13/1пд (суддя Яресько Б.В.)

за позовом                                                  Дочірнього підприємства „Центральний

                                                            ринок м. Сєвєродонецька” Луганської

                                                            обласної спілки споживчих товариств,

                                                                   м. Сєвєродонецьк Луганської області  

до відповідача                                               Сєвєродонецької міської державної

                                                            лікарні ветеринарної медицини,

                                                            м. Сєвєродонецьк Луганської області  

про                                                                    визнання договору дійсним

                                                     В С Т А Н О В И В:

          Дочірнє підприємство „Центральний ринок м. Сєвєродонецька” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ДП „Центральний ринок м. Сєвєродонецька” Луганської обласної спілки споживчих товариств”, позивач по справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської державної лікарні ветеринарної медицини, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –відповідач по справі) про визнання дійсним договору про відшкодування витрат на утримання ветлабораторії на ринку з 02.08.06.   

        Рішенням господарського суду Луганської області від 01.02.07 по справі                                     № 14/632 у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не доведено укладення зазначеного вище договору у будь –який спосіб.

          Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.02.07 № 100, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області та прийняти нове про задоволення позову.

          В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України; що незважаючи на відсутність письмового договору, відповідач фактично своїми діями шляхом прийняття виконання позивачем умов договору по утриманню ветлабораторії та листами від 20.10.06 № 01-12/127 і від 29.11.06 № 01-12/152 підтверджував наявність даного договору в усній формі, останньому листу судом не була дана належна оцінка.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.02.07 по справі № 13/1пд для розгляду апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Луганської області від 01.02.07 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Семендяєва І.В., суддя –Єжова С.С., суддя - Парамонова Т.Ф.

          Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 22.02.07 у справі № 13/1пд прийняв апеляційну скаргу позивача до апеляційного провадження.

          Відповідач відзивом від 12.03.07 № 01-12/38 відхилив доводи апеляційної скарги у зв'язку з їх безпідставністю.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення сторін, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив позивачу по справі у задоволенні його позовних вимог  до відповідача про визнання дійсним договору про відшкодування витрат на утримання ветлабораторії на ринку з 02.08.06 з таких підстав.

Позивач надав відповідачу на підставі Законів України „Про ветеринарну медицину”              (ч. 6 ст. 16), „Про безпечність та якість харчових продуктів” ( ч. 9 ст. 35) пункту 9 Ветеринарно-санітарних правил для ринків приміщення площею 125,8 кв. м. для розміщення лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. Дане приміщення обладнане освітленням, водогоном з холодною водою, телефонним зв'язком, каналізацією.

Позивач вважає, що законом не передбачено безоплатне надання службових приміщень та комунальних послуг для лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, а відповідно до чинного законодавства здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (ст. 24 Закону України „Про ветеринарну медицину”, п. п. 1, 23 п. 1 Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку”).

Тому, позивач направив відповідачу 25.07.06 за № 427 примірники договору                            (2 екземпляра) про відшкодування витрат на утримання ветеринарної лабораторії на ринку та акту приймання-передачі приміщення, підписати які відповідач відмовився з підстав того, що відповідно до ст. 68 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” лікарня як бюджетна установа повинна брати бюджетні зобов'язання в межах обсягів бюджетних призначень, а в межах кошторису на 2006 рік таке зобов'язання лікарня не може на себе взяти, щоб не утворити бюджетну заборгованість.

Посилаючись на ст. 218 Цивільного кодексу України, позивач просить визнати дійсним з 02.08.06 договір про відшкодування витрат на утримання ветлабораторії на ринку, оскільки одна із сторін вчинила дію, а друга підтвердила її вчинення (позивач надав приміщення, а лабораторія функціонує в даному приміщенні і користується комунальними послугами).

Місцевий господарський суд не знайшов підстав для визнання дійсним договору від 02.08.06, який  фактично є неукладеним, так як не підписаний іншою стороною і сторонами  не досягнуті всі істотні умови договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

          Проект  договору  може  бути  запропонований  будь-якою  з сторін.  У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

          Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє  договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає  один  примірник  договору  другій  стороні  або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

              За  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,   яка   одержала   проект   договору,   складає  протокол розбіжностей,  про що  робиться  застереження  у  договорі,  та  у двадцятиденний   строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

         Сторона,  яка одержала протокол розбіжностей до  договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

         У  разі  досягнення  сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена    у    письмовій    формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

         Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,   заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт,  послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то   пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

              У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського  договору,  такий  договір  вважається  неукладеним (таким,  що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила  фактичні дії  щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Оскільки позивач відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України не звернувся до господарського суду з позовом про спонукання відповідача укласти договір про відшкодування витрат на утримання ветлабораторії на ринку, то такий договір не відбувся (не є укладеним).  

Отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що позивачем не доведено укладання договору у будь-який спосіб і тому відсутні підстави для визнання дійсним взагалі неукладеного договору.

          На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 01.02.07 у справі № 13/1пд ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.  

          Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на заявника скарги (позивача по справі).

          Позивачем (заявником апеляційної скарги) заявлено клопотання від 13.03.07   № 134 про повернення йому із державного бюджету України помилково перерахованої на розрахунковий рахунок № 31112095700080 в банк одержувача ГУДУ в Луганській області суми 42 грн. 50 коп. при поданні апеляційної скарги платіжним дорученням від 16.02.07                   № 227, яке судовою колегією задовольняється.

          Докази перерахування державного мита за подання апеляційної скарги до Державного бюджету України на належний розрахунковий рахунок надані до матеріалів справи –платіжне доручення від 02.03.07 № 277.  

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Центральний ринок                                    м. Сєвєродонецька” Луганської обласної спілки споживчих товариств,                                                  м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.02.07 по справі № 13/1пд залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 01.02.07 по справі № 13/1пд залишити без змін.

3.          Повернути Дочірньому підприємству „Центральний ринок                                                м. Сєвєродонецька” Луганської обласної спілки споживчих товариств із Державного бюджету України помилково сплачену суму 42 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок                                       № 31112095700080 платіжним дорученням від 16.02.07 № 227 при поданні апеляційної скарги, підставою повернення якої є дана постанова, скріплена гербовою печаткою суду.  

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.  

Головуючий суддя                                                               І. В. Семендяєва

Суддя                                                                                  С.С. Єжова  

Суддя                                                                                 Т. Ф. Парамонова