Постанова

від 25.09.2015 по справі 2а-2757/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2015 року № 2а-2757/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стамір» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2010 р. № 0000271705/0/31095,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стамір» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2010 р. № 0000271705/0/31095.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 позовні вимоги задоволено.

Апеляційний адміністративний суд постановою від 06.03.2012 судове рішення першої інстанції скасував та у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стамір" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі № 2а-2757/11/2670 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як встановлено судом касаційної інстанції, суди першої та апеляційної інстанції не врахували, що необхідною умовою для визначення статусу податкового агента є наявність трудових або цивільно-правових відносин з особою та виплата на користь цієї особи доходу. При цьому обов'язок у юридичної особи (позивача) щодо виконання функцій податкового агента залежить від встановлення джерела виплати доходів водіям, що надавали послуги на орендованому позивачем транспорті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що позивачем у відповідності до вимог цивільного законодавства було орендовано транспортні засоби, разом з екіпажем. Водійські послуги фізичні особи надавали підприємству, виконуючи доручення директора підприємства. Враховуючи, що екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем, відповідно витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Таким чином, позивач, укладаючи договори оренди та суборенди транспортних засобів з екіпажем (водієм) не зобов'язаний був вступати у трудові відносини з водіями цих транспортних засобів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про відкладення розгляду справи або клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав.

У зв'язку із неявкою в судове засідання 23.07.2015 р. представника відповідача, а також, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд приходить до висновку про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, відповідно до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено позачергову податкову перевірку ТОВ «Стамір» з питань дотримання вимог податкового законодавства та оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню,у тому числі у вигляді додаткових благ, у тому числі внаслідок не укладання такою особою трудових договорів з найманою особою, згідно з Кодексом про працю України, за період з 05.09.2007 р. по 31.03.2010 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Стамір» п.8.1 ст. 8 та п. 19.2а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2007 р. - 2010 р. у сумі 8 250,00 грн., в тому числі по періодах за листопад 2007 р. - 150,00 грн., за грудень 2007 р. -360,00 грн., за січень 2008 р. -180,00 грн., за лютий 2008 р. - 270,00 грн., за березень 2008 р. - 270,00 грн., за квітень 2008 р. - 315,00 грн., за серпень 2008 р.- 210,00 грн., за вересень 2008 р. -210,00 грн., за жовтень 2008 р. -315,00 грн., за листопад 2008 р. -315,00 грн., за грудень 2008 р. - 315,00 грн., за січень 2009 р. - 315,00 грн., за лютий 2009 р. - 315,00 грн., за березень 2009 р. -420,00 грн., за квітень 2009 р. - 442,50 грн., за травень 2009 р. -112,50 грн., за червень 2009 р. - 337,50 грн., за липень 2009 р. - 450,00 грн., за серпень 2009 р. -562,50 грн., за вересень 2009 р. -337,50 грн., за жовтень 2009 р. -225,00 грн., за листопад 2009 р. -120,00 грн., за грудень 2009 р. -577,50 грн., за січень 2010 р. -135,00 грн., за лютий 2010 р. -135,00 грн., за березень 2010 р. -135,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.08.2010 р. № 5097/1705/35390973 та винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2010 р. № 0000271705/31095, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 24 750,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 8250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 500,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва надано відповідь від 21.08.2010 р. № 30529/10/17-520, якою висновки, викладені в акті перевірки від 11.08.2010 р. № 5097/1705/35390973 залишено без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог п.п. 8.1.1 п. 8.1. статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року N 889-IV (надалі - Закон N 889-IV) (в реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до вимог п. 19.2. ст. 19 вказаного Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Стаття 759 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 статті 798 Цивільного кодексу України встановлено, що договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Стаття 805 Цивільного кодексу України визначає, що управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Стаття 3 Цивільного кодексу України визначає, що одним із засад цивільного законодавства передбачає свободу договору.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що чинне законодавство України дозволяє сторонам укладати договір оренди транспортного засобу з екіпажем і обов'язок найму екіпажу та утримання екіпажу покладає на орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивач, укладаючи договори оренди вантажних автомобіль, разом з водіями, переслідував мету ухилення від сплати податків, оскільки трудові відносини із водіями (фізичними особами) не укладалися ані позивачем, ані його контрагентами.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 889-IV покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 Закону України № 889-IV.

Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Підпунктом 9.12.3 п. 9.12 ст. 9 Закону № 889-IV також передбачено, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті.

Отже, необхідною умовою для визначення статусу податкового агента є наявність трудових або цивільно-правових відносин з особою та виплата на користь цієї особи доходу. При цьому з позиції оподаткування вирішальне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили.

Таким чином, у даному випадку обов'язок у юридичної особи (позивача) щодо виконання функцій податкового агента залежить від встановлення джерела виплати доходів водіям, що надавали послуги на орендованому позивачем транспорті.

19 жовтня 2007 р. між ТОВ "Стамір" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водіями). Відповідно до даного Договору, ОСОБА_1 передав ТОВ "Стамір" в строкове платне користування для перевезення вантажів транспортні засоби разом з екіпажем (водієм).

Дані транспортні засоби з екіпажем позивачем прийнято за актом прийому-передачі до договору оренди транспортних засобів від 19.10.2007 р. До договору були укладені Додаткові угоди №РОР-1107 від 17.11.2007 р. та №РОР-1207 від 01.12.2007 р.

17 вересня 2009 р. між ТОВ "Стамір" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм). Відповідно до даного Договору, ОСОБА_1 передав ТОВ "Стамір" в строкове платне користування для перевезення вантажів транспортні засоби, разом з екіпажем (водіями). Дані транспортні засоби з екіпажем ТОВ "Стамір" прийнято за Актом прийому-передачі до договору суборенди транспортного засобу від 17.09.2009 р.

12 листопада 2007 р. та 01 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стамір" і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 були укладені Договір суборенди транспортних засобів №11071 та Договір № ТЗРІС-1207 суборенди транспортного засобу з екіпажем (водіями). За цими договорами транспортні засоби з екіпажем (водіями) передавались ТОВ "Стамір" в строкове платне користування. Дані транспортні засоби з екіпажем ТОВ "Стамір" приймало за актами прийому-передачі до договорів суборенди транспортних засобів.

Таким чином транспортні засоби, разом з екіпажем були передані позивачу, який маючи намір використовувати в роботі і екіпаж і транспортні засоби застрахував їх, про що свідчать договори страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Екіпаж складали фізичні особи (водії), які мали цивільно-правові відносини з орендодавцями. Так, між орендодавцями та водіями укладалися договори про надання водійських послуг, укладені на відповідний термін з оплатою таких послуг один раз на рік.

Про те, що фізичні особи (водії) мали цивільно-правові відносини з орендодавцями свідчать наявні в матеріалах справи копії податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Відповідно до цих документів, в яких містяться ідентифікаційні номери фізичних осіб (водіїв) та вказано суму нарахованого і сплаченого податку з кожної особи, орендодавці сплачували податки. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із рахунків орендодавців, призначення платежу та сума в яких свідчать про те, що саме орендодавці платили прибутковий податок щодо фізичних осіб (водіїв), з якими вони мали цивільно-правові відносини.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону N 889-IV наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичні особи (водії) виконували доручення ТОВ «Стамір» у складі екіпажу за договорами оренди та суборенди транспортних засобів, а не як наймані особи.

Трудові договори між позивачем та фізичними особами (водіями) не укладалися, як і не оформлювалися накази по підприємству щодо прийняття останніх на роботу. Праця вказаних фізичних осіб (водіїв) використовувалася позивачем лише в межах договорів оренди та суборенди, окремо їх праця не оплачувалася позивачем.

З податкових розрахунків та платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, вбачається, що доходи фізичних осіб (підприємців) вже були оподатковані орендодавцями, а тому не можуть бути повторно оподатковані з тими ж самими відносинами.

Щодо оформлення трудових відносин з окремими водіями, як пояснив представник позивача, то угоди між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та водіями було укладено на певний строк. У зв'язку із закінченням строку дії вказаних договорів, позивачем було запропоновано цим фізичним особам (водіям) оформити трудові відносини. Вказане підтверджується наказами про прийняття на роботу ОСОБА_4 (оформлений 01.07.2010 р.), ОСОБА_5 (оформлений 01.09.2009 р.), ОСОБА_6 (оформлений 01.08.2008 р.), ОСОБА_2 (оформлений 01.09.2009 р.), які були оформлені як парцівники позивача лише тоді, коли договори про надання водійських послуг у цих осіб з ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 закінчили свою дію.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що між позивачем та фізичними особами (водіями) були відсутні трудові або цивільно-правові відносини, оскільки такі відносини існували між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Оплата за вказаними господарськими взаємовідносинами підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про списання коштів за період з 28.08.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 31.12.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2012,

Джерелом виплати доходу фізичним особам (водіям) були цивільно-правові відносини з орендодавцями ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Враховуючи те, що судом не встановлено необхідних умов для визначення позивачу статусу податкового агента, відповідно відсутні підстави для виплати на користь фізичних осіб (водіїв) доходу.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.08.2010 р. № 0000271705/0/31095 прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, а тому позовні вимоги ТОВ «Стамір» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стамір» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 27.08.2010 р. № 0000271705/0/31095.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стамір» за рахунок асигнувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук