Справа № 462/1993/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
22 вересня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
при секретарі Обертас Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Європарк» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ПАТ «УкрСиббанк» звернулося в суд з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Європарк» 20800,16 швейцарських франків заборгованості за кредитним договором та 43786,33 грн. пені. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11048016000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 72500 швейцарських франків, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 03.10.2017 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 08,49% річних. З метою своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем і ТОВ «Європарк» було укладено договір поруки №11048016000/1 від 03.10.2006 року, за умовами якого ТОВ «Європарк» зобов'язалося відповідати в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Проте, відповідачі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договором поруки не виконують, зокрема, ОСОБА_1 припинив сплачувати кредит, а ТОВ «Європарк», як поручитель, не забезпечив погашення такого, чому позивач просить стягнути з них солідарно заборгованість за кредитним договором, що станом на 16.07.2015 року складає 20800,16 швейцарських франків, з яких 20414,03 швейцарських франків - заборгованість по кредиту, 386,13 швейцарських франків - заборгованість по відсотках, 36551,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, а також пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 7235,14 грн.
Суд ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, яка представила заяву, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу у її відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує (заява в матеріалах справи), що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.
Відповідачі, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, в судове засідання не з'явилися, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, про причини своєї неявки суд не повідомили.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом, 03.10.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 року найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11048016000, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 72500 швейцарських франків, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 03.10.2017 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 08,49% річних (а.с.5-19).
Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначення (а.с.6).
Згідно п.п.4.1, 4.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти, комісії та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором. Погашати кредит, сплачувати проценти, комісії та інші платежі на рахунок, вказаний в першому розділі даного договору.
Відповідно до п.7.1 за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплати процентів в розмірі, передбаченому договором.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором - перерахував кошти в сумі 72500 швейцарських франків, дане підтверджується довідкою-розрахунком (а.с. 23-34).
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно до вимог ст.546 ЦК України, виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом , пенею).
Як передбачено ч.3 ст.611 ЦК України, сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання. У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Також встановлено, та підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.95-110), що ОСОБА_1 порушив взяті на себе, згідно кредитного договору №11048016000 від 03.06.2006 року, зобов'язання, зокрема, станом на 16.07.2015 року має заборгованість в сумі 20800,16 швейцарських франків, з яких 20414,03 швейцарських франків - заборгованість по кредиту, 386,13 швейцарських франків - заборгованість по відсотках, 36551,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, а також пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 7235,14 грн.
Згідно роз'яснень, даних в п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Враховуючи викладене і беручи до уваги, що ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №11048016000 від 03.06.2006 року, то, відповідно до вимог ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору (п.5.5), позикодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів.
Крім того, встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 03.10.2006 року між позивачем та ТОВ «Європарк» було укладено договір поруки №11048016000/1, за умовами якого ТОВ «Європарк» зобов'язався відповідати в повному обсязі за виконання ОСОБА_1 зобов'язань, що виникли з кредитного договору (а.с.20). Згідно п.п. 1.3, 1.4 договору поруки, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.
У відповідності до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно положень ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Крім цього, як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.
З матеріалів справи вбачається, що позичальнику ОСОБА_1 та поручителю ТОВ «Європарк» було направлено вимоги відповідно за вих. №30/11/21650 від 28.01.2015 року та за вих. №30/11/21651 від 28.01.2015 року повернути суму заборгованості, в яких роз'яснено наслідки неповернення боргу (а.с.39-44), проте такі залишено без реагування.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту від позивача є доведеним, а факт неповернення позичальником ОСОБА_1 і поручителем ТОВ «Європарк» позивачу кредиту, відсотків, комісії і пені в зазначених позивачем сумах не викликає сумніву, оскільки в справі відсутні будь-які об'єктивні дані про це, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі і стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» вказану суму заборгованості за кредитним договором №11048016000 від 03.06.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути пропорційно із відповідачів на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви , а тому з кожного із відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1827 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 543, 549, 553, 554, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Європарк» (Львівська область Пустомитівський район с.Солонка вул.В.Стуса, 13 ЄДРПОУ 33337609) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005 код 09807750) 20800,16 швейцарських франків заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11048016000 від 03.06.2006 року та 43786,33 грн. пені.
Стягнути із ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Європарк» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по 1827 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2015 |
Оприлюднено | 05.10.2015 |
Номер документу | 51609900 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Залізничний районний суд м.Львова
Колодяжний С. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні